Рішення

від 10.12.2024 по справі 332/1411/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/1411/24

Провадження №: 2/332/1378/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

10 грудня 2024 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Марченко Н.В.,

при секретарі судового засідання Петракей Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Єренка Дмитра Віталійовича до Обслуговуючого гаражного кооперативу «Металург» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду щодо поновлення працівника на роботі,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Єренка Д.В. звернувся до суду із позовною заявою до Обслуговуючого гаражного кооперативу «Металург» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду щодо поновлення працівника на роботі. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 03.11.2010 він працював на посаді майстра в ОГК «Металург». 01.11.2012 на підставі розпорядження № 28п6 від 26.10.2012 був переведений на посаду старшого майстра. 27.02.2018 Головою правління ОГК «Металург» був підписаний Протокол №4/27.02.2018, згідно змісту якого прийнято рішення скоротити посаду старшого майстра, про що був прийнятий наказ № 18 від 28.02.2018. 02.05.2018 наказом № 40к ОСОБА_1 звільнено з посади старшого майстра, у зв`язку зі скороченням штату працівників на підставі п. 1 ч. 1ст. 40 КЗпП України. Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2018 у справі №332/1914/18 (провадження № 2/332/1055/18), яке постановою Запорізького апеляційного суду від 18.03.2019 залишено без змін, зокрема, визнано незаконним та скасовано наказ ОГК «Металург» № 40к від 02.05.2018 про звільнення з посади старшого майстра ОСОБА_1 , у зв`язку з чим ОСОБА_1 поновлено на посаді.

Заочним рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 04.11.2019 року у справі №332/1487/19 (провадження № 2/332/1078/19), що набрало законної сили 06.12.2019 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОГК «Металург» на користь ОСОБА_1 середній заробіток у розмірі 49187,97 грн. за час затримки виконання рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2018 року та моральну шкоду у розмірі 3000,00 грн.

У подальшому, рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 06.05.2020 у справі № 332/326/20 (провадження № 2/332/567/20), що постановою Запорізького апеляційного суду від 21.10.2020 залишено без змін, стягнуто з ОГК «Металург» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2018 за період з 05.11.2019 по 11.02.2020 у розмірі 14689,62 грн., та моральну шкоду у розмірі 2000,00 грн.

Крім того, рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25.08.2021 року у справі № 332/1548/21, яке набрало законної сили 06.11.2021 року, стягнуто з ОГК «Металург» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки виконання рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2018 року за період з 12.02.2020 по 20.04.2021 в розмірі 68 774,13 грн. та моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.

Також, рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 15.03.2023 року у справі № 332/1100/22 (провадження № 2/332/57/23) ), яке постановою Запорізького апеляційного суду від 24.07.2023 залишено без змін, позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОГК «Металург» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2018 року за період з 21.04.2021 по 21.12.2022 у розмірі 93256, 83 грн.

Заочним рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 29.11.2023 року у справі №332/5948/23 (провадження № 2/332/1906/23), що набрало законної сили 02.01.2024 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОГК «Металург» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2018 року за період з 22.12.2022 по 05.10.2023 у розмірі 45849, 42 грн.

З метою виконання рішення суду, позивач звертався до відповідача із заявою про виконання рішення суду, однак рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя про поновлення його на роботі на даний час не виконано. За таких підстав, у позові позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки виконання рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2018 року за період з 06.10.2023 по 08.03.2024 в сумі 34498 грн. 35 коп. та понесені судові витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13.03.2024 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 15.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено розгляд справи у судовому засіданні.

07.10.2024, через підсистему «Електронний суд», від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки виконання рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2018 року за період з 06.10.2023 по 08.10.2024 в сумі 58535,91 грн. та понесені судові витрати по оплаті судового збору.

25.11.2024, через підсистему «Електронний суд», від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази, на які ОСОБА_1 посилається у своїй позовній заяві, а саме: протокол № 4/27.02.2018, наказ № 18 від 28.02.2018 року та № 40к від 02.05.2018 року. Більш того, Позивачем не подавалися до суду відповідні клопотання про витребування цих доказів від Відповідача. Крім того, сума, яку просить стягнути Позивач є необґрунтованою та безпідставною, оскільки за змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника ( постанови Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 760/4080/19 (провадження № 61-9866св20) та від 21 квітня 2021 року у справі № 461/1303/19 (провадження № 61-17899св20).

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, представником позивача через канцелярію суду подано заяву про розгляд справи за його та позивача відсутності, позовні вимоги просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, через підсистему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи за його відсутності, у задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши докази по справі, встановивши такі факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з нижченаведених підстав.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-435цс15, для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставістатті 236 КЗпП Українисуду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, в разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного для після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що з 03.11.2020 року ОСОБА_1 працював на посаді майстра в Обслуговуючому гаражному кооперативі «Металург».

01.11.2012 на підставі розпорядження № 28п6 від 26.10.2012 року ОСОБА_1 переведений на посаду старшого майстра.

27.02.2018 Головою правління ОГК «Металург» був підписаний протокол №4/27.02.2018, згідно змісту якого було прийнято рішення скоротити посаду старшого майстра, про що був прийнятий наказ № 18 від 28.02.2018.

02.05.2018 наказом № 40к ОСОБА_1 було звільнено з посади старшого майстра у зв`язку зі скороченням штату працівників на підставі п. 1 ч .1 ст. 40 КЗпП України.

Заочним рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 04.11.2019 року у справі №332/1487/19 (провадження № 2/332/1078/19), що набрало законної сили 06.12.2019 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОГК «Металург» на користь ОСОБА_1 середній заробіток у розмірі 49187,97 грн. за час затримки виконання рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2018 року та моральну шкоду у розмірі 3000,00 грн.

У подальшому, рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 06.05.2020 у справі № 332/326/20 (провадження № 2/332/567/20), що постановою Запорізького апеляційного суду від 21.10.2020 залишено без змін, стягнуто з ОГК «Металург» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2018 за період з 05.11.2019 по 11.02.2020 у розмірі 14689,62 грн., та моральну шкоду у розмірі 2000,00 грн.

Крім того, рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25.08.2021 року у справі № 332/1548/21, яке набрало законної сили 06.11.2021 року, стягнуто з ОГК «Металург» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки виконання рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2018 року за період з 12.02.2020 по 20.04.2021 в розмірі 68 774,13 грн. та моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.

Також, рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 15.03.2023 року у справі № 332/1100/22 (провадження № 2/332/57/23) ), яке постановою Запорізького апеляційного суду від 24.07.2023 залишено без змін, позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОГК «Металург» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2018 року за період з 21.04.2021 по 21.12.2022 у розмірі 93256, 83 грн.

Заочним рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 29.11.2023 року у справі №332/5948/23 (провадження № 2/332/1906/23), що набрало законної сили 02.01.2024 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОГК «Металург» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2018 року за період з 22.12.2022 по 05.10.2023 у розмірі 45849, 42 грн.

На теперішній час рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2018 року не виконано, позивача не поновлено на посаді старшого майстра.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Із розрахунку наданого позивачем до суду, вбачається, що на час розгляду цієї справи кількість днів вимушеного прогулу складає 263 робочих днів, а саме з 06.10.2023 (наступний день від дня винесення останнього рішення суду щодо періоду затримки виконання рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2018 року) і до 08.10.2024 (день подання заяви про збільшення позовних вимог) і, виходячи із середньої заробітної плати за останні два місяця роботи 222,57 грн., яка вирахувана наступним чином.

Згідно довідки № 31 від 11.06.2018 року позивачу за березень та квітень 2018 року (останні місяці, коли він працював) було нараховано 8 902,8 грн. заробітної плати, а саме за березень 2018 року 7 332,00 грн. та за квітень 2018 року - 1 570,80 грн., при цьому, число відпрацьованих робочих днів у березні 2018 року - 21 день, у квітні 19 днів.

Таким чином, середньоденна заробітна плата Позивача за останні два місяці роботи становить (7 332,00 + 1 570,80 ) : (21 + 19) = 222,57 грн.

Отже, 227,57 грн. * 263 дня вимушеного прогулу, обумовленого часом затримки виконання рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2018 року становить 58535,91 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд визнає його правильним, а також враховує, що відповідачем не надано альтернативного розрахунку.

Доводи представника відповідача, що підставою для відмови у задоволенні позову є відсутність в матеріалах справи доказів, на які посилається позивач, а саме: протокол № 4/27.02.2018, накази № 18 від 28.02.2018 року та № 40к від 02.05.2018 року є безпідставними, оскільки, як було раніше зазначено, що, відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Дані обставини вже встановлені судом у зазначених вище рішеннях суду.

Також, посилання представника відповідача на те, що сума, яку просить стягнути позивач є необґрунтованою та безпідставною з огляду на те, що за змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника не заслуговує на увагу, з наступних підстав.

Згідно з частиною 7 статті 235 Кодексу законі про працю України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно достатті 236 Кодексу законів про працю України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Стаття 236 КЗпП Українине містить жодних застережень, щодо звільнення власника або уповноваженого ним органу від відповідальності за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними, тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 268, 280-284, 288 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в особі представника адвоката Єренко Дмитра Віталійовича до Обслуговуючого гаражного кооперативу «Металург» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду щодо поновлення працівника на роботі задовольнити.

Стягнути з Обслуговуючого гаражного кооперативу «Металург», код ЄДРПОУ 20510950 на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2018 року за період з 06.10.2023 року по 08.10.2024 року в сумі 58535 ( п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот тридцять п`ять) гривень 91 копійку.

Стягнути з Обслуговуючого гаражного кооперативу «Металург», код ЄДРПОУ 20510950 на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1211 ( одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Н.В. Марченко