29.11.2024 Справа № 757/26721/21-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2024 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Котлярової І.Ю.,
за участі секретаря Дрозд В.С.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАН-ПЛЮС», ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковіна Інна Володимирівна, ОСОБА_5 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «АВЕРАЖ», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олена Володимирівна про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ТОВ «ПАН ПЛЮС», ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковіна І.В., ОСОБА_5 , ТОВ «ФК «АВЕРАЖ», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. про витребування майна з чужого незаконного володіння. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначила, що 25.04.2007 року між ОСОБА_5 та ВАТ «АКБ «Престиж», правонаступником якого є ПуАТ «Фідобанк» було укладено кредитний договір № 014/0398/81/02080, відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит у розмірі 100 000,00 доларів США на строк до 24.04.2019 року зі сплатою 12,5 % річних. Того ж дня, між нею та ВАТ «АКБ «Престиж» було укладено договір іпотеки № 014/0398/81/02080 з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника, предметом якого є земельна ділянка, кадастровий номер 3221888800:37:064:0001, площею 0,0898 гектарів, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада с/т «Пролісок» садове товариство садівницького масиву «Світанок» та садовий будинок загальною площею 389,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором було відступлено ТОВ «Фінансова компанія «АВЕРАЖ» на підставі договору про відступлення прав вимоги № 2 від 29.08.2014 року, укладеного між ПуАТ «Фідобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «АВЕРАЖ» та договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки № 2 від 29.08.2014 року, укладеного між ПуАТ «Фідобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «АВЕРАЖ». Позивач зазначила, що під час підготовки позову до суду пригадала, що в 2014 році вона разом з чоловіком відвідувала офіс ТОВ «ФК «АВЕРАЖ» де вони з представником останнього вели перемовини про погашення заборгованості та особисто її чоловік ОСОБА_5 отримав повідомлення та проставив відмітку про його отримання на повідомленні, що залишилося у ТОВ «ФК «АВЕРАЖ». У зв`язку із чим, її представником було направлено запит до ТОВ «ФК «АВЕРАЖ» про надання інформації № 21/10-20 від 21.10.2020 року. 20.11.2020 року представником було отримано відповідь на вказаний запит, в якій зазначено, що дійсно 15.09.2014 року № 15-09/14 ОСОБА_5 була вручена вимога про погашення заборгованості, яку він особисто отримав, про що наявна відповідна відмітка на екземплярі ТОВ «ФК «АВЕРАЖ» та надано копію відповідної вимоги з відміткою про її отримання. 15.06.2015 року право вимоги за кредитним та іпотечним договорами були відступлені ТОВ «ФК «АВЕРАЖ» - ТОВ «ФІНАНС ТРАСТ ГРУП», яке в свою чергу 24.02.2017 року відступило ТОВ «Фінансова компанія «Інновація», а 02.11.2017 року ТОВ «Фінансова компанія «Інновація» відступило ТОВ «ПАН ПЛЮС». Зазначила, що задоволення ТОВ «ПАН ПЛЮС» своїх вимог до позивача шляхом набуття права власності на предмет іпотеки було здійснене з порушенням ст.ст 251-254. Вимогою від 15.09.2014 року № 15-09/14 пред`явленою ТОВ «ФК «АВЕРАЖ» було встановлено 30 денний строк для виконання позивачем свого зобов`язання. Після спливу встановленого вимогою строку почав перебіг загальний строк позовної давності в три роки встановлений ЦК України для захисту порушеного права. Набувши право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки ТОВ «ПАН ПЛЮС» також набуло обов`язки та строки, сплив, яких відповідно до ст. 262 ЦК України не змінюється при зміні сторони у зобов`язанні. Відтак, вважає, що ТОВ «ФК «АВЕРАЖ» пред`явивши вимогу про повернення боргу змінило строк виконання зобов`язання, та ТОВ «ФК «АВЕРАЖ» передало ТОВ «ПАН ПЛЮС», як новому кредитору прострочену заборгованість і останнє не набуло право вимоги. Крім того посилалася на те, що відповідно до письмової вимоги № 06/02-18-1 від 06 лютого 2018 року вартість предмета іпотеки становить 3 544 317,58 грн., коли заборгованість позичальника є значно нижчою, а саме 1 061 668,85 коп., а відтак позивачу підлягало поверненню 90 % від суми різниці між вартістю майна та сумою заборгованості, що становить 2234383, 86 грн., що є порушенням ч. 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та 1212 ЦК України. На підставі викладеного звернулася до суду та просила визнати незаконним набуття ТОВ «ПАН ПЛЮС» права власності на предмет іпотеки та скасувати рішення про набуття права власності ТОВ «ПАН ПЛЮС» на будинок та земельну ділянку; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 земельну ділянку, кадастровий номер 3221888800:37:064:0001, площа 0,0898 гектарів, розташовану за адресою: Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада с/т «Пролісок» садове товариство садівницького масиву «Світанок» та садовий будинок загальною площею 389,1 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. від 27.07.2018 року, реєстраційний № 27285249, реєстраційний № 27283857, якими за ТОВ «ПАН ПЛЮС» зареєстроване право власності на вказані земельну ділянку та садовий будинок; скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковіної І.В. про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на вказані земельну ділянку та садовий будинок; визнати право власності за ОСОБА_4 на спірні об`єкти нерухомого майна.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.07.2021 року справу передано на розгляд до Дніпровського районного суду м. Києва.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18.01.2022 року дану справу передано на розгляд до Вишгородського районного суду Київської області.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 19.05.2022 року по справі відкрито провадження, в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 21.12.2022 року залучено до участі у справі, в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВЕРАЖ»; приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олену Володимирівну.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 11.04.2023 року закрито провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Постановою Київського апеляційного суду від 06.06.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 11.04.2023 року про закриття провадження скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2023 року, головуючого суддю по справі визначено суддю Котлярову І.Ю.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 05.07.2023 року дану справу прийнято до свого провадження та призначено до підготовчого судового засідання.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 17.01.2024 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив про їх задоволення у повному обсязі з підстав викладених у позові.
Відповідач ОСОБА_2 будучи присутньою у судовому засідання щодо задоволення позовних вимог заперечувала та просила відмовити у їх задоволенні. В подальшому у судове засідання не з`явилися. Крім того, подала до суду письмові пояснення в яких зазначила, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували належність позивачеві на праві власності спірного майна садового будинку та земельної ділянки. Позивачем не доведено належними доказами факт виникнення у неї права власності на спірне майно, а тому вважає, що відсутні підстави вважати порушеним право позивача, як власника спірного майна, за захистом якого вона звернулася до суду, а відтак відсутні правові підстави для задоволення позову. Наданий позивачем договір дарування земельної ділянки стосується іншої земельної ділянки, яка не є предметом судового спору в даній справі, оскільки розміщена в іншому садовому товаристві «Пролісок» та не містить кадастрового номеру. Відповідачу належить земельна ділянка, яка розташована за адресою: «Пролісок-10» садове товариство садівницького масиву «Світанок», Хотянівська сільська рада Вишгородського району Київської області, кадастровий номер 32218888:0037:064:0001. Підставою
виникнення прававласності уТОВ «ПАНПЛЮС» наспірне нерухомемайно єдоговір іпотеки,який невизнаний недійсним,щодо ньогоне заявленопозивачем вимогу поданомупозові,не єпредметом судовогоспору.У позовнійзаяві ОСОБА_4 ,як наголовну підставудля задоволенняпозову вказує,що задоволенняТОВ «ПАНПЛЮС» своїхвимог допозивача шляхомнабуття прававласності напредмет заставибуло здійсненез порушеннямст.ст.251-254Цивільного кодексуУкраїни.Вимогою від15.09.2014року №15-09/14пред`явленою ТОВ«ФК «АВЕРАЖ»було встановлено30денний строкдля виконанняпозивачем свогозобов`язання.Після спливувстановленого вимогоюстроку почавперебіг загальнийстрок позовноїдавності втри рокивстановлений ЦКУкраїни длязахисту порушеногоправа,який ібув пропущенийТОВ «ПАНПЛЮС».Відповідач вважає,що вимогаТОВ «ФК«АВЕРАЖ» №15-09/14від 15.09.2014року єштучно створенимдоказом,оскільки вказанавимога ненадавалася прирозгляді іншоїсправи,де бралиучасть тіж саміучасники -справа №363/5290/18,в межахякої судомдосліджувалися обставинидіяльності вказаноїустанови -ТОВ «ФК«АВЕРАЖ»,зокрема,позивачем - ОСОБА_4 вказувалося провідсутність інформаціїщодо відступленняправа вимогина користьнового кредитора-ТОВ «ФК«АВЕРАЖ» таінформації провказану установув ціломуі тимбільше проотримання будь-якихвимог відвказаної фінансовоїустанови,а вцій справівказує,що отримувалавимогу особистов офісітовариства. Оригінал вказаної вимоги у позивача відсутній, при цьому, вказує про її отримання особисто в офісі ТОВ «ФК «АВЕРАЖ». Вимога надана на адвокатський запит від 21 жовтня 2020 року, листом ТОВ «ФК «АВЕРАЖ» від 09 листопада 2020 року, а на конверті, в якому направлялася вимога проставлено штамп відділення ДП «Укрпошта», де вказана дата - 14 листопада 2016 року, а тому вважає, що вимога є штучно створеним доказом, яка не може братися судом до уваги. Також, зазначила, що ТОВ «ПАН ПЛЮС» звернуто стягнення на спірне нерухоме майно в порядку ст. 37 ЗУ «Про іпотеку», шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку та ні ТОВ «ПАН ПЛЮС», ні вона не зверталися до суду про звернення стягнення на спірне нерухоме майно - предмет іпотеки в порядку ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» (реалізація предмета іпотеки за рішенням суду). Вимога ТОВ «ФК «АВЕРАЖ» № 15-09/14 від 15.09.2014 року не стосується звернення стягнення на предмет іпотеки, у її назві зазначено - «про усунення порушення основного зобов`язання (в порядку ст. 35 ЗУ «Про іпотеку»)», а у вимозі зазначено необхідність сплати боргу за кредитним договором. ОСОБА_4 заявлено вимоги про скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В., якими за ТОВ «ПАН ПЛЮС» зареєстровано право власності на об`єкти нерухомості, а саме: садовий будинок та земельну ділянку, однак, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. не здійснювала реєстрацію права власності на садовий будинок та земельну ділянку за ТОВ «ПАН ПЛЮС». Будь-яких доказів такої реєстрації позивач не надала, зокрема, витягів з ДРРП. На підставі викладено просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Хоменко В.О., який приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції щодо задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні, надав аналогічні пояснення викладеним у письмових поясненнях ОСОБА_2 .
Представник ТОВ «ПАН ПЛЮС» у судове засідання не з`явився, про місце день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Треті особи в судове засідання не з`явилися, про місце день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та її представника, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.
Судом встановлено,що 25 квітня 2007 року між ВАТ «Акціонерний комерційний банк «Перстиж», правонаступником якого є ПуАТ «Фідобанк» та ОСОБА_5 було укладеного кредитний договір № 014/0398/81/02080, згідно умов якого позичальник зобов`язався повернути отримані грошові кошти в сумі 100 000 доларів США в строк до 24 квітня 2019 року разом із сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 12,5 % річних.
В забезпечення виконання позичальником зобов`язань за вказаним кредитним договором, 25 квітня 2007 року між ВАТ «Акціонерний комерційний банк «Перстиж», правонаступником якого є ПуАТ «Фідобанк» та ОСОБА_4 укладеного договір іпотеки № 014/0398/81/02080.
Згідно п. 1.2 вказаного договору предметом іпотеки є земельна ділянка кадастровий номер 3221888800:37:064:0001, площею 0,0898 гектарів, розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада, с/т «Пролісок» та садовий будинок, незавершений будівництвом, готовність складає 62 % (об`єкт незавершеного будівництва), з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Як зазначає в своїй позовній заяві позивач, в подальшому право вимоги за кредитним та іпотечним договором відступлені ТОВ «ФК «АВЕРАЖ».
16 червня 2015 року між ТОВ «ФК «АВЕРАЖ» та ТОВ «Фінанс Траст Груп» укладено договір про відступлення права вимоги (факторингу) № 239, згідно п. 1.1. якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти в сумі 253661, 73 грн. в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає фактору право вимоги, що виникло з кредитного договору № 014/0398/81/02080 від 25.04.2007 року, який був укладений між ВАТ «Акціонерний комерційний банк «Перстиж» та ОСОБА_5 .
Відповідно до п. 1.2 даного договору, право вимоги за основним договором відступається в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, включаючи:
-право вимоги основної суми заборгованості;
-право вимоги додатково нарахованих сум (процентів, інфляційних втрат і т.п.).
Загальна сума права вимоги станом на день укладання цього договору складає 845539, 12 грн. В силу цього договору до Фактора також переходять права та обов`язки Клієнта по договорах, що забезпечують виконання зобов`язання по основному договору, в тому числі за договором іпотеки № 014/0398/81/02080 від 25.04.2007 року, який був укладений між Акціонерним комерційний банком «Престиж» та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В.В. та зареєстрований в реєстрі за № 668.
Згідно п.п. 1.2.1, 1.2.2 п. 1.2 договору, передача прав Клієнта за договором іпотеки відбувається на підставі окремого договору. Такий договір підлягає нотаріальному посвідченню. Передача прав Клієнта за договором поруки, та не посвідченими нотаріально договорами застави (забезпечення) відбувається на підставі цього договору та не передбачає укладення окремого договору відступлення права вимоги.
З письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання (в порядку ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» від 15.09.2014 року № 15-09/14 ТОВ «ФК «АВЕРАЖ» адресованої боржнику - ОСОБА_5 , іпотекодавцю - ОСОБА_4 , вбачається що товариством повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки ТОВ «ФК «АВЕРАЖ». ОСОБА_5 допустив прострочення сплати відсотків та тіла кредиту, відповідно умов кредитного договору, більше чим на тридцять календарних днів. Станом на 15.09.2014 року заборгованість ОСОБА_5 за кредитним договором № 014/0398/81/02080 складає 39421, 26 дол. США, що за курсом НБУ (курс НБУ 100 дол. США =12900 грн.) на день складання вимоги становить 508534 грн. 25 коп. Відповідно до ст. ст. 33, 35 ЗУ «Про іпотеку» вимагає у строк до 17.10.2014 року сплатити заборгованість у розмірі 39421, 26 дол. США, що за курсом НБУ на день складання вимоги становить 508534 грн. 25 коп. В разі не погашення у встановлений строк заборгованості ТОВ «ФК «АВЕРАЖ» набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку ст. ст. 36,37, 38 ЗУ «Про іпотеку». На даній вимозі наявна відмітка про отримання оригіналу вимогу 15.09.2014 року ОСОБА_5 , права та обов`язки зрозумілі.
Як зазначає в своїй позовній заяві позивач, в подальшому право вимоги за кредитним та іпотечним договорами відступлені ТОВ «Фінанс траст груп» - ТОВ «Фінансова компанія «Інновація», потім ТОВ «ПАН ПЛЮС».
Враховуючи те, що між ТОВ «Фінансова компанія «Інновація» (первісний іпотекодержатель) та ТОВ «Пан плюс» (новий іпотекодержатель) укладено Договір про відступлення права вимоги (факторингу) №123 від 24 лютого 2017 року, за умовами якого первісний іпотекодержатель відступив новому іпотекодержателю право вимоги за кредитним договором №014/0398/81/02080 від 25 квітня 2007 року та усіх додаткових угод до нього, укладеного між «Акціонерним комерційним банком «Престиж» та ОСОБА_5 та на виконання п. 1.6 Договору про відступлення права вимоги (факторингу) № 262 від 02 листопада 2011 року, ТОВ «Фінансова компанія «Інновація» та ТОВ «ПАН ПЛЮС» 02 листопада 2017 року уклали договір про відступлення прав за договором іпотеки №014/0398/81/02080, згідно п. 1.1 якого первісний іпотекодержатель відступає новому іпотекодержателю свої права за договором іпотеки №014/0398/81/02080, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В.В. 25 квітня 2007 року та зареєстровано в реєстрі за № 668, укладеного між «Акціонерним комерційним банком «Престиж» та ОСОБА_4 .
Згідно п. 1.2 вказаного договору права за основним договором відступається в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення прав, включаючи (але не обмежуючись):
- право від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку визначеному ст. 38 ЗУ «Про іпотеку»;
- право набути у власність предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язань за кредитним договором в порядку, визначеному ст. 37 ЗУ «Про іпотеку»;
- право звернути стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку у будь-який спосіб, що не суперечить чинному законодавству;
- право звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса;
- інші права і повноваження, які належать іпотекодержателю за основним договором.
06 лютого 2018 року ТОВ «ПАН ПЛЮС» направило на адресу ОСОБА_5 та ОСОБА_4 письмову вимогу, в якій зазначило, що по закінченню 30-ти денного строку, ТОВ «ПАН ПЛЮС» у порядку встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку» буде набуто право вимоги на предмет іпотеки - земельну ділянку кадастровий номер 3221888800:37:064:0001, площа 0,0898 гектарів, розташовану за адресою: Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада, с/т «Пролісок» садове товариство садівницького масиву «Світанок» та садовий будинок загальною площею 389.1 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Вартість предмета іпотеки визначена на підставі оцінки майна, що підготовлена незалежним суб`єктом оціночної діяльності та становить: для земельної ділянки - 302 579,07 грн., для садового будинку - 3 241 738,51 грн., а разом 3 544 317,58 грн.
Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 133221212 від 03 серпня 2018 року державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» м. Київ Бойко О.М. на підставі договору іпотеки №014/0398/81/02080, серія та номер: 668, виданий 25.04.2007 року, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Авдієнко В.В.; договору про відступлення прав за договором іпотеки, серія та номер: 7023, виданий 02.11.2017 року, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В.; письмової вимоги, серія та номер: 06/02-18/1, виданої 06.02.2018 року, видавник: ТОВ "ПАН ПЛЮС"; рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер: 0113326942072, виданий 06.02.2018 року, видавник: Укрпошта; рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер: 0113326388121, виданого 31.03.2017 року, видавник: Укрпошта; додаткової угоди до кредитного договору №014/0398/81/02080, серія та номер: 1, виданий 18.08.2009 року, видавник - ВАТ «Ерсте Банк»; додаткова угода до кредитного договору №014/0398/81/02080, серія та номер: 2, виданий 11.01.2010 року, видавник - ВАТ «Ерсте Банк»; письмової вимоги, серія та номер: 524/1, виданий 23.03.2017 року, видавник: ТОВ «Фінансова компанія «Інновація»; кредитний договір, серія та номер: 014/0398/81/02080, виданий 25.04.2007 року, видавник: ВАТ АКБ «Престиж», додаткової угоди до кредитного договору №014/0398/81/02080, серія та номер: 1, виданий 17.11.2008 року, видавник - ВАТ «Ерсте Банк» прийнято рішення індексний номер 42321014 від 31 липня 2018 року про державну реєстрацію за ТОВ «ПАН ПЛЮС» права власності на садовий будинок загальною площею 389.1 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
07 серпня 2018 року ТОВ «ПАН ПЛЮС» та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 3221888800:37:064:0001, площею 0,0898 гектарів, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковіною І.В. та зареєстрований в реєстрі за номером 667.
Згідно п. 2 вказаного договору відчужувана земельна ділянка належить продавцю на праві власності на підставі ст. 37 Закону України «Про іпотеку», відповідно до застереження в договорі іпотеки №014/0398/81/02080, посвідченого 25 квітня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В.В. за реєстровим №668 та Договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки №014/0398/81/02080, посвідченого 25 квітня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В.В. за реєстровим №668, посвідченого 02.11.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. за реєстровим №7023. Право власності зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.07.2018 року за №27285249.
Відповідно до п. 3 договору продаж зазначеної земельної ділянки вчинено сторонами за ціною в 262 000 (двісті шістдесят дві тисячі) гривень.
Того ж дня, 07 серпня 2018 року ТОВ «ПАН ПЛЮС» та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу садового будинку загальною площею 389.1 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , який знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 3221888800:37:064:0001, площею 0,0898 гектарів.
Згідно п. 2 вказаного договору садовий будинок, що відчужується належить продавцю на праві власності, яке виникло на підставі ст. 37 Закону України «Про іпотеку», відповідно до застереження в договорі іпотеки №014/0398/81/02080, посвідченого 25 квітня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В.В. за реєстровим №668 та Договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки №014/0398/81/02080, посвідченого 25 квітня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В.В. за реєстровим №668, посвідченого 02.11.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. за реєстровим №7023. Право власності зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.07.2018 року за № 27283857.
Відповідно до п. 3 договору продаж садового будинку вчинено сторонами за ціною 2 350 000 (два мільйона триста п`ятдесят тисяч) гривень.
Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 199607673 та № 199622638 від 10 лютого 2020 року, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковіна І.В. на підставі договорів купівлі-продажу земельної ділянки № 667 та садового будинку № 665 виданих 07 серпня 2018 року прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер №42435629 та №42435863 від 08 серпня 2018 року про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3221888800:37:064:0001, площа 0,0898 гектарів, розташовану за адресою: Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада, «Пролісок-10» садове товариство садівницького масиву «Світанок» та садовий будинок загальною площею 389.1 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Що стосується вимог позивача про визнання незаконним набуття ТОВ «ПАН ПЛЮС» права власності на предмет іпотеки та скасування рішення про набуття права власності ТОВ «ПАН ПЛЮС» на будинок та земельну ділянку, то суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За змістом абз. 1 п. 3 ч. 1 ст.2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», заявник: власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - а у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для залишення заяви без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для залишення заяви без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 36 Закону України «Про іпотеку», сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Стаття 37 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.
Розділом 5 зазначеного іпотечного договору був передбачений порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.
П.5.1Іпотечного договорусторонами булопогоджено,що уразі порушенняосновного зобов`язання,умов Кредитнихдоговорів абоумов цьогоДоговору Іпотекодержательнадсилає Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.
Вимога, встановлена частиною першою цього пункту, не перешкоджає Іпотекодержателю здійснювати своє право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання в разі порушення Іпотекодавцем обов`язків, встановлених кредитними або цим договором, а в разі невиконання такого зобов`язання - звернути стягнення на предмет іпотеки без попереднього повідомлення Іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.
Пунктом 5.2 іпотечного договору сторонами було погоджено, що Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання у наступних випадках: якщо у момент настання строку виконання зобов`язань за Кредитними договорами вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений Кредитними договорами строк суми кредиту; або при несплаті або частковій несплаті у встановлені Кредитними договорами строки сум процентів, комісійної винагороди, сум неустойки (пені, штрафних санкцій); при смерті Іпотекодавця; в інших випадках, передбачених цим Договором або Кредитними договорами.
Пунктом 5.4. договору іпотеки встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється: за рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; шляхом продажу Іпотекодержателем предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 Закону України Про іпотеку; згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя.
При цьому витрати Іпотекодержателя, пов`язані з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням зверненням стягнення на предмет іпотеки, також забезпечуються цією іпотекою, тобто ці витрати бере на себе Іпотекодавець та вони підлягають відшкодуванню Іпотекодержателю в повному обсязі.
Пунктом 5.5. та п.п. 5.5.1. визначено, задоволення вимог Іпотекодержателя: у випадку невиконання Іпотекодавцем письмової вимоги Іпотекодержателя про усунення порушення зобов`язання за цим або Кредитними договорами у встановлений Іпотекодержателем строк, такі вимоги Іпотекодержателя задовольняються за рахунок предмета іпотеки.
У відповідностідо статті36Закону УкраїниПро іпотекуцей Договірє договоромпро задоволеннявимог Іпотекодержателя, на підставі якого Іпотекодержатель на власний розсуд може:
- згідно статті 37 Закону України Про іпотеку задовольнити забезпечені іпотекою вимоги Іпотекодавцем за Кредитними договорами шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.
В цьому випадку цей Договір (застереження п.5.5.1.) є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.
Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
Так, в підпункті 5.5.1. договору іпотеки сторони погодили, що у відповідності до статті 36 Закону України Про іпотеку цей Договір є договором про задоволення вимог Іпотекодержателя, на підставі якого Іпотекодержатель на власний розсуд може: згідно статті 37 Закону України Про іпотеку задовольнити забезпечені іпотекою вимоги Іпотекодавцем за Кредитними договорами шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.
Підписуючи договір іпотеки, Іпотекодавець надав згоду на звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку несвоєчасного виконання зобов`язань за договором.
При цьому, Іпотекодержатель вправі вибирати спосіб захисту порушеного права, а тому реєстрація за ТОВ «ПАН ПЛЮС» права власності на предмет забезпечення як позасудовий спосіб забезпечення виконання основного зобов`язання є його правом та більш того позивач, підписуючи договір іпотеки надав свою згоду.
Отже, аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку» є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду.
Застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом визнання права власності на предмет іпотеки - це виключно позасудовий спосіб урегулювання спору, який сторони встановлюють самостійно у договорі.
Натомість позивачобґрунтовуючи підставидля визнаннянезаконним набуттяТОВ «ПАНПЛЮС» прававласності напредмет іпотекипосилається нате,що вимогоювід 15.09.2014року №15-09/14пред`явленою ТОВ«ФК «АВЕРАЖ»було встановлено30денний строкдля виконанняпозивачем свогозобов`язання тапісля спливувстановленого вимогоюстроку почавперебіг загальнийстрок позовноїдавності втри рокивстановлений ЦКУкраїни длязахисту порушеногоправа. Відтак, вважає, що ТОВ «ФК «АВЕРАЖ» пред`явивши вимогу про повернення боргу змінило строк виконання зобов`язання, та ТОВ «ФК «АВЕРАЖ» передало ТОВ «ПАН ПЛЮС», як новому кредитору прострочену заборгованість і останнє не набуло право вимоги.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність установлюється тривалістю в три роки.
За загальним правилом, перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Таким чином, позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку захистити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право судового захисту, тобто здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи.
В частині посилання позивача щодо пропуску строку позовної давності, суд звертає увагу на те, що пропуск строку позовної давності може застосовуватися за заявою сторони виключно у випадку звернення стягнення предмет іпотеки в судовому порядку.
В даному випадку іпотекодержатель зареєстрував право власності на предмет іпотеки в добровільному порядку з підстав, передбачених умовами кредитного та іпотечного договору.
Отже, звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки є позасудовим способом звернення стягнення.
Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності має своїм наслідком відмову у позові, тобто неможливості захисту порушеного права в судовому порядку. Проте, сплив позовної давності не припиняє зобов`язання, а тому не перешкоджає кредитору звертати стягнення на іпотечне майно в позасудовому порядку.
Таким чином, аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання незаконним набуття ТОВ «ПАН ПЛЮС» права власності на предмет іпотеки та скасування рішення про набуття права власності ТОВ «ПАН ПЛЮС» на будинок та земельну ділянку, з підстав спливу трирічного строку позовної давності на звернення стягнення на предмет іпотеки задоволенню не підлягають, оскільки таке звернення стягнення відбулося в позасудовому порядку та для якого ні умовами укладених договорів ні законом строки позовної давності не визначені.
Окрім того, посилання позивача, як на підставу визнання незаконним набуття ТОВ «ПАН ПЛЮС» права власності на предмет іпотеки на те, що відповідно до письмової вимоги № 06/02-18-1 від 06 лютого 2018 року вартість предмета іпотеки становить 3 544 317,58 грн., коли заборгованість позичальника є значно нижчою, а саме 1 061 668,85 коп., а відтак позивачу підлягало поверненню 90 % від суми різниці між вартістю майна та сумою заборгованості, що є порушенням ч. 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та 1212 ЦК України, суд оцінює критично, оскільки такі доводи не свідчать та не підтверджують про незаконність набуття права власності ТОВ «ПАН ПЛЮС» на спірне майно, а можуть бути підставою для звернення до суду із відповідним, самостійним позовом про захист порушених прав в цій частині.
При цьому, слід звернути увагу, що вимога ТОВ «ФК «АВЕРАЖ» від 15.09.2014 року № 15-09/14 була пред`явлена виключно ОСОБА_5 , що вбачається з відмітки на ній про її отримання останнім та не пред`являлося ОСОБА_6 , - іпотекодавцю, як то передбачено статтею 35 Закону України «Про іпотеку», що не може безпосередньо свідчити про реалізацію ТОВ «ФК «АВЕРАЖ» наміру позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки.
В той же час, є слушними доводи представника відповідача ОСОБА_2 про те, що вимога надана на адвокатський запит від 21 жовтня 2020 року, листом ТОВ «ФК «АВЕРАЖ» від 09 листопада 2020 року, а на конверті, в якому направлялася вимога проставлено штамп відділення ДП «Укрпошта», де вказана дата - 14 листопада 2016 року, з підстав не надання жодних доказів на їх спростування позивачем та її представником під час розгляду справи в суді.
Доводи відповідача ОСОБА_2 та її представника про те, наданий позивачем договір дарування земельної ділянки стосується іншої земельної ділянки, яка не є предметом судового спору в даній справі, не заслуговують на увагу, оскільки досліджені в сукупності наявні в матеріалах справи докази, підтверджують про належність спірної земельної ділянки на момент укладання договору іпотеки позивачу.
Щодо інших вимог позивача судом зазначається наступне.
Позивачем порушено питання про скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. від 27.07.2018 року, реєстраційний № 27285249, реєстраційний № 27283857, якими за ТОВ «ПАН ПЛЮС» зареєстроване право власності на спірні земельну ділянку та садовий будинок, проте право власності на спірні об`єкти нерухомості у ТОВ «ПАН ПЛЮС» виникло на підставі чинного, ніким не оспорюваного договору про відступлення прав за договором іпотеки від 02 листопада 2017 року та рішення про державну реєстрацію вказаних прав (індексний номер 42321014 та 42321699 від 31 липня 2018 року) прийнятого державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» м. Київ Бойко О.М., а тому вимоги в цій часті задоволенню не підлягають, з підстав їх необґрунтованості та недоведеності.
Встановлено, що титульним і законним власником спірного майна на момент їх відчуження було ТОВ «ПАН ПЛЮС» і виникле в нього право власності на іпотечне майно шляхом оскарження відповідного запису про державну реєстрацію від 27 липня 2018 року, - тобто правочину на підставі якого таке право в особи виникло згідно Закону, ніким не оспорено і не є предметом спору в цій справі.
В своючергу, ОСОБА_2 стала власникомспірних об`єктівнерухомості напідставі чинних,ніким неоспорюваних танотаріально посвідченихдоговорів купівлі-продажувід 07серпня 2018року зТОВ «ПАНПЛЮС»,що вжебуло власникомвказаного майната малоправо найого відчуження.Відтак підставдля скасуваннярішення приватногонотаріуса Київськогоміського нотаріальногоокругу КовіноїІ.В.про державнуреєстрацію за ОСОБА_2 права власностіна спірніземельну ділянкута садовийбудинок,судом невстановлено,а томувимоги вцій частинізадоволенню непідлягають.
За таких умов і обставин у суду не має підстав вважати, що ТОВ «ПАН ПЛЮС», ОСОБА_2 без відповідної правової підстави, незаконно заволоділи майном позивача і ТОВ «ПАН ПЛЮС» не мало права його відчужувати, і те, що це майно незаконно вибуло з володіння позивача. Відтак, ТОВ «ПАН ПЛЮС» мало право на відчуження вказаних земельної ділянки та садового будинку, які на час укладання договорів купівлі-продажу йому правомірно належали, а відтак підстав застосування норм ст. 388 ЦК України та витребування цього майна з володіння ОСОБА_2 , судом не встановлено.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У ч.2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу прийти до висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Згідно ст. ст. 133, 141 ЦПК України суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, відмовляє позивачу у стягненні з відповідача на його користь судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-13, 76-83, 88, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАН-ПЛЮС», ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковіна Інна Володимирівна, ОСОБА_5 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «АВЕРАЖ», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олена Володимирівна про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.
Повний текст рішення суду виготовлений 09 грудня 2024 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ).
Відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАН-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41656312, місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Крутий Узвіз, буд. 6/2А), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ).
Треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковіна Інна Володимирівна (адреса: 01001, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 11), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ), Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «АВЕРАЖ» (код ЄДРПОУ 39115791, місцезнаходження: 02095, м. Київ, вул. Каховська, 71-А), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олена Володимирівна (адреса: 02192, м. Київ, вул. Генерала Жмаченка, буд. 4, прим. з 1-15).
Суддя І.Ю. Котлярова
Суд | Вишгородський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2024 |
Оприлюднено | 12.12.2024 |
Номер документу | 123642460 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: витребування майна із чужого незаконного володіння |
Цивільне
Вишгородський районний суд Київської області
Котлярова І. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні