Ухвала

від 10.12.2024 по справі 911/2880/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі, зміну предмета позову та збільшення позовних вимог

м. Київ

10.12.2024Справа № 911/2880/24За позовом Відділ освіти Пірнівської сільської ради (07342, Київська обл., Вишгородський р-н, село Пірнове, вул. Спортивна, буд. 1)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Міське будівництво» (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 11, оф. 1/12)

про стягнення 512 30, 66 грн пені

Суддя Бондаренко - Легких Г. П.

Без виклику представників.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області звернувся Відділ освіти Пірнівської сільської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міське будівництво" про стягнення 86 607, 00 грн та зобов`язати відповідача виконати зобов`язання за Договором №24/10/2023 від 24.10.2023 року в частині поставки устаткування згідно додаткової угоди №1 від 24.10.2023 та додаткової угоди №4 від 18.12.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав зобов`язання по Договору підряду №24/10/2023 від 24.10.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.10.2024 у складі судді Мальованої Л. Я. матеріали справи №911/2880/24 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

30.10.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №911/2880/24 та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Бондаренко-Легких Г. П.

Судом встановлено, що до матеріалів справи не було додано Довідку про зарахування до Спецфонду Державного бюджету України, сплаченого за подання даної позовної заяви, і Господарський суд міста Києва не має технічної можливості перевірити зарахування судового збору за даною позовною заявою до Державного бюджету. Для вирішення даного питання судом було направлено запит до Господарського суду Київської області з запитом про надання довідки про зарахування судового збору за даною позовною заявою.

12.11.2024 року було отримано відповідь з Господарського суду Київської області з відповідною випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

21.11.2024 Господарський суд міста Києва дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 21.11.2024 для усунення недоліків позовної заяви шляхом:

(1) подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із конкретизацією змісту позовних вимог (конкретизувати в якому саме кошторисі погоджено поставка визначеного у прохальній частині позову товару (надати докази, що саме поставку такого виду устаткування сторони передбачили локальним кошторисом погодженим між сторонами додатковою угодою №1 від 24.10.2023 або додатковою угодою №4 від 18.12.2023); зазначити якому порядковому номеру зазначеному у локальному кошторисі (погодженому між сторонами додатковою угодою №1 від 24.10.2023 чи додатковою угодою №4 від 18.12.2023), відповідає те чи інше устаткування та у зв`язку з цим привести прохальну частину позову у відповідність до погодженого локального кошторису);

(2) подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із належним викладом обставин справи, якими обґрунтовано позовні вимоги (конкретизувати дату підписання додаткової угоди №3; обґрунтувати коли саме у відповідача настав обов`язок з поставки спірного устаткування (із зазначенням відповідних умов договору щодо строку поставки устаткування));

(3) подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї доказів доплати судового збору у розмірі 3 028, 00 грн за реквізитами Господарського суду міста Києва;

(4) подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням всіх доказів якими обґрунтовано позовні вимоги (надати: докази на підтвердження здійснення часткової поставки відповідачем устаткування, Договір №24/10/2023 від 24.10.2023 року, додаток 1 до додаткової угоди №4 від 18.12.2023, матеріали тендерної документації (зокрема, додаток 2 до тендерної документації, а також лист-згода підрядника від 16.09.2023 №07).

26.11.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Судом встановлено, що позивач обґрунтовуючи стягнення пені зазначає, що нарахування здійснюється на суму не виконаних робіт на у розмірі 2 071 778, 60 грн (ціна договору (5 146 871, 45 грн), що підтверджується, як зазначає позивач долученими довідками про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року від 19.12.2023 (дві довідки), від 26.12.2023.

Натомість, з вищезазначених довідок вбачається, що відповідач виконав роботи у відповідності до довідки від 19.12.2023 на суму 2 865 539, 12 грн, у відповідності до довідки від 19.12.2023 на суму 2 757 096, 07 грн, у відповідності до довідки від 26.12.2023 на суму 3 075 092, 85 грн. Тобто, згідно зазначених довідок загальна вартість виконаних робіт становить 8 697 728, 04 грн.

Таким чином, довідки на які посилається позивач, як докази не виконання відповідачем робіт в повному об`ємі, в сукупності дають суму, яка перевищує узгоджену ціну в договорі.

Крім того, згідно пункту 5.4. та 5.7. договору №24/10/2023 від 24.10.2023, одним з доказів підтвердження виконання робіт є акти приймання виконаних будівельних робіт, які позивачем не надані до матеріалів справи.

Відтак, суд відкриває провадження у справі, проте, зобов`язує позивача конкретизувати зміст позовних вимог, а саме надати обґрунтування на яку суму відповідачем не виконані роботи з зазначенням доказів, які підтверджують такі обставини та/або додатково надати акти приймання виконаних будівельних робіт.

(1) Щодо відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 Господарського процесуального кодексу України.

Положеннями Господарського процесуального кодексу України внормовано, що справа, ціна позову в якій не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є справою незначної складності.

Згідно з частиною 2 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частин 3, 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються Господарським процесуальним кодексом України.

Частина 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначає, що є малозначними справами:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, згідно частини 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи викладене, дослідивши подані позивачем матеріали, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, предмет доказування, ціну позову, яка не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що дана справа є справою незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Отже, будь-яка сторона спору може клопотати про перехід до розгляду справи в спрощеному провадженні з викликом сторін або про перехід до розгляду справи в загальному позовному провадженні.

(2) Щодо зміни предмету позову.

Позивач в заяві про усунення недоліків заявив клопотання про відмову від частини позовних вимог.

Так, позивач відмовився від позовної вимоги немайнового характеру: зобов`язати відповідача виконати зобов`язання за Договором №24/10/2023 від 24.10.2023 року в частині поставки устаткування згідно додаткової угоди №1 від 24.10.2023 та додаткової угоди №4 від 18.12.2023.

Відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19 та від 31.05.2023 у справі № 916/1029/22.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20, від 10.11.2021 у справі № 916/1988/20 та від 31.05.2023 у справі № 916/1029/22.

Таким чином, суд оцінює дії позивача щодо вилучення однієї з позовних вимог, як зміною предмета позову, а відтак, подальший розгляд справи суд ухвалю здійснювати із урахуванням зміненого предмета позову.

(3) Щодо збільшення позовних вимог.

Позивач в заяві про усунення недоліків заявив клопотання про збільшення розміру позовних вимог, у зв`язку із збільшенням боргового періоду нарахування пені, а саме до 25.11.2024, відтак, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 512 340, 66 грн (в позовній заяві просив 86 607, 00 грн).

Згідно пункту 2 частини 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

За таких обставин, суд задовольняє клопотання позивача про збільшення позовних вимог. Відтак, суд ухвалює здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням зменшених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 46, 176, 234, 235, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Розгляд справи №911/2880/24 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

2.1. Повідомити позивача та відповідача, що згідно частини 7 статті 6 та частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону №3200-ХІ, що введений в дію 18.10.2023, оскільки, судом встановлено, що вказані сторони мають зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС - суд вручає дану ухвалу та вручатиме будь-які інші судові рішення у даній справі учасникам справи виключно за допомогою ЄСІТС в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє таких осіб права отримати копію будь-якого судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

3. Зобов`язати позивача конкретизувати зміст позовних вимог, а саме надати обґрунтування на яку суму відповідачем не виконані роботи з зазначенням доказів, які підтверджують такі обставини та/або додатково надати акти приймання виконаних будівельних робіт, які передбачені пунктами 5.4. та 5.7. договору №24/10/2023 від 24.10.2023.

4. Змінити предмет позову у справі та подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням зміненого предмета позову.

5. Задовольнити клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог.

5.1. Подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням збільшених позовних вимог.

6. Запропонувати відповідачу надати суду відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачу - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та заперечення на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.

7. Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України).

8. Роз`яснити сторонам їх право, встановлене статтями 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, на подання до суду клопотань про перехід до розгляду справи в загальному провадженні, або в спрощеному з викликом сторін, яке відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

9. Встановити позивачу строк протягом 15 днів з дня отримання відзиву на позов для подання до суду відповідь на відзив на позов, а також докази направлення відповіді на відзив відповідачу.

10. Запропонувати сторонам вжити можливих заходів до врегулювання спору мирним шляхом.

11. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Г.П. Бондаренко-Легких

ІНФОРМАТИВНО ВАЖЛИВО!!!

Під час воєнного стану отримання учасниками справи інформації про рух процесуальних документів та дій суду під час воєнного стану можливий у такий спосіб:

1) участь уповноважених представників сторін в судових засіданнях;

2) звернення сторін до спеціально створеного інформаційно-довідкового центру Господарського суду міста Києва та/або телефоном 044-278-86-92;

3) ознайомленням із наявною інформацією на офіційній веб-сторінці Господарського суду міста Києва в розділі "Новини" за посиланням: https://ki.arbitr.gov.ua/sud5011/pres-centr/novyny/;

4) за запитом з Єдиного державного реєстру судових рішень.

РЕКОМЕНДУЄМО учасникам судового процесу:

1) подавати документи до суду засобами поштового зв`язку та через систему "Електронний суд", а також у виключних випадках не функціонування вказаних засобів зв`язку - подавати на електронну адресу суду inbox@ki.arbitr.gov.ua з зазначенням номеру справи та прізвища судді у справі та скріплення їх Електронним цифровим підписом;

2) вказувати в поданих документах актуальні телефонні номери засобів зв`язку та електронних адрес.

ПРИМІТКА: ОЗНАЙОМЛЕННЯ з матеріалами справи здійснюється ЩОП`ЯТНИЦІ за домовленістю із секретарем судового засідання - (044-278-86-92), у приміщенні Господарського суду міста Києва за наявності ЗАВЧАСНО поданого клопотання. Коли представник з`явиться до суду для ознайомлення з матеріалами справи, він повинен при собі мати документ, що посвідчує особу, оригінал документу, що підтверджує його повноваження (для огляду) та належним чином засвідчену копію для долучення до матеріалів справи.