Рішення

від 05.12.2024 по справі 910/18657/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.12.2024Справа № 910/18657/23

За заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "КОРПОРАЦІЯ ЕЛЕКТРОПІВДЕНЬМОНТАЖ"проухвалення додаткового рішенняу справі№ 910/18657/23За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "КОРПОРАЦІЯ ЕЛЕКТРОПІВДЕНЬМОНТАЖ"доДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"простягнення 3 300 754,49 грн Суддя Підченко Ю.О.Секретар судового засідання Лемішко Д.А.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Гриценко В.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/18657/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Електропівденьмонтаж» (далі також - позивач, ТОВ «Корпорація Електропівденьмонтаж») до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі також - відповідач, ДП «НАЕК «Енергоатом») про стягнення 3 300 754, 49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за договором на виконання робіт № 2811/2021 від 26.11.2021.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 позов задоволено частково.

09.04.2024 до суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача.

15.04.2024 відповідачем подані письмові заперечення проти заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ухвали суду від 24.04.2024 заяву призначено до розгляду в судовому засіданні 30.05.2024.

Враховуючи необхідність направлення всіх матеріалів справи № 910/18657/23 до Північного апеляційного господарського суду, суд дійшов висновку про зупинення розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення до повернення матеріалів справи № 910/18657/23 до Господарського суду міста Києва.

24.10.2024 до Господарського суду міста Києва повернулися матеріали справи № 910/18657/23.

Як вбачається з постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2024, рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.202 у справі № 910/18657/23 залишене без змін.

У зв`язку з поверненням матеріалів справи № 910/18657/23 до Господарського суду міста Києва, суд вирішив поновити розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення та призначити судове засідання на 05.12.2024.

05.12.2024 позивачем подано заяву про проведення розгляду за відсутності його представника.

Представник відповідача безпосередньо в судовому засіданні 05.12.2024 заперечував проти стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу та підтримував доводи, які ним були викладені раніше в письмових запереченнях.

За результатами розгляду заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Як стверджує відповідач, у позовній заяві відсутній попередній орієнтовний розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу.

Однак, положення ст. 124 ГПК України не визначають безумовної відмови судом у стягненні витрат на правничу допомогу в разі відсутності попереднього орієнтовного розрахунку в першій заяві по суті.

Тож, обґрунтованість заявленого позивачем до стягнення розміру витрат буде встановлено судом з урахуванням наявних у справі доказів.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається із доводів відповідача, всупереч вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України, позивач ані письмово, ані усно не заявив про компенсацію витрат на правничу допомогу та подання відповідних доказів до закінчення судових дебатів.

У той же час, суд наголосив, що в судовому засіданні 14.03.2024 представником позивача було усно заявлено про подання доказів понесених витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення. Вказані обставини підтверджуються звукозаписом судового засідання та були перевірені безпосередньо за участі представника відповідача в судовому засіданні 05.12.2024. Тож, доводи відповідача про невиконання позивачем вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат у матеріалах справи наявні наступні докази (завірені копії):

- Довіреність від 20.03.2024;

- договір про надання правової допомоги № 3 від 01.09.2022;

- Детальний опис робіт від 08.04.2024;

- рахунок-фактура № 1 від 08.04.2024;

- Акт виконаних робіт (наданих послуг) на суму 68 000,00 грн

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі також - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 4.3. договору № 3 від 01.09.2022, вартість правової допомоги адвоката за цим договором становить 4 000,00 грн за одну годину роботи та сплачується клієнтом протягом десяти банківських днів з моменту виставлення рахунку.

Пунктом 4.6. вказаного договору передбачено, що за результатами розгляду справи в Господарському суді міста Києва за позовом клієнта до ДП НАЕК «Енергоатом» про стягнення заборгованості, а саме у разі повного або часткового задоволення позову - клієнт додатково сплачує адвокату «гонорар успіху» у розмірі 1% від ціни позову протягом 10 днів з дня виставлення відповідного рахунку.

Як вбачається з рахунку-фактури № 1 від 08.04.2024, позивачем понесені витрати на послуги адвоката в розмірі 68 000,00 грн та витрати на «гонорар успіху» в розмірі 33 007,54 грн.

Вирішуючи питання щодо можливості стягнення витрат на професійну правничу допомогу, яка є "гонораром успіху", суд виходить з такого.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 зі справи № 904/4507/18 зауважила, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями у присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70- 72).

З урахуванням наведеного не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху", у справі яка розглядається, є розумність заявлених витрат. Тобто, розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату.

У зв`язку із цим суд бере до уваги, що вчинені представником Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРПОРАЦІЯ ЕЛЕКТРОПІВДЕНЬМОНТАЖ" дії, які можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату, були актуальні під час звернення із позовною заявою та розглядом її в суді першої інстанції, за результатами якого винесено рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Отже, суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРПОРАЦІЯ ЕЛЕКТРОПІВДЕНЬМОНТАЖ" щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу в розмірі 33 007,54 грн «гонорару успіху» грн відповідає критерію розумності, такі витрати мають характер необхідних, співрозмірні із виконаною роботою в суді першої інстанції.

У той же час, судом здійснено аналіз наданих адвокатом клієнту послуг, наведених в детальному описі робіт.

Зважаючи на перелік виконаних робіт (наданих послуг) послуги, які перелічені в п. 1-5 детального опису не стосуються безпосереднього надання послуг правової допомоги під час розгляду справи в суді, а є, фактично, підготовчими діями, які б мали входити до п. 6 «підготовка позовної заяви, узгодження її з клієнтом, направлення іншим учасникам». Зазначені в п. 1-5 послуги не були неминучими та їх стягнення з відповідача в межах розгляду даної справи є необґрунтованим.

Тож, витрати на послуги адвоката в розмірі 68 000,00 грн є частково обґрунтованими на суму 48 000,00 грн.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Відповідачем не доведено надмірності понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "КОРПОРАЦІЯ ЕЛЕКТРОПІВДЕНЬМОНТАЖ" витрат на правову допомогу та не надано доказів про наявність підстав зменшити розмір таких витрат.

Отже, з огляду на наведені вище обставини, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРПОРАЦІЯ ЕЛЕКТРОПІВДЕНЬМОНТАЖ" про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог у даній справі, витрати позивача на правничу допомогу підлягають відшкодуванню відповідачем пропорційно до розміру задоволених вимог на загальну суму 67 958,85 грн.

Керуючись ст.ст. 120, 123, 126, 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРПОРАЦІЯ ЕЛЕКТРОПІВДЕНЬМОНТАЖ" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРПОРАЦІЯ ЕЛЕКТРОПІВДЕНЬМОНТАЖ" (03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 19-А; код ЄДРПОУ 39440289) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 67 958,85 грн.

3. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано - 10.12.2024.

Суддя Ю.О. Підченко