Постанова

від 09.12.2024 по справі 496/603/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2297/24

Справа № 496/603/20

Головуючий у першій інстанції Горяєв І.М.

Доповідач Дришлюк А. І.

Категорія: 57

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.,

при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою начальника Київського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_1 , на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 20 липня 2023 року по справі за скаргою ОСОБА_2 , зацікавлені особи Перший Київський відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса Перчик В.О., ОСОБА_3 , на дії державного виконавця, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Біляївського районного суду Одеської області з скаргою, в якій просив визнати протиправними дії головного державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Перчик В. О. щодо винесення 18 січня 2023 року постанови про арешт коштів боржника та скасувати вказану постанову. Заявник зазначав, що за рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 12 липня 2010 року стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 , на утримання спільного сина ОСОБА_4 у розмірі частки з усіх видів заробітку. Разом з тим, заявник у подальшому одружився та від шлюбу у нього народилося двоє дітей, а оскільки дружина не працює, на його утриманні дружина та двоє малолітніх дітей, тому фактично матеріальне становище погіршилося та ОСОБА_2 не має фінансової можливості виплачувати аліменти на утримання сина у визначеному рішенням суду розмірі. За результатом розгляду його позову про зменшення аліментів 08 лютого 2021 року за справою він отримав виконавчий лист, в якому було зазначено: зменшити розмір аліментів утримуваних із ОСОБА_2 за рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 12 липня 2010 року, а саме стягнути зі ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_3 , аліменти, на утримання сина ОСОБА_4 , у розмірі 1/6 частини заробітної плати (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця до його повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили. 21 вересня 2021 року заявник подав заяву до начальника Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про прийняття до виконання виконавчий лист № 496/603/20, в якому було зазначено щодо зменшення розмір аліментів. Відповідно до довідки ВДВС №31535 від 17 вересня 2020 року станом на 17.09.2020 року відсутня заборгованість по виконавчому листу № 2-1280/2010, виданого Біляївським районним судом Одеської області 12.07.2010 року про стягнення аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частини з усіх видів його заробітку, починаючи з 26.04.2010 і до повноліття дитини. Однак постановою Головного державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі від 18.01.2023 у зазначеному виконавчому провадженні було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на його відкритих рахунках та належать боржнику. Заявник, вважає протиправними дії головного державного виконавця Першого Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Перчик В.О. щодо винесення 18.01.2023 постанови про арешт коштів боржника. У зв`язку із чим, звернувся до суду з вказаною скаргою (т. 1, а.с. 1-14).

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 20.07.2023 скаргу ОСОБА_2 , за участю зацікавлених осіб Першого Київського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса, головного державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса - Перчик В.О., ОСОБА_3 , на дії державного виконавця було вирішено задовольнити. Суд вирішив визнати протиправними дії головного державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса Перчика Віталія Олександровича щодо винесення постанови про арешт коштів боржника ВП 42105030 (т. 1, а.с. 186-189).

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, начальник Київського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Саламаха В.В. звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою у задоволенні скарги на дії державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ухвала Біляївського районного суду Одеської області від 20 липня 2023 року є незаконною, необґрунтованою та постановленою без повного та всебічного дослідження всіх обставин, що мають значення для справи, оскільки судом не було взято до уваги, що згідно заяви від 21 вересня 2021 року про прийняття до виконання виконавчого листа № 496/603/20, в якому було зазначено щодо зменшення розміру аліментів, заявником зазначено у додатках та надано копію виконавчого листа, а не оригінал документа. Відповідно до норм чинного законодавства, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Окрім того, судом не взято до уваги той факт, що зазначені судом довідка ВДВС № 31535 від 17 вересня 2020 року про відсутність заборгованості по виконавчому листу про стягнення з заявника аліментів на користь ОСОБА_3 та постанова Головного державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одеса від 18 січня 2023 року мають різницю у часі більше двох років. До того ж, апелянт наголошує на тому, що при постановлені ухвали не надано належної уваги тому факту, що у відзиві на скаргу було зазначено, що постанову про арешт коштів від 18 січня 2023 року було винесено через те, що в матеріалах виконавчого провадження була відсутня інформація щодо сплати боржником аліментів, також боржником та стягувачем на адресу відділу не надано інформації про сплату аліментів, так як аліменти боржником сплачувалися через бухгалтерію на користь стягувача (т. 1, а.с. 192-199).

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 10, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці та тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам.

Учасники провадження в судове засідання не з`явилися. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що заявник офіційно працевлаштований та кошти стягнуті із заробітної плати ОСОБА_2 перераховуються ІНФОРМАЦІЯ_3 стягувачу ОСОБА_3 . Щомісячно до відділу надходять звіти про здійснення відрахування аліментів, згідно яких заборгованість по виконавчому листу відсутня, що підтверджено листом Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Тому суд дійшов висновку, що постанова державного виконавця від 18.01.2023 підлягає скасуванню та вимоги скаржника в частині визнання протиправними дій головного державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Перчик В.О. щодо винесення 18.01.2023 постанови про арешт коштів боржника ВП 42105030є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги заявника з приводу скасування постанови про арешт коштів боржника ВП 42105030, то згідно постанови головного державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Перчик В.О. про зняття арешту з коштів від 20.02.2023 знято арешт з усіх рахунків, що належать боржнику ОСОБА_2 , тому вказана вимога не підлягає розгляду, оскільки з вказаного приводу відсутній між сторонами спір, також заявник у своєму клопотанні підтримав вимоги в частині визнання протиправними дій головного державного виконавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи

Як вбачається з матеріалів справи, постановою головного державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Перчик В.О. від 18.01.2023, ВП 42105030, накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_2 у виконавчому провадженні щодо виконання виконавчого листа № 2-1280/2010, виданого 12.07.2010 Біляївським районним судом Одеської області про стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу), щомісяця на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1, а.с. 97).

20.02.2023 вказана постанова була скасована на підставі заяви стягувача ОСОБА_3 , в якій зазначено, що заборгованість утримувалась щомісячно та станом на 13.02.2023 заборгованість по виконавчому листу відсутня (т. 1, а.с. 119).

Також, 20.02.2023 виконавець повернув виконавчий документ № 2-1280/2010, виданий 12.07.2010 Біляївським районним судом Одеської області стягувачу та скасував постанову про звернення стягнення на заробітну плату В-7/1039 від 15.05.2014 (т. 1, а.с. 118).

В матеріалах справи наявний звіт головного бухгалтера в/ч НОМЕР_1 про здійснені відрахування та виплати на підставі постанови від 15.05.2014 ВП № В-7/1039 за виконавчим листом № 2-1280/2010, виданим 12.07.2010 Біляївським районним судом Одеської області, на користь ОСОБА_3 (т. 1, а.с. 95).

Нормативно-правове регулювання та оцінка апеляційного суду

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів.

У разі самостійного надіслання стягувачем виконавчого документа безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю чи фізичній особі, зазначеним у частині першій статті 7 цього Закону, індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Відповідно до ч. 2 вказаної статті за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

За ч. 3 цієї статті визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом.

Відповідно до розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 (далі Інструкція) виконавець розпочинає примусове виконання рішення про стягнення аліментів на підставі виконавчого документа, зазначеного устатті 3Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець протягом десяти днів з дня відкриття виконавчого провадження здійснює заходи для отримання інформації про доходи боржника та виносить постанову про звернення стягнення на доходи боржника, оформлену відповідно допункту 3розділу Х цієї Інструкції. Стягнення аліментів здійснюється відповідно до вимогстатті 70Закону та пунктів 3-10 розділу Х цієї Інструкції.

У разі якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження.

Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбаченихчастиною четвертоюстатті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.

Відповідно доположень ч.ч.1-4ст.56Закону України«Про виконавчепровадження» арештмайна (коштів)боржника застосовуєтьсядля забезпеченняреального виконаннярішення.

Арешт намайно (кошти)боржника накладаєтьсявиконавцем шляхомвинесення постановипро арештмайна (коштів)боржника абопро описта арештмайна (коштів)боржника.

Арешт накладаєтьсяу розмірісуми стягненняз урахуваннямвиконавчого збору,витрат виконавчогопровадження,штрафів таосновної винагородиприватного виконавцяна всемайно боржникаабо наокремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Відповідно до розділу VIІІ Інструкції на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку/електронного гаманця, на якому знаходяться кошти/електронні гроші, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти/електронні гроші на всіх рахунках/електронних гаманцях боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

За обставинами даної справи на виконанні Першого Київського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса перебував виконавчий лист № 2-1280/2010, виданий 12.07.2010 Біляївським районним судом Одеської області про стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу), щомісяця на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В межах вказаного виконавчого провадження 15.05.2014 була винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату В-7/1039.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 08.02.2021 в справі № 496/603/20 вирішено зменшити розмір аліментів до 1/6 частини заробітної плати ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1, а.с. 70-74). Копію вказаного рішення та виконавчого листа ОСОБА_2 21.09.2021 подав до державної виконавчої служби (т. 1, а.с. 94). В матеріалах справи наявна копія виконавчого листа № 496/603/20, на якій міститься підпис та напис: «Отримали оригінал, державний виконавець Першого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Рибальченко К.С.» (т. 1, а.с. 98). Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази щодо прийняття/відмови в прийнятті до виконання вказаної заяви та виконавчого листа державним виконавцем.

Відповідно до звіту головного бухгалтера в/ч НОМЕР_1 впродовж з 01.01.2022 по 31.12.2022 на виконання постанови виконавця В-7/1039 від 15.05.2014 здійснювалися відрахування в розмірі 1/6 заробітної плати ОСОБА_2 .

Вказані обставини підтверджують, що роботодавець боржника здійснював перерахування аліментів за виконавчим листом. Відомостей щодо того, що вказані кошти перераховувалися безпосередньо на рахунок стягувача матеріали справи не містять, тому відповідні доводи апелянта відхиляються апеляційним судом.

При цьому, апеляційний суд зауважує, що в матеріалах справи відсутній будь-який розрахунок заборгованості боржника за сплатою аліментів, в тому числі станом на 18.01.2023.

Крім того, державний виконавець при винесені постанови про арешт коштів боржника від 18.01.2023 ВП № 42105030 в порушення положень ч. 3 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» та розділу VIІІ Інструкції не вказав суму коштів, на яку накладається арешт. За таких обставин, скарга на дії державного виконавця є обґрунтованою.

Одночасно, апеляційний суд зауважує, що довідка ВДВС № 31535 від 17.09.2020 про відсутність заборгованості за аліментами не впливає на вирішення справи по суті, оскільки не стосується спірного періоду часу, в межах якого виконавцем вчинялися відповідні дії та, відповідно, щодо якого скаржник звернувся до суду (т. 1, а.с. 96).

За таких обставин заява про визнання протиправними дій головного державного виконавця щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 18.01.2023 є обґрунтованою.

З матеріалів справи вбачається, що скаржник просив скасувати постанову про арешт коштів боржника від 18.01.2023. Суд першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали дійшов висновку про безпідставність постанови від 18.01.2023, однак, вказав, що постановою виконавця від 22.02.2023 знятий арешт з коштів боржника, а тому між сторонами відсутній спір. Однак, вказане не відповідає обставинами справи, оскільки скаржник сформулював вимоги в скарзі на дії виконавця та просив скасувати постанову від 18.01.2023. Відтак, резолютивна частина ухвали не в повній мірі відповідає вимогам, встановленим ст. 260 ЦПК України та не містить висновку суду щодо кожної з заявлених вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Таким чином, враховуючи вище встановлені обставини справи, оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, апеляційний суд на підставі ч. 4 ст. 376 ЦПК України змінює оскаржувану ухвалу суду першої інстанції в резолютивній частині.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу начальника Київського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 20 липня 2023 року змінити та викласти резолютивну частину в наступній редакції:

Визнати протиправними дії головного державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса Перчика Віталія Олександровича щодо винесення постанови про арешт коштів боржника ВП 42105030.

Скасувати постанову про арешт коштів боржника від 18.01.2023 ВП 42105030.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік