Рішення

від 12.11.2024 по справі 160/31098/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 рокуСправа №160/31098/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ОКТАНТРЕЙД про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у справі №160/31098/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ОКТАНТРЕЙД до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (відповідач-1), Державної податкова служба України (відповідач-2), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа №160/31098/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ОКТАНТРЕЙД до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (відповідач-1), Державної податкова служба України (відповідач-2), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ОКТАНТРЕЙД до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (відповідач-1), Державної податкова служба України (відповідач-2), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено у повному обсязі; визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, № 8870312/43336732 від 25.05.2023 року про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю ОКТАНТРЕЙД (код ЄДРПОУ 43336732, місцезнаходження: вул. Ватутіна, буд. 31, прим. 80, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50029) у реєстрації податкової накладної №3 від 24.05.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язано Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) зареєструвати податкову накладну №3 від 24.05.2022 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю ОКТАНТРЕЙД (код ЄДРПОУ 43336732, місцезнаходження: вул. Ватутіна, буд. 31, прим. 80, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50029), в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання на реєстрацію.

Також вищевказаним рішення суду стягнуто з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОКТАНТРЕЙД судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1342,00грн. (одна тисяча триста сорок дві гривні 00 копійок).

07.10.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю ОКТАНТРЕЙД про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просив суд ухвалити додаткове рішення у справі №160/31098/23 про стягнення з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОКТАНТРЕЙД судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5100,00 грн. з кожного.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 року було задоволено вимоги позивача в повному обсязі, однак, судом не вирішувалося питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем. При цьому, оскільки розгляд справи здійснювався у письмовому провадженні, то заявити про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на правову допомогу та надати відповідні докази не було можливим до отримання копії рішення суду, яке у цьому випадку було отримано не одразу через некоректну роботу серверів підсистеми «Електронний суд», а також відсутність електроенергії та/або перепади напруги в мережі в умовах нестабільної роботи енергосистеми в умовах війни, разом з цим, позивачем у позовній заяві зазначалося, що позивач має намір понести такі витрати, при цьому, детальний опис робіт адвоката, акт виконаних робіт адвоката та квитанція про оплату його послуг будуть надані після винесення рішення у цій справі. Так, разом із позовом було надано докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8200,00грн., а саме: Договір про надання правової допомоги №2/10-2023 від 10 жовтня 2024 року; Акт наданих послуг №1/05/10- 2024 від 17 листопада 2023 року до договору про надання правової допомоги №2/10-2023 від 10 жовтня 2024 року; Довідка про оплату правової допомоги в сумі 8200,00грн. Крім цього, разом із заявою про компенсацію судових витрат ТОВ ОКТАНТРЕЙД подані копії документів на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2000,00грн., а саме: Акт наданих послуг №2/05/10-2023 за договором про надання правової допомоги №5/10- 2023 від 10 жовтня 2024; Квитанція до прибуткового касового ордера на підтвердження фактичної оплати послуг адвоката готівковими грошовими коштами. Задля забезпечення суду можливості ознайомитися з повним комплектом документів щодо витрат на професійну правничу допомогу ТОВ ОКТАНТРЕЙД позивач додав всіх їх до цієї заяви. За вказаних обставин, представник позивача просить суд прийняти додаткове рішення у справі щодо стягнення з відповідачів витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 року прийнято до провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ОКТАНТРЕЙД про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у справі №160/31098/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ОКТАНТРЕЙД до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (відповідач-1), Державної податкова служба України (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, а також призначено до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ОКТАНТРЕЙД про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у справі в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи).

21.10.2024 року до суду надійшли заперечення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в яких зазначається, що розмір заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у цій справі не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, оскільки наявна стала практика розгляду подібних справ, що сформована Верховним Судом та судами апеляційної інстанції, отже, типовість предмету спору надає можливість для значного скорочення часу при складанні/поданні позовних заяв з подібних категорій справ. Також відповідач-1 зазначає, що справа №160/31098/24 розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, отже, представник позивача у часті у судових засіданнях не брав. При цьому позивачем та його представником належним чином необґрунтовано заявлений розмір витрат на правничу допомогу і не наведено жодного їх розрахунку, з якого можливо б було встановити чому визначена саме така сума правничої допомоги (адвокатських послуг). Водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області є бюджетною організацією, фінансування якої здійснюється з Державного бюджету, і стягнення з відповідача-1 визначених представником позивача витрат, сума яких є значною та необґрунтованою, призведе до зменшення відповідних видатків на забезпечення діяльності органу, який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Таким чином, відповідач-1 просить суд відмовити у стягнені витрат на правничу допомогу.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд судом заяви позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у справі №160/31098/23.

З огляду на приписи ч.3 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України, якими передбачено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, суд розглянув заяву позивача за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження.

Вирішуючи заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат, суд зважає на таке.

Частиною 1 статті 143 КАС України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

За приписами ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини 3 статті 143 КАС України передбачено, що у разі якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною 5 статті 143 КАС України встановлено, що у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно з п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

При цьому ч.3 ст.252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Зважаючи на те, що у справі, що розглядається, має місце випадок, передбачений ч.3 ст.143 КАС України, з урахуванням ч.7 ст.139 КАС України, оскільки позивачем разом із позовною заявою подавалися докази понесення витрат на професійну правничу допомогу, а після винесення рішення у справі надано додаткові докази з цього приводу, суд доходить висновку, що у такому випадку наявні підстави для ухвалення додаткового рішення з питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Так, за змістом приписів ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

З аналізу положень статті 134 КАС України слідує, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню у судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною.

Водночас, відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах Верховного Суду від 09.03.2021р. у справі №200/10535/19-а, від 05.08.2020р. у справі №640/15803/19.

Так, за правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.09.2018 року у справі № 816/416/18.

Приписами п.4 ч.1 ст.1 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон №5076-VI) передбачено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону №5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до п. 6, 9 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно зі ст.30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009р. №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, схвалених Установчим З`їздом адвокатів України від 17.11.2012 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Таким чином, витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо. Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19.09.2019р. у справі №810/2760/17.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Верховним Судом у постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 08.04.2020р. у справі №922/2685/19.

Такі самі критерії використовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, у рішенні ЄСПЛу справі East/West Alliance Limited проти України, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, суд виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), №34884/97, рішення від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, рішення від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, рішення від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, рішення від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України).

При цьому, у рішенні ЄСПЛ у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду, висловленою у постанові від 23.04.2019р. у справі №826/9047/16.

Судом встановлено, що на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу останнім надано Договір про надання правової допомоги № 5-10-2023 від 10 жовтня 2023 року; акт наданих послуг №1/05/10-2023 від 17 листопада 2023 року на загальну вартість послуг 8200 (вісім тисяч двісті) грн. 00 коп.; акт наданих послуг №2/05/10-2023 від 07 травня 2024 року на загальну вартість послуг 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп; квитанцію до прибуткового касового ордера №9 від 07.05.2024р. на суму 2000,00грн.

Так, 10 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ОКТАНТРЕЙД, в подальшому іменується Клієнт, в особі директора Тонкопряд Кирила Ігоровича, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та адвокатом Горіним Олексієм Олександровичем, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №457 від 24 вересня 2009 року, в подальшому іменується Адвокат, з іншої сторони, разом Сторони, керуючись статтями 26-30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», укладено Договір про надання правової допомоги №5/10-2023.

Відповідно до п.1 цього Договору предметом Договору є забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта у спорі з ГУ ДПС у Дніпропетровській області та ДПС України щодо:

- визнання протиправним та скасування Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 25 травня 2022 року №8870312/43336732 щодо відмови у реєстрації в ЄРПН податкової накладної ТОВ ОКТАНТРЕЙД №3 від 24 травня 2022р.;

- зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ ОКТАНТРЕЙД №3 від 24 травня 2022р. на користь ТОВ УКРАГРОКОМ за господарською операцією з постачання нафтопродуктів на загальну суму 9 750 000 (дев?ять мільйонів сімсот п?ятдесят тисяч ) гривень 29 коп. ( в т.ч. ПДВ - 637850,49 грн.);

- надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз?яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності з питань, щодо зазначеного у п.1.1 цього Договору спору. Складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно з п.1.2 Договору надання правової допомоги здійснюється у наступних формах: консультації; правовий аналіз документації, пов?язаної зі здійсненням господарської діяльності Клієнтом в тій її частині, що так чи інакше стосується предмету цього договору; збір доказів, підготовка листів, заяв ( в т.ч. позовних ) для забезпечення процесу оскарження дій та/або бездіяльності ГУ ДПС у Дніпропетровській області по відношенню до Клієнта; зустрічі, консультації, узгодження правових позицій щодо тих чи інших питань, що стосуються предмету цього договору; інші види послуг, які пов?язані з адвокатською діяльністю та виконанням Договору.

За приписами пунктів 3.1-3.6 Договору гонорар - винагорода Адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів Клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені Договором. Гонорар складається з суми вартості послуг з розрахунку 800 ( вісімсот) грн. 00 коп. за одну годину роботи адвоката. Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення Адвокатом позитивного результату, якого бажає Клієнт. До гонорару не включаються фактичні витрати, необхідні для виконання Договору. Факт наданих послуг підтверджується актом наданих послуг. Цей акт є підставою для сплати гонорару адвокату. Гонорар сплачується готівкою або здійснюється у безготівковому порядку на рахунок Адвоката. У разі проведення розрахунку готівкою Адвокат видає Довідку, зразок якої є Додатком 4 до цього Договору.

Відповідно до акта наданих послуг №1/05/10-2023 від 17 листопада 2023 року Адвокат передав, а Клієнт прийняв наступні послуги Адвоката:

- правовий аналіз документації щодо спірних правовідносин кількість годин - 4, вартість однієї години 800,00 грн, загальна сума 3200,00 грн.;

- зустріч, консультація, узгодження позиції кількість годин - 1,5, вартість однієї години 800,00 грн, загальна сума 1200,00 грн.;

- збір доказів, підготовка адміністративного позову до Окружного адміністративного суду кількість годин - 4,75, вартість однієї години 800,00 грн, загальна сума 3800,00 грн.;

всього: 10,25 годин, загальна вартість послуг 8200,00 грн.

Крім цього, відповідно до акта наданих послуг №2/05/10-2023 від 07 травня 2024 року Адвокат передав, а Клієнт прийняв наступні послуги Адвоката:

- підготовка відповіді на відзив ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо адміністративного позову у справі №160/31098/23 кількість годин - 2,5, вартість однієї години 800,00 грн, загальна сума 2000,00 грн.;

всього: 2,5 годин, загальна вартість послуг 2000,00 грн.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №9 від 07.05.2024р. адвокат Горін Олексій Олександрович прийняв від ТОВ ОКТАНТРЕЙД за актом наданих послуг №2/5/10-2023 від 07.05.2024 суму у розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп.

Таким чином, посилаючись на вищевказані докази, позивач просить суд стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу адвоката в загальному розмірі 10200,00грн. (по 5100,00грн. з кожного).

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в цій адміністративній справі, суд враховує, що ця справа не викликає складності у правовому розумінні та є справою незначної складності у розумінні приписів п.2 ч.6 ст.12 КАС України, яка розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, тобто без проведення судового засідання, тому адвокат у судових засіданнях участі не брав, а також з огляду на наявність усталеної судової практики з вирішення цієї категорії спорів, що є сформованою тривалий час, а, отже, підготовка такої позовної заяви не повинна вимагати багато часу, тим більше, що у даному випадку оскаржувалося лише одне рішення контролюючого органу щодо відмови в реєстрації однієї податкової накладної.

З огляду на наведене, зазначений адвокатом в актах наданих послуг час, витрачений на надання правової допомоги (12,75 годин) та вартість таких робіт, є необґрунтованими та значно завищеними, а заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10200грн. є неспівмірними з категорією та складністю справи, позаяк, як зазначалося вище, ця справа не викликає складності у правовому розумінні та не містить великого обсягу досліджуваних доказів, а також не потребує складання значної кількості процесуальних документів учасниками справи.

Крім цього, із вищезазначеного Акта наданих послуг від 17 листопада 2023р. №01/05/10-2023 слідує, що до всього переліку наданих адвокатом послуг, зокрема, включені такі роботи як: правовий аналіз документації щодо спірних правовідносин 3200 грн, 4 години; збір доказів, підготовка адміністративного позову до Окружного адміністративного суду Дніпропетровської області 3800 грн 4,75 годин., однак, означені витрати не підлягають окремій компенсації за кожну з цих послуг, оскільки охоплюються одним поняттям - підготовка позовної заяви, що включено окремим пунктом до переліку наданих послуг.

При цьому, заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу у розмірі 10200,00 грн. в цілому є неспівмірною з наданим адвокатом обсягом послуг у суді. У поданих документах жодним чином не обґрунтовано вартість наданих правових послуг з урахуванням їх обсягу відповідно до умов Договору, часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), та, виходячи з предмету спору та характеру спірних відносин, розгляду і вирішення справи як незначної складності у спрощеному позовному провадженні, тобто без проведення судових засідань, отже заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому не можуть бути стягнуті у заявленому розмірі.

В той же час, оскільки позивач, у зв`язку із протиправним рішенням контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної був вимушений звернутися до суду за захистом порушених прав, у зв`язку із чим ним було понесено витрати на професійну правничу допомогу, враховуючи принцип співмірності та задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд доходить висновку про необхідність присудження на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн., оскільки така вартість наданих адвокатом послуг є обґрунтованою та співмірною зі складністю справи, ціною позову та обсягом наданої адвокатом правничої допомоги.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що підтвердженими належними та допустимими в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України доказами є витрати позивача на професійну правничу допомогу у сумі 2000,00грн. Тим паче, що саме на цю суму позивачем було надано підтвердження щодо безпосередньої оплати коштів адвокату.

Відтак, у стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8200,00грн., про відшкодування якої просив позивач, слід відмовити у зв`язку із не наданням позивачем належних доказів їх співмірності та розумності, а також того, що вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

При цьому, суд зазначає, що в Кодексі адміністративного судочинства України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, імплементовано нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічний підхід щодо застосування положення частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за умови погодження сторонами при укладанні договору про надання правничої допомоги оплати таких витрат у майбутньому, застосовано Верховним Судом у постановах від 26 червня 2019 року у справі №813/481/18, від 29 жовтня 2020 року у справі №686/5064/20, від 21 січня 2021 року у справі №280/2635/20.

Керуючись ст.ст.132, 134, 139, 143, 252 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Ухвалити додаткове рішення у справі №160/31098/23 за позовною заявою позовною Товариства з обмеженою відповідальністю ОКТАНТРЕЙД до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (відповідач-1), Державної податкова служба України (відповідач-2), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ОКТАНТРЕЙД про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у справі №160/31098/23 задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 44118658, юридична адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОКТАНТРЕЙД (код ЄДРПОУ 43336732, місцезнаходження: вул. Ватутіна, буд. 31, прим. 80, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50029) судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1000,00грн. (одна тисяча гривень 00 копійок).

Стягнути з Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, юридична адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОКТАНТРЕЙД (код ЄДРПОУ 43336732, місцезнаходження: вул. Ватутіна, буд. 31, прим. 80, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50029) судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1000,00грн. (одна тисяча гривень 00 копійок).

У стягненні з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України решти витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст.295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: О.М. Турова