Постанова

від 15.11.2024 по справі 761/41980/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/41980/23

Провадження № 3-в/761/53/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2024 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Кваша А.В., вирішуючи питання про прийняття до розгляду заяви адвоката Ступніка Сергія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 про перегляд постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 19.12.2023 по справі №761/41980/23 за нововиявленими обставинами

ВСТАНОВИЛА

До провадження судді Шевченківського районного суду м. Києва Кваші А.В., надійшла заява адвоката Ступніка Сергія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 про перегляд постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 19.12.2023 по справі №761/41980/23 за нововиявленими обставинами.

За обставин викладених в заяві особа вказує, що Шевченківським районним судом міста Києва розглянуто справу № 761/41980/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 485 Митного кодексу України.

19.12.2023 винесено постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених статтею 485 Митного кодексу України та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 279 018,61 (двісті сімдесят дев`ять тисяч вісімнадцять) грн. 61 коп. на користь держави. Київським апеляційним судом 03.07.2024 року вказану постанову залишено без змін.

Адвокат посилається на ст. ст. 293, 294 КУпАП та уважає можливим для такої процедури перегляду застосувати правила ст. 459-467 Кримінального процесуального кодексу України з огляду на практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої провадження у справах про адміністративні правопорушення уважається кримінальним у розумінні Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Рішення Європейського суду з прав людини від 30.10.2014 у справі «Швидка проти України»).

У зв`язку з чим, ініціатор заяви просить скасувати постанову Шевченківського районного суду від 19.12.2023 по справі № 761/41980/23 за нововиявленими обставинами, прийняти нову постанову, якою закрити провадження в адміністративній справі № 761/41980/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 485 Митного кодексу України, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши заяву адвоката Ступніка Сергія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 19.12.2023 по справі №761/41980/23, за нововиявленими обставинами, суддя дійшла наступного висновку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, а у справах про адміністративні правопорушення - КУпАП, який містить норми як матеріального, так і процесуального права.

Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, зокрема у справах про адміністративні правопорушення - КУпАП, який містить норми як матеріального, так і процесуального права.

Іншого порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративне правопорушення, у тому числі за нововиявленими обставинами, чинним законодавством не передбачено.

Статтею 459 КПК України, на яку посилається адвокат Ступнік С.В. у своїй заяві, дійсно передбачено перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами.

Водночас, нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. При цьому неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду в прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні, що переглядається.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи тощо) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Натомість, в своїй заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, адвокат Ступнік С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , посилається саме на нові докази, які на його думку повинні підтверджувати ті ж самі обставини, які були предметом судового розгляду і за своєю природою не є нововиявленими обставинами.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Так, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року (N 3236/03) у справі "Пономарьов проти України", жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язково рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення.

Суддя вважає, що посилання адвоката Ступніка С.В. на рішення ЄСПЛ в аспекті заявленого ним питання про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами є недоречним, оскільки згідно позиції Верховного суду не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому, преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій судом.

Крім того, суддя враховує, що у рішенні ЄСПЛ, на яке посилається у своїй заяві адвокат, ЄСПЧ розглянув скаргу за статтею 2 Протоколу № 7, у якій зазначено, що кожен, кого суд визнав винним у вчиненні кримінального правопорушення, має право на перегляд судом вищої інстанції факту визнання його винним або винесеного йому вироку. Здійснення цього права, включаючи підстави, на яких воно може бути здійснене, регулюється законом. Встановлено порушення статті 10 Конвенції щодо права на свободу вираження поглядів, а також статті 2 Протоколу № 7 щодо неможливості ефективно використати своє право на апеляційне оскарження у провадженні, що вважається кримінальним у розумінні Конвенції.

Проте вказана практика розгляду скарги в Рішенні Європейського суду з прав людини від 30.10.2014 у справі «Швидка проти України» не дає підстав для початку процедури перегляду за нововиявленими обставинами вказаної постанови у справі про адміністративне правопорушення в порядку, визначеному для іншого виду судочинства. Посилання в заяві на можливість здійснення перегляду рішення в порядку ст. 459-467 КПК України не ґрунтується на законі. При цьому заява про перегляд не подається представником до суду вищого рівня.

Так, відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За таких обставин вказані в заяві норми кримінального процесуального закону, зокрема і Глави 34 КПК України «Провадження за нововиявленими або виключними обставинами», не можуть бути застосовані до процедури у справі щодо діяння, яке є адміністративним правопорушенням.

При цьому правила Кодексу України про адміністративні правопорушення, Митний кодекс України не передбачають можливості перегляду рішення за нововоиявленими обставинами, такий порядок не визначений вказаними Законами. Завдання провадження у справах про адміністративні правопорушення, які визначені ст.245 КУпАП, є іншими, аніж передбачені статтею 2 КПК України.

За таких обставин відсутні підстави для відкриття провадження за нововиявленими обставинами, заяву необхідно повернути.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 283, 294, 297-1 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА

Заяву адвоката Ступніка Сергія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 19.12.2023 по справі №761/41980/23 за нововиявленими обставинами - повернути особі, яка її подала.

На постанову суду може бути подана скарга до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суддя Антоніна КВАША