Ухвала

від 10.02.2025 по справі 757/26721/21-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№22-ц/824/6663/2025

У Х В А Л А

10 лютого 2025 року місто Київ

справа № 757/26721/21

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б.

перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29 листопада 2024 року, ухвалене під головуванням судді Котлярової І.Ю., повний текст рішення складено 09 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Плюс», ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковіна Інна Володимирівна, ОСОБА_5 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Авераж», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олена Володимирівна про визнання незаконним набуття права власності на майно, скасування рішень, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 29 листопада 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 11 січня 2025 року подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через систему «Електронний суд».

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 січня 2025 року апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29 листопада 2024 року було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків вказаної апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали, а саме для доплати судового збору та подання до Київського апеляційного суду квитанції про доплату та апеляційної скарги в новій редакції, яка повинна відповідати вимогам ст.356 ЦПК України, із зазначенням: всіх учасників справи, зокрема, із зазначенням третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авераж», його місця перебування (місцезнаходження) та надання доказів надсилання копій апеляційної скарги в новій редакції та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи

05 лютого 2025 року на адресу Київського апеляційного суду від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява на виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 23 січня 2025 року, до якої долучено квитанцію про сплату судового збору та апеляційну скаргу в новій редакції, із зазначенням: всіх учасників справи, зокрема, із зазначенням третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авераж», його місця перебування (місцезнаходження)

Проте, вимоги ухвали Київського апеляційного суду від 23 січня 2025 року в частині надання доказів надсилання копій апеляційної скарги в новій редакції та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи, не виконанні.

На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.

Так, прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.

Крім того, як наголошує у своїх рішенням Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в процесі судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Оскільки, недоліки апеляційної скарги встановлені ухвалою суду від 23 січня 2025 року в повному обсязі усунуті не були, тому згідно з ст.185 ЦПК України апеляційна скарга підлягає поверненню.

Повернення апеляційної скарги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних невідповідностей вимогам закону, апелянт має право повторного звернення до суду із апеляційною скаргою.

Керуючись ст.ст.185, 357 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29 листопада 2024 року, ухвалене під головуванням судді Котлярової І.Ю., повний текст рішення складено 09 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Плюс», ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковіна Інна Володимирівна, ОСОБА_5 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Авераж», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олена Володимирівна про визнання незаконним набуття права власності на майно, скасування рішень, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності визнати неподаною та повернути апелянту.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: