Ухвала

від 09.12.2024 по справі 922/3855/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

09 грудня 2024 року м. ХарківСправа № 922/3855/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.,

без виклику учасників справи,

розглянувши клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (вх. № 30554/24 від 04.12.2024) у справі № 922/3855/24

за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м.Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-г, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії Харківського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (61005, м. Харків, м-н Конституції, буд. 22, код ЄДРПОУ ВП 09351600)

до відповідачів:

1) Фермерського господарства «БЄСЄДІНА» (64344, Харківська область, Ізюмський район, село Сулигівка, вул. Шкільна, буд. 28, код ЄДРПОУ 34785320);

2) Фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

3) Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 );

про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором в розмірі 1.246.976,72 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Харківського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі по тексту АТ «ОЩАДБАНК» в особі філії Харківського обласного управління АТ «ОЩАДБАНК», Банк) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів - Фермерського господарства «БЄСЄДІНА», фізичної особи ОСОБА_2 та фізичної особи ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідачів, як з солідарних боржників заборгованість перед державою за договором кредитної лінії від 21.04.2021 № 1420 в розмірі 1.246.976,72 грн, а також просить суд стягнути з відповідачів в рівних частках судовий збір у загальному розмірі 18704,65 грн.

Позовні вимоги Банк обґрунтовує неналежним виконанням Позичальником - ФГ «БЄСЄДІНА» та Поручителями - ФО ОСОБА_2 та ФО ОСОБА_1 своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів за договором кредитної лінії від 21.04.2021 № 1420 (далі по тексту Кредитний договір). Посилається на те, що виконання Позичальником зобов`язання за Кредитним договором частково, згідно ставки індивідуальної гарантії в розмірі 50% від суми кредиту, забезпечено гарантією держави на підставі договору про надання державної гарантії на портфельній основі від 31.12.2020 № 13010-05/271 (далі по тексту Договір гарантії), укладеного між Банком та Міністром фінансів України Марченком С.М., який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України (Гарантом). Позивач зазначає, що Позичальник, який на момент укладення Кредитного договору повністю відповідав критеріям прийнятності, ініціював шляхом надання до Банку письмової заяви від 30.03.2021 отримання забезпечення за кредитом у вигляді гарантії держави на умовах, визначених Порядком надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 № 1151 (Порядок № 1151), та Кредитним договором. У зв`язку з цим наданий Позичальнику кредит був включений Банком до портфелю кредитів, зобов`язання за якими частково забезпечені гарантією, та, з метою виконання вимог розділу 6 Договору гарантії, 21.04.2021 між Банком та Позичальником був укладений додатковий договір № 1 до Кредитного договору, за умовами якого, зокрема, Позичальник визнав та підтвердив, що у разі виконання Гарантом гарантійних зобов`язань перед Банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету, у Позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від Позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених Порядком № 1151 та Договором гарантії. 13.03.2023, у зв`язку з настанням гарантійного випадку (а саме: Позичальник у строк до 21.04.2022 згідно з графіком не здійснив платіж за основним боргом по Кредитному договору в розмірі 2.500.000,00 грн, і такий платіж залишався несплаченим протягом 90 календарних днів) Гарантом, за результатами розгляду направленої йому Банком вимоги про сплату за гарантією 50% від суми кредиту, було перераховано Банку 1.250.000,00 грн, які спрямовані останнім у рахунок часткового погашення заборгованості за основним боргом по Кредитному договору. Зазначені обставини стали підставою для звернення Банку до суду з даним позовом, в якому просить стягнути солідарно з Позичальника та Поручителів заборгованість перед державою за Кредитним договором, яка виникла 13.03.2023 внаслідок сплати Гарантом суми за гарантією у розмірі 1.246.976,72 грн (із врахуванням здійснених платежів від 17.11.2023 на суму 1100,10 грн, від 27.11.2023 на суму 1100,10 грн, від 15.12.2023 на суму 62,35 грн, від 15.01.2024 на суму 62,70 грн, від 19.03.2024 на суму 698,03 грн).

На виконання вимог ч. 6, 7 ст. 176 ГПК України у зв`язку з тим, що відповідачем 2 та відповідачем 3 у позові визначено фізичних осіб, судом направлено відповідні запити до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про надання інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_2 та фізичної особи ОСОБА_1 .

На запит суду надійшла відповідь Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 12.11.2024 за вих. № 6301.4.3-18759/63.3-24 (вх. № 28968/24 від 18.11.2024), в якій зазначено, що фізична особа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 11.11.2024, зареєстрований за адресою місця проживання: АДРЕСА_3 .

Також, на запит суду надійшла відповідь Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 12.11.2024 за вих. № 6301.4.3-18820/63.2-24 (вх. № 28968/24 від 18.11.2024), в якій зазначено, що станом на 11.11.2024 за відомчою інформаційною системою ДМС місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території Харківської області не зареєстроване.

Водночас, як вбачається з Відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 917330 від 21.11.2024, фізична особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 21.11.2024, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Вказана вище інформація щодо адреси реєстрації фізичної особи ОСОБА_2 також підтверджується отриманим судом Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.11.2024 № 33980706 щодо юридичної особи - Фермерського господарства «БЄСЄДІНА» (код ЄДРПОУ 34785320), з якого вбачається, що фізична особа ОСОБА_2 є кінцевим бенефіціарним власником зазначеної юридичної особи, а також її єдиним засновником (учасником), та її адресою є адреса: АДРЕСА_1 .

Крім того, із зазначеного Витягу вбачається, що фізична особа ОСОБА_1 є керівником Фермерського господарства «БЄСЄДІНА».

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.11.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито позовне провадження у справі № 922/3855/24, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачам строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзивів на позовну заяву та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено позивачу строк 5 днів з дня отримання відзивів для подання відповідей на ці відзиви та встановлено відповідачам строк 5 днів з дня отримання відповідей на відзиви для подання заперечень на відповіді на відзиви.

Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та її копії в порядку ч. 2-4 ст. 120 та ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено позивачу (Банку), відповідачу 1 (ФГ «БЄСЄДІНА») та відповідачу 2 (ФО ОСОБА_2 ) в електронному вигляді до їх електронних кабінетів у підсистемі Електронний Суд ЄСІТС, а також направлено відповідачу 3 (ФО ОСОБА_1 ) - в паперовому вигляді листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0610211025908 на його поштову адресу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач (Банк), відповідач 1 (ФГ «БЄСЄДІНА») та відповідач 2 (ФО ОСОБА_2 ) отримали копії ухвали суду про відкриття провадження у даній справі 22.11.2024 (з урахуванням положень п. 2 ч. 6 та абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК), що підтверджується відповідними довідками про доставку електронних листів.

Отже, встановлений судом 15-тиденний строк з дня вручення ухвали суду для подання відповідачем 1 та відповідачем 2 відзивів на позовну заяву і заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження спливає 09.12.2024.

Відповідачем 3 (ФО ОСОБА_1 ) станом на день постановлення судом даної ухвали не отримано копію ухвали суду про відкриття провадження у даній справі, що була направлена на його поштову адресу, що підтверджується роздруківкою довідки з офіційного сайту АТ «УКРПОШТА» про відстеження поштового відправлення № 0610211025908.

А відтак, наразі перебіг встановленого судом 15-тиденного строку з дня вручення ухвали суду для подання відповідачем 3 відзиву на позовну заяву і заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не розпочався.

На момент винесення судом даної ухвали на адресу суду від жодного з відповідачів не надійшло відзиву на позовну заяву.

Водночас, 04.12.2024 за вх. № 30554/24, тобто в межах встановленого судом строку, через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від відповідача 3 - ОСОБА_1 , який також є керівником ФГ «БЄСЄДІНА» (відповідача 1), надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у справі № 922/3855/24, в обґрунтування якого заявник посилається на те, що відповідачі по справі знаходяться в Ізюмському районі, який тривалий час перебував в окупації російськими військами. Як фермерське господарство, так і фізичні особи відповідачі є постраждалими внаслідок військової агресії, майно відповідачів зруйноване та розкрадене ворожими військами. Фермерське господарство намагається відновлювати свою господарську діяльність в умовах наявності значних збитків, завданих військовими діями, а також блокування діяльності через заміновані поля, зруйновані основні засоби та техніку. Юридична діяльність відповідача ускладнена необхідністю відновлення значної частини документів, у тому числі які стосуються спору по даній справі, та відновлення яких необхідне для доведення до суду своєї позиції по справі, оскільки офісне приміщення з оригіналами документів також постраждало під час бойових дій. Окрім того, відповідач стикається зі значними перешкодами, пов`язаними з регулярними обстрілами Ізюмського району, перебоями з електропостачанням та лише частковим відновленням діяльності органів державної влади на деокупованих територіях. Таким чином, справа за своїм характером є складною, має значний обсяг доказів, які мають бути зібрані сторонами та досліджені судом і не є малозначною для відповідачів, серед яких дві фізичні особи, а тому для реалізації завдання господарського судочинства і забезпечення повноти розгляду справи, забезпечення рівності можливостей учасників справи по донесенню до суду своєї позиції (зокрема забезпечення реалізації процесуальних можливостей відповідачами, які перебувають в прифронтовому районі), доцільним є її розгляд в порядку загального позовного провадження, відповідач бажає реалізувати своє право на участь у судових засіданнях, а також реалізувати свої процесуальні права щодо належного розгляду справи без обмежень, встановлених для розгляду справ спрощеним провадженням. Враховуючи вищенаведене, заявник просить суд постановити ухвалу про призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання у справі для забезпечення можливості відповідача участі в судовому засіданні та реалізації процесуальних прав учасниками справи.

Розглянувши подане клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, суд виходить з такого.

За приписами ч. 1, 2 ст. 247 ГПК України, господарський суд розглядає малозначні справи в порядку спрощеного позовного провадження. У спрощеному порядку може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 247 ГПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 ст. 247 ГПК України визначено категорії справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, а саме справи: 1) про банкрутство; 2) за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 3) у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій); 4) у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; 6) у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю); 7) у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна; 8) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 9) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3-8 цієї частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається (ч. 6 ст. 250 ГПК України).

Таким чином, за змістом зазначених норм, після прийняття ухвали про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, суд має право (а не обов`язок) у подальшому за власною ініціативою або за результатами розгляду обґрунтувань, наведених учасником справи у відповідному клопотанні, постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, за умови достатніх для цього підстав.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто зазначеною статтею визначено 2 умови, за наявності однієї з яких або одночасно обох умов суд має право прийняти рішення про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, а саме: ціна позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму та малозначний характер справи

За приписами ч. 5 ст. 247 ГПК України, суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову, відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до положень п. 1, 2 ч. 4 ст. 250 ГПК України, якщо відповідач в установлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про залишення заяви відповідача без задоволення або про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Як вбачається з матеріалів позову у даній справі, ціна позову становить 1.246.976,72 грн, що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент відкриття провадження у справі та наразі становить 1.514.000,00 грн, тому з огляду на положення п. 2 ч. 5 ст. 12 ГПК України, та враховуючи договірний характер спірних правовідносин, незначну складність справи та незначний обсяг поданих до позовної заяви доказів, а також враховуючи, що позивачем у позовній заяві не наведено мотивованих обґрунтувань щодо необхідності розгляду даного спору за правилами загального позовного провадження, а судом не встановлено обставин, які б свідчили про неможливість розглянути дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, ухвалою суду від 21.11.2024 про відкриття провадження у справі № 922/3855/24 було визнано дану справу малозначною та такою, що підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Станом на момент прийняття судом даної ухвали позивач не звертався до суду із заявами про збільшення розміру позовних вимог або зміну предмета позову. Матеріали даної справи не містять великої кількості доказів, які суд мав би дослідити з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи.

У клопотанні про розгляд справи в порядку загального позовного провадження заявник - ОСОБА_1 , який є відповідачем 3, а також являється керівником ФГ «БЄСЄДІНА» (відповідача 1), не навів жодного належно обґрунтованого доводу та не надав до клопотання жодного доказу на підтвердження наявності обставин, які б могли свідчити про значну складність даної справи чи суперечливість наданих позивачем до позову доказів та могли стати підставою для постановлення судом ухвали про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження. Також заявник у клопотанні не зазначив, які саме документи, що стосуються спору у даній справі та є необхідними для доведення ним своєї позиції по справі, відсутні у матеріалах справи, натомість є наявними у відповідачів, або у відновленні яких після перебування в окупації є необхідність. Саме посилання учасника справи на начебто наявність у нього будь-яких доказів без надання відповідних обґрунтувань в підтвердження неможливості розглянути справу за відсутності таких доказів, не може бути належною підставою для здійснення переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

За змістом ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати докази, заяви, клопотання, надавати пояснення суду, свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За приписами ч. 6 ст. 252 ГПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

У відповідності до вимог ч. 2, 4, 5 ст. 161 ГПК України, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі (ч. 1, 8 ст. 165 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 178 ГПК України, відповідач має право подати до суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом в ухвалі суду про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 1 ст. 251 ГПК України, відзив по справі, яка розглядається в спрощеному позовному провадженні, подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

За приписами ч. 3, 4, 5 ст. 80 ГПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

За приписами ст. 113 ГПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Наслідки пропуску процесуальних строків встановлені ст. 118 ГПК України, згідно з якою право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

За приписами ч. 3-5 ст. 119 ГПК України, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 42, ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

З матеріалів справи вбачається, що спір у даній справі стосується кредитних правовідносин, які виникли у зв`язку неналежним виконанням відповідачами - ФГ «БЄСЄДІНА» (Позичальником) та ФО ОСОБА_2 й ФО ОСОБА_1 (Поручителями) своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів за договором кредитної лінії від 21.04.2021 № 1420, а отже вказаний спір відноситься до категорії спорів незначної складності щодо вирішення яких існує сформована стала та досить численна судова практика, зокрема судова практика суду касаційної інстанції.

Окрім того, як вже зазначалося вище, встановлений судом 15-тиденний строк для подання відповідачем 1 відзиву на позовну заяву ще не сплинув, а перебіг встановленого судом 15-тиденного строку для подання відповідачем 3 відзиву на позовну заяву в силу неотримання останнім ухвали суду про відкриття провадження у даній справі ще взагалі не розпочався.

Відтак, заявник - ОСОБА_1 , який одночасно є відповідачем 3 та являється керівником ФГ «БЄСЄДІНА» (відповідача 1), не позбавлений можливості реалізувати всі свої процесуальні права та добросовісно виконати свої обов`язки, передбачені законом, зокрема щодо подання до суду в межах встановленого судом строку відзиву на позовну заяву з повним обсягом документів та інших доказів в обґрунтування обставин, викладених у відзиві, які він вважає необхідними подати до суду, а також щодо подання клопотань з процесуальних питань та додаткових письмових пояснень по суті позовних вимог. А в разі неможливості подати в установлений судом строк відзив або інші заяви чи клопотання з процесуальних питань, відповідач не позбавлений права звернутись до суду з відповідним клопотанням про продовження чи поновлення строку, з наданням належного обґрунтування необхідності його продовження або поновлення. Крім того, відповідачі не позбавлені права в порядку ч. 5 ст. 161 ГПК України подати до суду додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявником не доведено наявність достатніх підстав для призначення розгляду справи в порядку загального позовного провадження із проведенням судових засідань за участі та з повідомленням сторін. Судом таких підстав також не встановлено, а тому, з метою процесуальної економії часу та недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про недоцільність задоволення поданого клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ст. 2, 12, 42, 43, 80, 232-235, 247, 250-252 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (вх. № 30554/24 від 04.12.2024) у справі № 922/3855/24 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу складено та підписано 09.12.2024.

СуддяН.А. Новікова