Ухвала

від 03.12.2024 по справі 909/69/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/69/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.12.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., секретаря судового засідання Попович Л.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву спадкоємців колишнього працівника ПрАТ "ІФАЗ" ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ):

- ОСОБА_2 (дружина померлого), АДРЕСА_1

- ОСОБА_3 (повнолітній син померлого), АДРЕСА_1

- ОСОБА_4 (неповнолітній син померлого), АДРЕСА_1

про визнання грошових вимог та про заміну кредитора у справі про банкрутство ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" у справі про банкрутство ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод"

представники сторін не з"явились

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліваро" про банкрутство ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод". Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 04.04.2023 по справі №909/69/22 визнано банкрутом Приватне акціонерне товариство «Івано-Франківський арматурний завод» (код 00218271) відкрито його ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (свідоцтво №№1732 від 11.11.2015). Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 02.10.2024 продовжено строк ліквідаційної процедури ПАТ"Івано-Франківський арматурний завод" та повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Демчана О.І. на 3 місяців - до 14.01.2025

До господарського суд 31.10.2024 надійшла заява фізичних осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у якій заявники просять прийняти до розгляду та задовольнити спільну заяву спадкоємців колишнього працівника ПрАТ "ІФАЗ" ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та визнати заявників ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ) - спадкоємців колишнього працівника ПрАТ "ІФАЗ" ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ) кредиторами банкрута - Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод" з грошовими вимогами у загальному розмірі 148307, 05 гривень.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 04.11.2024 по справі №909/69/22 спільну заяву фізичних осіб ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання кредиторських вимог до боржника прийнято та приєднано до матеріалів справи, призначено судове засідання з розгляду спільної заяви на 03.12.2024 о 10:00 год.

Від ліквідатора надійшло повідомлення про результати розгляду вимог фізичних осіб ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Ліквідатор направив суду клопотання про розгляд заяви за його відсутності.

Заявники фізичні особи ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та представник боржника у судове засідання не з`явилися; про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Розглянувши спільну заяву фізичних осіб ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд встановив наступне.

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 , останній з 07.05.2008 працював на ПрАТ "ІФАЗ" (код 00218271) на посаді наждачника 3 розряду в цеху №9 (запис у трудовій книжці №7).

Згідно з довідкою від 06.06.2022 №367 виданою Військовою частиною НОМЕР_5 ОСОБА_1 з 03.03.2022 по 18.05.2022 проходив службу у військовій частині НОМЕР_5 та приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії росії.

Свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_6 від 23.05.2022 підтверджується факт смерті ОСОБА_1 18.05.2022.

Згідно з запису №11 у трудовій книжці ОСОБА_1 ліквідатором ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод", арбітражним керуючим Демчаном О. І. видано наказ №1-С від 24.05.2023, про виключення ОСОБА_1 з списків працівників заводу у зв`язку зі смертю.

У приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Бородовської Н.О., до майна померлого " ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , заведено Спадкову справу №11/2023 від 13 березня 2023 року.

На підставі статті 1261 Цивільного кодексу України, спадкоємцями за законом, які прийняли спадщину, кожен по 1/3 (одній третій) частці відповідно, є:

Дружина померлого - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - НОМЕР_2 ;

Син померлого - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - НОМЕР_3 ;

Син померлого - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - НОМЕР_4 .

Вказані обставини підтверджуються долученими до заяви копіями свідоцтва про шлюб, свідоцтв про народження, РНОКПП, довідки приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Бородовської Н. О. від 27.06.2024 №27/02-14.

Відтак, право на отримання належної колишньому працівнику ПрАТ "ІФАЗ" ОСОБА_1 суми не виплаченої заробітної плати мають виключно спадкоємці померлого - дружина померлого - ОСОБА_2 , син померлого - ОСОБА_3 , син померлого - ОСОБА_4 .

Зі спадкоємцями колишнього працівника ПрАТ "ІФАЗ" ОСОБА_1 не було проведено розрахунків.

В силу ч.1 ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст..1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за джиття спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст.1268 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно положень ст.1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Також, за частиною 6 статті 83 Кодексу законів про працю України у разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, виплачується спадкоємцям.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення клопотання фізичних осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в частині визнання ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ) - спадкоємців колишнього працівника ПрАТ "ІФАЗ" ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ) - кредиторами банкрута - Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод" (76014, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Євгена Коновальця, буд. 229; ЄДРПОУ: 00218271)

Основними законодавчими актами, які регулюють питання оплати праці є Закон України "Про оплату праці" та Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП).

За нормами статей 21, 22 Закону України "Про оплату праці" працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган (роботодавець) за трудовим договором виплачує працівникові за виконану ним роботу (частина перша статті 94 КЗпП України, частина перша статті 1 Закону України "Про оплату праці").

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

У рішенні від 15 жовтня 2013 року N 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття "заробітна плата" й "оплата праці", які використані у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини).

Крім того, Конституційний Суд України у тому ж рішенні дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат (абзац восьмий пункту 2.1 мотивувальної частини).

Відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Відповідно до пункту 4.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту від 29 липня 1993 року № 58, у разі смерті працівника трудова книжка видається на руки його найближчим родичам під розписку або надсилається поштою на їх вимогу. У трудовій книжці померлого працівника у розділі "Відомості про роботу" і дати запису у графі 3 записується: "Роботу припинено у зв`язку зі смертю"», далі - заповнюється графа 4 - зазначаються дата і номер наказу (розпорядження). Цей запис засвідчується у встановленому порядку.

Датою припинення трудового договору є дата смерті працівника незалежно від дати видачі наказу і від того, чи працював у цей день померлий чи ні (був у відпустці, хворів, брав відгул).

Відповідно до пункту 2.27 вказаної Інструкції днем звільнення вважається останній день роботи.

Відповідно, останнім робочим днем померлого працівника є дата смерті, після якої працівник підлягає виключенню зі списків працюючих товариства.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працював у ПАТ "ІВАЗ" 07.05.2008р. і відповідно до запису у трудовій книжці, звільнений з роботи у зв"язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Зазначені обставини визнаються учасниками справи, а отже в силу приписів ч.1 ст. 75 ГПК України, не підлягали доказуванню.

За наведеного, ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПрАТ "ІФАЗ" з 07.05.2008 по 18.05.2022.

Згідно з Індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 заборгованість по заробітній платі з січня 2021 року по червень 2021 року включно становить 43 774, 62 гривні.

З Індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 встановлено відсутність інформації щодо наявної заборгованості по заробітній платі відповідача перед позивачем за період з липня 2021 року по останній робочий день (день смерті)-18.05.2022.

Відповідно до положень частини 1 статті 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Для обчислення пенсій середня заробітна плата визначається відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 3 пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100).

Розмір середньоденної заробітної плати обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, так за останніми наявними у Індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 даними суми доходів позивача становили, зокрема, у травні 2021 року - 9 497, 57 гривень за 18 робочих днів та у червні 2021 року - 6 000, 00 гривень за 20 робочих днів: 9 497, 57 гривень + 6 000, 00 гривень = 15 497, 57 гривень / 38 робочих днів = 407, 83 гривні.

Заборгованість по заробітній платі ПАТ "ІФАЗ" перед ОСОБА_1 за період з 01.07.2021 року по останній робочий день (день смерті) - 18.05.2022 року становить: з 01.07.2021 по 31.12.2021 - 129 робочих днів*407, 83 гривні = 52 610, 07 гривень; з 01.01.2022 по 18.05.2022 - 94 робочих днів*407, 83 гривні = 38 336, 02 грн.. Всього заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 перед позивачем становить 134 720,71 грн: 43 774, 62 гривні (за період з січня по червень 2021 року включно) + 52 610, 07 гривень ( за період з 01.07.2021 по 31.12.2021) + 38 336, 02 гривні ( за період з 01.01.2022 по 18.05.2022).

Водночас, заявлена сума заборгованості включає в собі податки (ПДФО та військовий збір) з доходу у вигляді заробітної плати, які в силу приписів Податкового кодексу України має нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету роботодавець.

Оскільки справляння і сплата податку з доходів фізичних осіб є обов`язком працівника, податковим агентом якого в силу закону виступає роботодавець, суд, визначає суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оплату праці», структура заробітної плати складається: основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно п. 2.2. та пп. 2.2.8 розділу 2. «Фонд оплати праці» Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Державного комітета статистики України, суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплат відносяться до фонду додаткової заробітної плати, який включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-111 (далі - Закон №2050-111) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

За змістом статті 2 Закону №2050-111, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Приписами статей 3, 4 Закону №2050-111 обумовлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно з пунктом 1 «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі - Порядок №159) його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку №159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Положеннями пункту 3 Порядку №159 передбачено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: - пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); - соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); - стипендії; - заробітна плата (грошове забезпечення).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 у справі №1540/3742/18 зазначено, що аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що положення Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати не ставлять у залежність від порядку виплати доходу - у добровільному чи судовому порядку.

Компенсація за порушення строків виплати виникає тоді, коли грошовий дохід (заробітна плата) особи (працівника) з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат.

При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

З урахуванням вищевикладеного, сума компенсації у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати становить 13586.34грн.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справах № 911/4610/15 (1), № 911/4610/15 (2), за приписами статей 95, 115, 116 КЗпП України, статей 21, 30 Закону України "Про оплату праці" відсутність заборгованості перед позивачем із заробітної плати має довести роботодавець.

Господарський суд, відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Наведена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору (постанова Верховного Суду від 15.02.2022 у справі №927/219/20).

Враховуючи наведене, господарський суд визнає заборгованість ПАТ "ІФАЗ" перед кредиторами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі - 134 720, 71 гривня - заборгованість по заробітній платі (з відрахуванням з даної суми з ПДФО в розмірі 18% та військового збору в розмірі 1.5%) та 13 586, 34 гривні - компенсація у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати , що підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 45-47, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Задовольнити спільну заяву фізичних осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про заміну первісного кредитора у справі про банкрутство ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" у справі про банкрутство ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" та визнання грошових вимог ( вх. 9534/24 від 31.10.2024)

Визнати вимоги фізичних осіб ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ) до Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод" (76014, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Євгена Коновальця, буд. 229; ЄДРПОУ: 00218271) у розмірі - 134 720, 71 гривня - заборгованість по заробітній платі (з відрахуванням з даної суми з ПДФО в розмірі 18% та військового збору в розмірі 1.5%) та 13 586, 34 гривні - компенсація у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку, встановленому статтями 255-257 ГПК України.

Суддя Шкіндер П.А.