Рішення

від 31.01.2025 по справі 922/3855/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3855/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.,

розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу № 922/3855/24

за позовом Акціонерного товариства Державний ощадний банк України (01001, м.Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-г, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії Харківського обласного управління акціонерного товариства Державний ощадний банк України (61005, м. Харків, м-н Конституції, буд. 22, код ЄДРПОУ ВП 09351600)

до відповідачів:

1) Фермерського господарства БЄСЄДІНА (64344, Харківська область, Ізюмський район, село Сулигівка, вул. Шкільна, буд. 28, код ЄДРПОУ 34785320);

2) Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

3) Фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 );

про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором в розмірі 1.246.976,72 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Державний ощадний банк України в особі філії Харківського обласного управління акціонерного товариства Державний ощадний банк України (далі по тексту АТ ОЩАДБАНК в особі філії Харківського обласного управління АТ ОЩАДБАНК, Банк) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів - Фермерського господарства БЄСЄДІНА, фізичної особи ОСОБА_1 та фізичної особи ОСОБА_2 , в якому просить суд стягнути з відповідачів, як з солідарних боржників заборгованість перед державою за договором кредитної лінії від 21.04.2021 № 1420 в розмірі 1.246.976,72 грн, а також просить суд стягнути з відповідачів в рівних частках судовий збір у загальному розмірі 18704,65 грн.

Позовні вимоги Банк обґрунтовує неналежним виконанням Позичальником - ФГ БЄСЄДІНА та Поручителями - ФО ОСОБА_1 та ФО ОСОБА_2 своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів за договором кредитної лінії від 21.04.2021 № 1420 (далі по тексту Кредитний договір). Посилається на те, що виконання Позичальником зобов`язання за Кредитним договором частково, згідно ставки індивідуальної гарантії в розмірі 50% від суми кредиту, забезпечено гарантією держави на підставі договору про надання державної гарантії на портфельній основі від 31.12.2020 № 13010-05/271 (далі по тексту Договір гарантії), укладеного між Банком та Міністром фінансів України Марченком С.М., який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України (Гарантом). Позивач зазначає, що Позичальник шляхом подання до Банку письмової заяви від 30.03.2021 ініціював отримання забезпечення за кредитом у вигляді гарантії держави відповідно до умов Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 № 1151 (Порядок № 1151). Зважаючи на викладене, Банк включив наданий Позичальнику кредит до портфелю кредитів, зобов`язання за якими частково забезпечені гарантією держави, та на виконання умов Договору гарантії, між Банком та Позичальником укладено додатковий договір № 1 від 21.04.2021 до Кредитного договору, яким Позичальник визнав та підтвердив, що у разі виконання Гарантом гарантійних зобов`язань перед Банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету, у Позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави, в свою чергу, переходять права кредитора та право вимагати від Позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених Порядком № 1151 та Договором гарантії. 13.03.2023, у зв`язку з настанням гарантійного випадку, передбаченого Договором гарантії (нездійснення Позичальником планового платежу за основним боргом по Кредитному договору протягом 90 календарних днів) Гарантом на підставі вимоги Банку про сплату за гарантією 50% від суми кредиту, було перераховано на рахунок Банку 1.250.000,00 грн, які останнім спрямовано в рахунок часткового погашення основного боргу Позичальника по Кредитному договору. Зазначені обставини стали підставою для звернення Банку до суду з даним позовом про стягнення солідарно з Позичальника та Поручителів заборгованості перед державою за Кредитним договором у розмірі 1.246.976,72 грн (із врахуванням здійснених платежів від 17.11.2023 на суму 1100,10 грн, від 27.11.2023 на суму 1100,10 грн, від 15.12.2023 на суму 62,35 грн, від 15.01.2024 на суму 62,70 грн, від 19.03.2024 на суму 698,03 грн).

На виконання вимог ч. 6, 7 ст. 176 ГПК України, враховуючи, що відповідачем 2 та відповідачем 3 у позові визначено фізичних осіб, судом були направлені запити до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області щодо надання інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 та фізичної особи ОСОБА_2 .

Від Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області надійшли відповіді на зазначені запити суду від 12.11.2024 вих. № 6301.4.3-18759/63.3-24 (вх. № 28968/24 від 18.11.2024) та від 12.11.2024 вих. № 6301.4.3-18820/63.2-24 (вх. № 29264/24 від 20.11.2024), згідно з якими станом на 11.11.2024 за відомчою інформаційною системою ДМС місце проживання ОСОБА_2 (відповідача 3), ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване з 19.11.2015 по теперішній час за адресою: АДРЕСА_3 , а місце проживання ОСОБА_1 (відповідача 2), ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території Харківської області не зареєстроване.

Водночас, як встановлено з отриманої судом Відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 21.11.2024 № 917330, ОСОБА_1 (відповідач 2), ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 21.11.2024, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , що також підтверджується отриманим судом Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.11.2024 № 33980706, з якого вбачається, що кінцевим бенефіціарним власником та єдиним засновником (учасником) юридичної особи - Фермерського господарства БЄСЄДІНА, код ЄДРПОУ 34785320 (відповідача 1), є громадянка України ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а керівником зазначеної юридичної особи, тобто головою Фермерського господарства БЄСЄДІНА, є ОСОБА_2 (відповідач 3).

Ухвалою Господарського суду Харківської області подану АТ ОЩАДБАНК в особі філії Харківського обласного управління АТ ОЩАДБАНК позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито позовне провадження у справі № 922/3855/24, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачам строк для подання відзивів на позовну заяву та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено позивачу строк для подання відповідей на відзиви на позов та встановлено відповідачам строк для подання заперечень на відповіді на відзиви.

Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та її копії в порядку ч. 2-4 ст. 120 та ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено позивачу (Банку), відповідачу 1 (ФГ БЄСЄДІНА) та відповідачу 2 (ФО ОСОБА_1 ) в електронному вигляді до їх електронних кабінетів у підсистемі Електронний Суд ЄСІТС, а також направлено відповідачу 3 (ФО ОСОБА_2 ) - в паперовому вигляді листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на його поштову адресу.

ФО ОСОБА_2 , відповідач 3 та керівник ФГ БЄСЄДІНА - відповідача 1, в межах встановленого судом строку звернувся до суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС із клопотанням про розгляд справи № 922/3855/24 в порядку загального позовного провадження (вх. № 30554/24 від 04.12.2024), в якому просив постановити ухвалу про призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання у справі для забезпечення можливості йому прийняти участь в судовому засіданні та реалізації своїх процесуальних прав іншими учасниками справи.

Ухвалою суду від 09.12.2024 у справі № 922/3855/24 у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено з підстав його необґрунтованості та безпідставності.

Відповідач 1 - ФГ БЄСЄДІНА в особі керівника - ОСОБА_2 (який також є відповідачем 3 у даній справі), з порушенням встановленого судом строку, подав до суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС відзив на позовну заяву (вх. № 31196/24 від 11.12.2024), в якому не погоджується з доводами позивача, викладеними у позові, просить відмовити у задоволенні позову. Посилається на понесені ФГ «БЄСЄДІНА» колосальні збитки та своє скрутне фінансове становище внаслідок обставин непереборної сили (повномасштабної військової агресії РФ проти України). Зазначає, що територія Ізюмського району Харківської області, зокрема села Сулигівка та Бражківка, в межах яких знаходиться фермерське господарство та орендовані ним земельні ділянки сільськогосподарського призначення, з 24.02.2022 понад місяць перебували в зоні бойових дій, а потім були тимчасово окуповані ворожими військами та після звільнення з окупації 10.09.2022 та 11.09.2022, відповідно, дотепер перебувають в зоні бойових дій. Під час окупації майно ФГ «БЄСЄДІНА» зазнало пошкоджень та частково було знищене чи розкрадене, орендовані земельні ділянки стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок засмічення вибухонебезпечними предметами, що підтверджується наданими до відзиву доказами, проте ФГ «БЄСЄДІНА» планує відновлювати свою діяльність після розмінування земельних ділянок, що надасть змогу повернути кредитні кошти, наразі процес розмінування вже почався. Крім того, фермерським господарством здійснюються інші заходи, щоб відновитися, зокрема виграно кілька грантів, відремонтовано одне з приміщень господарства, проведено світло до території господарства. Також ОСОБА_2 у відзиві на позов посилається на неодноразові звернення до Банку щодо реструктуризації та щодо подовження строку реструктуризації кредитної заборгованості або відстрочення її сплати, на що було отримано відмову Банку, з посиланням на те, що без врегулювання заборгованості перед державою реструктуризація є неможливою. У 2024 році ФГ «БЄСЄДІНА» зверталося до Міністерства аграрної політики і продовольства України, Міністерства фінансів України, Національного Банку України, Президента України з листами стосовно реструктуризації або відстрочення заборгованості за кредитом, отриманим від АТ «ОЩАДБАНК» під державну гарантію, відповіді на які надані до цього відзиву. На підставі викладеного, враховуючи, що відновленню господарської діяльності ФГ БЄСЄДІНА перешкоджає замінування земельних ділянок та втрата бізнес-активів внаслідок військової агресії з боку РФ проти України, невиконання зобов`язання за Кредитним договором не є його провиною, а відновлення показників діяльності фермерського господарства до довоєнного рівня потребуватиме тривалого часу, відповідач 1 вважає, що наразі задоволення даного позову призведе до блокування роботи фермерського господарства, що перешкодить здійсненню розмінування земель та початку їх засіву навесні 2025 року, а відтак перешкодить і можливості погасити заборгованість за кредитом.

Також, у зазначеному відзиві заявник просить поновити строк на подання відзиву, з посиланням на поважність причини пропуску зазначеного строку, оскільки відповідачі по справі знаходяться в Ізюмському районі, який тривалий час перебував в окупації російськими військами, їх майно зруйноване та розкрадене, поля заміновані. Значна частина документів фермерського господарства, в тому числі ті, що стосуються спору по даній справі та є необхідними для доведення своєї позиції по справі потребують відновлення, оскільки офісне приміщення з оригіналами документів також постраждало під час бойових дій. Окрім того, відповідач стикається зі значними перешкодами, пов`язаними з регулярними обстрілами Ізюмського району, перебоями з електропостачанням та лише частковим відновленням діяльності органів державної влади на деокупованих територіях. З огляду на зазначені перешкоди, відповідач не встиг подати відзив на позовну заяву в установлений ухвалою суду строк та просить суд визнати поважними причини пропуску строку на подання відзиву і прийняти наданий ним відзив до розгляду.

Ухвалою суду від 12.12.2024 у справі № 922/3855/24 задоволено клопотання відповідача 1 - ФГ БЄСЄДІНА про поновлення строку на подання відзиву на позов, строк на подання відзиву на позов поновлено, прийнято до розгляду поданий відповідачем 1 відзив на позов разом з доданими до нього доказами та долучено їх до матеріалів справи.

Позивач - АТ ОЩАДБАНК в особі філії Харківського обласного управління АТ ОЩАДБАНК з порушенням встановленого судом строку засобами поштового зв`язку подав до суду відповідь на відзив (вх. № 31845/24 від 18.12.2024), в якій не погоджується з доводами позивача, вважає їх незаконними та необґрунтованими, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Зазначає, що у зв`язку з невиконанням Позичальником - ФГ БЄСЄДІНА своїх зобов`язань за Кредитним договором 13.03.2023 Міністерством фінансів України (Гарантом) на вимогу Банку про сплату за гарантією № 3 від 01.02.2023 було перераховано 1.250.000,00 грн для відшкодування за кредитною операцією, які спрямовано Банком у рахунок часткового погашення основного боргу Позичальника за Кредитом. ФГ «БЄСЄДІНА» 14.04.2023 № 20073/2023 звернувся до Банку із заявою про довгострокову реструктуризацію зобов`язань за Кредитним договором, у зв`язку з чим 28.09.2023 між Банком та Позичальником укладено додатковий договір № 2 до Кредитного договору на умовах короткострокової реструктуризації, яким перенесено термін погашення залишку основної суми боргу по кредиту в розмірі 1.250.000,00 грн до 31.12.2023, встановлено фіксовану процентну ставку у розмірі 0,01% річних на період з 01.07.2022 до 23.08.2022 та з 13.03.2023 до 31.12.2023 включно, списано проценти на прострочену заборгованість за основним боргом за період з 24.08.2022 до 12.03.2023. Також 28.09.2023 були внесені відповідні зміни до договору поруки № 1421 від 21.04.2021 додатковим договором № 1 від 28.09.2023 та укладено договір поруки № 1422 від 28.09.2023 ще з одним поручителем - ОСОБА_2 . Позичальник 11.12.2023 звернувся до Банку із заявою щодо продовження до 31.12.2024 короткострокової реструктуризації заборгованості за Кредитним договором на раніше прийнятих умовах. Банк у відповіді від 02.04.2024 на зазначену заяву запропонував Позичальнику врегулювати заборгованість шляхом погашення існуючої заборгованості перед Банком та перед державою щомісячними рівними частинами (по 208328,11 грн в місяць), здійснивши перший платіж у квітні 2024 року та до 30.04.2024 повідомити Банк про своє рішення. Позичальник на запропоновані Банком умови згоди не надав, платежів з часткового погашення заборгованості не здійснив, тому твердження відповідача 1 про відмову Банку у реструктуризації платежів за Кредитним договором не відповідає дійсності. Перед зверненням до суду Банк 04.10.2024 направив Позичальнику та Поручителям повідомлення про перехід до держави прав кредитора, а також направив Поручителям повідомлення про необхідність виконання забезпеченого порукою зобов`язання, які залишені відповідачами без відповіді та задоволення, прострочена заборгованість за Кредитом не сплачена, що стало підставою для звернення Банку до суду з даним позовом для захисту інтересів держави, в якому він просить стягнути суму простроченої заборгованості перед державою. Крім того, відповідачі своєчасно (до настання строку виконання зобов`язання за основною сумою боргу) не направили Банку повідомлення про настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили виконання зобов`язань за Кредитним договором, та не надали відповідний сертифікат ТПП України про неможливість виконання відповідачами зобов`язань за Кредитним договором у зв`язку з форс-мажорними обставинами, неможливість виконання відповідачами своїх зобов`язань з погашення заборгованості за основною сумою кредиту та комісії (в тому числі через обставини непереборної сили, у разі їх доведення) не є підставою для звільнення від їх виконання, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, у відповіді на відзив позивач просить продовжити строк на подання відповіді на відзив, з посиланням на те, що відзив керівника ФГ БЄСЄДІНА надійшов до електронного кабінету позивача 11.12.2024 наприкінці робочого дня, отже фактично позивач отримав зазначений відзив 12.12.2024. У зв`язку з викладеним, зважаючи на значне навантаження представника Банку та участь його в інших судових справах, та враховуючи, що частина встановленого судом строку на подання відповіді на відзив припала на вихідні дні, позивач просить суд продовжити строк на подання відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 19.12.2024 у справі № 922/3855/24 задоволено клопотання позивача - АТ ОЩАДБАНК в особі філії Харківського обласного управління АТ ОЩАДБАНК про поновлення строку на подання відповіді на відзив, поновлено строк на подання відповіді на відзив, прийнято до розгляду подану позивачем відповідь на відзив разом з доданими до неї доказами та долучено їх до матеріалів справи.

Відповідач 2 - фізична особа ОСОБА_1 своїм правом на захист не скористалася, в установлений судом строк, а також станом на день ухвалення судом даного рішення не подала відзив на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з іншими заявами або клопотаннями до суду не зверталася, на зв`язок із судом будь-яким чином не виходила, хоча про розгляд даної справи була належно повідомлена, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронних листів з копіями ухвал суду по даній справі до її особистого електронного кабінету в підсистемі Електронний Суд ЄСІТС.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Тобто, за змістом зазначених норм, подання відзиву на позовну заяву є правом, а не обов`язком відповідача, а отже відсутність відзиву не може бути підставою для невиправданого затягування судового розгляду справи.

За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 42, ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом; учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

На підставі зазначеного, з огляду на закінчення встановленого ст. 248 ГПК України строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідач 2 належно повідомлена про розгляд даної судової справи й не була позбавлені можливості висловити свою позицію щодо заявлених позивачем вимог і звернутись до суду із відповідними заявами по суті справи, та із заявами чи клопотаннями з процесуальних питань, та враховуючи, що подання відзиву на позовну заяву є правом (а не обов`язком) відповідача, і суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для прийняття об`єктивного та законного рішення по даній справі, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності відзиву відповідача 2 за наявними у справі матеріалами.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.04.2021 між позивачем - АТ Державний ощадний банк України в особі філії - Харківського обласного управління АТ ОЩАДБАНК (Банком) та відповідачем 1 - Фермерським господарством БЄСЄДІНА (Позичальником) укладено договір кредитної лінії № 1420 (далі - Кредитний договір) за Програмою фінансової державної підтримки суб`єктів малого, у тому числі мікропідприємництва, та середнього підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%», реалізація якого здійснюється на підставі Порядку надання фінансової державної підтримки суб`єктам малого та середнього підприємництва, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 28.

Відповідно до пунктів 2.1, 3.1, 3.2, 3.8 Кредитного договору, Банк зобов`язується надати на умовах цього Договору, а Позичальник зобов`язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим Договором строки Кредит, у розмірі 2.500.000,00 грн та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування Кредитом, комісійних винагород та інших платежів, в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 20.04.2024. Цільове призначення Кредиту - поповнення оборотного капіталу.

У п. 3.3 Кредитного договору сторони погодили графік збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування, згідно з яким діючий ліміт кредитування становить:

до 20.09.2023 включно - 2.500.000,00 грн;

з 21.09.2023 по 20.10.2023 включно - 2.000.000,00 грн;

з 21.10.2023 по 20.11.2023 включно - 1.500.000,00 грн;

з 21.11.2023 по 20.12.2023 включно - 1.000.000,00 грн;

з 21.12.2023 по 20.04.2024 - 500.000,00 грн.

За умовами п. 3.11.1 Кредитного договору, Позичальник зобов`язався здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше, ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий банківський день згідно в п. 3.3 Кредитного договору.

Умовами 3.5 Кредитного договору передбачено, що за користування кредитом Позичальник має своєчасно та в належному розмірі сплачувати проценти за процентною ставкою 14,27% (далі - базова процентна ставка), яка є змінюваною, розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за Кредитним договором.

У відповідності до умов п. 4.3 Кредитного договору, Позичальник зобов`язаний належним чином виконувати всі умови Кредитного договору та взяті на себе за цим Договором зобов`язання, а також зобов`язання за іншими договорами, укладеними з Банком. У випадку неналежного виконання взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором на першу вимогу Банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в цьому Договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки. Відповідати вимогам Програми протягом усього строку дії Кредитного договору для подальшої участі і Програмі. Регулярно надавати до Банку завірені належним чином документи/інформацію, на підставі яких Банк здійснює, зокрема але невиключно, перевірку на відповідність Позичальника умовам Програми, перевірку його фінансового стану тощо.

Згідно з п. 8.6 Кредитного договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (за бажанням) та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором.

На виконання умов Кредитного договору, Банк надав ФГ «БЄСЄДІНА» кредит у розмірі 2.500.000,00 грн, що підтверджується наданими до позову копіями меморіального ордеру № 3967630321 (#703967630321) від 21.04.2021 на суму 2.500.000,00 грн та відповідними виписками по рахунку Позичальника.

За умовами п. 3.4 Кредитного договору, виконання Позичальником своїх зобов`язань за цим Договором забезпечується Порукою.

В забезпечення виконання зобов`язання за Кредитним договором між АТ «Ощадбанк» (Кредитором), ФГ «БЄСЄДІНА» (Боржником) та громадянкою України ОСОБА_1 (Поручителем 1) був укладений договір поруки № 1421 від 21.04.2021 (Договір поруки 1).

Згідно з умовами п. 2.1 Договору поруки 1, Поручитель 1 безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язався відповідати перед кредитором солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання за договором кредитної лінії № 1420 від 21.04.2021, з усіма додатковими договорами, угодами, додатками, змінами та доповненнями до нього, які чинні на момент укладення цього договору та можуть бути укладені після його укладання, у т.ч. того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору.

Пунктом 2.2 Договору поруки 1 встановлено, що Поручитель 1 відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і боржник в порядку, визначеному кредитним договором, у т.ч., але не виключно у разі повного чи часткового невиконання боржником зобов`язання, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту.

У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником зобов`язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника і Поручителя 1 щодо сплати заборгованості за порушеним зобов`язанням, а Поручитель та боржник з моменту порушення боржником зобов`язання відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пп. 3.2.2 Договору поруки 1).

Згідно з пп. 3.2.3 Договору поруки 1, кредитор має право вимагати виконання зобов`язання за кредитним договором на власний вибір, як від боржника і Поручителя 1 спільно, так від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.

Порука на підставі цього договору діє незалежно від інших способів виконання зобов`язання боржника перед кредитором за Кредитним договором (пп. 3.2.6 Договору поруки 1).

З метою реалізації відповідно до умов цього договору права вимоги до Поручителя 1 кредитор має право, але не зобов`язаний пред`явити (направити) Поручителю 1 вимогу (пп. 3.2.4 Договору поруки 1).

У випадку направлення кредитором Поручителю 1 Вимоги, Поручитель 1 зобов`язується здійснити виконання порушеного зобов`язання протягом 10 календарних днів з дати направлення вимоги кредитором та в обсязі, зазначеному у Вимозі. Якщо кредитор скористався своїм правом та направив Поручителю 1 вимогу, остання є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем зобов`язання в розмірі, визначеному кредитором у Вимозі. Єдиною підставою для визначення кредитором у Вимозі розміру зобов`язання, що підлягає виконанню Поручителем 1, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов`язань боржника перед кредитором за кредитним договором (пп. 3.2.7 - 3.2.8 Договору поруки 1).

Відповідно до пп. 3.3.5 Договору поруки 1, виконання зобов`язання здійснюється Поручителем 1 шляхом переказу грошових коштів на рахунок кредитора, визначений кредитним договором для погашення заборгованості або у Вимозі, направленої кредитором відповідно до умов цього договору.

Окрім цього, виконання Позичальником зобов`язання за Кредитним договором частково, згідно ставки індивідуальної гарантії в розмірі 50% від суми кредиту, забезпечено гарантією держави на підставі договору про надання державної гарантії на портфельній основі від 31.12.2020 № 13010-05/271, укладеного між Банком та Міністром фінансів України Марченком С.М., який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України (Гарантом).

Так, на підставі Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік», Постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 № 1151 «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році» (далі - Порядок № 1151), Постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1317 «Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році» (далі - Постанова № 1317) в Україні запроваджена державна підтримка позичальників - суб`єктів господарювання у формі державних гарантій на портфельній основі.

Учасниками Програми надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році є:

-агент - АТ «Державний експортно-імпортний банк України», що надає агентські, консультаційні та інші послуги відповідно до умов агентської угоди між гарантом та агентом та договору про надання державної гарантії на портфельній основі, який укладається між гарантом та банком-кредитором;

-банки-кредитори - банки, відібрані на умовах, визначених Порядком №1151, перелік яких визначається рішенням Кабінету Міністрів України щодо надання державних гарантій на портфельній основі;

-гарант - Кабінет Міністрів України, що діє від імені держави, в особі Міністра фінансів;

-позичальники - суб`єкти господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва, визначені Господарським кодексом України, що отримують кредити від банків-кредиторів, часткове виконання боргових зобов`язань за якими забезпечується державними гарантіями на портфельній основі.

Для забезпечення співпраці сторін, пов`язаної з наданням державної підтримки, між Міністром Фінансів України Марченко С.М., який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України, на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (далі - Гарант) та АТ «Ощадбанк» (далі - Бенефіціар) укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/271 від 31.12.2020 (далі - Договір гарантії).

За умовами п. 2.1 Договору гарантії, Гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь Бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання Принципалами (суб`єктами господарювання, яким надано кредит) частини своїх грошових зобов`язань перед Бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.3 Договору гарантії, гарантія вважається наданою на користь Бенефіціара з дати укладання цього договору. Строк дії гарантії - період, що починається на дату укладання цього договору та закінчується в дату, яка випадає через 5 років з дати укладення цього договору.

Згідно з п. 2.5 Договору гарантії. ставка індивідуальної гарантії визначається на власний розсуд Бенефіціара для кожного окремого кредиту та не може перевищувати 70% за кожним окремим кредитом.

Пункт 2.7 Договору гарантії встановлює, що у разі настання гарантійного випадку (Принципал не здійснив планового платежу за основним боргом згідно з графіком платежів за будь-яким кредитом, включеним до портфеля, і такий платіж залишається несплаченим протягом 90 календарних днів поспіль) Гарант зобов`язаний сплатити на користь Бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з вимогами розділу V цього договору.

Згідно з п. 3.1-3.3 Договору гарантії передбачено, що з метою включення кредитів до портфеля Бенефіціар формує реєстр, до якого включаються всі кредити, які Бенефіціар визначив як такі, що включені до портфеля. Бенефіціар формує реєстр з кредитів, які відповідають під час першого включення таких кредитів до реєстру критеріям прийнятності. Включення кредитів до реєстру свідчить про те, що зобов`язання за такими кредитами є такими, що частково забезпечені гарантією з дати першого включення таких кредитів до реєстру.

У п. 5.1 Договору гарантії визначено, що у разі настання гарантійного випадку Бенефіціар направляє Гаранту вимогу, а Агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами.

Відповідно до п. 5.5 Договору гарантії, Гарант на підставі вимог, отриманих від Бенефіціара, з урахуванням інформації Агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок Бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з вимогою.

Згідно з п. 6.1 Договору гарантії, у разі здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом Бенефіціар зобов`язується відобразити в обліку виникнення заборгованості Принципала перед бюджетом на суму здійсненої Гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості за таким проблемним кредитом.

Пунктом 6.3 Договору гарантії врегульовано, що кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості за проблемним кредитом, перераховуються на рахунок Гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним кредитом, та зараховуються насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв`язку з чим Бенефіціар робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість Приниципала перед державним бюджетом.

Робота зі стягнення з Принципала простроченої заборгованості перед державою проводиться Бенефіціаром на підставі Порядку № 1151, ст. 6-1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та цього договору (п. 6.6 Договору гарантії).

За п. 13.13-13.14 Договору гарантії, Договір гарантії вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, а діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним.

Як зазначає позивач у позові, на момент укладення Кредитного договору Позичальник - ФГ БЄСЄДІНА повністю відповідав критеріям прийнятності та ініціював шляхом надання до Банку письмової заяви від 30.03.2021 отримання забезпечення за кредитом у вигляді гарантії держави відповідно до умов Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 № 1151 (Порядок № 1151) та умов Кредитного договору.

Зважаючи на викладене, Банком було включено наданий Позичальнику кредит до портфелю кредитів, зобов`язання за якими частково забезпечені гарантією.

На виконання умов розділу 6 Договору гарантії, між АТ «Ощадбанк» та Позичальником - ФГ «БЄСЄДІНА» укладено додатковий договір № 1 від 21.04.2021 до Кредитного договору (Додатковий договір).

Згідно з п. 2.2.1.2 Додаткового договору, Позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для себе.

Позичальник визнає та підтверджує, шо у разі виконання Гарантом гарантійних зобов`язань перед Банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у Позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від Позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених Порядком № 1151 та Договором про надання гарантії (п. 2.2.1.3 Додаткового договору).

За умовами п. 2.2.1.5 Додаткового договору Позичальник визнає та підтверджує, що Банк у відповідності до норм Порядку та положень Договору про надання гарантії має всі повноваження стягувати прострочену заборгованість перед державою та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості за Кредитом з метою погашення простроченої заборгованості Позичальника перед бюджетом та зобов`язань Позичальника зі сплати пені.

Позичальнику відомо, що грошові кошти, отримані від звернення стягнення на забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з Позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених за Гарантією сум та нарахованої пені (п. 2.2.1.6 Додаткового договору).

Позичальник в порушення умов п. 3.11.1 Кредитного договору не виконав свої кредитні зобов`язання щодо погашення основної суми боргу за траншем в строки, визначені Кредитним договором, у зв`язку з чим 24.08.2022 на рахунку була відображена прострочена заборгованість за основною сумою боргу по Кредиту в розмірі 2.500.000,00 грн.

Банк неодноразово звертався до боржника (Позичальника) з вимогами, зокрема від 04.01.2023, 17.01.2023, 29.03.2023, 04.10.2024, про необхідність погашення простроченого боргу, процентів, комісії за Кредитним договором, однак Позичальник заборгованість не погасив.

13.03.2023, у зв`язку з настанням гарантійного випадку (а саме: Позичальник не здійснив згідно з графіком у строк до 21.04.2022 платіж за основним боргом по Кредитному договору, і такий платіж залишався несплаченим протягом 90 календарних днів) Гарантом, за результатами розгляду направленої йому Банком вимоги про сплату за гарантією 50% від суми кредиту, перераховано Банку 1.250.000,00 грн, які спрямовані останнім у рахунок часткового погашення заборгованості за основним боргом по Кредитному договору.

Як зазначає позивач у відповіді на відзив, 14.04.2023 Позичальник - ФГ «БЄСЄДІНА» звернувся до Банку із заявою № 20073/2023, в якій пояснив причини виникнення заборгованості за кредитом та додав письмові докази понесених збитків, спричинених військовими діями, а також просив здійснити довгострокову реструктуризацію зобов`язань за Кредитним договором та зупинити нарахування процентів за користування кредитними коштами.

За результатами розгляду поданої Позичальником заяви 28.09.2023 між ФГ «БЄСЄДІНА» та Банком був укладений Додатковий договір № 2 до Кредитного договору, яким збільшено термін погашення Кредиту до 31.12.2023 включно однією сумою - 1.250.000,00 грн (залишок основної суми боргу по кредиту); встановлено фіксовану процентну ставку у розмірі 0,01% річних на період з 01.07.2022 до 23.08.2022 включно, а також на період з 13.03.2023 до 31.12.2023 включно зі сплатою Позичальником процентів, нарахованих за вказані періоди, у термін не пізніше 31.12.2023.

Також 28.09.2023 між АТ «Ощадбанк» (Кредитором), ФГ «БЄСЄДІНА» (Боржником) та громадянкою України ОСОБА_1 (Поручителем 1) був укладений додатковий договір № 1 до договору поруки № 1421 від 21.04.2021, яким внесено відповідні зміни у зазначений Договір поруки щодо терміну погашення Кредиту до 31.12.2023 у розмірі 1.250.000,00 грн та розміру процентів за кредитом.

Крім того, в забезпечення виконання зобов`язання за Кредитним договором був укладений ще один договір поруки, а саме: договір поруки № 1422 від 28.09.2023 (Договір поруки 2) між АТ «Ощадбанк» (Кредитором), ФГ «БЄСЄДІНА» (Боржником) та громадянином України ОСОБА_2 (Поручителем 2).

Згідно з умовами п. 2.1 Договору поруки 2, Поручитель 2 безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язався відповідати перед кредитором солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, зокрема за договором кредитної лінії № 1420 від 21.04.2021, з усіма додатковими договорами, угодами, додатками, змінами та доповненнями до нього, які чинні на момент укладення цього договору та можуть бути укладені після його укладання, у т.ч. того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору.

Пунктом 2.2 Договору поруки 2 встановлено, що Поручитель 2 відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і боржник в порядку, визначеному Кредитним договором, у т.ч., але не виключно у разі повного чи часткового невиконання боржником зобов`язання, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту.

У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником зобов`язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника і Поручителя 2 щодо сплати заборгованості за порушеним зобов`язанням, а Поручитель та боржник з моменту порушення боржником зобов`язання відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пп. 3.2.2 Договору поруки 2).

Згідно з пп. 3.2.3 Договору поруки 2, кредитор має право вимагати виконання зобов`язання за кредитним договором на власний вибір, як від боржника і Поручителя 2 спільно, так від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.

Порука на підставі цього договору діє незалежно від інших способів виконання зобов`язання боржника перед кредитором за Кредитним договором (пп. 3.2.6 Договору поруки 2).

З метою реалізації відповідно до умов цього договору права вимоги до Поручителя 2 кредитор має право, але не зобов`язаний пред`явити (направити) Поручителю 2 вимогу (пп. 3.2.4 Договору поруки 2).

У випадку направлення кредитором Поручителю 2 Вимоги, Поручитель 2 зобов`язується здійснити виконання порушеного зобов`язання протягом 10 календарних днів з дати направлення вимоги кредитором та в обсязі, зазначеному у Вимозі. Якщо кредитор скористався своїм правом та направив Поручителю 2 вимогу, остання є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем зобов`язання в розмірі, визначеному кредитором у Вимозі. Єдиною підставою для визначення кредитором у Вимозі розміру зобов`язання, що підлягає виконанню Поручителем 2, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов`язань боржника перед кредитором за кредитним договором (пп. 3.2.7 - 3.2.8 Договору поруки 2).

Відповідно до пп. 3.3.5 Договору поруки 2, виконання зобов`язання здійснюється Поручителем 2 шляхом переказу грошових коштів на рахунок кредитора, визначений кредитним договором для погашення заборгованості або у Вимозі, направленої кредитором відповідно до умов цього договору.

Банк неодноразово направляв на адресу Позичальника - ФГ «БЄСЄДІНА» та на адреси Поручителя 1 - ОСОБА_1 . Поручителя 2 - ОСОБА_2 листи (№ 118.18.21/1-609/1 від 04.01.2023, № 118.487.49/042 від 17.01.2023, № 55/5.2-02/87 від № 55/5.2-02/88 від 29.03.2023, № 55/5.2-02/124529/2024 від 04.10.2024, № 55/5.2- 02/124568/2024 від 04.10.2024, № 55/5.2-02/124574/2024 від 04.10.2024) з вимогою погасити прострочену заборгованість перед державою (Гарантом) за договором кредитної лінії № 1420 від 21.04.2021 на суму 1.250.000,00 грн, яка виникла 13.03.2023 внаслідок сплати вказаної суми Гарантом на підставі договору про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/271 від 31.12.2020 (Договору гарантії).

Зазначена заборгованість перед державою погашена частково на загальну суму 3023,28 грн, а саме були здійснені платежі: від 17.11.2023 на суму 1100,10 грн, від 27.11.2023 на суму 1100,10 грн, від 15.12.2023 на суму 62,35 грн, від 15.01.2024 на суму 62,70 грн, від 19.03.2024 на суму 698,03 грн, що підтверджується наданими позивачем до позовної заяви виписками з рахунків обліку заборгованості № 88009300289653 за Кредитним договором. Таким чином несплачена Позичальником та Поручителями заборгованість перед державою становить 1.246.976,72 грн, що стало підставою для звернення Банку до суду з даним позовом про стягнення солідарно з Позичальника та Поручителів заборгованості перед державою за Кредитним договором у розмірі 1.246.976,72 грн.

Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

За змістом ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також як наслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання (ст. 174 ГК України).

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту (ч. 4 ст. 179 ГК України).

Згідно з ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Положеннями ч. 1-3 ст. 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

Положеннями ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

З урахуванням вищезазначеного, проаналізувавши правовідносини, які склались між позивачем - АТ ОЩАДБАНК в особі філії Харківського обласного управління АТ ОЩАДБАНК та відповідачем 1 - ФГ БЄСЄДІНА на підставі укладеного між ними договору кредитної лінії від 21.04.2021 № 1420, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є кредитним договором та відповідає вимогам чинного законодавства, сторонами досягнуто всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, у зв`язку з чим зазначений договір з огляду на положення ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання обома сторонами.

Матеріалами справи підтверджено, що Банк належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, 21.04.2021 надав Позичальнику - ФГ «БЄСЄДІНА» (відповідачу 1) кредитні кошти у вигляді відновлювальної кредитної лінії на суму 2.500.000,00 грн, що підтверджується копією меморіального ордеру № 3967630321 (#703967630321) від 21.04.2021 на суму 2.500.000,00 грн та копіями відповідних виписок по рахунку Позичальника.

Пунктами 3.2, 3.3 Кредитного договору сторони визначили порядок повернення кредитних коштів, згідно з яким кредит повертається окремими частинами за встановленим Графіком збільшення/зменшення Діючого ліміту кредитування, остаточний термін повернення кредитних коштів до 20.04.2024.

Однак, у зв`язку з простроченням Позичальником планового платежу за Кредитним договором понад 90 календарних днів, що відповідно до положень п. 1.1 договору про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/271 від 31.12.2020 (Договору гарантії) є Гарантійним випадком, Міністерством фінансів України (Гарантом) були належно виконані взяті на себе гарантійні зобов`язання перед Банком шляхом здійснення платежу за рахунок коштів державного бюджету, а саме: 13.03.2023 на підставі вимоги, отриманої від Банку згідно з п. 5.1 Договору гарантії, було сплачено на рахунок Банку 50% від суми кредитної заборгованості Позичальника, що становить 1.250.000,00 грн. Отримані від Гаранта кошти в розмірі 1.250.000,00 грн були спрямовані Банком в рахунок часткового погашення заборгованості за основним боргом по Кредитному договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 346 ГК України, для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб`єкта господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного позичальникові майна, під інші гарантії, прийняті у банківській практиці.

За приписами ст. 199 ГК України, виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами; за погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу; до відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до ст. 560 ЦК України, за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частиною 1 ст. 563 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Згідно з ч. 1 ст. 569 ЦК України, гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Пунктом 5.1 Договору гарантії передбачено, що у разі настання гарантійного випадку Бенефіціар направляє Гаранту Вимогу, а Агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати Гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку Кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.

Відповідно до п. 5.5 Договору гарантії, Гарант на підставі вимог, отриманих від Бенефіціара, з урахуванням інформації Агента щодо перевірки Вимог сплачує на рахунок Бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з Вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної Вимоги) за умови, що Гарант отримав Вимогу, яка подана відповідно до умов договору та на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії.

У пунктах 6.1-6.3 Договору гарантії передбачено, що з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) Гаранта до Принципала та на виконання ст. 6-1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та вимог, передбачених пунктами 6.1 та 6.3 цього договору, Бенефіціар, виступаючи на підставі Порядку №1151 та цього договору, зобов`язується:

- застосувати інструменти врегулювання заборгованості за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до п. 6.8 цього договору за таким проблемним кредитом;

-здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої Гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (за винятком права підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяви про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.

-перераховувати кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості за проблемним кредитом, на рахунок Гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним кредитом, та зараховувати їх насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв`язку з чим Бенефіціар робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість Приниципала перед державним бюджетом.

Згідно з умовами п. 2.2.1.3 додаткового договору № 1 від 21.04.2021 до договору кредитної лінії № 1420 від 21.04.2021 (Додаткового договору) Позичальник визнає та підтверджує, що у разі виконання Гарантом гарантійних зобов`язань перед Банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у Позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від Позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених Порядком № 1151 та Договором про надання гарантії.

За умовами п. 2.2.1.5 Додаткового договору Позичальник визнає та підтверджує, що Банк у відповідності до норм Порядку та положень Договору про надання гарантії має всі повноваження стягувати прострочену заборгованість перед державою та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості за Кредитом з метою погашення простроченої заборгованості Позичальника перед бюджетом та зобов`язань Позичальника зі сплати пені.

Відповідно до п. 2.2.1.6 Додаткового договору, грошові кошти, отримані від звернення стягнення на забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з Позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених за Гарантією сум та нарахованої пені до моменту повного повернення (відшкодування) Гаранту сплачених сум за Гарантією та до моменту повної сплати нарахованої пені.

Таким чином, враховуючи, що зобов`язання Позичальника - ФГ «БЄСЄДІНА» (відповідача 1) було забезпечено Гарантією Міністерства фінансів України (Гаранта) на підставі Договору гарантії, з моменту виконання Гарантом гарантійних зобов`язань перед Банком, тобто з 13.03.2023 (дати здійснення Гарантом платежу за рахунок коштів державного бюджету на рахунок АТ ОЩАДБАНК у розмірі 50% від суми кредитної заборгованості, що становить 1.250.000,00 грн), до держави перейшли права кредитора та право вимагати від Позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених Порядком № 1151 та Договором гарантії, а позивач (Банк), в свою чергу, набув права на стягнення з відповідача 1 (Позичальника) в порядку регресу за сплаченою гарантією прострочену заборгованість перед державою.

Як вже зазначалося вище, Банк неодноразово звертався до відповідача 1 - ФГ «БЄСЄДІНА» з вимогами погасити прострочену заборгованість перед державою (Гарантом) за договором кредитної лінії № 1420 від 21.04.2021 на суму 1.250.000,00 грн, яка виникла 13.03.2023 внаслідок сплати вказаної суми Гарантом на підставі Договору гарантії.

Відповідач 1 - ФГ «БЄСЄДІНА» прострочену заборгованість погасив частково на загальну суму 3023,28 грн, а саме сплатив: 17.11.2023 - 1100,10 грн; 27.11.2023 - 1100,10 грн; 15.12.2023 - 62,35 грн; 15.01.2024 - 62,70 грн; 19.03.2024 - 698,03 грн, що підтверджується наданими позивачем до позовної заяви виписками з рахунків обліку заборгованості № 88009300289653 за Кредитним договором, у зв`язку з чим у відповідача 1 залишилась заборгованість в розмірі 1.246.976,72 грн.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

За приписами ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або невизначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем 1 - ФГ «БЄСЄДІНА» всупереч вимог ст. 73, 74 ГПК України не надано доказів, які б могли спростувати наявність у нього заборгованості в розмірі 1.246.976,72 грн, яка виникла у зв`язку з неналежним виконанням умов Кредитного договору, а також доказів, які б свідчили про здійснення відповідачем 1 погашення вказаної заборгованості в повному обсязі, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача 1 заборгованості за Кредитом, залученим під державну гарантію на портфельній основі, в розмірі 1.246.976,72 грн, тому задовольняє позовні вимоги в зазначеній частині у повному обсязі.

Стосовно позовних вимог про стягнення заборгованості за Кредитом, залученим під державну гарантію на портфельній основі, в розмірі 1.246.976,72 грн в солідарному порядку з відповідача 1 фізичної особи ОСОБА_1 та відповідача 2 - фізичної особи ОСОБА_2 , суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

За приписами ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктом 3.4 Кредитного договору передбачено, що виконання Позичальником своїх зобов`язань за цим Договором забезпечується Порукою.

В забезпечення виконання зобов`язання за Кредитним договором між АТ «Ощадбанк» (Кредитором), ФГ «БЄСЄДІНА» (Боржником) та громадянкою України ОСОБА_1 (Поручителем 1) був укладений договір поруки № 1421 від 21.04.2021 (Договір поруки 1).

28.09.2023, враховуючи укладення між Позичальником - ФГ «БЄСЄДІНА» та АТ «Ощадбанк» додаткового договору № 2 до Кредитного договору, яким, зокрема збільшено термін погашення Кредиту до 31.12.2023, між АТ «Ощадбанк» (Кредитором), ФГ «БЄСЄДІНА» (Боржником) та громадянкою України ОСОБА_1 (Поручителем 1) був укладений додатковий договір № 1 до Договору поруки 1, яким внесено до зазначеного договору поруки відповідні зміни до щодо терміну погашення Кредиту до 31.12.2023.

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов`язання за Кредитним договором був укладений договір поруки № 1422 від 28.09.2023 (Договір поруки 2) між АТ «Ощадбанк» (Кредитором), ФГ «БЄСЄДІНА» (Боржником) та громадянином України ОСОБА_2 (Поручителем 2).

Згідно з умов Договору поруки 1 (в редакції додаткового договору № 1 від 28.09.2023 до Договору поруки 1) та умов Договору поруки 2:

Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язаний відповідати перед кредитором солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, зокрема за договором кредитної лінії № 1420 від 21.04.2021, з усіма додатковими договорами, угодами, додатками, змінами та доповненнями до нього, які чинні на момент укладення цього договору та можуть бути укладені після його укладання, у т.ч. того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору (п. 2.1 Договорів поруки 1 і 2).

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і боржник в порядку, визначеному Кредитним договором, у т.ч., але не виключно у разі повного чи часткового невиконання боржником зобов`язання, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту (п. 2.2 Договорів поруки 1 і 2).

У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником зобов`язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника і Поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов`язанням, а Поручитель та боржник з моменту порушення боржником зобов`язання відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пп. 3.2.2 Договорів поруки 1 і 2).

З метою реалізації відповідно до умов цього договору права вимоги до Поручителя кредитор має право, але не зобов`язаний пред`явити (направити) Поручителю вимогу (пп. 3.2.4 Договорів поруки 1 і 2).

У випадку направлення кредитором Поручителю Вимоги, Поручитель зобов`язується здійснити виконання порушеного зобов`язання протягом 10 календарних днів з дати направлення вимоги кредитором та в обсязі, зазначеному у Вимозі. Якщо кредитор скористався своїм правом та направив Поручителю вимогу, остання є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем зобов`язання в розмірі, визначеному кредитором у Вимозі (пп. 3.2.7 - 3.2.8 Договорів поруки 1 і 2).

Таким чином, з огляду на умови вказаних Договорів поруки та положення ст. 554 ЦК України, Банк (позивач) має право вимагати виконання зобов`язання за Кредитним договором в повному обсязі, зокрема в частині сплати простроченої заборгованості за Кредитним договором на суму 1.250.000,00 грн, яка виникла 13.03.2023 внаслідок сплати вказаної суми Гарантом на підставі Договору гарантії, - як від самого Боржника (відповідача 1) так і від його Поручителів (відповідача 2) та (відповідача 3).

Перед зверненням до суду Банк направив Поручителям - ОСОБА_1 (відповідачу 2) та ОСОБА_2 (відповідачу 3) повідомлення про перехід прав кредитора № 55/5.2-02/124529 від 04.10.2024, а також повідомлення про необхідність виконання забезпеченого порукою зобов`язання № 55/5.2-02/124568/2024 від 04.10.2024, № 55/5.2-02/124574/2024 від 04.10.2024, які залишені ними без відповіді та задоволення.

Станом на день прийняття судом даного рішення в матеріалах справи відсутні докази погашення Поручителями (відповідачем 2 або відповідачем 3) простроченої заборгованості за Кредитом, залученим під державну гарантію на портфельній основі, в розмірі 1.246.976,72 грн (з урахуванням часткового погашення на суму 3023,28 грн), у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за Кредитом, залученим під державну гарантію на портфельній основі, в розмірі 1.246.976,72 грн в солідарному порядку з відповідача 1 фізичної особи ОСОБА_1 та відповідача 2 - фізичної особи ОСОБА_2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню, тому суд задовольняє зазначені позовні вимоги в повному обсязі.

Стосовно доводів відповідача 1 у відзиві на позов про наявність форс-мажорних обставин, як на підставу для звільнення його та поручителів (відповідача 1 і відповідача 2) від виконання своїх зобов`язань за Кредитним договором, суд зазначає таке.

Існування на території України надзвичайних обставин, зокрема введення з 24.02.2022 у зв`язку з повномасштабною військовою агресією РФ проти України воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який в подальшому відповідними Указами Президента України був неодноразово продовжений та триває по теперішній час, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків та обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності між суб`єктами господарювання, в тому числі між підприємствами критичної енергетичної інфраструктури та їх контрагентами, дійсно є загальновідомим фактом.

Відповідно до приписів ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За загальним правилом, згідно з ч. 1 ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з положеннями ст. 218 ГК України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 219 ГК України, сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Таким чином, із зазначених норм вбачається, що чинним законодавством України передбачена можливість звільнення сторін зобов`язання від господарської відповідальності, передбаченої законом або умовами договору, за часткове або повне невиконання договірних зобов`язань у зв`язку з форс-мажорними обставинами, але не від виконання цих зобов`язань в цілому.

Верховний Суд у постановах від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22 та від 12.04.2017 у справі № 913/869/14 зауважує, що форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору.

Таким чином, посилання відповідача 1 на неможливість виконання через обставини непереборної сили своїх кредитних зобов`язань з погашення заборгованості за основною сумою боргу (кредитом) є безпідставним, оскільки наявність обставин непереборної сили (форс-мажору) не може бути підставою для звільнення Боржника та Поручителів від виконання основного зобов`язання за Кредитним договором.

Крім того, відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", ТПП України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Отже, належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин (доказом існування обставин непереборної сили, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання умов договору) є відповідний сертифікат ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП (такої правової позиції дотримується Верховного Суду у постанові від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21).

Суд зазначає, що відповідач 1 не надав суду сертифікату ТПП України на підтвердження настання у нього форс-мажорних обставин, які унеможливили належне виконання умов саме Кредитного договору.

У постановах Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 та від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання зобов`язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17.

Позивачем належними та допустимими доказами доведено обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, відповідачами наведені позивачем у позові та у відповіді на відзив доводи не спростовано, за таких обставин відсутні правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 78, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку посилається сторона, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір, що складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлено у розмірі 3028,00 грн.

Як вбачається з матеріалів позову, позивачем при поданні до суду через позову з вимогами майнового характеру на суму 1.246.976,72 грн було сплачено судовий збір у розмірі 18704,65 грн, що становить 1,5 відсотка від ціни позову. Сплачений позивачем судовий збір зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджується відповідною Випискою про зарахування зазначеного судового збору, наявною в матеріалах справи.

Суд зазначає, що у разі, якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Враховуючи вищенаведене та те, що судом позовні вимоги задоволено повністю, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, сума судового збору у розмірі 18704,65 грн покладається на відповідача 1, відповідача 2 та відповідача 3 порівну, а саме: по 6234,88 грн з кожного.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 2, ч. 3 ст. 13, ст. 73-74, 76-79, 86, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст. 232-238, 242, 247-252 ГПК України, Господарський суд Харківської області

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства БЄСЄДІНА (64344, Харківська область, Ізюмський район, село Сулигівка, вул. Шкільна, буд. 28, код ЄДРПОУ 34785320), з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та з фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Державний ощадний банк України (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-г, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії Харківського обласного управління акціонерного товариства Державний ощадний банк України (61005, м. Харків, м-н Конституції, буд. 22, код ЄДРПОУ ВП 09351600) заборгованість перед державою за договором кредитної лінії від 21.04.2021 № 1420, укладеним між Фермерським господарством БЄСЄДІНА та Акціонерним товариством Державний ощадний банк України в особі філії - Харківського обласного управління акціонерного товариства Державний ощадний банк України, та залученим під державну гарантію на портфельній основі, в розмірі 1.246.976,72 грн.

3. Стягнути з Фермерського господарства БЄСЄДІНА (64344, Харківська область, Ізюмський район, село Сулигівка, вул. Шкільна, буд. 28, код ЄДРПОУ 34785320) на користь Акціонерного товариства Державний ощадний банк України (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-г, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії Харківського обласного управління акціонерного товариства Державний ощадний банк України (61005, м. Харків, м-н Конституції, буд. 22, код ЄДРПОУ ВП 09351600) судовий збір в розмірі 6234,88 грн.

4. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Державний ощадний банк України (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-г, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії Харківського обласного управління акціонерного товариства Державний ощадний банк України (61005, м. Харків, м-н Конституції, буд. 22, код ЄДРПОУ ВП 09351600) судовий збір в розмірі 6234,88 грн.

5. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Державний ощадний банк України (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-г, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії Харківського обласного управління акціонерного товариства Державний ощадний банк України (61005, м. Харків, м-н Конституції, буд. 22, код ЄДРПОУ ВП 09351600) судовий збір в розмірі 6234,88 грн.

6.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 31.01.2025.

СуддяН.А. Новікова