Рішення

від 19.11.2024 по справі 910/10833/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.11.2024Справа № 910/10833/24Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М. за участю секретаря судового засідання Легкої А.С., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства "Антонов"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіагідравліка"

про стягнення 127 765 доларів США.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Антонов" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіагідравліка" з вимогою про стягнення заборгованості за контрактом № 10.1192.2021 від 17.08.2021 у сумі 127 765 доларів США, зокрема 92 415 доларів США пені та 35 350 доларів США штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання за контрактом, не здійснив поставку продукції у встановлені строки.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 09.09.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, вирішив справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, ухвалу суду від 09.09.2024 було надіслано відповідачу на адресу згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час відкриття провадження у справі поштовим відправленням № 0600288110988, яке повернено до суду із зазначенням причини повернення "за закінченням терміну зберігання", будь-яких заяв про зміну місцезнаходження відповідача до суду не надходило.

13.09.2024, 16.09.2024, 26.09.2024 позивач подав до суду три заяви про зміну предмету позову.

24.09.2024 позивач подав клопотання про залучення у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість».

У судовому засіданні 01.10.2024 враховуючи, що рішення суду у даній справі не впливатиме на права та обов`язки заявленої особи, у задоволенні клопотання про її залучення до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, відповідно до вимог ст. 50 ГПК України судом відмовлено.

У судовому засіданні 22.10.2024 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.

Ухвалою суду від 19.11.2024 заяви Акціонерного товариства "Антонов" про зміну предмету позову від 13.09.2024, 16.09.2024, 26.09.2024 у справі № 910/10833/24 повернути позивачу без розгляду.

У судовому засіданні 19.11.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

17.08.2021 року між позивачем (покупцем) та Компанією LTN-solutions-F.Z.C, ОАЕ (постачальником) укладено контракт № 10.1192.2021, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти вироби, в асортименті, кількості та за цінами, що зазначені в специфікацією (додаток № 1), що є невід`ємною частиною контракту.

Згідно умов п. 3.4 контракту строк поставки товару вказаний в специфікації до даного контракту. Датою поставки товару вважати дату оформлення авіа накладної.

Відповідно до специфікації строк поставки - 190 календарних днів з моменту отримання предоплати 50%.

Згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 263 від 11.10.2021 позивач перерахував на рахунок постачальника 252 500 доларів США на виконання умов контракту.

Отже, строк поставки товару до 20.04.2022 року (включно).

04.09.2023 між позивачем, Державним підприємством «АНТОНОВ», Компанією LTN-solutions-F.Z.C, ОАЕ (первісним постачальником) та відповідачем (новим постачальником) укладено додаткову угоду № 3, якою сторони замінили одну із сторін контракту № 10.1192.2021 від 17.08.2021, а саме передати новому постачальнику усі права та обов`язки первісного постачальника за контрактом.

Згідно з пунктом 2 додаткової угоди №3 від 04.09.2023 після підписання сторонами цієї угоди новий постачальник стає стороною контракту і є повним правонаступником первісного постачальника відносно його прав та обов`язків за Контрактом.

Новий постачальник зобов`язується поставити товар за контрактом на умовах DDP-Київ , Україна, відповідно до «Інкомтермс-2020» (п. 5 додаткової угоди №3).

Згідно пояснень позивача, викладених в позовній заяві, відповідач не поставив позивачу товару на суму 224 500 доларів США.

Згідно з пунктом 9.1 контракту у разі порушення строку поставки товару, передбаченого цим контрактом, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленого товару за кожен день затримання поставки товару, а за затримку більше ніж 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як встановлено судом вище строк виконання зобов`язання відповідача з поставки товару є 20.04.2022.

Всупереч ст. 74 ГПК України доказів поставки товару в обумовлені контрактом строки відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

За наявності факту прострочення виконання зобов`язання, суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на відповідача штрафних санкцій у розмірі 92 415 доларів США пені за період з 21.04.2022 по 20.10.2022 та 35 350 доларів США штрафу.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Всупереч вказаним вимогам відповідач письмового відзиву на позов, жодних доказів на підтвердження обставин чи відсутності підстав для задоволення позову не надав, стверджувань позивача не спростував.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіагідравліка" (03124, м. Київ, б-р Гавела Вацлава, 6, оф. 11, код 40968144) на користь Акціонерного товариства "Антонов" (03062, м. Київ, вул. Мрії, 1, код 14307529) 92 415 (дев`яносто дві тисячі чотириста п`ятнадцять) доларів США пені, 35 350 (тридцять п`ять тисяч триста п`ятдесят) доларів США штрафу, 63 010 (шістдесят три тисячі десять) грн. 02 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 09.12.2024.

Суддя О.М.Ярмак