Рішення

від 04.12.2024 по справі 922/2868/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2024м. ХарківСправа № 922/2868/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н. А.

за участю секретаря судового засідання Кісь В. В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "ПОЛОГІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД" (69032, місто Запоріжжя, пров. Туристський, будинок 5, код ЄДРПОУ 00384147)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОІНВЕСТПРОЕКТ» (61013, місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 146, офіс 39, код ЄДРПОУ 34633789)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, ЄДРПОУ 00130926)

про стягнення 9 714 383 грн. 31 коп.

за участю представників учасників справи:

позивача - Цуркана К. А.,

відповідача - Розумовського О. С.,

третьої особи - Лєлєкової В. В., -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "ПОЛОГІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД" (позивач по справі) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОІНВЕСТПРОЕКТ» (відповідач по справі), в якому просить суд стягнути з відповідача 9 714 383 грн. 31 коп., які були сплачені позивачем відповідачу відповідно до договору про постачання електричної енергії споживачу № 83/01-ЕЕ-18 від 20 грудня 2018.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що: між позивачем, як споживачем, та відповідачем, як постачальником, було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 83/01-ЕЕ-18 від 20 грудня 2018; ПрАТ «Пологівський ОЕЗ» через військову агресію рф повністю втратило контроль над своїми виробничими потужностями та майном, що розташовані на території міста Пологи Запорізької області за адресою вул. Ломоносова, 36; відповідно до даних акту № 31/02 від 28.02.2022 приймання-передачі до договору станом на 01 березня 2022 попередня оплата позивача на користь відповідача за майбутнє споживання електроенергії у березні 2022 року згідно з договором становила 10 377 720,31 грн.; відповідач вважає, що протягом березня-червня 2022 року він поставив позивачеві електричної енергії на загальну суму 663 337,00 грн. та погоджується, що розмір попередньої оплати позивача за електричну енергію, що не була поставлена відповідачем, на становить станом на день звернення до господарського суду 9 714 483,30 грн. (сума попередньої оплати позивача), яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2868/24; вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 18 вересня 2024 року; встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, у зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 ГПК України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов; позивачу, згідно ст. 166 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання; відповідачу, згідно ст. 167 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду заперечень на відповідь на відзив з дня його отримання; повідомлено учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/; роз`яснено учасникам справи, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам статей 161-165 ГПК України та мають бути подані у строк, визначений ГПК України та ухвалі суду, письмові докази подаються до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (ст. 91 ГПК України), звернуто увагу сторін на те, що усі заяви, клопотання, пояснення, докази тощо, які подаються до суду, мають бути одночасно направлені іншим учасникам справи; доведено до відома сторін, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 135 ГПК України суд має право стягувати в дохід Державного бюджету України з винної особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за невиконання процесуальних обов`язків, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; роз`яснено учасникам справи положення статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи (заяви) по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

03.09.2024 (вх. № 22019/24) на адресу Господарського суду Харківської області надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОІНВЕСТПРОЕКТ» на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечував та просив суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування поданого відзиву посилався на те, що: функції адміністратора комерційного обліку у Запорізькій області виконує ПАТ «Запоріжжяобленерго»; спожитий обсяг електричної енергії ПрАТ «Пологівський ОЕЗ» за період березень - червень 2022року підтверджується листами АКО (ОСР) за березень-червень 2022року щодо фактичного обсягу спожитої електричної енергії з щомісячною розбивкою по ЕІС кодам точкам комерційного обліку; протягом березня-липня 2022 відповідно до отриманих на офіційну електронну адресу постачальника energoinpro04@gmail.com від ОСР ПАТ «Запоріжжяобленерго» фактичних обсягів споживання електричної енергії споживачами ТОВ «ЕНЕРГОІНВЕСТПРОЕКТ» на території Запорізької області, споживач не припиняв споживання електричної енергії, навіть в умовах окупації та захоплення території підприємства армією рф; ТОВ «ЕНЕРГОІНВЕСТПРОЕКТ» не заперечує отримання у лютому 2022р. грошових коштів від Споживача у розмірі 11 178 546,86 грн.; також ТОВ «ЕНЕРГОІНВЕСТПРОЕКТ» не спростовує той факт, що споживачем було надлишково сплачено постачальнику суму у розмірі 9 714 483,30 грн.; ТОВ «ЕНЕРГОІНВЕСТПРОЕКТ» не мало жодної законодавчо визнаної підстави щодо повернення грошових коштів, поки споживач юридично був розташований на окупованій території м. Пологи Запорізької області; у відповіді на претензію щодо повернення коштів відповідачем було запропоновано декілька варіантів врегулювання даного спору в досудовому порядку.

09.09.2024 (вх. № 22566/24) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла відповідь на відзив Приватного акціонерного товариства "ПОЛОГІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД", в якій останній наполягав на задоволенні позову з підстав та мотивів, наведених в позовній заяві.

10.09.2024 (вх. № 22685/24) на адресу Господарського суду Харківської області надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОІНВЕСТПРОЕКТ» про залучення до участі у справі третьої особи у справі, в якому останній просив суд залучити до участі у справі № 922/2868/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ПАТ «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, ЄДРПОУ 00130926). В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилався на те, що у суду та у сторін в ході розгляду справи може виникнути необхідність для отримання пояснень по фактичним обставинам справи від адміністратора комерційного обліку - ПАТ «Запоріжжяобленерго».

11.09.2024 (вх. № 22912/24) на адресу Господарського суду Харківської області надійшли заперечення Приватного акціонерного товариства "ПОЛОГІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД" на клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, в яких позивач просив суд відмовити в повному обсязі Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОІНВЕСТПРОЕКТ» у задоволенні заявленого клопотання про залучення до розгляду справи № 922/2868/24 ПАТ «Запоріжжяобленерго» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. В обґрунтування заперечень позивач посилався на те, що рішення суду у цій справі щодо стягнення 9 714 383 грн. 31 коп. на користь позивача жодним чином не вплине та не може вплинути на права або обов`язки ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.09.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОІНВЕСТПРОЕКТ» (вх. № 22685/24 від 10.09.2024) про залучення до участі у справі № 922/2868/24 третьої особи задоволено; залучено до участі у справі № 922/2868/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ПАТ «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, ЄДРПОУ 00130926); вирішено Приватному акціонерному товариству "ПОЛОГІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД" в п`ятиденний строк з дня постановлення ухвали направити залучені третій особі позовну заяву та додані до неї документи; вирішено Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОІНВЕСТПРОЕКТ» в п`ятиденний строк з дня постановлення ухвали направити залученій третій особі копію відзиву на позовну заяву з додатками; залученій третій особі встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня постановлення ухвали для подання господарському суду письмових пояснень по суті спору по даній справі.

Протокольною ухвалою суду від 18.09.2024 відкладено підготовче судове засідання на 09.10.2024.

Протокольною ухвалою суду від 09.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.10.2024.

22.10.2024 (вх. № 26539/24) на адресу Господарського суду Харківської області надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійної вимоги щодо предмету спору, в якому третя особа просить суд: залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Приватне акціонерне товариство Національну енергетичну компанію «УКРЕНЕРГО».

22.10.2024 (вх. № 26615/24) на адресу Господарського суду Харківської області надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про зупинення провадження у справі, в якому третя особа просить суд зупинити провадження у справі № 922/2868/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23.

22.10.2024 (вх. № 26675/24) на адресу Господарського суду Харківської області надійшли письмові пояснення Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», в яких третя особа просить суд долучити пояснення разом із додатками до матеріалів по справі № 922/2868/24.

Призначене на 23.10.2024 судове засідання не відбулось в зв`язку з відпусткою судді, ухвалою суду від 04.11.2024 призначено розгляд справи на 20.11.2024.

07.11.2024 (вх. № 280108/24) на адресу Господарського суду Харківської області надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОІНВЕСТПРОЕКТ» про повернення у підготовче судове засідання, в якому останній просив суд повернутися до розгляду справи у підготовчому провадженні; продовжити підготовче засідання у цьому ж судовому засіданні для вирішення клопотання про зупинення провадження у справі та клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

08.11.2024 (вх. № 28146/24) на адресу Господарського суду Харківської області надійшли заперечення Приватного акціонерного товариства "ПОЛОГІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД" проти пояснень третьої особи, в яких останнє просило суд не приймати до уваги пояснення ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 22.10.2024 р. при вирішенні справи № 922/2868/24 та не долучати їх до матеріалів зазначеної справи.

08.11.2024 (вх. № 28147/24) на адресу Господарського суду Харківської області надійшли заперечення Приватного акціонерного товариства "ПОЛОГІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД" проти клопотання про зупинення провадження, в яких останнє просило суд відмовити в повному обсязі у задоволенні клопотання ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 21.10.2024 про зупинення провадження у справі.

08.11.2024 (вх. № 28150/24) на адресу Господарського суду Харківської області надійшли заперечення Приватного акціонерного товариства "ПОЛОГІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД" проти клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, в яких останнє просило суд відмовити в повному обсязі у задоволенні клопотання ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 21.10.2024 про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та Національну енергетичну компанію «Укренерго».

08.11.2024 (вх. № 28155/24) на адресу Господарського суду Харківської області надійшли заперечення Приватного акціонерного товариства "ПОЛОГІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД" проти пояснень третьої особи, в яких останнє просило суд залишити без розгляду пояснення ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 22.10.2024 та не долучати їх до матеріалів справи № 922/2868/24.

08.11.2024 (вх. № 28198/24) на адресу Господарського суду Харківської області надійшли заперечення Приватного акціонерного товариства "ПОЛОГІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД" проти клопотання про повернення у підготовче судове засідання, в яких останнє просило суд клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОІНВЕСТПРОЕКТ» від 06.11.2024 про повернення у підготовче судове засідання залишити без задоволення у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.11.2024 письмові пояснення третьої особи (вх. № 26675/24 від 22.10.2024) залишено без розгляду; клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі (вх. № 26615/24 від 22.10.2024) залишено без розгляду; клопотання третьої особи про залучення третьої особи (вх. № 26539/24 від 22.10.2024) залишено без розгляду.

З огляду на те, що відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій; враховуючи, що відповідно до практики Верховного Суду суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження; разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті; беручи до уваги, що у даному випадку судом не встановлено підстав та обставин для повернення до стадії підготовчого провадження, а зазначені відповідачем та третьою особою у заявах обставини також не є вагомими підставами для повернення до стадії підготовчого провадження, суд протокольною ухвалою від 20.11.2024 на підставі ст. 177, 182, 232 ГПК України відмовив у задоволенні клопотання відповідача про повернення у підготовче судове засідання (вх. № 28010/24 від 07.11.2024).

В судовому засіданні 20.11.2024 суд за участю представників позивача та відповідача (які приймали участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції) відкрив розгляд справи по суті. Представник позивача позов підтримав з підстав, наведених в письмових заявах по суті справи. Відповідач під час розгляду справи відключився від відеоконференції та засобами телефонного зв`язку повідомив суд про неможливість через відсутність у нього електроенергії приймати участь в даному судовому засіданні. Суд оголосив правову позицію відповідача, зазначену відповідачем в письмових заявах по суті справи, та закінчив стадію з`ясування обставин та дослідження їх доказів, а також з метою надання можливості представнику відповідача бути присутнім в судових дебатах оголосив перерву в розгляді справи по суті до 04.12.2024.

В судовому засіданні 04.12.2024 суд за участю представників позивача, відповідача та третьої особи (які приймали участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції) надав слово учасникам справи в судових дебатах, закінчив розгляд справи по суті та в нарадчій кімнаті постановив судове рішення за результатом вирішення спору сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача, об`єктивно оцінивши надані суду документальні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між позивачем, як споживачем, та відповідачем, як постачальником, було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 83/01-ЕЕ-18 від 20 грудня 2018.

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник (відповідач) продає електричну енергію споживачу (позивачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Всі електроустановки позивача розташовані у м. Пологи Запорізької області та отримували електричну енергію через наступні точки комерційного обліку: 1) ТСН №2 (ЕІС-код 62Z1921647393610), м. Пологи, вул. Ломоносова, 36; 2) Ввід №3 ОЕЗ 35/10Л-622 (ЕІС-код 62Z4191120252279), м. Пологи, вул. Ломоносова, 36; 3) Ввід1 Яч. 29 п/с "ОЕЗ 35/10 Л-621 (ЕІС-код 62Z7453163910345), м. Пологи, вул. Ломоносова, 36.

Відповідно до п. 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком № 2 до договору.

20 грудня 2018 р. між позивачем та відповідачем було підписано комерційну пропозицію № 83/01, яка є Додатком № 2 до Договору.

19 вересня 2019 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду (без номера) до договору, відповідно до положень якої було внесено зміни (викладено у новій редакції) до певних пунктів Комерційної пропозиції № 83/01, яка є додатком № 2 до договору.

Відповідно до пункту 3 «Спосіб оплати» комерційної пропозиції № 83/01, яка є додатком № 2 до договору (в редакції вищезазначеної додаткової угоди) оплата здійснюється у безготівковій формі на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, зазначений у договорі або у розрахункових документах, плановими платежами за наступним графіком: до 27 числа місяця що передує розрахунковому періоду - 35 % вартості замовленому обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період; до 05 числа розрахункового періоду - 15 % вартості замовленого обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період; до 08 числа розрахункового періоду - 40 % вартості замовленого обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період; до 08 числа місяця, що слідує за розрахунковим - кінцевий платіж відповідно до даних «Акту прийому-передачі електроенергії» за розрахунковий період.

Відповідно до пункту 3.1 договору (в редакції вищезазначеної додаткової угоди) початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору. Обсяги постачання електричної енергії споживачу у розрахунковому періоді узгоджуються Сторонами в Плані-графіку продажу електричної енергії споживачу (додаток 2 до договору).

Позивач є суб`єктом господарювання, зареєстрованим відповідно до законодавства України. Основним видом господарської діяльності позивача є виробництво олії та тваринних жирів (код КВЕД 10.41).

З моменту створення позивача і до 21.01.2023 фактичне і юридичне місцезнаходження позивача було зареєстроване за адресою: Запорізька область, Пологівський район, місто Пологи, вул. Ломоносова, 36. За зазначеною адресою розташовані усі виробничі потужності, об`єкти енергоспоживання, електроустановки та точки доступу до електроенергії позивача та до початку військової агресії рф проти України здійснювалася його господарська (виробнича) діяльність. До виробничих потужностей позивача входить комплекс нерухомого майна (земельних ділянок, будівель і споруд (виробничих та допоміжних цехів, складів, комплекс лабораторій, адміністративних будівель тощо) та рухомого майна (виробничого обладнання, машин, механізмів, устаткування тощо). Усі електроустановки позивача розташовані у м. Пологи Запорізької області.

З початку повномасштабного вторгнення рф на територію України внаслідок артилерійських та ракетних обстрілів міста Пологи були пошкоджені електричні мережі, електроустановки та припинено енергопостачання позивача. Зазначене підтверджується Інформаційною довідкою Пологівської районної військової адміністрації від 10.05.2024 р. № 01-75/0298, у зв`язку із цим позивач не зміг продовжувати свою виробничу діяльність і вимушений був повністю зупинити своє виробництво. Територію ПрАТ «Пологівський ОЕЗ» у місті Пологи Запорізької області весною 2022 року протиправно захопили збройні формування рф та ПрАТ «Пологівський ОЕЗ» повністю втратило контроль над своїми виробничими потужностями та майном, що розташовані на території міста Пологи Запорізької області за адресою вул. Ломоносова, 36.

Відповідно до п. 4 розділу ІІ Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, вся територія Пологівської міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області (до складу якої входить місто Пологи) є окупованою з 03 березня 2022 року.

В січні 2023 року позивач перереєстрував своє юридичне місцезнаходження на неокупованій території України у місті Запоріжжя за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, пров. Туристський, будинок 5 та на даний час позивач не має можливості користуватися та не контролює свої виробничі потужності, об`єкти енергоспоживання та електроустановки, розташовані на території міста Пологи.

Відповідно до пункту «Оформлення первинних документів» комерційної пропозиції № 83/01, яка є додатком № 2 до договору, вартість та обсяг спожитої у розрахунковому періоді електричної енергії відображається в акті прийому-передачі.

28 лютого 2022 позивач та відповідач відповідно до умов договору підписали акт № 31/02 приймання-передачі до договору, у якому зафіксували наступний стан розрахунків позивача за електроенергію: станом на 01 лютого 2022 р. аванс позивача становив 6 667 078,95 грн.; за період з 01 по 28 лютого 2022 р. позивачем здійснені платежі на суму 11 178 546,86 грн.

Відповідно до даних акту № 31/02 від 28.02.2022 приймання-передачі до договору за період з 01 по 28 лютого 2022 р. позивачем відповідно до умов договору були одержані товари (електрична енергія) на суму 7 467 905,50 грн.

Відповідно до даних акту № 31/02 від 28.02.2022 приймання-передачі до договору станом на 01 березня 2022 р. попередня оплата позивача на користь Відповідача за майбутнє споживання електроенергії у березні 2022 року згідно з договором становила 10 377 720,31 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідач вважає, що протягом березня-червня 2022 року він поставив позивачеві електричної енергії на загальну суму 663 337,00 грн. та погоджується і не оспорюється, що розмір попередньої оплати позивача за електричну енергію, що не була поставлена відповідачем, становить 9 714 483,30 грн.

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію-вимогу про повернення грошових коштів від 20.05.2024 № 2105/04-1, в якій позивач вимагав від відповідача повернути позивачеві грошові кошти в сумі 9 714 483,30 грн., що були сплачені на підставі договору.

У відповідь на зазначену претензію-вимогу позивача відповідач направив останньому відповідь вих. № 170 від 27 червня 2024, в якій відповідач підтвердив отримання від позивача у лютому 2022 грошових коштів як попередньої оплати у розмірі 11 178 546,86 грн., підтвердив відсутність постачання позивачу електричної енергії у рахунок здійсненої попередньої оплати, а також підтвердив, що розмір попередньої оплати позивача, на яку не здійснено поставку електричної енергії, становить 9 714 483,30 грн.

Водночас вказана сума попередньої оплати не була повернута відповідачем позивачеві, що стало підставою для позивача для звернення до господарського суду з позовом по даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам та спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Відповідно до статей 179, 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За своєю правовою природою укладений сторонами договір про постачання електричної енергії споживачу № 83/01-ЕЕ-18 від 20 грудня 2018 є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари).

Відповідно до ч. 1 статті 275 вказаного кодексу за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до положень ч. 1 ст. 276 ГКУ загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін.

Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів (ч. 7 ст. 276 ГКУ).

Як свідчать матеріали справи, ПАТ «Запоріжжяобленерго» здійснює функції оператора системи розподілу у Запорізькій області - між ПАТ «Запоріжжяобленерго» та ПрАТ «Пологівський ОЕЗ» укладено договір про надання послуг розподілу електричної енергії № 124 від 01.01.2019. З липня 2022 року ПАТ «Запоріжжяобленерго» втратило контроль над здійсненням діяльності з розподілу електричної енергії на територіях ведення бойових дій та тимчасово окупованих РФ та не виконує розподіл електричної енергії на тимчасово окупованих територіях. Розподіл електричної енергії по точкам комерційного обліку ПрАТ «Пологівський ОЕЗ» згідно умов договору про надання послуг розподілу електричної енергії № 124 від 01.01.2019 р. не здійснюється. Зазначене підтверджується листами позивача від 10.05.2024 р. № 1005/04-1, від 13.05.2024 р. № 1305/04-1, від 17.05.2024 р. № 1705/04-1 та листом ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 17.06.2024 р. № 71-71/2725.

Таким чином, внаслідок повномасштабного вторгнення рф на територію України позивач не отримує електроенергію від відповідача згідно договору, вся територія, на якій знаходиться майно, виробничі потужності та електроустановки позивача, в тому числі точки комерційного обліку, є тимчасово окупованою рф, а ПАТ «Запоріжжяобленерго», як оператор системи розподілу електроенергії у Запорізькій області, не може здійснювати розподіл електричної енергії позивачу за точками комерційного обліку, розташованими в тимчасово окупованому місті Пологи Запорізької області по вул. Ломоносова, 36.

Відповідно до п. 4 розділу ІІ Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, вся територія Пологівської міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області (до складу якої повністю входить м. Пологи) є окупованою з 03 березня 2022 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач, заборонено.

Відповідно до ч. 1 ст. 607 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. Обставини, які викликають неможливість виконання, можуть бути як юридичними (заборона вчинення певних дій чи певної діяльності), так і фактичними (неможливість виконання може бути викликана перешкодами для виконання зобов`язання, що виникли в результаті дії фактичних обставин, за яких при виявленні належної дбайливості сторони не в змозі виконати зобов`язання).

Відповідно до пунктів 26, 84 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживачем електричної енергії є юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання. Електрична енергія - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.

Відповідно до п. 2.1 договору відповідач продає електричну енергію позивачу для забезпечення потреб електроустановок позивача. Відповідно до пункту 6.2 договору позивач зобов`язується використовувати отриману електричну енергію виключно для власного споживання та не допускати несанкціонованого споживання електричної енергії.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не може здійснювати постачання електричної енергії позивачу у місто Пологи Запорізької області відповідно до договору у силу прямої юридичної заборони Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та у силу приписів Кримінального кодексу України.

Вказані юридичні та фактичні обставини мають наслідком неможливим виконання відповідачем та позивачем своїх зобов`язань за договором та при цьому ані відповідач, ані позивач не відповідають за вказані обставини, в зв`язку із чим суд приходить до висновку про те, що в силу приписів ст. 607 Цивільного кодексу України зобов`язання сторін за договором про постачання електричної енергії споживачу № 83/1-ЕЕ від 20 грудня 2018, який укладений між позивачем та відповідачем, є припиненими після виникнення обставин, що унеможливлюють виконання сторонами зобов`язань за договором у зв`язку з обставинами, за які жодна із сторін не відповідає, а саме: після тимчасової окупації міста Пологи Запорізької області, втрати контролю та доступу позивачем до свого майна та електроустановок у місті Пологи Запорізької області; встановлення юридичної заборони для відповідача та оператора розподілу ПАТ «Запоріжжяобленерго» переміщення електричної енергії як товару з іншої території України на тимчасово окуповану територію лініями електропередач; встановлення юридичної кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність у вигляді передачі електричної енергії збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та/або провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території.

Відповідно до ст. 193 ГКУ суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Вказане кореспондується з нормами статей 525 та 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦКУ якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 ЦКУ.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦКУ якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач на виконання умов укладеного сторонами договору перерахував відповідачу авансові платежі (попередню оплату) за заплановане споживання електроенергії у березні 2022 року згідно Договору на суму 9 714 383,31 грн., проте відповідач не поставив (не передав) електричну енергію позивачу у встановлений строк у березні 2022 року. При цьому відповідач підтверджує факт наявності заборгованості щодо поставки позивачу електроенергії на зазначену суму, внесену останнім в якості авансових платежів (попередньої оплати) згідно Договору у розмірі 9 714 383,31 грн.

Щодо заперечень відповідача проти позову суд зазначає наступне.

Як вбачається із відзиву на позовну заяву, ТОВ «ЕНЕРГОІНВЕСТПРОЕКТ» не заперечує отримання у лютому 2022 грошових коштів від споживача у розмірі 11 178 546,86 грн., а також ТОВ «ЕНЕРГОІНВЕСТПРОЕКТ» не спростовує той факт, що споживачем було надлишково сплачено постачальнику суму у розмірі 9 714 483,30 грн. Проте відповідач посилається на те, що протягом березня-липня 2022 відповідно до отриманих на офіційну електронну адресу постачальника energoinpro04@gmail.com від ОСР ПАТ «Запоріжжяобленерго» фактичних обсягів споживання електричної енергії споживачами ТОВ «ЕНЕРГОІНВЕСТПРОЕКТ» на території Запорізької області, споживач не припиняв споживання електричної енергії, відтак ПАТ «Запоріжжяобленерго», як оператор системи розподілу електроенергії у Запорізькій області України, здійснювало розподіл електричної енергії позивачу протягом березня-червня 2022 за точками обліку, розташованими в тимчасово окупованому м. Пологи Запорізької області по вул. Ломоносова, 36.

Таким чином заперечення проти позову відповідача зводяться до того, що він наполягає на поставці позивачу електричної енергії протягом березня-червня 2022 на загальну суму 663 337,00 грн.

Водночас суд зазначає, що предметом спору по даній справі є стягнення з відповідача авансових платежів (попередньої оплати) за заплановане споживання електроенергії згідно договору на суму 9 714 383,31 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом № 31/02 від 28.02.2022 приймання-передачі до договору, відповідно до якого попередня оплата позивача на користь відповідача за майбутнє споживання електроенергії згідно з договором становила 10 377 720,31 грн. Ця сума попередньої оплати підтверджена підписаним сторонами актом та не заперечується ані позивачем, ані відповідачем.

Водночас суд зауважує, що сума позову (що є попередньою оплатою) без врахування поставки за березень-червень 2022 складає саме 9 714 383,31 грн., яка визначена позивачем шляхом відрахування із загальної визнаної відповідачем суми передоплати спірної суми поставки на суму 663 337,00 грн., яка також не визнається позивачем через не підписання актів прийому-передачі спожитої електричної енергії за період березень-червень 2022.

Тобто питання про стягнення заборгованості в сумі 663 337,00 грн. за період березня-червня 2022 не є предметом розгляду даної справи, в зв`язку із чим заперечення відповідача проти позову відхиляються господарським судом як необґрунтовані та такі, що спростовані матеріалами справи.

Суд також зазначає, що Верховний Суд сформував правову позицію щодо застосування ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України до договірних відносин, за яких отримання продавцем авансу не потягло за собою зустрічну поставку товару. Аванс (попередня оплата) підлягає поверненню особі, яка його сплатила, у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося. Відсутність порушення з боку продавця (відповідача) зобов`язань з поставки не спростовує його обов`язок повернути отриману суму передоплати, яка перевищує вартість поставленого товару. Вказані правові висновки щодо застосування ч. 2 ст. 693 ЦКУ викладені у постановах Верховного Суду від 13 вересня 2023 р. у справі № 911/1340/22, від 20 червня 2023 р. у справі № 911/2375/21, від 22 вересня 2020 р. у справі № 918/631/19, від 21 лютого 2018 р. у справі № 910/12382/17.

Беручи до уваги, що зобов`язання сторін за договором про постачання електричної енергії споживачу № 83/1-ЕЕ від 20 грудня 2018, який укладений між позивачем та відповідачем, є припиненими після виникнення обставин, що унеможливлюють виконання сторонами зобов`язань за договором у зв`язку з обставинами, за які жодна із сторін не відповідає, враховуючи встановлений судом факт отримання відповідачем від позивача авансових платежів (попередньої оплати) за заплановане споживання електроенергії у березні 2022 року згідно договору на суму 9 714 383,31 грн. та одночасною відсутністю поставки електричної енергії відповідачем позивачу на вказану суму, що не заперечується відповідачем по справі, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для повернення позивачу грошових коштів в сумі 9 714 383 грн. 31 коп. (як попередньої оплати за договором про постачання електричної енергії споживачу № 83/1-ЕЕ від 20 грудня 2018) на підставі ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, в зв`язку із чим позов задовольняє в повному обсязі.

Також суд при прийнятті рішення виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до приписів статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд керується при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Із зазначеного вище вбачається, що відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги наведені положення законодавства, встановлені судом обставини, зміст доводів учасників процесу та наявних доказів, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими належними документальними доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом враховується також, що Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Щодо витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, господарський суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача через те, що спір по справі виник саме з його вини.

На підставі викладеного та керуючись статтями 124, 129 Конституції України, 1, 2, 11, 13, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОІНВЕСТПРОЕКТ» (61013, місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 146, офіс 39, код ЄДРПОУ 34633789) на користь Приватного акціонерного товариства "ПОЛОГІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД" (69032, місто Запоріжжя, пров. Туристський, будинок 5, код ЄДРПОУ 00384147) грошові кошти в сумі 9 714 383 грн. 31 коп., а також 116 572 грн. 60 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.12.2024.

Суддя Н.А. Новікова