Постанова

від 09.10.2024 по справі 910/2103/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2024 р. Справа№ 910/2103/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Коробенка Г.П.

Кравчука Г.А.

при секретарі судового засідання: Гріщенко А.О.

за участі представників учасників справи:

від позивача: Кисіль Т.В.

від відповідача: Волощук В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСТА»

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 (повний текст рішення складено та підписано 27.06.2024 року)

по справі №910/2103/24 (суддя Щербаков С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСТА»

про стягнення 1 162 551, 24 грн

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСТА» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 1 162 551, 24 грн, з яких: 835 371, 25 грн - пені та 327 179, 99 грн - штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 2110000032 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 04.10.2021.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 по справі №910/2103/24 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСТА» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 830 697,26 грн - пені, 327 179,99 грн - штрафу та 17 368,16 грн - судового збору.

Приймаючи зазначене рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступного:

- доказів внесення змін сторонами до договору № 2110000032 від 04.10.2021 в частині строків поставки товару, шляхом укладення відповідної додаткової угоди матеріали справи не містять;

- Товариством з обмеженою відповідальністю «ЯСТА» не надано доказів неможливості виконання ним свого зобов`язання з поставки товару у визначений договором № 2110000032 від 04.10.2021 строк внаслідок настання форс-мажорних обставин;

- судом встановлено, що позивачем допущено помилки у визначенні періоду нарахування пені та, відповідно, у розмірі пені заявленої до стягнення, а тому вимога щодо стягнення пені підлягає частковому задоволенню;

- розрахунок заявленого до стягнення з відповідача розміру штрафу є правильним;

- судом визнано безпідставними твердження відповідача про пропуск позивачем позовної давності щодо стягнення пені за періоди з 03.02.2022 по 17.07.2022 та з 03.02.2022 по 01.08.2022 та штрафу.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.

1.3. короткий зміст вимог апеляційних скарг

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/2103/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яста» про стягнення 4 673,99 грн пені та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Судові витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача по справі.

Також не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЯСТА» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 по справі №910/2103/24 та винести постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

16.07.2024 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/2103/24.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - ОСОБА_1, судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2103/24 та відкладено вирішення питань пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу ГПК України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/2103/24 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви. Картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 23.07.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСТА» передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - ОСОБА_1, судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 відкладено вирішення питань пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу ГПК України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСТА» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 по справі №910/2103/24 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду.

29.07.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/2103/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/2103/24 та призначено розгляд справи на 17.09.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСТА» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/2103/24 залишено без руху та надано апелянту строк на усунення недоліків.

06.08.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСТА» про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСТА» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/2103/24, розгляд справи призначено на 17.09.2024.

Розпорядженням керівника апарату суду від 23.09.2024 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку, відповідно до підпунктів 2.3.50., пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Коробенко Г.П, Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 прийнято до провадження справу №910/2103/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/2103/24 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Коробенко Г.П., Кравчук Г.А. Розгляд справи призначено на 09.10.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 прийнято до провадження справу №910/2103/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСТА» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/2103/24 колегією суддів у визначеному складі. Об`єднано в одне апеляційне провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСТА» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/2103/24. Ухвалено розгляд апеляційних скарг здійснювати 09.10.2024.

16.08.2024 до суду через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСТА».

08.10.2024 до суду через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСТА» надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України».

2.2. узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги

2.2.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» не погоджується з висновками суду в оскаржуваному рішенні в частині відмови у задоволенні позовних вимог у розмірі 4 673,99 грн та стверджує, що сторонами узгоджені чіткі строки поставки Товару, а саме: 120 календарних днів з дати укладення Договору. Відтак, останнім днем поставки Товару є 01.02.2022, а з 02.02.2022 у Відповідача починається прострочення виконання зобов`язання, натомість як суд першої інстанції зазначив, що починаючи з 03.02.2022 відбулось прострочення виконання грошового зобов`язання та здійснив у зв`язку з цим перерахунок пені.

З наведених підстав позивач просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/2103/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 4673,99 грн пені та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

2.2.2. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЯСТА» вважає, що рішення суду першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а судом неповно досліджено наявні в матеріалах справи докази та не надано їм належну оцінку.

Апеляційна скарга відповідача обґрунтована наступним:

- сторонами погоджено зміну строків поставки в письмовому вигляді шляхом обміну листами, які скріплені підписами КЕП;

- матеріалами справи підтверджується факт направлення додаткової угоди до договору поставки, підписаний позивачем екземпляр зі сторони відповідача якої до останнього не повернувся;

- сторонами здійснювались конклюдентні дії, направлені на виконання поставки у строки, враховуючи їх зміну, також укладено банківську гарантію з метою забезпечення виконання зобов`язань;

- позивачем пропущено строк позовної давності.

З наведених підстав відповідач просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/2103/24 повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

2.3.1. Позивач у поданому відзиві на апеляційну скаргу відповідача заперечує проти доводів апеляційної скарги, зазначаючи наступне:

- твердження апелянта про зміну сторонами строку договору є безпідставними, оскільки матеріалами справи підтверджено, що відповідач поставив Товар з порушенням строків, визначених умовами Договору;

- жодних додаткових угод щодо зміни строку виконання умов Договору Сторонами не приймалося;

- відповідач не надав до матеріалів справи належних та допустимих доказів щодо підтвердження наявності обставин непереборної сили (форс-мажору), які б могли слугувати підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов`язань;

Позивач просить суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

2.3.2. Відповідач у поданому відзиві на апеляційну скаргу позивача заперечує проти доводів апеляційної скарги, зазначаючи наступне:

- неприйняття до уваги та ненадання належної оцінки доказам щодо зміни Сторонами строків поставки товару є підставою для перегляду та скасування;

- у листуванні ні Позивач, ані Відповідач не «обговорюють» питання пропуску строків поставки, а навпаки погоджують моменти роботи та подальшої співпраці в межах договору поставки. В листах Позивача жодним словом не згадано проте, що строк поставки пропущений, і не вимагає від Відповідача сплату штрафних санкцій.

Відповідач просить суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, натомість як рішення суду в задоволеній частині позову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

2.4. інші процесуальні дії у справі:

У судове засідання 09.10.2024 з`явились представники учасників справи та надали свої пояснення.

Представник позивача підтримав доводи поданої ним апеляційної скарги та просив суд її задовольнити, апеляційну скаргу відповідача - залишити без задоволення.

Представник відповідача у свою чергу підтримав доводи поданої ним апеляційної скарги та просив суд її задовольнити, апеляційну скаргу позивача - залишити без задоволення.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи

04.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЯСТА» (далі - постачальник) укладено договір № 2110000032 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів), умовами якого передбачено, що постачальник зобов`язується у визначений цим договором строк передати у власність покупця підіймально-транспортувальне обладнання (Візки для переміщення коліс) (далі - товари), зазначені в специфікації, яка наведена у додатку 1 до цього договору та є його невід`ємною частиною (далі - специфікація), а покупець зобов`язується прийнятий і оплатити такі товари.

Найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у специфікації (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору, загальна ціна цього договору становить 4 673 999, 88 грн, в тому числі ПДВ - 778 999, 98 грн.

Згідно п. 4.1. договору, розрахунки здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахуванням покупцем на зазначений у розділі 14 цього договору поточний рахунок постачальника грошових коштів на умовах, визначених цим договором.

Покупець зобов`язаний оплатити вартість переданих товарів не раніше 20 та не пізніше 30 календарних днів з дати поставки, визначеної за правилами п. 5.8. цього договору (п. 4.2. договору).

Пунктом 5.1. договору визначено, що постачальник зобов`язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до специфікації. Покупець залишає за собою право змінити місце поставки товару, про що сторони складають додаткову угоду.

За умовами п. 5.3. договору, поставка товарів здійснюється на умовах DDP «Поставка зі сплатою мита» (місце поставки згідно специфікації), Інкотермс (офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати) (редакції 2010 року) з урахуванням умов п. 5.1. цього договору.

Відповідно до п. 5.6. договору, право власності на товари переходить від постачальника до покупця в дату прийняття товарів покупцем за видатковою накладною.

Згідно п. 5.7. договору, приймання покупцем товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання постачальником його обов`язку з поставки товарів за цим договором та відсутності у покупця претензій до постачальника щодо якості та комплектності товарів. Такі претензії можуть бути заявлені покупцем постачальнику у порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством України.

У п. 5.8. договору сторони погодили, що датою поставки Товарів за цим Договором є прийняття покупцем товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.13. цього договору та передача постачальником покупцю в повному обсязі наведених нижче наступних документів:

5.8.1. Видаткової накладної;

5.8.2. Документу про підтвердження якості Товарів на кожну одиницю (або партію) товару: сертифікат відповідності, декларація про відповідність, сертифікат ISO-9001;

5.8.3. Інструкція з експлуатації;

5.8.4. Товарно-транспортної накладної.

Відповідно до п. 5.13 договору, приймання Товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі Акту приймання Товарів за кількістю та якістю. Положення Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості № п-6, яка затверджена постановою Державного арбітража при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. та Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості № п-7, яка затверджена постановою Державного арбітража при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р., застосовуються до правовідносин сторін за цим Договором в тій частині, що не суперечать умовам, встановленим цим Договором.

Пунктом 6.3. договору визначено, що постачальник зобов`язаний, зокрема забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором.

Згідно п. 7.4. договору, за порушення строків поставки товарів або недопоставки товарів постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 календарних днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вартості товарів, поставку яких прострочено. Сплата пені та/або штрафу не звільняє постачальника від виконання зобов`язань за цим договором.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п. 12.1. договору).

Додатком № 1 до договору № 2110000032 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 04.10.2021 є специфікація, відповідно до якої постачальник зобов`язаний поставити товар - візок для переміщення коліс ВН8АС3-600, у кількості - 66 шт., строк поставки (зазначається кількість календарних днів з дати укладення договору) - 120 календарних днів, місце поставки - Київська обл., м. Боярка, вул. Маяковського, 49, загальна вартість - 4 673 999, 88 грн (у т.ч. ПДВ - 778 999, 98 грн).

Додатком № 2 до договору № 2110000032 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 04.10.2021 сторони погодили технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі.

28.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЯСТА» (постачальник) укладено додаткову угоду № 1 до договору № 2110000032 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 04.10.2021, відповідно до якої сторони вирішили п. 12.1. договору викласти в наступній редакції: « 12.1. Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.02.2022 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання».

Відповідно до п. 2 додаткової угоди, постачальник зобов`язується продовжити строк дії банківської гарантії № 008/1310ГРВ від 22.09.2021 до 01.03.2022.

3.2. обставини встановлені судом і визначення відповідно до них правовідносин; доводи, з якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Як зазначає позивач, враховуючи дату укладення договору - 04.10.2021, відповідач зобов`язаний був здійснити поставку товару «Візок для переміщення коліс ВН8АС3-600» у строк до 01.02.2022.

Проте, за доводами позивача, відповідачем (постачальником) порушено умови договору в частині строків поставки товару, а саме:

- згідно видаткової накладної № РН-ЯУ-0680 від 13.07.2022 та акту приймання товарів за кількістю та якістю № 537 від 18.07.2022 поставку товару на суму 708 181, 80 грн здійснено 18.07.2022, чим прострочено виконання зобов`язання на 166 днів;

- згідно видаткової накладної № РН-ЯУ-0878 від 22.08.2022 та акту приймання товарів за кількістю та якістю № 582 від 22.08.2022 поставку товару на суму 212 454, 54 грн здійснено 22.08.2022, чим прострочено виконання зобов`язання на 181 день;

- згідно видаткових накладних № РН-ЯУ-0961 від 05.09.2022, № РН-ЯУ-0960 від 05.09.2022, № РН-ЯУ-0958 від 05.09.2022, № РН-ЯУ-0957 від 05.09.2022, № РН-ЯУ-0956 від 05.09.2022, № РН-ЯУ-0955 від 05.09.2022, № РН-ЯУ-0953 від 05.09.2022, № РН-ЯУ-0952 від 05.09.2022 та акту приймання товарів за кількістю та якістю № 581 від 05.09.2022 поставку товару на суму 3 753 363, 54 грн здійснено 05.09.2022, чим прострочено виконання зобов`язання на 181 день.

Також, позивач зазначає, що ним було перераховано відповідачу кошти у розмірі 4 673 999, 88 грн - за фактом поставки товару, що підтверджується платіжними дорученнями № 60293 від 11.08.2022, № 70333 від 16.09.2022, № 74608 від 03.10.2022, № 75533 від 04.10.2022, № 75913 від 05.10.2022, № 77073 від 06.10.2022, № 77074 від 06.10.2022, № 77484 від 07.10.2022, № 77482 від 07.10.2022, № 77483 від 07.10.2022.

Позивачем на адресу відповідача направлялись претензія № ТОВВИХ-22-13801 від 19.12.2022, у якій позивач повідомив відповідача про нарахування пені та штрафу, у зв`язку з простроченням виконання відповідачем своїх зобов`язань з поставки товару у визначений договором та специфікацією строк, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та накладною АТ «Укрпошта» № 0306504513540.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач здійснив поставку товару із порушенням строку, тому просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 1 162 551, 24 грн, з яких: 835 371, 25 грн - пені за періоди: з 02.02.2022 по 17.07.2022 та з 02.02.2022 по 01.08.2022 та 327 179, 99 грн - штрафу у розмірі 7 % від вартості товарів, поставку яких прострочено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з чим не вбачає за можливе погодитись судова колегія, виходячи з наступного.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору № 2110000032 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 04.10.2021, за своєю правовою природою він є договором поставки.

Пунктом 5.1. договору визначено, що постачальник зобов`язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до специфікації. Покупець залишає за собою право змінити місце поставки товару, про що сторони складають додаткову угоду.

За умовами п. 5.3. договору, поставка товарів здійснюється на умовах DDP «Поставка зі сплатою мита» (місце поставки згідно специфікації), Інкотермс (офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати) (редакції 2010 року) з урахуванням умов п. 5.1. цього договору.

Відповідно до специфікації, яка є додатком № 1 до договору № 2110000032 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 04.10.2021 сторони погодили, що постачальник зобов`язаний поставити товар - візок для переміщення коліс ВН8АС3-600, у кількості - 66 шт., строк поставки (зазначається кількість календарних днів з дати укладення договору) - 120 календарних днів, місце поставки - Київська обл., м. Боярка, вул. Маяковського, 49, загальна вартість - 4 673 999, 88 грн (у т.ч. ПДВ - 778 999, 98 грн).

Тож, відповідач зобов`язаний був здійснити поставку товару «Візок для переміщення коліс ВН8АС3-600» у строк до 02.02.2022 (з урахуванням приписів ст. 253 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, поставлено товар на загальну суму 4 673 999, 88 грн з порушенням строку визначеного у специфікації, що підтверджується наступними документами: видатковими накладними № РН-ЯУ-0680 від 13.07.2022, № РН-ЯУ-0878 від 22.08.2022, № РН-ЯУ-0961 від 05.09.2022, № РН-ЯУ-0960 від 05.09.2022, № РН-ЯУ-0958 від 05.09.2022, № РН-ЯУ-0957 від 05.09.2022, № РН-ЯУ-0956 від 05.09.2022, № РН-ЯУ-0955 від 05.09.2022, № РН-ЯУ-0953 від 05.09.2022, № РН-ЯУ-0952 від 05.09.2022 та актами приймання товарів за кількістю та якістю № 537 від 18.07.2022 на суму 708 181, 80 грн, № 582 від 22.08.2022 на суму 212 454, 54 грн та № 581 від 05.09.2022 на суму 3 753 363, 54 грн.

Відповідно до п. 5.6. договору, право власності на товари переходить від постачальника для покупця в дату прийняття товарів покупцем за видатковою накладною.

Згідно з п. 5.7. договору, приймання покупцем товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання постачальником його обов`язку з поставки товарів за цим договором та відсутності у покупця претензій до постачальника щодо якості та комплектності товарів. Такі претензії можуть бути заявлені покупцем постачальнику у порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 5.13 договору, приймання Товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі Акту приймання Товарів за кількістю та якістю.

Підтвердженням належного виконання постачальником його обов`язку з поставки товарів є складені між сторонами Акти приймання Товарів за кількістю та якістю, відповідно до яких відповідачем поставлено товар на суму 708 181, 80 грн - 18.07.2022, на суму 212 454, 54 грн - 22.08.2022 та на суму 3 753 363, 54 грн - 05.09.2022.

Відповідач наполягає, що сторонами в порядку листування було погоджено зміну строків поставки товару та продовження строків банківської гарантії, у зв`язку з чим відповідач вважає, що товар був поставлений у погоджений сторонами термін.

Також, відповідач посилався на настання обставин непереборної сили - військову агресію рф проти України, що стало підставою для введення воєнного стану.

Перевіривши доводи сторін та дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

Судом враховано, що 10.03.2022 ТОВ «Оператор ГТС України» надіслало на електронну пошту Відповідача лист, у якому зазначив, що 24 лютого 2022 року виникли обставини непереборної сили, що унеможливлюють виконання Товариством зобов`язань. До листа прикріплено лист вих. № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року Торгово-промислової палати України, яким ТПП України «засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб... ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними...».

У матеріалах справи наявна переписка сторін, зокрема:

- лист № 04/1901/2022 від 19.01.2022, яким відповідач звертався до позивача з проханням продовжити термін дії договору № 2110000032 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 04.10.2021 та банківської гарантії (том 1, а.с. 120);

- лист № 11/1002/2022 від 10.02.2022, у якому він просив позивача продовжити термін дії договору № 2110000032 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 04.10.2021 та банківської гарантії, у зв`язку з обмеженням роботи підприємств Європи та Азії через карантин до 31.08.2022 з додатком - листом компанії «SNA Europe SAS», завірений та легалізований торгово-промисловою палатою Нідерландів (том 1, а.с. 121-123);

- листом № 16/1702/2022 від 17.02.2022 відповідач гарантував позивачу виконання поставки товару за договором № 2110000032 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 04.10.2021 в повному обсязі до 31.08.2022, як наслідок продовження строків дії договору просив відповідач надати дозвіл банку на оформлення банківської гарантії виконання договору №008/199ГРВ (том 1, а.с. 124);

- позивач у свою чергу листом №ТОВВИХ-22-2216 від 18.02.2022 позивач надав відповідь на листи відповідача № 04/1901/2022 від 19.01.2022 та № 11/1002/2022 від 10.02.2022, в якому просив відповідача забезпечити продовження банківської гарантії до 30.09.2022 та зазначив, що очікує на оперативну відповідь та сподівається на плідну співпрацю у рамках укладеного договору (том 1, а.с. 125);

- листом № 18/1403/2022 від 14.03.2022 відповідачем було надіслано позивачу банківську гарантію та проект додаткової угоди № 2 до договору, в якій, зокрема визначено строк поставки товару 31.08.2022 (том 1, а.с. 126-129);

- листом № 24/1005/2022 від 10.05.2022 відповідач повторно звернувся до позивача, в якому просив дати згоду на прийом товару за договором № 2110000032 від 04.10.2021 у період з 15.06.2022 до 31.09.2022 та у разі поставки у зазначений період просив позивача підтвердити зобов`язання щодо оплати поставленого товару протягом 20-30 календарних днів з дати поставки, а також просив вказати місце постачання товару;

- листом № ТОВВИХ-22-5957 від 08.06.2022 позивач надав відповідь на вищезазначений лист відповідача, яким надав згоду щодо приймання товару відповідно до дати, вказаної у листі № 24/1005/2022 від 10.05.2022 та оплати згідно умов договору.

Отже, лист позивача № ТОВВИХ-22-5957 від 08.06.2022 відповідач трактує як зміну сторонами строків поставки товару.

Вказаним листом позивач надав згоду на приймання товару відповідно до дати, вказаної у листі відповідача № 24/1005/2022 від 10.05.2022 та оплати згідно умов договору, що на переконання суду першої інстанції не може бути розцінено як зміна строків поставки товару шляхом обміну листування.

Зі змісту листування випливає, що сторони договору не обговорювали питання пропуску строків поставки.

Відповідно до п. 13.1. договору, всі зміни і доповнення до цього договору складаються в письмовій формі, підписуються уповноваженими представниками сторін та є невід`ємною частиною цього договору.

Дійсно, у матеріалах справи відсутня підписана між сторонами додаткова угода щодо зміни строків поставки товару.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) проявляється, зокрема, у кваліфікації певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу) як волевиявлення, яке свідчить про вчинення правочину, зокрема про його схвалення, однак конклюдентними діями може підтверджуватися лише укладення договору в усній формі. Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 358/509/17 (постанова від 23 грудня 2020 року).

За змістом статті 241 ЦК України правочин вважається схваленим у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Таким чином, зі змісту норми ч.1 ст.241 ЦК випливає, що наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу).

Відповідно до частини другої статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Отже, конклюдентними діями може підтверджуватися лише укладення договору в усній формі.

Отже, якщо конклюдентні дії сторони свідчать про намір укласти договір (наприклад, звернення до іншої сторони із проханням щодо погодження строків поставки та у подальшому прийняття цієї поставки у строки, визначені у листуванні), то така сторона не вправі посилатися на неукладеність договору.

З огляду на викладене та проаналізувавши зазначене вище листування позивача та відповідача щодо строків поставки, у якому сторони обговорювали та погоджували моменти роботи та подальшої співпраці в межах договору поставки, та відповідно до змісту якого відповідач хоч і не зазначив прямо щодо погодження іншого строку поставки, як і не надав відповіді стосовно підписання додаткової угоди, проект якої був доданий до одного з листів, однак висловив свою згоду щодо приймання товару відповідно до дати, вказаної у листі відповідача від 10.05.2022, та оплати згідно умов договору - відтак колегія суддів розцінює викладене як вчинення сторонами договору конклюдентних дій, оскільки позивач схвалив строки поставки, запропоновані відповідачем та прийняв товар.

На переконання колегії суддів, вказаним обставинам та доказам, зокрема переписці сторін, судом першої інстанції не було надано належної оцінки.

Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин у їх сукупності, з огляду на погодження сторонами строків поставки шляхом листування, колегія суддів не вбачає підстав стверджувати про неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором № 2110000032 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 04.10.2021, та відповідно відсутні підстави для нарахування та стягнення заявлених позивачем штрафних санкцій.

Відтак, з огляду на фактичне погодження сторонами строків поставки шляхом вчинення конклюдентних дій, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення штрафу та пені задоволенню не підлягають.

З огляду на зазначені та встановлені судом апеляційної інстанції підстави для відмови в задоволенні позову судова колегія зауважує, що доводи відповідача щодо пропуску строку позовної давності та питання щодо неможливості виконання відповідачем свого зобов`язання з поставки товару у визначений договором № 2110000032 від 04.10.2021 строк внаслідок настання форс-мажорних обставин - не впливають на зазначені вище висновки суду апеляційної інстанції.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Підсумовуючи викладене, колегія суддів не вбачає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції про задоволення позову та прийшла до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Згідно з положеннями статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За змістом статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Момент виконання обов`язку продавця передати товар визначено статтею 664 Цивільного кодексу України, згідно з якою обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

У розумінні положень частини 2 статі 664 Цивільного кодексу України товар вважається наданим у розпорядження покупця якщо: у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці; покупець поінформований про те, що товар готовий до передання. При цьому, товар повинен бути відповідним чином ідентифікований.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Судова колегія дослідила доводи відповідача та погоджується з останнім в тому, що сторонами здійснювались конклюдентні дії, направлені на виконання поставки у строки.

Дійсно, як стверджує позивач, хоч між сторонами не було укладено додаткових угод щодо зміни строку виконання умов Договору, натомість, проаналізувавши в сукупності наявне в матеріалах справи листування позивача та відповідача щодо строків поставки судова колегія не вбачає підстав для нарахування та стягнення заявлених позивачем штрафних санкцій, зокрема враховуючи суперечливу поведінку позивача, яка спочатку проявилась у схваленні строків поставки товару та прийнятті його без зауважень, а в подальшому - у ствердженні про неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором та нарахування пені та штрафу.

При цьому, доводи апеляційної скарги позивача судова колегія визнає необґрунтованими.

Усі інші доводи та міркування учасників справи судом апеляційної інстанції враховано, однак вони не спростовують наведених вище висновків суду апеляційної інстанції.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийняте за неповного з`ясування обставин справи та з неповним дослідження доказів, що згідно з п.1 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для його скасування.

Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/2103/24 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

У зв`язку з цим, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСТА» підлягає задоволенню.

При цьому, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/2103/24 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

Судові витрати розподіляються згідно правил, встановлених ст. 126 та ст. 129 ГПК України, а тому: витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги відповідача покладаються на позивача; витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги позивача залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/2103/24 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСТА» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/2103/24 задовольнити.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/2103/24 скасувати.

4. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (пр. Гузара Любомира, буд. 44, м. Київ, 03065, ідентифікаційний код - 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСТА» (проспект 40-річчя Жовтня, буд. 27, м. Київ, 03039, ідентифікаційний код - 38914367) 26 052,24 грн (двадцять шість тисяч п`ятдесят дві гривні 24 копійки) судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

7. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 09.12.2024 після виходу судді Кравчука Г.А. з лікарняного.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Г.П. Коробенко

Г.А. Кравчук