Ухвала

від 09.12.2024 по справі 910/2437/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"09" грудня 2024 р. Справа №910/2437/21 (910/11343/23)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1

про відвід суддів Пантелієнка В.О., Доманської М.Л., Остапенка О.М. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2023

у справі №910/2437/21 (910/11343/23)

за позовом ОСОБА_1

до 1. Приватного акціонерного товариства "Медфарком-Центр" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Е-Тендер"

про визнання недійсними результатів аукціону, переведення статусу переможця електронного аукціону

в межах справи №910/2437/21

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 у справі №910/2437/21 (910/11343/23) повернуто заяву ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів аукціону, переведення статусу переможця електронного аукціону в межах справи №910/2437/21.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 у справі №910/2437/21 (910/11343/23) залишено без руху та повідомлено, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали ОСОБА_1 має право усунути недоліки, а саме подати до суду апеляційної інстанції докази надсилання копії апеляційної скарги всім учасникам провадження у справі і докази про сплату судового збору в сумі 2 684,00 грн.

30.01.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено докази надсилання копії апеляційної скарги всім учасникам провадження у справі та клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 у справі №910/2437/21(910/11343/23) прийнято до свого провадження колегією суддів в іншому складі суду. Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відхилено. Апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 у справі №910/2437/21 (910/11343/23) (з доданими до неї матеріалами) повернуто ОСОБА_1 . Справу №910/2437/21(910/11343/23) повернуто до Господарського суду міста Києва.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.09.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 у справі №910/2437/21(910/11343/23) скасовано, а справу передано для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.10.2024 виправлено допущену в пункті 2 резолютивної частини постанови Верховного Суду від 19.09.2024 у справі №910/2437/21(910/11343/23) описку, не зачіпаючи суті постанови, а саме: замість дати "19.08.2024" зазначено дату "01.02.2024".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відхилено та повідомлено, що протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали ОСОБА_1 має право усунути недоліки, а саме подати до Північного апеляційного господарського суду докази про сплату судового збору в сумі 2 684,00 грн разом з заявою про продовження або поновлення строку на усунення недоліків. Роз`яснено ОСОБА_1 , що в разі невиконання зазначеної ухвали суду в строк, визначений пунктом 2 її резолютивної частини, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

11.11.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів Пантелієнка В.О., Доманської М.Л., Остапенка О.М.

Також, 11.11.2024р. до апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла друга заява про усунення недоліків, згідно з якою заявник повторно просить про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 визнано заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Пантелієнка В.О., Доманської М.Л., Остапенка О.М. у справі №910/2437/21 (910/11343/23) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 необґрунтованою. Матеріали справи №910/2437/21 (910/11343/23) передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою, відповідно до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з метою розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Пантелієнка В.О., Доманської М.Л., Остапенка О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2024 (колегія суддів - Сотніков С.В., Кропивна Л.В., Ткаченко Б.О.) заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Пантелієнка В.О., Доманської М.Л., Остапенка О.М. у справі №910/2437/21 (910/11343/23) залишено без задоволення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відхилено та повідомлено, що протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали останній має право усунути недоліки, а саме подати до суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору в сумі 2 684,00 грн разом з заявою про продовження або поновлення строку на усунення недоліків.

04.12.2024 до суду апеляційної інстанції надійшла друга заява ОСОБА_1 про відвід суддів Пантелієнка В.О., Доманської М.Л., Остапенка О.М.

Заява мотивована тим, що 02.12.2024 заявник отримав від апеляційного суду рекомендований лист, в якому містилась копія ухвали Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2024р, з якої ОСОБА_1 дізнався, що колегія суддів, визнала заяву від 11.11.2024 про відвід суддів Пантелієнка В.О., Доманської М.Л., Остапенка О.М. необґрунтованою. При цьому, на думку заявника, зазначена колегія суддів перекрутила його доводи про відвід таким чином, що у стороннього спостерігача склалося враження, що заявник не погоджується з процесуальними рішеннями суду.

На переконання ОСОБА_1 наведене є абсурдним, оскільки він у своїй заяві про відвід зазначив дійсні причини заявленого відводу. При цьому, колегія судів апеляційного суду не може бути об`єктивною, оскільки є зацікавленою у розгляді питання про їх відвід. Зокрема, зазначена колегія не спростувала доводів, викладених у заяві про відвід суду від 11.11.2024, щодо встановленого факту відсутності в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 інформації про порядок її оскарження, що є прямим доказом введення заявника в оману щодо реалізації права на захист від незаконного судового рішення.

Натомість, незгода колегії суддів з доводами заявника щодо їхнього відводу є цілком очікуваною, оскільки будучи обізнаними про факт недовіри до них з мотивів викладених у заяві про відвід суду від 11.11.2024, зазначені судді самовідводу не заявили, тим самим нівелювавши висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 17.09.2019 у справі №277/599/15-К, відповідно якому будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є сумнів, повинен заявити самовідвід.

Таким чином, під час розгляду заяви про відвід суду, зазначений склад суду, якому було заявлено відвід, не зміг дотриматися принципу верховенства права та забезпечити заявнику незалежний, безсторонній і справедливий розгляд заявленого відводу, оскільки до його розгляду колегія суддів підійшла вибірково.

Також, на думку заявника, всупереч вимогам процесуального закону, суд апеляційної інстанції не направляв та не вручав йому ухвалу про вирішення питання про відвід колегії суддів іншим суддею, який не входить до складу суду, що підтверджується відсутністю доказів про це в матеріалах справи. Таким чином, заявник був позбавлений права знати про усі судові рішення, що стосуються його прав та інтересів під час вирішення питання про відвід суду за його заявою від 11.11.2024, внаслідок чого були порушені його права на справедливий суд і на судовий захист, гарантовані статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

За наведених обставин зазначений склад суду заявник вважає нелегітимним.

Разом з тим, усуваючи 11.11.2024 недоліки апеляційної скарги за ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2024, в частині сплати судового збору за подання апеляційної скарги, заявник заявив суду клопотання про звільнення від його сплати, мотивуючи таке клопотання обставинами свого незадовільного фінансового стану, що перешкоджає сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у визначеному ухвалою суду розмірі, оскільки розмір судового збору за подання апеляційної скарги перевищує 5% його розміру річного доходу за попередній календарний рік, що відповідно до імперативних норм пункту 1 частини 1 та частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" надавало йому право бути звільненим від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. При цьому, заявник вказав колегії суддів апеляційного суду на той факт, що зазначені обставини неспроможності сплатити судовий збір встановлені ухвалою Київського апеляційного суду від 20.11.2023 у справі №760/24085/21 та ухвалою Верховного Суду від 19.08.2024 у справі №910/2437/21 (910/11343/23). Проте, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору було відхилене.

На думку заявника, зміст зазначеної ухвали свідчить, що суд повторно нехтував вказівками, які містяться у постанові Верховного Суду від 19.09.2024, і які є обов`язковими для суду апеляційної інстанції.

Наведене в сукупності свідчить про упереджене ставлення колегії суддів до заявника, оскільки за наявності законних підстав бути звільненим від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, колегія суддів безпідставно змушує його заплатити судовий збір, тобто користуючись владою примушує до вчинення дій, які законом не передбачені.

За наведених обставин ОСОБА_1 дійшов висновку про недовіру до наведеної вище колегії суддів, оскільки останні не можуть бути об`єктивними та неупередженими. При цьому, колегія суддів у складі: Пантелієнка В.О., Доманської М.Л., Остапенка О.М., будучи обізнаними про факт його недовіри до них, продовжують триматися за дану справу, адже самовідводу не заявили, тим самим підтверджуючи черговий раз доводи заявника про їхню зацікавленість у розгляді даної справи. Водночас, заявник не заявляє незгоду з процесуальними рішеннями зазначеної колегії суддів, оскільки такі рішення можуть бути їм оскаржені.

Разом з тим, в разі продовження розгляду даної справи, визначена колегія суддів у складі: Пантелієнка В.О., Доманської М.Л., Остапенка О.М., на думку заявника, не зможе забезпечити неупереджений погляд на апеляційну скаргу і пов`язані з нею процесуальні питання, вирішення яких залежить від даних суддів, оскільки вони вже пов`язані зі своїми рішеннями у даній справі, що не відповідатиме верховенству права та порушуватиме право заявника на справедливий судовий розгляд незалежним та безстороннім судом, гарантоване статтею 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 визнано заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Пантелієнка В.О., Доманської М.Л., Остапенка О.М. у справі №910/2437/21 (910/11343/23) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 необґрунтованою. Матеріали справи №910/2437/21 (910/11343/23) передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою, відповідно до положень статті 32 ГПК України, з метою розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Пантелієнка В.О., Доманської М.Л., Остапенка О.М.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву Якіменка В.П. про відвід суддів Пантелієнка В.О., Доманської М.Л., Остапенка О.М. у справі №910/2437/21 (910/11343/23) передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Сітайло Л.Г., суддів: Буравльова С.І., Шапрана В.В.

Колегія суддів, розглянувши заяву про відвід суддів Пантелієнка В.О., Доманської М.Л., Остапенка О.М. дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких право подавати заяви, зокрема, і про відвід судді.

Відповідно до статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Відповідно до частин 1, 2 статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись, при цьому, принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною 4 статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

Стаття 6 Конвенції передбачає, що суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України").

Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Частиною 3 статті 38 ГПК України унормовано, що відвід повинен бути вмотивованим.

ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також, обставини, пов`язані з прийняттям суддею рішень з інших справ чи вирішення будь-яких процесуальних питань.

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду, заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У контексті поданої заяви, суд звертає увагу на приписи частини 4 статті 35 ГПК України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з частиною 3 статті 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу, як вже зазначено вище.

Водночас, згідно з пунктом 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Заявником жодними належними і допустимими доказами не доведено наявності обставин, з якими закон, зокрема, приписи статей 35, 36 ГПК України, пов`язують наявність підстав для відводу судді.

Викладені у заяві про відвід суддів доводи фактично зводяться до незгоди позивача з процесуальними рішеннями колегії суддів при вирішенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, що не є підставою для відводу, в силу статей 35, 36 ГПК України. При цьому, заява про відвід не містить будь-яких доводів які б вказували на існування обставин заінтересованості суддів у результаті розгляду справи.

А отже, твердження заявника щодо упередженості суддів під час розгляду справи є безпідставними і не підтверджені наявними у матеріалах справи документами.

Враховуючи зазначене, Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Сітайло Л.Г., суддів: Буравльова С.І., Шапрана В.В., за відсутності підстав, вказаних у статтях 35, 36 ГПК України, вважає заявлений ОСОБА_1 відвід суддів Пантелієнка В.О., Доманської М.Л., Остапенка О.М., від розгляду справи №910/2437/21 (910/11343/23) необґрунтованим.

Відтак, розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Пантелієнка В.О., Доманської М.Л., Остапенка О.М., від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 у справі №910/2437/21 (910/11343/23), судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, оскільки наведені заявником доводи на її обґрунтування в розумінні статей 35, 36 ГПК України не можуть бути підставою для відводу вказаних суддів.

За таких обставин, керуючись статтями 35, 36, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Пантелієнка В.О., Доманської М.Л., Остапенка О.М. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 у справі №910/2437/21 (910/11343/23).

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран