Ухвала

від 10.12.2024 по справі 145/2082/24

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2024 р. с-ще Тиврів Справа № 145/2082/24

Провадження №2-з/145/9/2024

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванця В. Д. ,

за участю секретаря Штотько А.А.,

розглянувши заявупредставника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Строїнецькі сади" про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Тиврівського районного суду Вінницької області із позовом до ТОВ "Агрокомплекс "Строїнецькі сади" про стягнення боргу за договором позики.

Ухвалою судді від 29.11.2024 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі.

29.11.2024 після відкриття провадження у справі до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, у якій остання просить накласти арешт на грошові кошти, що належать ТОВ «Агрокомплекс "Строїнецькі сади", ЄДРПОУ 43436425, в межах суми позову (1500000 грн). Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися.

Згідно з положеннями статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову, що допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України забезпечення позову може відбуватися шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Суд, вирішуючи питання про забезпечення позову, має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 в справі №381/4019/18 зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як слідує з заяви про забезпечення позову, представник позивача просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти для уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

У ході розгляду заяви встановлено, що між сторонами існує спір з приводу невиконання зобов`язання за договором позики, який укладено 03.05.2024 між позивачем та ТОВ "Агрокомплекс "Строїнецькі сади", розмір якого становить 1500000 грн. При цьому на підтвердження своїх вимог позивачем до позовної заяви додано копії квитанцій до прибуткового касового ордеру про внесення готівки в касу.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів для забезпечення позову, прийнявши до уваги збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявність зв`язку між запропонованими заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, суд вважає, що викладені у заяві про забезпечення позову обставини, враховуючи положення статті 151 ЦПК України, є достатніми для обґрунтованого припущення позивача, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

До того ж, заходи забезпечення позову не є вирішенням справи по суті позовних вимог, так як ці заходи є тимчасовими, обумовленими наявністю спору та спрямованими на забезпечення прав та інтересів не лише учасників справи, а й інших осіб і поширюються на час розгляду справи, а в разі вирішення спору між сторонами можуть бути скасовані.

Враховуючи обставини справи, пов`язані з наявністю предмету спору, співмірність виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, суд вважає, що у даному випадку необхідним видом забезпечення позову буде накладення арешту на грошові кошти в межах суми позову.

Керуючись ст. 149 - 151 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволити.

Накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Строїнецькі сади", ЄДРПОУ 43436425, в межах суми позову, а саме на 1500000 (один мільйон п`ятсот тисяч) гривень.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Іванець В. Д.