Рішення

від 05.12.2024 по справі 926/2616/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

05 грудня 2024 року Справа № 926/2616/24

Суддя Господарського суду Чернівецької області Гушилик С.М., за участю помічника судді Петровської В.С., яка за дорученням судді виконує повноваження секретаря судового засідання, розглянувши справу №926/2616/24

За позовом Приватного підприємства «Алекс Промбуд» (58018, м.Чернівці, вул.Головна, 200-Б, оф.2/1)

До відповідача Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (58029, м.Чернівці, вул.Героїв Майдану, 176)

Про стягнення заборгованості за договором про надання послуг в розмірі 194116,04 грн

За участю представників:

Від позивача: Іванов С.В. адвокат (ордер СЕ №1097228)

Від відповідача: Фуркал С.О. представник (витяг з ЄДР)

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство «Алекс Промбуд» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з поточного ремонту дорожнього покриття на вул.Т.Шевченка в м.Чернівці №596 від 18.11.2020 року в розмірі 194116,04 грн.

В обгрунтування свої позовних вимог позивач посилається на те, що 18.11.2020 року між сторонами укладено договір №596, за яким ПП «Алекс Промбуд» надав Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради послуги з поточного ремонту дорожнього покриття на вул.Т.Шевченка в м.Чернівці, ціна яких становить 2270000,00 грн (з урахуванням ПДВ 378333,33 грн). На виконання вказаного договору позивач виконав роботи, проте відповідач провів розрахунок не в повному обсязі, роботи по акту приймання виконаних робіт на суму 194116,04 останнім не оплачені, а відтак позивач просить стягнути заборгованість за виконані роботи у судовому порядку.

14.10.2024 року відділом документального та інформаційного забезпечення суду зареєстровано матеріали позовної заяви за вх.№2616.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2024 року позовну заяву передано судді Гушилик С.М.

Ухвалою суду від 16.10.2024 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 05.11.2024 року.

29.10.2024 року від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог (вх.№2751).

04.11.2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№2795), в якому він зазначає, що між сторонами було укладено додатковий договір №2 від 30.12.2020 року до договору №596 від 18.11.2020 року, яким зменшено ціну договору до 2075883,96 грн, яка в повному об`ємі ним була сплачена, а відтак позовні вимоги є безпідставними.

Ухвалою суду від 05.11.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про збільшення позовних вимог та відкладено судове засідання на 21.11.2024 року.

15.11.2024 року від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів (вх.№3502).

Ухвалою суду від 21.11.2024 року відкладено судове засідання на 05.12.2024 року.

25.11.2024 року від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів (вх.№3622), в підтвердження того, що додатковий договір №2 від 30.12.2020 року був розміщений в електронній системі публічних закупівель під номером «UA-2020-09-30-004260-а» в системі «Prozorro».

У судовому засіданні 05.12.2024 року представник позивача свої вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

В свою чергу, представник відповідача заперечував задоволення позовних вимог.

Дослідивши всі докази та з`ясувавши обставини справи, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.11.2020 року між ПП «Алекс Промбуд» (далі виконавець) та Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, правонаступником якого відповідно до Рішення Чернівецької міської ради 4 сесії VIIІ скликання від 15.04.2021 року №177 є Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (далі замовник) укладено договір №596 про надання послуг з поточного ремонту дорожнього покриття на вул.Т.Шевченка в м.Чернівці (далі договір).

У відповідності до пункту 1.1 договору виконавець приймає на себе обов`язки із надання послуг з поточного ремонту дорожнього покриття на вул.Т.Шевченка, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги на умовах цього Договору.

Згідно 1.2 договору передбачено, що кількість наданих послуг має відповідати технічним вимогам тендерної документації та кошторису, що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 3.1 договору, ціна цього договору становить 2270000,00 грн з урахуванням ПДВ-378333,33 грн, за рахунок коштів міського бюджету.

Відповідно до пункту 5.1. договору термін надання послуг становить до 15.12.2020 року.

Пунктом 6.3.1 договору передбачено, що виконавець зобов`язаний надавати послуги в межах виділених коштів вчасно і якісно у відповідності з Технічними правилами ремонту і утримання міських вулиць та доріг.

Згідно положень п.4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником, після пред`явлення виконавцем актів наданих послуг.

Додатковим договором №1 від 18.11.2020 року викладено пункт 5.1 договору у новій редакції, а саме змінено термін надання послуг до 28.12.2020 року.

30.12.2020 року сторонами підписано додатковий договір №2 до договору №596 від 18.11.2020 року, яким п.3.1 договору викладено в новій редакції, а саме зменшено ціну договору до 2075883,96 грн з урахуванням ПДВ за рахунок коштів міського бюджету. В решті зміст договору №596 від 18.11.2020 року залишено без змін.

У зв`язку з тим, що відповідач не в повній мірі оплатив підрядні роботи, а саме по акту приймання виконаних робіт за грудень 2020 року в сумі 194116,04 грн, ПП «Алекс Промбуд» звернулося до суду про стягнення заборгованості, нарахованих відсотків та річних.

22.11.2023 року Господарський суд Чернівецької області ухвалив рішення у справі №926/2835/23, яким відмовив у задоволенні позовних вимог ПП «Алекс Промбуд» до Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради про стягнення заборгованості в сумі 194116,04 грн, інфляційних та 3% річних.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 року рішення Господарського суду Чернівецької області залишено без змін.

08.03.2024 року ПП «Алекс Промбуд» надіслало до Департаменту акт приймання виконаних будівельних робіт форма КБ-2в за грудень 2020 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 за грудень 2020 року та просило погасити заборгованість по сплаті виконаних будівельних робіт в сумі 194116,04 грн.

Листом від 20.03.2024 року Департамент заперечив щодо наявності заборгованості перед підприємством, посилаючись на те, що заявлені обсяги перевищують договірну ціну договору.

У зв`язку із несплатою заборгованості в сумі 194116,04 грн, приватне підприємство звернулось до суду для стягнення її у судовому порядку.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.18 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Як вже було зазначено, рішенням Господарського суду Чернівецької області від 22.11.2023 року у справі №926/2853/23, яке набрало законної сили 24.01.2024 року відмовлено у задоволенні позовних вимоги Приватного підприємства «Алекс Промбуд» до Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради про стягнення заборгованості у сумі 274917,75 грн, з яких 194116,04 грн основної заборгованості по акту виконаних робіт за грудень 2020 року.

Відмова у задоволенні позову полягала в тому, що акт виконаних робіт по договору №596 від 18.11.2020 року на суму 194116,04 грн відповідачем не підписаний, йому не вручався і не направлявся.

При цьому, вищезгаданим рішенням встановлено, що між сторонами були договірні відносини по виконанню підрядних робіт та Департаментом було прийнято і оплачено роботи по Договору №596 на загальну суму 2075883,96 грн.

Згідно із частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти це факти, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили.

Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними та об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Отже, встановлені у рішенні Господарського суду Чернівецької області від 22.11.2023 року по справі №926/2853/23 обставини наявності договірних відносин, виконання умов договору та проведення рахунків за договором - є преюдиційними для господарського суду під час розгляду даної справи, а тому не підлягають повторному доказуванню.

Предметом спору у справі №926/2616/24 є заборгованість у сумі 194116,04 грн, яка виникла внаслідок несплати по акту приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в за грудень 2020 року та довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 за грудень 2020 року.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею 174 ГК України унормовано, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до п.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частиною 1 ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статей 843, 844 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

В силу ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з статтею 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до ч.4 ст.879 ЦК України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Статтею 854 ЦК України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Двосторонній характер договору підряду зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто з укладенням такого договору підрядник бере на себе обов`язок виконати певну роботу, і водночас замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Таким чином, виконання позивачем робіт за відсутності заперечень відповідача щодо якості таких робіт, надає позивачу "законне очікування", що виконані ним роботи за цим договором будуть оплачені. Невиплата замовником таких коштів виконавцю прирівнюється до порушення права останнього на "мирне володіння майном" (рішення ЄСІІЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п.74), "Пономарьов проти України" (п.43), "Агрокомплекс проти України" (п.166).

Як було встановлено вище між сторонами укладено договір підряду №596 від 18.11.2020 року, ціна якого становила 378333,33 грн, додатковою угодою №2 від 21.12.2020 року внесено зміни в п.3.1 договору, а саме ціну договору зменшено до 2075883,96 грн, які в свою чергу повністю оплачені замовником, що встановлено рішенням у справі №926/2853/23, та не заперечується представниками сторін у судовому засіданні, а відтак з урахуванням того, що ціна договору становила 2075883,96 грн і саме ця сума сплачена замовником, у останнього відсутні будь-які зобов`язання Департаменту перед ПП «Алекс Промбуд» щодо виконання умов договору №596 від 18.11.2020 року.

Що ж стосується акту виконаних робіт за грудень 2020 року на суму 194116,04 грн він не підписаний стороною замовника саме з обґрунтуванням того, що обсяги перевищують договірну ціну договору.

Враховуючи вищевикладене, суд визнав, що матеріалами справи не підтверджено факту порушення відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг з поточного ремонту дорожнього покриття на вул.Т.Шевченка в м.Чернівці №596 від 18.11.2020 року, отже і вимога про стягнення заборгованості за ним в розмірі в розмірі 194116,04 грн є необґрунтованою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведені законодавчі приписи та з огляду на позицію сторін, здійснивши відповідну юридичну оцінку всіх доказів, на які посилаються сторони, суд приходить висновку, що докази, на підтвердження правомірності вимог позивача про стягнення заборгованості по акт виконаних робіт за грудень 2020 року, яка виникла внаслідок порушення умов договору №596 від 18.11.2020 року в сумі 194116,04 грн, є недоведеними, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно вимог статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст.2, 4, 5, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 194, 232, 233, 236-238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Алекс Промбуд» (58018, м.Чернівці, вул.Головна, 200, корпус Б, оф.2/1) до Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (58029, м.Чернівці, вул.Героїв Майдану, 176) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг в розмірі 194116,04 грн - відмовити в повному обсязі.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.257 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 09.12.2024 року

Суддя Гушилик С.М.