Ухвала

від 10.12.2024 по справі 491/1521/17

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 491/1521/17

Провадження 1-в/491/35/24

УХВАЛА

10 грудня 2024 року м. Ананьїв

Суддя Ананьївського районного суду Одеської області, Желясков О.О., розглянувши матеріали заяви Комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради» про видачу дублікату виконавчого листа,

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2024 року в.о. Генерального директора Комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради» Гринчук І. звернувся до Ананьївського районного суду Одеської області з заявою про видачу дубліката виконавчого листа.

20 листопада 2024 року суддею постановлено ухвалу, згідно якої заяву залишено без руху та встановлено для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення ухвали. Копію ухвали суду про залишення заяви без руху заявник отримав 20 листопада 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Зважаючи на викладене вище, визначений суддею десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі від 20 листопада 2024 року, розпочався з 20 листопада 2024 року і закінчився 29 листопада 2024 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, в постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 592/5347/21 зазначено про те, що при обчисленні строків, суди повинні враховувати строки пересилання поштових відправлень, які встановленінаказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року № 958 «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень».

Відповідно до розділу II Нормативів, визначено нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

З огляду на положення Нормативів та на ту обставину, що 20 листопада 2024 року заявник отримав копію ухвали суду про залишення заяви без руху, а останнім днем усунення недоліків у такому випадку було 29 листопада 2024 року включно, суд урахував проміжок часу, який є необхідним на пересилання поштової кореспонденції (починаючи відлік з останнього дня на виконання вимог ухвали суду), з метою врахування мінімального часового проміжку, потрібного для доставлення можливого поштового відправлення на адресу суду, та не приймав процесуальне рішення.

Крім того, згідно відомостей автоматизованої системи документообігу суду, реалізованої за допомогою комп`ютерної програми «Д-3», станом на 10 грудня 2024 року інформація про підтвердження сплати судового збору в розмірі 90,84 гривень від Казначейства відсутня.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України закріплено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно доч.ч.2та 3ст.12ЦПК Україникожна сторонаповинна довестиобставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(з протоколами) (Європейська конвенція з прав людини), ратифікованоїЗаконом № 475/97-ВР від 17.07.97 року, закріплено, що кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини слід брати до уваги те, що реалізуючи ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (рішення суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року (Judgement of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France).

В своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду не є абсолютним з точки зору його практичного забезпечення: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства (Golder v. the United Kingdom від 21.02.1975 року, Osman v. the United Kingdom від 28.10.1998 року, та Kreuz v. Poland від 19.06.2001 року). Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

За змістом ч. 1 ст. 185 ЦПК України, якщо позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, суддя постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до ч. 5 ст. 185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`ять днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Оскільки заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заяву слід визнати неподаною і повернути.

На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Комунального некомерційногопідприємства «Одеськаобласна клінічналікарня» Одеськоїобласної ради»про видачудублікату виконавчоголиставважати неподаною і повернути заявникові.

Роз`яснити заявникові, що у відповідності до положень ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала суду згідно ч. 2 ст. 261 ЦПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ч. 6 ст. 185, п. 6 ч. 1 ст. 353, ч. 1 ст. 354 ЦПК України може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідностідо п.п.15.5 п.п.15п.1Розділу ХІІІПерехідних ПоложеньЦПК Українив новійредакції,до дняпочатку функціонуванняЄдиної судовоїінформаційно-телекомунікаційноїсистеми апеляційніта касаційніскарги подаютьсяучасниками справидо абочерез відповіднісуди,тобто вданому випадкучерез Ананьївськийрайонний судОдеської області. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Копію цієї ухвали надіслати заявникові в порядку, встановленомуст. 272ЦПК України.

Копію заяви залишити в суді.

Суддя Желясков О.О.

Ухвала суду набрала законної сили "_____"

Оригінал ухвали суду знаходиться в матеріалах справи № 491/1521/17 (провадження № 1-в/491/35/24) Ананьївського районного суду Одеської області.