Ухвала

від 02.12.2024 по справі 922/1632/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

02 грудня 2024 року м. ХарківСправа № 922/1632/24

Господарський суд Харківської області у складі

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Татаурова В.А.

розглянувши в судовому засіданні скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" на дії приватного виконавця (вх.№ 26551 від 22.10.2024) по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, буд. 1, ідентифікаційний код 40121452) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 19, код ЄДРПОУ 39369133), 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, 44, код ЄДРПОУ 42795490), 3) Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12Г, код ЄДРПОУ 00032129) до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, Харківська область, м. Харків, вулиця Безлюдівська, 1, ідентифікаційний код 03359500) про стягнення 354 941 467,28 грн

за участю представників:

стягувача - не з`явився

боржника - Батракової О.Ю.

приватного виконавця - Корольова М.А.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (позивач) звернулось до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (відповідач) про стягнення 354 941 467,28 грн, у тому числі: основний борг 260 524 551,62 грн, пеня 64 612 768,17 грн, 3% річних 10 434 732,31 грн та інфляційні втрати 19 369 415,18 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.08.2024 у справі № 922/1632/24 позов задоволено повністю, стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, Харківська область, м. Харків, вулиця Безлюдівська, 1, ідентифікаційний код 03359500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, буд. 1, ідентифікаційний код 40121452) 354 941 467,28 грн, у тому числі: основний борг 260 524 551,62 грн, пеня 64 612 768,17 грн, 3% річних 10 434 732,31 грн та інфляційні втрати 19 369 415,18 грн, а також судовий збір - 847 840,00 грн.

На виконання рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2024 у справі № 922/1632/24, яке набрало законної сили 11.09.2024, стягувачу видано наказ від 11.09.2024.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2024 у справі №922/1632/24 і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2024, зокрема, апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" на рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2024 у справі №922/1632/24 залишено без руху. Витребувано матеріали справи №922/1632/24 із Господарського суду Харківської області.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 повернуто апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" на рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2024 у справі №922/1632/24 заявнику.

21.10.2024 до Господарського суду Харківської області через підсистему "Електронний суд" від боржника надійшла скарга надії приватного виконавця, яку зареєстровано 22.10.2024 за вх.№ 26551, в якій він просить суд:

1. Скаргу АТ "Харківгаз" на постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А про арешт майна боржника від 10.10.2024 у ВП №76151400 задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії приватного виконавця Корольова М.А. по накладенню арешту на майно боржника.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. про арешт майна боржника від 10.10.2024, прийняту в межах виконавчого провадження ВП № 76151400.

4. Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А зняти арешт з майна АТ "Харківгаз", що був накладений на підставі постанови про арешт майна боржника від 10.10.2024 у ВП № 76151400.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.10.2024 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду скарги боржника на дії приватного виконавця (вх.№26551 від 22.10.2024) до повернення із Східного апеляційного господарського суду до Господарського суду Харківської області матеріалів справи № 922/1632/24.

При супровідному листі Східного апеляційного господарського суду вих.№03-11/3к від 04.11.2024 до Господарського суду Харківської області повернулись матеріали справи № 922/1632/24.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.11.2024 прийнято скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" на дії приватного виконавця (вх.№26551 від 22.10.2024) до розгляду. Розгляд скарги призначено на "18" листопада 2024 р.о 12:30 год.

15.11.2024 через підсистему "Електронний суд" від стягувача надійшло заперечення (вх.№28840), в якому він просить у скарзі відмовити повністю, наполягаючи на тому, що зі змісту положень Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, слідує, що обов`язок щодо проведення опису і арешту майна, та складення відповідного акту виникає у державного виконавця тільки після виявлення майна боржника, а тому скарга боржника є необґрунтованою.

15.11.2024 через підсистему "Електронний суд" від приватного виконавця Корольова М.А. надійшов відзив на скаргу (вх.№28850), в якому він просить у скарзі відмовити повністю, наполягаючи на тому, що приватний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови про арешт майна боржника діяв у спосіб та у відповідності з положеннями Закону України "Про виконавче провадження" і його діями не порушено права та законні інтереси боржника.

18.11.2024 судове засідання не відбулося з причини оголошення на території Харківської області повітряної тривоги (повідомлення з сайту Офіційна карта повітряних тривог України https://map.ukrainealarm.com, що інформує про повітряну тривогу).

Ухвалою суду від 18.11.2024 призначено судове засідання з розгляду скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" на дії приватного виконавця (вх.№26551 від 22.10.2024) на "02" грудня 2024 р. о 15:00.

Присутній в судовому засіданні представник боржника (скаржника) просив задовольнити скаргу на дії приватного виконавця.

Приватний виконавець Корольов М.А. в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги.

Представник стягувача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 18.11.2024 до Електронного кабінету стягувача 18.11.2024 о 22:16.

Вказані ухвали суду від 11.11.2024 та від 18.11.2024 щодо розгляду скарги у цій справі також офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходиться у вільному доступі.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Icпaнiї" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Ураховуючи наведене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення стягувача про дату, час та місце розгляду скарги, проте його неявка в дане судове засідання не перешкоджає її розгляду.

Розглянувши подану скаргу, дослідивши матеріали справи та докази, надані в обґрунтування скарги, вислухавши думку представника боржника, судом установлено наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 12.08.2024 у справі № 922/1632/24 позов задоволено повністю, стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, Харківська область, м. Харків, вулиця Безлюдівська, 1, ідентифікаційний код 03359500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, буд. 1, ідентифікаційний код 40121452) 354 941 467,28 грн, у тому числі: основний борг 260 524 551,62 грн, пеня 64 612 768,17 грн, 3% річних 10 434 732,31 грн та інфляційні втрати 19 369 415,18 грн, а також судовий збір - 847 840,00 грн.

На виконання вказаного судового рішення від 12.08.2024 у справі №922/1632/24, яке набрало законної сили "11" вересня 2024 р., стягувачу видано наказ від 11.09.2024.

26.09.2024 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Корольовим Михайлом Андрійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №76151400 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 11.09.2024 у справі №922/1632/24 відповідно до ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України Про виконавче провадження, ст. 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

10.10.2024 приватним виконавцем у відповідності до ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" винесена постанова про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження в сумі 391368669,01 грн.

11.10.2024 приватним виконавцем у відповідності до ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" винесена постанова про об`єднання виконавчих проваджень №76151400, №76284357, №76284891 у зведене виконавче провадження №76285009.

В обгрунтування скарги боржником зазначено, що прийняте приватним виконавцем рішення про арешт майна боржника є передчасним, не мотивованим, винесеним з порушенням визначеного Законом порядку черговості проведення виконавчих дій. Оскаржувана постанова приватного виконавця прийнята без обов`язкового проведення опису майна у визначений Законом спосіб, в тому числі з порушенням принципу співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішенням.

Зазначені твердження боржника суд вважає хибними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вказана норма кореспондується зі ст. 326 ГПК України, за якою судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази.

Чинним законодавством України у разі невиконання судових рішень, які набрали законної сили, передбачена процедура їх примусового виконання.

Так, статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст. 2 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

За змістом частини першої ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 та пунктом 2 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктами 6, 7 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 351 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до частини 1 та 2 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Частинами 1-3, 5 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Згідно з ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав.

Відповідно до п. 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У розумінні частини 2 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Закон України "Про виконавче провадження" також надає можливість приватному виконавцю як накласти арешт на все майно боржника під час відкриття виконавчого провадження, так і накласти арешт на окремі речі, що належать боржнику, не пізніше наступного робочого дня після виявлення такого майна.

При цьому постанови виконавця про арешт майна боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди, в силу наведених положень Закону України "Про виконавче провадження" не повинні містити в собі опису майна, на яке накладається арешт.

За змістом вказаних норм Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець вправі вибирати алгоритм своїх дій при здійсненні виконавчого провадження, а положення цього Закону не містять обмеження щодо накладення арешту на майно розміром суми, що підлягає стягненню.

Схожий за змістом правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 18.06.2018 у справі № 910/15141/16, від 25.05.2020 у справі № 127/24849/16, від 15.01.2020 у справі №910/8691/17 та від 04 травня 2022 року у cправі № 916/2100/20.

У даному випадку, приватним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника від 10.10.2024 в межах виконавчого провадження ВП № 76151400 для забезпечення реального виконання рішення суду.

При цьому накладення арешту на все майно боржника не позбавило боржника можливості користуватися та володіти своїм майном, а лише тимчасово обмежило право на відчуження майна до виконання рішення суду, яке він не виконав.

З огляду на наведене та враховуючи, що приватний виконавець при винесенні постанови про арешт майна боржника від 10.10.2024 в межах виконавчого провадження ВП № 76151400 діяв відповідно до закону та в межах повноважень приватного виконавця і право заявника не було порушено, у задоволенні скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" на дії приватного виконавця (вх.№26551 від 22.10.2024) слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124, 129, 129-1 Конституції України, 1, 3, 5, 13, 18, 48, 56 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 18, 74, 76, 86, 232-235, 326, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" на дії приватного виконавця (вх.№26551 від 22.10.2024) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили 02.12.2024 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-257 ГПК України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Ухвалу складено (підписано) 09.12.2024.

СуддяІ.О. Чистякова

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.