Постанова

від 03.10.2024 по справі 910/20104/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2024 р. Справа№ 910/20104/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Тарасенко К.В.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

прокурор: Винник О.О.,

від відповідача-1: Самелюк К.О.,

від відповідача-2: Мітюрін С.О., Шевченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 (повний текст складено 03.06.2024)

у справі № 910/20104/23 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави

до 1. Київської міської ради,

2. Громадської організації "Ветеранів та інвалідів АТО"

про визнання незаконним та скасування рішення про надання земельної ділянки, припинення права постійного користування, скасування рішення про державну реєстрацію, скасування державної реєстрації права,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У грудні 2023 року заступник керівника Київської міської прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та Громадської організації "Ветеранів та інвалідів АТО" (далі - ГО "Ветеранів та інвалідів АТО") про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 07.10.2021 №2790/2831 "Про надання Громадській організації "Ветеранів та інвалідів АТО" земельної ділянки в постійне користування для будівництва, експлуатації та обслуговування житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщення громадського призначення та об`єктами соціально-побутової інфраструктури на вул. Канальній, 10 у Дарницькому районі міста Києва", а також припинення ГО "Ветеранів та інвалідів АТО" права постійного користування земельною ділянкою площею 1,27 га (кадастровий номер 8000000000:90:142:0012) по вул. Канальній, 10 у Дарницькому районі міста Києва шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 14.12.2022, індексний номер 65771179, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою.

Позовні вимоги мотивовані прокурором тим, що рішення Київської міської ради від 07.10.2021 №2790/2831 "Про надання Громадській організації "Ветеранів та інвалідів АТО" земельної ділянки в постійне користування для будівництва, експлуатації та обслуговування житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та об`єктами соціально-побутової інфраструктури на вул. Канальній, 10 у Дарницькому районі міста Києва" суперечить вимогам законодавства, а саме - частині 2 статті 134 Земельного кодексу України (далі - ЗК України). Враховуючи, що передача такої земельної ділянки у постійне користування повинна передаватися окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), прокурор вважає, що рішення про надання в користування земельної ділянки поза аукціоном, прийнято Київською міською радою всупереч інтересам держави та територіальної громади щодо охорони земельних ресурсів, їх раціонального та ефективного використання з максимально вигідним економічним результатом, що утруднює належне виконання державою своїх соціально-економічних функцій.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі №910/20104/23 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що прокурором не доведено того факту, що спірне рішення від 07.10.2021 №2790/2831 прийнято Київською міською радою з порушенням вимог закону, у зв`язку з чим підстави для визнання його незаконним та скасування - відсутні, а відтак, позовні вимоги прокурора у цій частині задоволенню не підлягають. При цьому, оскільки відсутні підстави для визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 07.10.2021 №2790/2831, то похідні вимоги щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою (кадастровий номер 8000000000:90:142:0012) шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.12.2022 (індексний номер 65771179) та здійсненої на його підставі державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, також не підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, прокурор звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі №910/20104/23 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги прокурор зазначив, що внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, суд першої інстанції не надавши належної оцінки всім доказам та без повного з`ясування всіх фактичних обставин справи, дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.

Так, прокурор, зокрема зазначає, що Київська міська рада безпідставно, в порушення вимог чинного законодавства, прийняла оспорювань рішення від 07.10.2021 №2790/2831 надавши таким чином перевагу ГО "Ветеранів та інвалідів АТО" на отримання прав на зазначену земельну ділянку поряд з іншими суб`єктами, в тому числі іншими громадськими об`єднаннями осіб з інвалідністю, без проведення земельних торгів та позбавивши територіальну громаду можливості отримання максимальних доходів від її продажу чи прав на неї на аукціоні та одержання належних платежів.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2024 справу №910/20104/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Тарасенко К.В., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/20104/23. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою прокурора на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/20104/23.

09.07.2024 матеріали справи №910/20104/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі №910/20104/23, розгляд справи призначено на 17.09.2024 о 15 год 20 хв, запропоновано учасникам справи вчинити відповідні процесуальні дії в установлені судом строки.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 розгляд апеляційної скарги прокурора на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі №910/20104/23 відкладено на 03.10.2024 об 11 год 40 хв.

Позиції учасників справи

16.09.2024, через систему "Електронний суд", прокуратурою подані письмові пояснення по суті спору, в яких остання, з метою повного, об`єктивного та справедливого вирішення спору, просить суд врахувати дані пояснення та приєднати їх, а також долучені до них докази до матеріалів справи (копію листа Департаменту соціальної та ветеранської політики виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 15.07.2024 №051-17204; копію листа Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 31.07.2024 №1/6-1097/05; копію листа Головного управління статистики у м. Києві від 09.07.2024 04-07/1484-24).

Колегія суддів розглянувши клопотання прокуратури про долучення доказів дійшла висновку про відмову в його задоволенні з огляду на таке.

Статтею 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) чітко врегульовано порядок та строки подання доказів учасниками справи. Так, за частиною 3 вказаної статті позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частини 4, 5 вказаної статті). Оскільки дана справа розглядалась за правилами загального позовного провадження, то питання, які стосуються подання доказів, у тому числі щодо проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням, вирішується судом першої інстанції на стадії підготовчого засідання (стаття 182 ГПК України).

У розумінні наведених положень докази, які підтверджують заявлені вимоги (у тому числі клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням), мають бути подані позивачем, особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, одночасно з позовною заявою, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена наведеними вище особами до суду та належним чином обґрунтована.

У свою чергу, статтею 269 ГПК України, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази в обґрунтування позову повинні існувати на момент звернення до суду з позовною заявою, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою (в разі неможливості подання доказів у встановлений строк позивач повинен повідомити, який доказ не може бути подано). Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у т.ч. апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у даному випадку - прокуратуру).

Проте, у даному випадку, прокуратура просить суд долучити докази, які датовані вже після прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції (23.05.2024), тобто докази, яких взагалі не існувало на момент розгляду спору по суті судом першої інстанції.

Отже, така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, у порядку статті 269 ГПК України, незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Аналогічна правова позиція з цього питання викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №911/3250/16, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 06.03.2019 у справі №916/4692/15 та від 11.09.2019 у справі №922/393/18.

Враховуючи, що станом на дату ухвалення місцевим господарським судом оскаржуваного рішення (23.05.2024) наданих прокуратурою доказів не існувало, вони не можуть бути прийняті судом та долучені до матеріалів справи.

Явка представників учасників справи

У судове засідання 03.10.2024 з`явилися прокурор та представники відповідачів.

Прокурор у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити у повному обсязі, рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі №910/20104/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Представники відповідачів у судовому засіданні заперечили вимоги апеляційної скарги, просили у її задоволенні відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Київської міської ради від 20.09.2012 №200/8484 визначено перелік земельних ділянок для опрацювання можливості продажу їх на земельних торгах. До вказаного переліку включено, зокрема, земельну ділянку площею 1,27 га по вул. Здолбунівській (Канальній) у Дарницькому районі міста Києва. Запропоноване цільове призначення (функціональне використання) даної земельної ділянки - для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-розважального, спортивно-оздоровчого або офісного комплексу.

З Державного земельного кадастру вбачається, що 12.11.2013 державним кадастровим реєстратором Головного управління Державного агентства земельних ресурсів у місті Києві на підставі проекту землеустрою здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,27 га (кадастровий номер 8000000000:90:142:0012) за вказаною адресою.

У подальшому рішенням Київської міської ради від 15.02.2018 №235/4299 внесено зміни до рішення від 20.09.2012 №200/8484, а саме: місцерозташування зазначеної земельної ділянки змінено на "вул. Канальна, 10", а запропоноване цільове призначення (функціональне використання) земельної ділянки - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Також до Державного земельного кадастру щодо вказаної земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:90:142:0012) внесені наступні відомості: цільове призначення - 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - для будівництва, експлуатації та обслуговування офісного комплексу, форма власності - інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня, що підтверджується витягом від 20.11.2018 №HB-0002364572018.

04.04.2019 ГО "Ветеранів та інвалідів АТО" звернулася до Київської міської ради з клопотанням №К-38524 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та об`єктами соціально-побутової інфраструктури по вул. Канальній 10 у Дарницькому районі міста Києва.

Комунальним підприємством "Київський інститут земельних відносин" розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:90:142:0012) ГО "Ветеранів та інвалідів АТО", який згідно зі статтею 186-1 ЗК України (в редакції до 27.05.2021) погоджений Департаментом містобудування та архітектури відповідно до висновку від 14.04.2021 №19-1088-В, а також Головним Управлінням Держгеокадастру в Одеській області відповідно до висновку від 05.04.2021 №8723/82-21.

У липні 2021 року Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на підставі заяви ГО "Ветеранів та інвалідів АТО" від 01.07.2021 №67005-005930230-031-03 та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:90:142:0012) на вул. Канальній, 10 у Дарницькому районі міста Києва, було підготовлено проект рішення Київської міської ради про надання ГО "Ветеранів та інвалідів АТО" у постійне користування земельної ділянки площею 1,2700 га (кадастровий номер 8000000000:90:142:0012) для будівництва, експлуатації та обслуговування житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та об`єктами соціально-побутової інфраструктури (код КВЦПЗ - 02.10) по вул. Канальній, 10 у Дарницькому районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва, який було направлено на розгляд Київській міській раді відповідно до Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням від 07.07.2016.

Розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та заяву ГО "Ветеранів та інвалідів АТО" від 01.07.2021, Київська міська рада 07.10.2021 прийняла рішення №2790/2831, яким затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та вирішила передати ГО "Ветеранів та інвалідів АТО" в постійне користування земельну ділянку площею 1,27 га (кадастровий номер 8000000000:90:142:0012) для будівництва, експлуатації та обслуговування житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та об`єктами соціально-побутової інфраструктури по вул. Канальній, 10 у Дарницькому районі міста Києва.

Наведеним рішенням земельну ділянку віднесено до категорії земель житлової та громадської забудови та визначено її код цільового призначення - 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури). Цим же рішенням внесено зміни до рішення Київської міської ради від 20.09.2012 №200/8484 "Про визначення переліку земельних ділянок для опрацювання можливості продажу їх на земельних торгах", а саме: виключено вказану земельну ділянку з переліку ділянок, які визначені для опрацювання можливості продажу їх на земельних торгах.

На виконання вказаного рішення Київської міської ради 14.12.2022 державним реєстратором Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради прийнято рішення (індексний номер 65771179) про реєстрацію за ГО "Ветеранів та інвалідів АТО" права постійного користування земельною ділянкою площею 1,27 га (кадастровий номер 8000000000:90:142:0012) по вул. Канальній, 10 у Дарницькому районі міста Києва.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру від 15.07.2023 №HB-99243191922023 на даний час в Кадастрі обліковуються наступні відомості щодо вказаної земельної ділянки: вид цільового призначення земельної ділянки - 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; форма власності - комунальна.

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор посилається на наявність підстав для визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 07.10.2021 №2790/31 про передачу земельної ділянки у постійне користування громадській організації, та, як наслідок, припинення права постійного користування земельною ділянкою шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і здійсненої на його підставі державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Перевіривши доводи учасників справи та дослідивши матеріали справи, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову прокурора, зважаючи на таке.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Також частинами 3, 4 статті 53 ГПК України закріплено право прокурора у визначених законом випадках звертатися до суду з позовною заявою.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

За приписами частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з висновком Конституційного Суду України, викладеним у рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99, поняття "інтереси держави" є оціночним; в кожному конкретному випадку прокурор, який звертається до суду із заявою, повинен обґрунтувати в суді наявність підстав для представництва інтересів держави (в тому числі публічних інтересів територіальної громади), але виключного переліку обставин, які можуть використовуватися, закон не передбачає.

У даній справі на думку прокурора інтерес держави полягає у необхідності забезпечення прав та інтересів територіальної громади, як дійсного власника землі, що є основним національним багатством та перебуває під особливою охороною держави, забезпечення раціонального використання та охорони земель. Київська міська рада як орган, уповноважений діяти виключно в інтересах територіальної громади міста, при прийнятті оскаржуваного рішення розпорядилась земельною ділянкою поза конкурентними засадами, а відтак, діяла всупереч інтересам територіальної громади міста та, відповідно, і держави.

Поряд з цим повноваженнями щодо розпорядження спірними земельними ділянками, відповідно до статті 122 ЗК України, наділена саме Київська міська рада, яка за висновком прокурора і допустила порушення вимог закону, а саме - прийняла оспорюване рішення всупереч інтересам територіальної громади та держави, що виключає можливість здійснення нею захисту законних інтересів держави у спірних правовідносинах у спосіб, який обрав прокурор.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що Київська міська прокуратура зверталась до Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської державної адміністрації з листом від 21.11.2023 №15-43вих12, в якому вказувала на виявлені порушення інтересів держави при прийнятті оскаржуваного рішення, ставила питання про вжиття органом місцевого самоврядування заходів щодо усунення виявлених порушень та скасування рішення, а також інформувала, що у разі їх неусунення прокурор буде звертатись до суду з позовом в інтересах держави самостійно. Водночас будь-яких заходів щодо скасування вказаного рішення Київська міська рада не вжила.

У свою чергу, Департамент земельних ресурсів повідомив прокурора листом від 29.11.2023 №0570202/3-15789, що відповідно до Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) проект рішення Київської міської ради був підготовлений Департаментом на підставі наданих ГО "Ветеранів та інвалідів АТО" документів та відповідно до ЗК України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 04.11.2021 №3135/3176, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц, оскільки орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах відсутній, то є підстави для набуття прокурором статусу позивача відповідно до приписів частини 5 статті 53 ГПК України.

Таким чином, оскільки в даному випадку відсутній орган, який мав би здійснювати захист порушених інтересів держави, то суд вважає, що прокурор діє як самостійний позивач і не здійснює представництво інтересів держави в особі будь-якого з державних органів, що виконують функції контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель.

З огляду на наведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прокурором дотримано визначений статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" порядок звернення до суду з даним позовом в інтересах держави, як самостійного позивача.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, за своєю правовою природою рішення Київської міської ради від 07.10.2021 №2790/31 є актом ненормативного характеру (актам індивідуальної дії).

Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

За змістом статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Так, у якості підстави для скасування спірного рішення прокурор вказує на те, що надання у користування громадській організації вказаної земельної ділянки відбулося з порушенням вимог Земельного кодексу України, якими передбачена обов`язкова процедура проведення земельних торгів (тобто надана без аукціону).

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 ЗК України до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб та надання земельних ділянок у користування.

Статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно з частиною 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (частина 1 статті 122 ЗК України).

Зі змісту наведених приписів закону вбачається, що міська рада мала повноваження щодо розпорядження тими земельними ділянками, які належали до земель комунальної власності у межах відповідного населеного пункту (на території міської ради).

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частини 1, 2 статті 116 ЗК України).

Частиною 1 статті 92 ЗК України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до частини 2 вказаної статті право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації.

Частиною 3 статті 1 Закону України "Про громадські об`єднання" визначено, що громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є отримання прибутку (частина 5 вказаної статті).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до пункту 1.1 та пункту 1.5 статуту ГО "Ветеранів та інвалідів АТО" організація є добровільним об`єднанням осіб з інвалідністю та інших фізичних осіб, а також є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Тобто згідно з положеннями чинного законодавства ГО "Ветеранів та інвалідів АТО" має право на отримання земельної ділянки у постійне користування, що не заперечується сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до абзаців 4, 5 частини 1 статті 123 ЗК України надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі, відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. В інших випадках надання у користування земельної ділянки здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

За змістом частини 2 статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина 3 статті 123 ЗК України).

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування згідно з повноваженнями, визначеними статтею 122 Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, і якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до частини 6 статті 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Як вбачається з матеріалів справи, проект землеустрою був поданий до Київської міської ради ГО "Ветеранів та інвалідів АТО" разом із заявою від 01.07.2021 №67005-005930230-031-03 та проект землеустрою, як вже зазначалося, був погоджений Департаментом містобудування та архітектури згідно з висновком від 14.04.2021 №19-1088-В, а також Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області згідно з висновком від 05.04.2021 №8723/82-21.

Зі свого боку Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) в межах наданих повноважень (відповідно до Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), затвердженим рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 №182/342), на підставі поданих громадською організацією 01.07.2021 документів, розробив в установленому порядку проект рішення, який в подальшому супровідним листом від 21.07.2021 №05715-СЛ-25007 був направлений на розгляд до Київської міської ради (відповідно до Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням від 07.07.2016 №579/579).

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, ГО "Ветеранів та інвалідів АТО" та Київською міською радою був дотриманий порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, передбачений статтею 123 ЗК України.

Щодо посилань прокурора на порушення приписів статті 134 ЗК України в частині передачі земельної ділянки в постійне користування без проведення конкурсу (земельних торгів), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 134 ЗК України (в редакції, чинній на час подання заяви ГО "Ветеранів та інвалідів АТО" від 01.07.2021 та розроблення департаментом проекту рішення) зазначена норма регулювала обов`язковість продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах (земельних торгах), але не врегульовувала питання надання земельних ділянок в постійне користування.

Зміни до вищезазначеної статті в частині регулювання питання щодо процедури надання земельних ділянок у користування на земельних торгах були внесені після розроблення та затвердження компетентними органами проекту землеустрою та проекту рішення Київської міської ради про надання ГО "Ветеранів та інвалідів АТО" в постійне користування земельної ділянки (06.07.2021), а отже, вони не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Згідно зі статтею 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до висновків щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп, від 09.02.1999 №1-рп/99, від 05.04.2001 №3-рп/2001, від 13.03.2012 №6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Конституційний Суд України також висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп).

На підставі аналізу наведених вище рішень Конституційного Суду України, що містять офіційні тлумачення положень Основного Закону стосовно дії нормативно-правового акта у часі, доцільно зробити висновок про те, що судом під час розгляду справи має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення та припинення спірних правовідносин.

При цьому, суд зазначає, що особа може скористатися правом та механізмом реалізації відповідного права лише за законом, чинним на момент прояву реального бажання скористатися відповідним правом та механізмом. Водночас особа повинна мати можливість закінчити реалізацію відповідного права за тими нормами, що діяли на момент початку реалізації відповідного права, навіть, якщо до завершення реалізації права вони втратили чинність, лише у разі, якщо правовідносини стосовно реалізації певного права розпочато у період чинності нормативно-правового акта, за умови, що особа здійснила конкретні дії, що виражають її волевиявлення стосовно реалізації права (аналогічний правовий висновок сформульований Верховним Судом у постанові від 19.06.2018 у справі №820/5348/17).

У даній справі колегія суддів, як і суд першої інстанції, враховує, що:

- 04.04.2019 ГО "Ветеранів та інвалідів АТО" звернулася до Київської міської ради з клопотанням №К-38524 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та об`єктами соціально-побутової інфраструктури на Канальній 10, у Дарницькому районі міста Києва;

- 01.07.2021 разом із заявою №67005-005930230-031-03 ГО "Ветеранів та інвалідів АТО" подано в порядку, передбаченому статтею 123 ЗК України, всі необхідні документи для одержання у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності;

- відповідні зміни до законодавства були внесені 06.07.2021.

З урахуванням викладеного, на момент реалізації громадською організацією свого права на отримання земельної ділянки у постійне користування, норма статті 134 ЗК України (в редакції, чинній на час прийняття спірного рішення) не підлягає застосуванню, а отже, місцевий господарський суд правомірно відхилив доводи прокурора про те, що під час прийняття рішення Київською міською радою не дотримано процедури передачі земельних ділянок комунальної та державної власності в постійне користування на конкурентних засадах (на земельних торгах). У даному випадку, приймаючи рішення, Київська міська рада дотрималася принципу, за яким особа повинна мати можливість закінчити реалізацію відповідного права за тими нормами, що діяли на момент початку реалізації відповідного права.

Таким чином, враховуючи, що при розгляді справи встановлено, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню стаття 134 ЗК України (в редакції на час прийняття спірного рішення), суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується судова колегія, що позов прокурора в цій частині є необґрунтованим.

Крім того, місцевий господарський суд також правомірно відхилив доводи прокурора щодо незаконності передачі ГО "Ветеранів та інвалідів АТО" в постійне користування земельної ділянки, яка знаходиться у межах санітарно-захисної зони.

Відповідно до витягів з Державного земельного кадастру від 20.11.2018 №HB-0002364572018 та від 15.07.2023 №HB-9924319192023 до земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:142:0012 зареєстроване обмеження - санітарно-захисна зона навколо об`єкта (код 03), площею 1,27га.

Відповідно до статті 114 ЗК України санітарно-захисні зони створюються навколо об`єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань, тощо, з метою відокремлення таких об`єктів від територій житлової забудови. У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об`єктів, об`єктів соціальної інфраструктури та інших об`єктів, пов`язаних з постійним перебуванням людей.

Отже, санітарно-захисна зона може бути встановлена на землях усіх форм власності та на землях усіх видів цільового призначення, унаслідок чого діє заборона здійснення певних видів діяльності у межах такої санітарно-захисної зони.

Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, на час вирішення даного спору будь-якого будівництва на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:90:142:0012) ГО "Ветеранів та інвалідів АТО" не здійснюється. Також, слід врахувати, що закон встановлює лише заборону проведення робіт на земельній ділянці, на якій створена санітарно-захисна зона, але ніяк не заборону передавати в постійне користування таку земельну ділянку. При цьому, сам по собі факт передачі в постійне користування земельної ділянки не означає автоматичного початку процесу будівництва. Більше того, питання законності зведення будинків і споруд на земельній ділянці, яка включає санітарно-захисну зону, не відноситься до компетенції Київської міської ради.

З огляду на наведене, враховуючи, що прокурором не доведено факту того, що спірне рішення від 07.10.2021 №2790/2831 прийняте Київською міською радою із порушенням вимог закону, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що підстави для визнання його незаконним та скасування відсутні, а відтак, позовні вимоги прокурора у цій частині задоволенню не підлягають.

При цьому, оскільки відсутні підстави для визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 07.10.2021 №2790/2831, то похідні вимоги щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою (кадастровий номер 8000000000:90:142:0012) шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.12.2022 (індексний номер 65771179) та здійсненої на його підставі державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, також не підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі №910/20104/23.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі про відмову у задоволенні позову прокурора.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою статті 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати.

Відповідно до вимог статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі №910/20104/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі №910/20104/23 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/20104/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

У зв`язку з відрядженням судді Кравчука Г.А. з 12.10.2024 по 20.10.2024 та відпусткою з 21.10.2024 по 25.10.2024, відпусткою судді Тарасенко К.В. з 28.10.2024 по 01.11.2024 та з 04.11.2024 по 08.11.2024 та у зв`язку тимчасовою непрацездатністю судді Кравчука Г.А. з 04.11.2024 по 06.12.2024 та відпусткою судді Коробенка Г.П. з 06.12.2024 по 09.12.2024, повний текст постанови складено 10.12.2024.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

К.В. Тарасенко