Ухвала

від 10.12.2024 по справі 363/4687/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"10" грудня 2024 р. Справа № 363/4687/24

У Х В А Л А

10 грудня 2024 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Рукас О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 в особі представника позивача адвоката Гордієнко Т.В. про стягнення понесених судових витрат у цивільний справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини. 04 грудня 2024 року по справі було ухвалено рішення.

09.12.2024 року від представника позивача адвоката Гордієнко Т.В. надійшла заява про стягнення понесених судових витрат. У вказаній заяві сторона позивача просила вирішити питання про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн. 00 коп.

Згідно протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду головуючим суддею по справі було визначено суддю Рукас О.В.

Розглянувши матеріали поданої заяви, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Таким чином, не вирішення питання про розподіл судових витрат під час винесення остаточного рішення по справі є підставою для ухвалення додаткового рішення.

У провадженні суду перебувала цивільна справа № 363/4687/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини. Розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання.

Рішенням суду від 04.12.2024 року цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 було задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 половину понесених ОСОБА_1 додаткових витрат на утримання спільної дитини.

При цьому суд звертає увагу, що в рішенні від 04.12.2024 року судом також було повністю вирішено питання про розподіл судових витрат вирішено питання про стягнення судового збору з ОСОБА_2 на користь держави, оскільки ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору в даній категорії справ, а також відмовлено у стягненні з ОСОБА_2 понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу. Висновки суду щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, міститься у мотивувальній частині судового рішення у розділі «Щодо судових витрат».

Таким чином, при ухваленні рішення від 04.12.2024 року судом було повністю вирішено питання про судові витрати. У зв`язку з цим підстави для ухвалення додаткового рішення відповідно до ст. 270 ЦПК України відсутні.

При цьому суд повторно наголошує на висновках, що викладені у рішенні від 04.12.2024 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

З позовної заяви та заяви про стягнення судових витрат вбачається, що судові витрата позивача по справі складаються з: витрат на професійну правничу допомогу (15000 грн. 00 коп.).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Суд звертає увагу, що судова практика з приводу застосування положень процесуального законодавства щодо механізму подачі заяви про ухвалення додаткового рішення та ухвалення самого рішення з метою розподілу судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу після вирішення позовних вимог по суті є усталеною.

Так, відповідно до висновків, викладених у постановах ВС від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 17.03.2020 року у справі № 520/8309/18, від 14.01.2019 року у справі № 927/26/18, від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 22.03.2018 року у справі № 910/9111/17, від 18.01.2023 року у справі № 369/7551/21, відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається послідовно у наступні етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу; 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами шляхом подачі заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт, виконаних адвокатом, та доказами, що підтверджують здійснення робіт і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; 3) розподіл судових витрат.

Таким чиномвідшкодування судовихвитрат,у томучислі напрофесійну правничудопомогу,здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Тобто, сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката за умови подання нею до суду заяви про відшкодування таких судових витрат, яка подана до судових дебатів у справі, подання доказів таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснені ним витрати, необхідних для надання правничої допомоги, тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у справі, за умови якщо до закінчення судового розгляду сторона повідомила суд про подання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Крім того, суд звертає увагу, що законодавцем визначено процесуальний наслідок не заявлення до закінчення судових дебатів вимоги на відшкодування судових витрат на правничу допомогу або подання доказів таких витрат із пропуском п`ятиденного строку з момент у винесення рішення у справі. В такому випадку суд залишає заяву сторони про винесення додаткового судового рішення без розгляду.

Судом встановлено, що разом з позовною заявою стороною позивача подано попередній орієнтований розрахунок судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу. У той же час, сама позовна заява, як в прохальній частині, так і в доданих до неї документах, не містить заяви про відшкодування цих витрат. Під час судового розгляду стороною позивача в жодній з своїх заяв (а.с. 51, 78-79) не було зроблено заяви про відшкодування цих витрат, не надано доказів на їх фактичного понесення або доказів на підтвердження їх понесення у майбутньому, зокрема, після ухвалення судового рішення, не надано детального опису виконаних робіт, що давало б суду можливість перевірити співмірність заявленого розміру обставинам даної справи та вирішити питання про їх розподіл між сторонами. Крім того, стороною позивача також до закінчення судового розгляду не подано заяви про подання доказів на підтвердження цих витрат протягом 5 днів після ухвалення рішення. У свою чергу позовна заява містить лише ордер на надання професійної правничої допомоги, з якого, однак, неможливо встановити наявність гонорару адвоката, його розміру, порядок сплати, обсяг виконаних робіт та інші обставини, що мають значення визначення розміру співмірності витрат у виді професійної правничої допомоги.

У зв`язку з цим рішенням суду від 04.12.2024 року у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу було відмовлено.

Суд звертає увагу, що стороною позивача в заяві про стягнення судових витрат не наведено жодних обставин, які б спростовували висновки суду, зазначені у рішенні від 04.12.2024 року, або обставин, які б свідчили про поважність пропуску процесуального строку для подання до закінчення судового розгляду заяви про відшкодування судових витрат, а також про поважність пропуску процесуального строку для подання до закінчення судового розгляду повідомлення про те, що докази на підтвердження понесення судових витрат будуть надані протягом 5-ти днів після ухвалення рішення. Відповідно подана заява не містить і клопотання про поновлення цього строку.

За таких обставин шляхом подання відповідної заяви стороною позивача ініціюється судове провадження щодо вирішення питання, яке вже було вирішено судом.

Враховуючи вищевикладене, заяву позивача про стягнення понесених судових витрат слід залишити без розгляду як таку, що містить вимоги, що вже були вирішені судом.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 в особі представника позивача адвоката Гордієнко Т.В. про стягнення понесених судових витрат залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Суддя О.В. Рукас