Рішення

від 10.12.2024 по справі 332/1835/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/1835/24

Провадження № 2/332/1522/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Яцуна О.С.,

при секретарі судового засідання: Чуб С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «ДАР» про стягнення шкоди, спричиненої внаслідок порушення умов договору позички транспортного засобу, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства «ДАР» про стягнення шкоди, спричиненої внаслідок порушення умов договору позички транспортного засобу.

Позовна заява обґрунтована тим, що 01.11.2020 між позивачем та відповідачем було укладено договір позички транспортного засобу. Відповідно до п. 1.1 цього Договору, позичкодавець передав у безоплатне користування користувачу транспортний засіб KIA SORENTO, рік випуску 2009, колір сірий, кузов НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить позичкодавцю для використання його у повсякденній господарській діяльності користувача. Строк дії договору, відповідно до п. 4.1 Договору, визначено сторонами до 01.11.2023. Позивач 25.03.2024 направив відповідачу Вимогу про повернення транспортного засобу, однак 27.03.2024 СФГ «ДАР» надало відповідь на вимогу позивача, де зазначило, що повернути автомобіль KIA SORENTO, рік випуску 2009, колір сірий, кузов НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 не має можливості. Станом на теперішній час вищезазначений автомобіль позичкодавцю не повернуто. Таким чином, відповідач має сплатити позивачу спричинену шкоду у розмірі 400000,00 грн.

Крім того, між позивачем та відповідачем укладено договір зберігання сільськогосподарської продукції від 30.09.2021. Відповідно до умов Договору, зберігач зобов`язується прийняти від поклажодавця і за плату зберігати майно останнього, а також повернути поклажедавцеві відповідне майно в схоронності в обумовлений Договором строк. Майно, що передається на зберігання соняшник 2021 року врожаю 14,75 тон. Строк зберігання з 30.09.2021 по 01.05.2022. 25.03.2024 позивач надіслав відповідачеві претензію стосовно не виконання останнім умов Договору зберігання від 30.09.2021, але 27.03.2024 відповідач надав відповідь на претензію, в якій повідомив, що повернути ОСОБА_1 майно соняшник 2021 року врожаю вагою 14,75 тон не має можливості. Таким чином, на теперішній час умови Договору зберігання сільськогосподарської продукції від 30.09.2021 не виконані, соняшник вагою 14,75 тон позивачу не повернуто, у зв`язку з чим відповідач повинен сплатити позивачеві спричинену шкоду в розмірі 248959,35 грн.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Від представника відповідача Могилевцевої І.В., надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона зазначає про визнання позовних вимог, а також заява про розгляд справи без її участі, в якій вона також визнає позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясування обставин справи, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 01.11.2020 між позивачем та відповідачем було укладено договір позички транспортного засобу (а.с. 27-29).

Відповідно до п. 1.1 цього Договору, позичкодавець передав у безоплатне користування користувачу транспортний засіб KIA SORENTO, рік випуску 2009, колір сірий, кузов НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить позичкодавцю для використання його у повсякденній господарській діяльності користувача (а.с. 27).

Строк дії договору, відповідно до п. 4.1 Договору, визначено сторонами з 01.11.2020 по 01.11.2023 (а.с. 28).

Згідно п. 3.2.6. Договору, по закінченню строку дії договору протягом двох календарних днів користувач зобов`язаний передати автомобіль позичкодавцю в належному стані з урахуванням нормального його зносу (а.с. 28).

У п. 2.2.4 Договору зазначено, що у разі незбереження користувачем автомобіля або неможливості повернути його позичкодавцеві з будь-яких інших причин, позичкодавець має право вимагати від користувача відшкодування вартості автомобіля, визначеної у п. 1.4. цього Договору, а також інших збитків (а.с. 28).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 20.03.2024, транспортний засіб KIA SORENTO, рік випуску 2009, колір сірий, кузов НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить ОСОБА_1 (а.с. 97-98).

Позивач 25.03.2024 направив відповідачу Вимогу про повернення транспортного засобу (а.с. 31).

27.03.2024 СФГ «ДАР» надало відповідь на вимогу позивача, де зазначило, що повернути автомобіль KIA SORENTO, рік випуску 2009, колір сірий, кузов НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 не має можливості (а.с.33).

Отже, суд дійшов до висновку, що відповідач має сплатити позивачу спричинену шкоду у розмірі 400000,00 грн.

Разом з цим, судом також встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір зберігання сільськогосподарської продукції від 30.09.2021 (а.с. 34-36).

Відповідно до:

-п. 1.1 Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зберігач зобов`язується прийняти від поклажодавця і за плату зберігати майно останнього, а також повернути поклажедавцеві відповідне майно в схоронності в обумовлений Договором строк (а.с.34);

-п. 1.2 Договору, майно, що передається на зберігання є наступним: соняшник 2021 року врожаю 14,75 тон (а.с. 34);

-п. 1.3 Договору, строк зберігання: з 30.09.2021 по 01.05.2022 (а.с. 34);

-п. 1.4 Договору, місце зберігання: АДРЕСА_1 (а.с. 34);

-п . 1.5 Договору, порядок передачі майна на зберігання: по акту приймання-передачі (а.с.34);

-п. 1.6 Договору, умови зберігання соняшника 2021 року врожаю у складському приміщенні (а.с. 34);

-п. 1.7 Договору, порядок повернення майна із зберігання: по акту приймання-передачі (а.с. 34);

-п. 5.1 Договору, плата за зберігання майна здійснюється після закінчення строку зберігання та повернення майна і складає 2500 гривень за кожний місяць зберігання (а.с. 35);

-п. 5.2 Договору, у разі дострокового розірвання цього Договору відповідна грошова сума сплачується за фактичний період зберігання (а.с. 35);

-п. 2.5 Договору, майно повертається поклажодавцю в такому стані, в якому вони були прийняті на зберігання, але з урахуванням їх природного погіршення, природної шкоди або іншої зміни внаслідок їх природних властивостей (а.с. 34);

-п. 3.3 Договору, якщо для забезпечення схоронності майна необхідною є термінова зміна умов зберігання, зберігач зобов`язаний вжити термінових заходів, які вимагаються, та сповістити про них поклажодавця (а.с. 35);

-п. 3.4 Договору, зберігач зобов`язаний вживати всіх заходів для забезпечення схоронності майна (а.с. 35);

-п. 3.5 Договору, зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, те майно, що було передане на зберігання (а якщо було передбачено зберігання товарів, визначений родовими ознаками, то тотожну або обумовлену Сторонами кількість товарів того самого роду та якості). Поклажодавець може зазначити особу як одержувача майна, переданого на зберігання, шляхом надання такій особі простого або подвійного складського свідоцтва (а.с. 35);

-п. 4.3. Договору, поклажодавець зобов`язаний відшкодувати зберігачеві збитки, завдані властивостями зданого на зберігання майна, якщо зберігач, приймаючи його на зберігання, не знав і не повинен був знати про ці властивості (а.с. 35);

-п. 4.5. Договору, якщо у разі пошкодження майна, за яке зберігач несе відповідальність, якість майна змінилася настільки, що воно не може бути використаним за первісним цільовим призначенням, то поклажодавець має право відмовитись від майна і вимагати від зберігача відшкодування вартості цього майна, а також інших збитків (а.с. 35).

25.03.2024 позивач надіслав відповідачеві претензію стосовно не виконання останнім умов Договору зберігання від 30.09.2021 (а.с. 49), але 27.03.2024 відповідач надав відповідь на претензію, в якій повідомив, що повернути ОСОБА_1 майно соняшник 2021 року врожаю вагою 14,75 тон не має можливості (а.с. 51).

Таким чином, умови Договору зберігання сільськогосподарської продукції від 30.09.2021 не виконані, соняшник вагою 14,75 тон позивачу не повернуто.

Згідно статистичних даних Головного управління статистики у Запорізькій області, станом на 2021 рік середня вартість насіння культур олійних становить 16878,60 грн (а.с.39).

Отже, суд дійшов до висновку, що відповідач має сплатити позивачу спричинену шкоду у розмірі 248959,35 грн.

Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами частин 1-2 ст. 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (ст. 627 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обв`язки відповідно до договору (ст. 631 ЦК України).

Згідно норм ст. 827 ЦК України, за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

Якщо позичкодавець не виконує обов`язку передати річ у користування, друга сторона має право вимагати розірвання договору позички та відшкодування завданих збитків (ст. 830 ЦК України).

Якщо сторони не встановили строку користування річчю, він визначається відповідно до мети користування нею (ст. 831 ЦК України).

Згідно ст. 836 ЦК України, якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків.

Разом з цим, згідно ч. 1 ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання (ст. 938 ЦК України).

Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання (ст.946 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 206 ЦПК України передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, враховуючи всі наведені вище обставини, зважаючи на всі вищезазначені норми закону, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 законними та обґрунтованими, у зв`язку з чим вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, у зв`язку із визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, 50 відсотків судового збору в сумі 3244,80 грн від 6489,59 грн, сплаченого позивачем при поданні позову до суду згідно з платіжною інструкцією № 0.0.3562867225.1 від 02.04.2024 підлягає поверненню позивачу з державного бюджету, а 50 відсотків судового збору в сумі 3244,80 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 321, 626, 827, 936 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_3 ) до Селянського (фермерського) господарства «ДАР» (місцерозташування: Запорізька область, Василівський район, с. Широке, вул. Садова, буд. 11, ЄДРПОУ 19279298) про стягнення шкоди, спричиненої внаслідок порушення умов договору позички транспортного засобу задовольнити.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «ДАР» на користь ОСОБА_1 завдану шкоду в загальному розмірі 648959,35 грн, що складається із заборгованості за Договором позички транспортного засобу від 01.11.2020 в розмірі 400000,00грн та за Договором зберігання сільськогосподарської продукції від 30.09.2021 в розмірі 248959,35 грн, а також судовий збір в розмірі 3244,80 грн.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області повернути ОСОБА_1 50 відсотків від сплаченого нею судового збору, що становить 3244,80 грн, відповідно до платіжної інструкції №0.0.3562867225.1 від 02.04.2024.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Суддя О.С. Яцун