Рішення

від 28.11.2024 по справі 925/725/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року м. Черкаси Справа № 925/725/24

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 адвокат,

відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОКЛІНЕР»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 7 590,30 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОКЛІНЕР» (вул. Шевченка, 12, м. Умань, Черкаська область, 20308, код ЄДРПОУ 39153528) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у якому просить суд:

стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОКЛІНЕР», р/р НОМЕР_2 в ПАТ Райффайзен Банк Аваль, МФО 380805, код ЄРДПОУ 39153528, ІПН 391535223053, заборгованість у розмірі 7590,30 грн (сім тисяч п`ятсот дев`яносто гривень 30 копійок), до складу якої входить: 5882,88 грн (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят дві гривні 88 копійок) - заборгованості по оплаті послуг з поводження з побутовим відходами, 1252,22 грн (одна тисяча двісті п`ятдесят дві гривні 22 копійки) - інфляційних втрат, 455, 20 грн (чотириста п`ятдесят п`ять гривень 20 копійок) - 3% річних;

стягнути з фізичної особи-підприємець ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок) та сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Екоклінер, р/р НОМЕР_2 в ПАТ Райффайзен Банк Аваль, МФО 380805, код ЄРДПОУ 39153528, ІПН 391535223053.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що послуги з вивезення побутових відходів за адресою: АДРЕСА_2 , де розташований магазин фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у період з 01 липня 2020 року по 30 квітня 2024 року надавались товариством з обмеженою відповідальністю "Екоклінер". В зазначений період відповідач здійснювала підприємницьку діяльність, від якої вироблялися тверді побутові відходи для вивезення яких використовувала контейнера загального користування, що належать позивачу.

Ухвалою від 11 червня 2024 року Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

У визначені законом строки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

21 червня 2024 року до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 06 червня 2024 року, в якому відповідач повністю заперечив позовні вимоги позивача по нарахуванню та стягненню заборгованості, оскільки договірні відносини між позивачем та відповідачем були припинені, а послуги від позивача з вивезення побутових відходів відповідач не отримував.

У відзиві відповідач повідомила, що 01 липня 2020 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ТОВ «ЕКОКЛІНЕР» було укладено Угоду про припинення дії Договору №3260814907-ТПВ від 01.03.2020, яка є невід`ємною частиною Договору та якою було досягнуто згоди припинити дію Договору №3260814907-ТПВ від 01.03.2020 за взаємною згодою сторін з 01 липня 2020 року.

У пунктах 2,4,5 Угоди про припинення дії Договору зазначається наступне: « 2. Сторони підтверджують, що на момент дострокового припинення дії даного Договору між ними немає неврегульованих спорів з приводу його виконання, а також будь-яких невиконаних сторонами зобов`язань.» « 4. У зв`язку з припиненням дії Договору, жодна із сторін не має претензій до іншої сторони по даному Договору.» « 5. Дана угода складена при повному розумінні Сторонами її умов та термінології українською мовою...»

19 травня 2023 року між ФОП ОСОБА_2 та Уманським комунальним підприємством КОМУНАЛЬНИК було укладено Договір №128/23 про надання послуг із поводження з відходами (захоронення).

16 квітня 2024 року між ФОП ОСОБА_2 та Уманським комунальним підприємством КОМУНАЛЬНИК було укладено Договір №60/23 про надання послуг.

25 червня 2024 року до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив, де спростовуються заперечення відповідача.

Ухвалою від 28 серпня 2024 року Господарський суд Черкаської області у зв`язку із необхідністю повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, з метою сприяння учасникам судового процесу в реалізації їх процесуальних прав, для справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спору, вирішив розглядати справу у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Зобов`язано Уманське комунальне підприємство КОМУНАЛЬНИК до початку судового засідання подати до суду відомості про те чи надавались підприємством фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 послуги з вивезення твердих побутових відходів в період з 01 липня 2020 року по 30 квітня 2024 року.

19 вересня 2024 року представник позивача через електронний суд подав заяву про розгляд справи без його участі. В заяві також зазначено, що позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою від 19 вересня 2024 року Господарський суд Черкаської області ухвалив за ініціативою суду здійснювати подальший розгляд справи № 925/725/24 за правилами загального позовного провадження, розгляд справи розпочати зі стадії відкриття провадження у справі, призначив підготовче засідання на 10 годин 30 хвилин 31 жовтня 2024 року.

20 вересня 2024 року до канцелярії суду від Уманського комунального підприємства КОМУНАЛЬНИК надійшов лист в якому повідомлено, що фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 підприємством послуги з вивезення твердих побутових відходів не надаються. Також зазначено, що з відповідачем укладені договори про надання послуг з захоронення відходів.

16 жовтня 2024 року через підсистему "Електронний суд" до канцелярії суду від представника відповідача надійшло клопотання про вступ у справу як представника.

30 жовтня 2024 року через підсистему "Електронний суд" до канцелярії суду від представника відповідача надійшло клопотання про відмову у задоволенні заяви позивача про стягнення судових витрат на правничу допомогу адвоката та заява про припинення повноважень представника.

31 жовтня 2024 року через підсистему "Електронний суд" до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

Ухвалою від 31 жовтня 2024 року Господарський суд Черкаської області клопотання представника позивача про долучення доказів до матеріалів справи задовольнив, долучив до матеріалів справи копії маршрутних листів Товариства з обмеженою відповідальністю «EKOКЛІHEP». Зобов`язав відповідача до 26 листопада 2024 року надати суду докази щодо вивезення побутових відходів за адресою: АДРЕСА_2 у період з 01 липня 2020 року по 30 квітня 2024 року, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 15 год 00 хв 26 листопада 2024 року.

22 листопада 2024 року через підсистему "Електронний суд" до канцелярії суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено таке.

На основі нормативно-правових документів та рішень органів місцевого самоврядування, функції з управління побутовими відходами розподіляються наступним чином:

1) Збирання відходів, суть функції полягає у організації збирання побутових відходів у контейнери загального користування, встановлені на території міста Умань, виконавцем є ТОВ «EKOКЛІHEP».

2) Перевезення відходів, суть функції полягає у транспортуванні побутових відходів із контейнерів до місця захоронення або оброблення, виконавцем є ТОВ «EKOКЛІHEP».

Підстава - рішенням виконкому Уманської міської ради «Про затвердження рішення конкурсної комісії щодо визначення переможця конкурсу на право вивезення побутових відходів на території міста Умань» № 253 від 24.09.2015, визначено переможцем конкурсу ТОВ «EKOКЛІHEP».

Рішення Уманської міської ради від 25 грудня 2015 року №6.24-3/7 "Про визначення юридичної особи яка буде здійснювати збирання та перевезення відходів на території міста Умань".

3) Захоронення відходів, суть функції полягає в захороненні побутових відходів на полігоні, який є у власності КП «КОМУНАЛЬНИК», виконавець - КП «КОМУНАЛЬНИК».

Підстава: Рішення Уманської міської ради, яке визначає КП «КОМУНАЛЬНИК» як відповідальну організацію за захоронення відходів. Рішення Уманської міської ради "Про затвердження тарифу на послуги із поводження з відходами (захоронення) на сміттєзвалищі міста Умані для споживачів послуг Уманського комунального підприємства КОМУНАЛЬНИК.

ТОВ «Екоклінер», як виконавець послуг із збирання та перевезення твердих побутових відходів, уклав договір із КП «Комунальник», яке є власником полігону для захоронення відходів. Відповідно до цього договору, всі тверді побутові відходи, які збираються та перевозяться ТОВ «EKOКЛІHEP», передаються на захоронення до КП КОМУНАЛЬНИК.

Захоронення відходів здійснюється КП «Комунальник» відповідно до тарифів, затверджених рішенням Уманської міської ради. Тарифи на послуги із захоронення відходів враховують витрати на утримання полігону та забезпечення дотримання екологічних стандартів.

У межах затвердженого тарифу ТОВ «EKOКЛІHEP», яке є виконавцем послуг зі збирання та перевезення побутових відходів, сплачує КП «Комунальник» за захоронення відходів. Це відбувається на підставі укладеного договору між ТОВ «EKOКЛІHEP» та КП «КОМУНАЛЬНИК», який регулює порядок передачі відходів на полігон і оплату за їх захоронення відповідно до затверджених міською радою тарифів.

Тому представник позивача в додаткових поясненнях стверджує, що ТОВ «Екоклінер» фактично надає весь спектр послуг з управління побутовими відходами, що включає:

Збирання відходів організація збору побутових відходів у контейнери загального користування.

Перевезення відходів транспортування зібраних відходів до полігону.

Захоронення відходів передача зібраних і перевезених відходів КП «Комунальник», яке здійснює їхнє остаточне захоронення.

Хоча ТОВ «ЕКОКЛІНЕР» не здійснює захоронення відходів самостійно, ця функція виконується у співпраці з КП «Комунальник», що дозволяє забезпечити повний цикл управління відходами.

У місті Умань процес управління побутовими відходами є чітко організованим. ТОВ «ЕКОКЛІНЕР» забезпечує збирання, перевезення та передачу відходів на захоронення, а КП «КОМУНАЛЬНИК» здійснює захоронення відповідно до договору та затверджених тарифів. Така співпраця забезпечує ефективне управління відходами та дотримання екологічних стандартів.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про дату та час судового засідання належно повідомлена, копію ухвали суду від 31 жовтня 2024 року надіслано до електронного кабінету відповідача, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа до її електронного кабінету.

Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи. Учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити повністю з підстав зазначених у позовній заяві, у відповіді на відзив та додаткових поясненнях.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати 28.11.2024 представники сторін не з`явилися, вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Відомості про вказані процесуальні дії занесені до протоколу судового засідання.

Заслухавши пояснення та обґрунтування позовних вимог представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були, заслухавши позицію представників сторін, суд встановив таке.

01 лютого 2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОКЛІНЕР» та Уманським комунальним підприємством КОМУНАЛЬНИК (власник полігону для захоронення відходів) укладено договір № 5/02/16 про надання послуг по захороненню побутових відходів. Відповідно до умов цього договору, всі тверді побутові відходи, які збираються та перевозяться ТОВ «ЕКОКЛІНЕР», передаються на захоронення до КП «Комунальник». Захоронення відходів здійснюється КП «Комунальник» відповідно до тарифів, затверджених рішенням Уманської міської ради. Тарифи на послуги із захоронення відходів враховують витрати на утримання полігону та забезпечення дотримання екологічних стандартів.

01 березня 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОКЛІНЕР» (далі - ТОВ «ЕКОКЛІНЕР», позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , що діяла на підставі виписки з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.12.2017, номер запису: 2025 000 0000 014013 (далі - ФОП ОСОБА_2 , відповідач), було укладено Договір про надання індивідуальному споживачу (юридичній особі) послуг з поводження з побутових відходів № 3260814907-ТПВ.

Даним Договором передбачено, що надання послуги з вивезення побутових відходів здійснюється за місцем ведення господарської діяльності відповідача, а саме: АДРЕСА_2 , де розташований магазин « 100ОК Обнова». Вивезення відходів здійснюється спеціальними автотранспортними засобами за контейнерною схемою (загального користування).

Рішення виконавчого комітету Уманської міської ради «Про встановлення тарифів на послуги з поводження з відходами для споживачів послуг ТОВ «ЕКОКЛІНЕР» № 484 від 13 грудня 2018 року тариф на послуги з поводження з відходами для інших споживачів складає 247,3 грн/м3.

Пунктом 17 Договору передбачає, що місячний об`єм вироблених відходів відповідачем розрахований виходячи з кількості торгової площі, кількості робочих днів в році (365), норм накопичення побутових відходів, затверджених рішенням Уманської міської ради № 5.3-52/6 від 08.04.2014 «Про затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів у м. Умань», та становить 0,51 м3.

01 липня 2020 року між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «ЕКОКЛІНЕР» було укладено Угоду про припинення дії Договору №3260814907-ТПВ від 01.03.2020.

01 вересня 2020 року між ФОП ОСОБА_2 та Уманським комунальним підприємством «Комунальник» було укладено Договір № 73/20 про надання послуг із поводження з відходами (захоронення).

19 травня 2023 року між ФОП ОСОБА_2 та Уманським комунальним підприємством Комунальник було укладено Договір №128/23 про надання послуг із поводження з відходами (захоронення).

16 квітня 2024 року між ФОП ОСОБА_2 та Уманським комунальним підприємством Комунальник було укладено Договір №60/24 про надання послуг.

Відповідно до листа Уманського комунального підприємства КОМУНАЛЬНИК від 16.09.2024 № 939 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 підприємством послуги з вивезення твердих побутових відходів не надаються. Також зазначено, що з відповідачем укладені договори про надання послуг з захоронення відходів. В період дії Договору №128/23 про надання послуг із поводження з відходами (захоронення) від 19 травня 2023 року послуги не надавалися. Відповідно до умов Договору №60/24 про надання послуг від 16 квітня 2024 року підприємством надано послуги захоронення 20 кг відходів, що підтверджується актом здачі приймання робіт № 501 від 18.04.2024.

В позовній заяві представник позивача зазначив, що в період з 01 липня 2020 року по 30 квітня 2024 року відповідач не припинила підприємницьку діяльність, в результаті підприємницької діяльності утворюються побутові відходи, які слід було вивозити. Щодо даного факту позивач звертався з відповідним листом до Інспекції з благоустрою м. Умань щодо притягнення до адміністративної відповідальності фізичних осіб - підприємців, у який відсутні (відмовляються укладати) договори на вивезення твердих побутових відходів. Листом Уманського комунального підприємства «Комунальник» № 320 від 25 вересня 2020 року (а.с. 69) позивача було повідомлено, що відповідач уклав договір з підприємством про надання послуг із поводження з відходами (захоронення). Однак за доводами представника позивача Уманське комунальне підприємство «Комунальник» не має право надавати послуги на вивезення побутових відходів на території міста Умань, тому укладання договорів з цим підприємством про надання послуг із поводження з відходами (захоронення), не забезпечило виконання відповідачем державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів. Листом № 314 від 08.04.2024 Уманське комунальне підприємство «Комунальник» повідомило, що відповідач в період з 19 травня 2023 року по 31 грудня 2023 року не завозив відходи на міське сміттєзвалище для захоронення. У зв`язку з вищезазначеним у відповідача за період з 01.07.2020 по 30.04.2024 утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 5 882, 88 грн.

Статтею 5 Закону України Про житлово-комунальні послуги визначено, що до житлово- комунальних послуг належать, зокрема комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Пунктом 6 Правилами надання послуг з поводження з побутовими, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1070 визначено, що обсяг надання послуг розраховується на підставі норм, затверджених органом місцевого самоврядування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1070 «Про затвердження Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами» передбачено:

«Послуги з поводження з побутовими відходами надаються суб`єктом господарювання, визначеним органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах в установленому законодавством порядку виконавцем послуг з вивезення побутових відходів.

Збирання та перевезення побутових відходів здійснюються спеціально обладнаними для цього транспортними засобами».

Відповідно до п. п. 2) п. 2 розділу 3 «Правил благоустрою Уманської міської територіальної громади» передбачено: «Підприємства, установи й організації на власних та закріплених територіях повинні здійснювати увесь комплекс робіт, спрямованих на забезпечення та постійне підтримання чистоти і порядку, збереження зелених насаджень, а саме: забезпечення вивезення сміття, бруду, побутових відходів, опалого листя на відведені для цього ділянки або об`єкти поводження з відходами. Вивезення сміття, побутових відходів здійснюється шляхом укладення відповідних договорів із підприємствами».

Відповідно до п. 2.26 «Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України № 145 від 17 березня 2011 року» перевезення побутових відходів необхідно здійснювати спеціально обладнаними для цього транспортними засобами (сміттєвозами, асенізаційними машинами тощо).

Частиною 3 статті 16 Закону № 1875-ІV, визначено, що комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за окремими винятками, до числа яких не віднесено наявність у споживачів заборгованості за надані послуги. Аналогічні норми закріплені ч. 1 ст. 16 Закону №2189-VIII.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну і теплову енергію тощо) визначається за затвердженими у встановленому порядку тарифами.

Згідно пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають (ст. 20 Закону України Про благоустрій населених пунктів).

З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням виконкому Уманської міської ради «Про визначення юридичної особи, яка буде здійснювати збирання та перевезення побутових відходів на території міста Умань» № 6.24-3/7 від 25 грудня 2015 року, визначено виконавця послуг з вивезення побутових відходів Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОКЛІНЕР».

На основі нормативно-правових документів та рішень органів місцевого самоврядування, функції з управління побутовими відходами розподіляються наступним чином:

1) Збирання відходів, суть функції полягає у організації збирання побутових відходів у контейнери загального користування, встановлені на території міста Умань, виконавцем є ТОВ «Екоклінер».

2) Перевезення відходів, суть функції полягає у транспортуванні побутових відходів із контейнерів до місця захоронення або оброблення, виконавцем є ТОВ «Екоклінер».

3) Захоронення відходів, суть функції полягає в захороненні побутових відходів на полігоні, який є у власності КП «Комунальник», виконавець - Уманське комунальне підприємство КОМУНАЛЬНИК.

01 лютого 2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОКЛІНЕР» та Уманським комунальним підприємством КОМУНАЛЬНИК (власник полігону для захоронення відходів) укладено договір № 5/02/16 про надання послуг по захороненню побутових відходів. Відповідно до умов цього договору, всі тверді побутові відходи, які збираються та перевозяться ТОВ «Екоклінер», передаються на захоронення до КП «Комунальник». Захоронення відходів здійснюється КП «Комунальник» відповідно до тарифів, затверджених рішенням Уманської міської ради. Тарифи на послуги із захоронення відходів враховують витрати на утримання полігону та забезпечення дотримання екологічних стандартів.

У межах затвердженого тарифу ТОВ «ЕКОКЛІНЕР», яке є виконавцем послуг зі збирання та перевезення побутових відходів, сплачує КП «Комунальник» за захоронення відходів. Це відбувається на підставі укладеного договору між ТОВ «ЕКОКЛІНЕР» та КП «Комунальник», який регулює порядок передачі відходів на полігон і оплату за їх захоронення відповідно до затверджених міською радою тарифів.

01 березня 2020 року між позивачем та відповідачем, було укладено Договір про надання індивідуальному споживачу (юридичній особі) послуг з поводження з побутових відходів № 3260814907-ТПВ.

01 липня 2020 року сторони уклали Угоду про припинення дії Договору №3260814907-ТПВ від 01.03.2020.

01 вересня 2020 року між відповідачем та Уманським комунальним підприємством «КОМУНАЛЬНИК» було укладено Договір № 73/20 про надання послуг із поводження з відходами (захоронення).

19 травня 2023 року між відповідачем та Уманським комунальним підприємством КОМУНАЛЬНИК було укладено Договір №128/23 про надання послуг із поводження з відходами (захоронення).

16 квітня 2024 року між відповідачем та Уманським комунальним підприємством КОМУНАЛЬНИК було укладено Договір №60/24 про надання послуг.

У відзиві на позовну заяву відповідач, повідомила, що нею були укладені з Уманським комунальним підприємством Комунальник договори про надання послуг із поводження з відходами (захоронення), тому послугами позивача в зазначений період відповідач не користувалась.

Судом з листа Уманського комунального підприємства КОМУНАЛЬНИК від 16.09.2024 № 939 встановлено, що фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 підприємством послуги з вивезення твердих побутових відходів не надавались. В період дії Договору №128/23 про надання послуг із поводження з відходами (захоронення) від 19 травня 2023 року послуги не надавалися. Відповідно до умов Договору №60/24 про надання послуг від 16 квітня 2024 року підприємством надано послуги захоронення 20 кг відходів, що підтверджується актом здачі приймання робіт № 501 від 18.04.2024.

Відповідач доказів припинення підприємницької діяльності за адресою АДРЕСА_2 у період з 01 липня 2020 року по 30 квітня 2024 року не надала. В результаті підприємницької діяльності утворювались побутові відходи, які слід було вивозити, яким чином здійснювалось вивезення побутових відходів за адресою АДРЕСА_2 в зазначений період відповідачем суду не повідомлено, натомість відповідач стверджує, що послугами позивача в зазначений період вона не користувалась.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОКЛІНЕР» визначено виконавцем послуг з вивезення побутових відходів ані Законом № 1875 - IV, ані Законом № 2189 - VIII, а також іншими нормативно - правовими актами не передбачено право виконавця комунальних послуг припинити їх надання у разі несплати споживачем наданих йому послуг, відтак комунальні послуги, в тому числі послуги з вивезення побутових відходів, є такими, що надаються безперервно, тому позивачем надавались зазначені послуги в період з 01 липня 2020 року по 30 квітня 2024 року.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач здійснював підприємницьку діяльність, від якої вироблялися тверді побутові відходи, вивезення відповідачем побутових відходів за адресою АДРЕСА_2 в зазначений період належними та допустимими доказами не доведено.

У період з 01 липня 2020 по 30 квітня 2024, розрахунок щомісячної вартості послуги з вивезення твердих побутових відходів змінювався на підставі рішень виконавчого комітету Уманської міської ради і становив:

-з 01.08.2020 по 06.07.2022 - 126,12 грн/міс;

Рішення Уманської міської ради від 08 квітня 2014 року № 5.3-52/6 «Про затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів в м. Умань».

-з 07.07.2022 по 31.12.2022 - 136,00 грн/міс;

Рішення Уманської міської ради від 21 грудня 2018 року № 3.14-57/7 «Про затвердження Норм надання послуг з вивезення побутових відходів в м. Умань на 2018-2022 роки», яке вступило в силу з 07 липня 2022 року.

-з 01.01.2023 по 30.04.2024 - 136 грн/міс.

Рішення Уманської міської ради від 23 грудня 2022 року № 17-45/8 «Про затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів для Уманської міської територіальної громади на 2023-2027 року».

Зазначене вище законодавство зобов`язує споживачів оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово- комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, тому у відповідача за період з 01.07.2020 по 30.04.2024 утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 5 882, 88 грн, не оплативши вартість наданих послуг, відповідач порушує права та законні інтереси позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько- господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 ЦК України передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписом статті 86 цього кодексу Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, правомірність позовних вимог доведена зібраними у справі доказами, оцінивши докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 5882,88 грн такими, що підлягають до задоволення.

Щодо стягнення 1252,22 грн інфляційних втрат та 3 % річних у розмірі 455,20 грн суд зазначає таке.

У відповідності до ст. 625 ЦК України, у випадку прострочення грошового зобов`язання боржник на вимогу кредитора повинен сплатити інфляційні втрати на суму боргу та 3% річних із простроченої суми, якщо більший розмір процентів не встановлено договором.

За змістом цієї норми нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).

Дослідивши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, перевіривши його за допомогою інформаційно-пошукової системи «Ліга», суд встановив, що розрахунок розміру інфляційних втрат та 3% річних за період прострочення відповідачем сплати заборгованості, позивачем проведено з дотриманням обставин справи, арифметично і методологічно є правильним, тому вимоги позивача і в цій частині позову підлягають задоволенню.

За результатами вирішення спору позивач просить суд стягнути з відповідача 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Згідно з пунктом 4 ч.1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 цього Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначено в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховують складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Одним із принципів господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.

За змістом частин першої та третьої статті 123 і частини четвертої статті 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу є одним з видів судових витрат, які розподіляють між сторонами залежно від результатів вирішення судової справи.

Частини перша - третя статті 126 ГПК України передбачають, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частина четверта статті 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

За частиною п`ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з частиною восьмою статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлює суд на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У розумінні приписів частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Такі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі N 911/3312/21.

У постановах від 19 лютого 2022 року у справі N 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі N 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність наданих послуг адвокатом Борзовим Я.Е. до справи відповідач не надав. Дослідивши додані до позову докази, суд недотримання позивачем (його представником) вимог частини третьої статті 126 ГПК України також не встановив.

Поряд з цим, аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також частини п`ятої статті 129 цього Кодексу дає суду підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом враховано, що у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

У пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що висновки суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони та суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

На підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Борзовим Я.Е. на суму 5000,00 грн, представником надано господарському суду такі документи: копію Договору про надання правничої допомоги № 29/03 від 29.03.2024 (а.с. 47), на підставі якого адвокат Борзов Я. Е. особисто надавав послуги позивачу з правничої допомоги у даній справі; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧК № 001506; копію акту приймання-передачі всіх вказаних послуг на виконання умов договору про надання правничої допомоги № 27 від 03.06.2024 (а.с. 40); копію платіжної інструкції № 37 від 04.06.2024 на суму 5 000,00 грн. ( а.с. 41).

Відповідно до п. 5.1. Договору передбачено, що вартість послуг адвоката становить 5000 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 37 від 04.06.2024 позивачем сплачені адвокату 5 000,00 грн за надання правової допомоги.

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п`ятою статті 129 ГПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом Борзовим Я.Е. робіт, послуг, предмет позову, зокрема ціну позову (7590,30 грн), суд доходить висновку про наявність підстав для не покладення на відповідача усіх витрат на професійну правничу допомогу позивача, на користь якого ухвалено судове рішення.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про покладення на відповідача судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача слід також стягнути 3028,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 243 ГПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Так, ухвали суду від 11.06.2024, 28.08.2024, 19.09.2024, 31.10.2024 містять описки: вказано відповідача ОСОБА_3 замість ОСОБА_2 . Керуючись ч. 1, 2 ст. 243 ГПК України суд вважає за необхідне виправити допущені в зазначених ухвалах суду описки, зазначивши по тексту ухвал ОСОБА_2 .

Також судом встановлено, що відповідачем під час розгляду справи, після реєстрації шлюбу змінено прізвище на ОСОБА_4 .

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОКЛІНЕР» (вул. Шевченка, 12, м. Умань, Черкаська область, код 39153528) - 5882,88 грн основного боргу, 1252,22 грн інфляційних втрат, 455,20 грн 3 % річних, 3028 грн на відшкодування сплаченого судового збору та 2000,00 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 09 грудня 2024 року.

Суддя О.В. Чевгуз