Ухвала

від 20.12.2024 по справі 922/2868/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про залишення заяви без розгляду

20 грудня 2024 року м. ХарківСправа № 922/2868/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н. А.

без виклику учасників справи

розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "ПОЛОГІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД" (вх. № 31956/24 від 19.12.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом за позовом Приватного акціонерного товариства "ПОЛОГІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД" (69032, місто Запоріжжя, пров. Туристський, будинок 5, код ЄДРПОУ 00384147)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОІНВЕСТПРОЕКТ» (61013, місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 146, офіс 39, код ЄДРПОУ 34633789)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, ЄДРПОУ 00130926)

про стягнення 9 714 383 грн. 31 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.12.2024 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОІНВЕСТПРОЕКТ» (61013, місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 146, офіс 39, код ЄДРПОУ 34633789) на користь Приватного акціонерного товариства "ПОЛОГІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД" (69032, місто Запоріжжя, пров. Туристський, будинок 5, код ЄДРПОУ 00384147) грошові кошти в сумі 9 714 383 грн. 31 коп., а також 116 572 грн. 60 коп. витрат по сплаті судового збору. Повний текст рішення складено та підписано 10.12.2024.

19.12.2024 (вх. № 31956/24) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява Приватного акціонерного товариства "ПОЛОГІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД" про ухвалення додаткового рішення у даній справі, в якій позивач просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № 922/2868/24 та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОІНВЕСТПРОЕКТ» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34633789) на користь Приватного акціонерного товариства «Пологівський олійноекстракційний завод» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 00384147) судові витрати, а саме, витрати позивача на правову (правничу) допомогу в розмірі 28 250,00 грн.

Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "ПОЛОГІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД" (вх. № 31956/24 від 19.12.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі суд виходить з наступного.

В силу ч. 1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 1, 2 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу (ч. 3 ст. 221 ГПК України).

Відповідно до ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Строки для подання доказів на підтвердження розміру судових витрат визначені у ч. 8 ст. 129 ГПК України, згідно якої розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд зауважує, що в ч. 5 ст. 240 ГПК України визначено поняття "дати ухвалення рішення". Так, відповідно до вказаної норми закону, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи, що представники сторін були присутніми у судовому засіданні 04.12.2024 під час проголошення скороченого рішення суду, датою ухвалення рішення у даній справі є 04.12.2024.

Таким чином, строк для подання доказів на підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом даної справи, закінчився 09.12.2024.

Проте, заяву про ухвалення додаткового рішення у справі подано позивачем лише 19.12.2024, тобто з порушенням встановленого процесуальним законом строку. Таким чином, заявником не було подано до суду докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомоги у порядок та строк, імперативно визначений процесуальним законом.

Згідно з ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За приписами абз. 3 ч. 8 ст. 129 ГПК України, у разі неподання відповідних доказів (на підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи) протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів для того, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Олександр Шевченко проти України", "Трух проти України").

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

За змістом ст. 7 ГПК України господарський суд зобов`язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов`язків.

Згідно з частиною третьою статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За змістом статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

ЄСПЛ неодноразово наголошував, що роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними; недотримання цього визнавалось порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції. У рішенні у справі «Смірнова проти України» (заява № 36655/02, п.п. 66-70), констатувавши порушення Україною статті 6 Конвенції, ЄСПЛ зазначив, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Суд наголосив на тому, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції (див. рішення у справі «Wierciszewska v. Poland», заява № 41431/98, п. 46).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку.

Беручи до уваги, що заявником не було подано до господарського суду доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомоги у порядку та строк, імперативно визначений процесуальним законом, суд вважає за необхідне залишити заяву Приватного акціонерного товариства "ПОЛОГІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД" (вх. № 31956/24 від 19.12.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі без розгляду в зв`язку з пропуском встановленого законом строку на подання відповідних доказів.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного акціонерного товариства "ПОЛОГІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД" (вх. № 31956/24 від 19.12.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 256-257 ГПК України протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвалу складено та підписано 20.12.2024.

СуддяН.А. Новікова