Рішення

від 06.12.2024 по справі 280/10784/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2024 року Справа № 280/10784/24 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7» до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гоголя, 143" про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду 21 листопада 2024 року надійшла позовна заява Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7» (далі позивач, КП «ВРЕЖО №7») до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі відповідач), у якій позивач просить суд:

Визнати постанову старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бревко Наталії Юріївни ВП №75748586 від 13.11.2024 про накладення штрафу незаконною та скасувати її.

Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Адміністративній справі присвоєно № 280/10784/24.

Ухвалою суду від 26 листопада 2024 року відкрите провадження в адміністративній справі № 280/10784/24 на підставі позовної заяви Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7» до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови. Призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні на 06 грудня 2024 року о 14:30 год.

22 листопада 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7» до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якій позивач просить суд: визнати постанову старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Бревко Наталії Юріївни ВП №75748586 від 20.11.2024 про накладення штрафу не законною та скасувати її.

Адміністративній справі присвоєно №280/10823/24.

Ухвалою суду від 26 листопада 2024 року у справі №280/10823/24 відкрите провадження за позовом Комунального підприємства "ВИРОБНИЧЕ РЕМОНТНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ЖИТЛОВЕ ОБ`ЄДНАННЯ №7" до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови. Призначено судове засідання на 03 грудня 2024 року о/об 10:00 год.

Ухвалою суду від 28 листопада 2024 року клопотання Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7» про об`єднання справ в одне провадження, - задоволено. Об`єднано в одне провадження для спільного розгляду справи № 280/10784/24 та №280/10823/24 за позовами Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7» до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови. Об`єднаній справі присвоєно № 280/10784/24. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гоголя, 143" (вул.Гоголя, буд.143, м.Запоріжжя, 69002; код ЄДРПОУ 40253690).

Судом подальший розгляд здійснюється об`єднаної справи №280/10784/24 відповідно до заявлених позовних вимог.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вважає оскаржувані постанови про накладення штрафу за невиконання рішення Господарського суду Запорізької області у справі №908/1476/19 такими, що підлягають скасуванню з наступних підстав. Сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника. Фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є відсутність у господарському віданні КП «ВРЕЖО №7» нежитлового приміщення №11 І поверху площею 23,70 м.кв.; нежитлового приміщення №16 І поверху площею 78,20 м.кв.; приміщення підвалу з частиною нежитлового приміщення №346 площею 27,97 м.кв., приміщення підвалу з частиною нежитлового приміщення №346 площею 52,30 м.кв., приміщення підвалу з частиною нежитлового приміщення №346 площею 86,20 м.кв., які зазначені у резолютивній частині рішення суду. Зазначені приміщення у господарське відання КП «ВРЕЖО №7» згідно рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 21.09.2018 р. № 439/9 «Про передачу майна комунальної власності в господарське відання комунальному підприємству «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7» Запорізької міської ради» не передавалися. Не дочекавшись спливу терміну 10 робочих днів, відповідачем 20.11.2024 повторно винесена постанова про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн, без дослідження підстав невиконання позивачем рішення суду. Позивач просить задовольнити позовні вимоги.

29 листопада 2024 року до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, у яких позивач також просить суд залучити Комунальне підприємство «ГРАДПРОЕКТ» до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача.

Відповідач позовні вимоги не визнав, 03 грудня 2024 року надав до суду заяву, у якій зазначає, що підстави для скасування постанов про накладання штрафу у державного виконавця відсутні, у зв`язку з невиконання рішення суду, а саме: судового наказу №908/1476/19 виданого 20.02.2024 Господарським судом Запорізької області про зобов`язання Комунального підприємства "ВРЕЖО-7" передати в управління за актом приймання-передачі Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Гоголя, 143" (69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 143, ідентифікаційний номер юридичної особи 40253690) нежитлове приміщення № 11 на 1 поверсі площею 23,70 кв.м., нежитлового приміщення № 13 на 1 поверсі площею 37,30 кв.м., нежитлове приміщення № 15 на 1 поверсі площею 16,50 кв.м., нежитлове приміщення № 16 на 1 поверсі площею 78,20 кв.м., нежитлове приміщення № 17, 18, 19, 21 на 1 поверсі площею 64,50 кв.м., приміщення підвалу з частиною нежитлового приміщення № 346 площею 27,97 кв.м., приміщення підвалу з частиною нежитлового приміщення № 346 площею 52,30 кв.м., нежитлове приміщення № XVI на 1 поверсі площею 144,60 кв.м., приміщення підвалу з частиною нежитлового приміщення № 346 площею 86,20 кв.м., розташовані в житловому будинку № 143 по вул. Гоголя в м. Запоріжжі. Відповідач просить відмовити в задоволенні позову про визнання постанов про накладання штрафу.

На виконання ухвали відповідачем надані копії матеріалів виконавчого провадження ВП №75748586.

Протокольною ухвалою суду у задоволенні клопотання позивача про залучення третьої особи, - відмовлено.

У судовому засіданні 06 грудня 2024 року заслухані вступне слово та пояснення надані учасниками справи, досліджені письмові докази, надані сторонами та враховуючи заявлені клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні та у відповідності до положень ч.3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд здійснив подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

На підставі матеріалів справи, суд встановив такі обставини.

На виконанні Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження № 75748586 з примусового виконання судового наказу № 908/1476/19 виданого 20.02.2024 Господарським судом Запорізької області, у якому визначено: «зобов`язати Комунальне підприємство "ВРЕЖО-7" (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд.11, ідентифікаційний номер юридичної особи 05478717) передати в управління за актом приймання-передачі Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Гоголя, 143" (69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 143, ідентифікаційний номер юридичної особи 40253690) нежитлове приміщення № 11 на 1 поверсі площею 23,70 кв.м., нежитлового приміщення № 13 на 1 поверсі площею 37,30 кв.м., нежитлове приміщення № 15 на 1 поверсі площею 16,50 кв.м., нежитлове приміщення № 16 на 1 поверсі площею 78,20 кв.м., нежитлове приміщення № 17, 18, 19, 21 на 1 поверсі площею 64,50 кв.м., приміщення підвалу з частиною нежитлового приміщення № 346 площею 27,97 кв.м., приміщення підвалу з частиною нежитлового приміщення № 346 площею 52,30 кв.м., нежитлове приміщення № XVI на 1 поверсі площею 144,60 кв.м., приміщення підвалу з частиною нежитлового приміщення № 346 площею 86,20 кв.м., розташовані в житловому будинку № 143 по вул. Гоголя в м. Запоріжжі.

08.08.2024 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

З метою перевірки виконання рішення суду державним виконавцем 30.09.2024 здійснено виїзд за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 143, встановлено, що рішення суду не виконано.

30.09.2024 від позивача на адресу державного виконавця надійшов лист щодо виконання наказу Господарського суду Запорізької області, а саме вказано, що КП «ВРЕЖО №7» передало до ОСББ «Гоголя, 143» частину нежитлових приміщень, які перебували у господарському віданні підприємства на підставі рішення виконавчого комітету № 439/9 від 21.09.2018 р. та відповідали характеристикам нежитлових приміщень, зазначених у рішенні суду: нежитлове приміщення №13 першого поверху (літ.А-5) площею 37,30 кв.м. (акт приймання-передачі №34); нежитлове приміщення №15 першого поверху (літ.А-5) площею 16,50 кв.м. (акт приймання-передачі №36); нежитлове приміщення №17 першого поверху (літ.А-5) площею 19,00 кв.м. (акт приймання-передачі №37); нежитлове приміщення №18 першого поверху (літ.А-5) площею 13,60 кв.м. (акт приймання-передачі №38); нежитлове приміщення №19 першого поверху (літ.А-5) площею 15,50 кв.м. (акт приймання-передачі №39); нежитлове приміщення №21 першого поверху (літ.А-5) площею 16,40 кв.м. (акт приймання-передачі №40). В іншій частині позивач повідомив, що спірні приміщення не існували за своїми характеристиками ще на стадії судового розгляду та не існують в принципі, а відтак і не перебувають у господарському віданні боржника, боржник не має змоги виконати таке рішення суду з незалежних від нього обставин.

Державним виконавцем 13.11.2024 винесено постанову про накладання штрафу.

З метою перевірки виконання рішення суду державним виконавцем повторно 18.11.2024 здійснено виїзд за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 143 встановлено, що боржник КП «ВРЕЖО №7№ рішення суду не виконав, про що складено відповідний акт.

Державним виконавцем 20.11.2024 винесено постанову про накладання штрафу в подвійному розмірі.

Не погоджуючись із вказаними постановами про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою із вимогою про їх скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Згідно з частиною1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до частини1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 1 статті 5 цього Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 1 статті 18 наведеного Закону встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктами 1, 16 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 63 вказаного Закону за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Статтею 75 Закону №1404-VIII установлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи (частина 4 статті 19 Закону №1404-VIII).

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

При цьому, визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.

У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Отже, аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано і таке невиконання сталося без поважних на те причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме невиконання рішення суду без поважних причин. Згідно усталеної судової практики поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.

Обґрунтовуючи поважність причин невиконання рішення суду, позивач наголошує на відсутності приміщень, які визначені у судовому наказі, що слід розцінювати як поважну причину невиконання судового рішення.

Так, позивач зазначає, що рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 24.07.2019 р. №304/3, яке скасоване рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.02.2023 р., виділено зі складу житлового будинку АДРЕСА_1 , в окремий об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення №11 першого поверху (літ.А-5) загальною площею 23,7 кв.м. В подальшому наказом департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 22.08.2019 №32 р(а) нежитловому приміщенню №11 присвоєно адресу - Україна, місто Запоріжжя, вулиця Гоголя, будинок 143, приміщення 111.

В частині передачі стягувачу приміщення №16 І поверху площею 78,20 кв.м., КП «ВРЕЖО №7» не може виконати таке рішення, оскільки приміщення з наведенню у судовому рішенні характеристикою не існує, а на балансі у КП «ВРЕЖО №7» перебуває лише нежитлове приміщення 1 поверху №16 площею 72,90 м.кв.

В частині передачі стягувачу приміщення підвалу з частиною нежитлового приміщення № 346 площею 27,97 кв.м., приміщення підвалу з частиною нежитлового приміщення № 346 площею 52,30 кв.м., приміщення підвалу з частиною нежитлового приміщення № 346 площею 86,20 кв.м. КП «ВРЕЖО №7» не може виконати таке рішення, оскільки окремих частин приміщення №346 з наведеними у судовому рішенні характеристиками не існує, а на балансі КП «ВРЕЖО №7» перебуває ціле приміщення №346 підвального поверху площею 214,40 кв.м., яке у 2020 р. змінило свою площу на 212,12 м.кв. У господарському віданні КП «ВРЕЖО №7» перебуває ціле приміщення, а судом КП «ВРЕЖО №7» зобов`язано передати частини такого приміщення у розмірах, які не відповідають жодному з приміщень, згідно експлікації з технічного паспорту.

Разом з тим, такі твердження позивача (боржника у виконавчому провадженні) суд оцінює критично, оскільки рішенням господарського суду Запорізької області від 28.02.2023 року у справі №908/1476/19, зокрема, зобов`язано Комунальне підприємство "ВРЕЖО-7" (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд.11, ідентифікаційний номер юридичної особи 05478717) передати в управління за актом приймання-передачі Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Гоголя, 143" (69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 143, ідентифікаційний номер юридичної особи 40253690) нежитлове приміщення № 11 на 1 поверсі площею 23,70 кв.м., нежитлового приміщення № 13 на 1 поверсі площею 37,30 кв.м., нежитлове приміщення № 15 на 1 поверсі площею 16,50 кв.м., нежитлове приміщення № 16 на 1 поверсі площею 78,20 кв.м., нежитлове приміщення № 17, 18, 19, 21 на 1 поверсі площею 64,50 кв.м., приміщення підвалу з частиною нежитлового приміщення № 346 площею 27,97 кв.м., приміщення підвалу з частиною нежитлового приміщення № 346 площею 52,30 кв.м., нежитлове приміщення № XVI на 1 поверсі площею 144,60 кв.м., приміщення підвалу з частиною нежитлового приміщення № 346 площею 86,20 кв.м., розташовані в житловому будинку № 143 по вул. Гоголя в м. Запоріжжі.

У свою чергу, належних доказів вибуття із відання позивача спірних приміщень виконавцю представлено не було, також, як зазначено позивачем вказані приміщення мають відмінні характеристики, однак позивачем не доведено під час судового розгляду, що приміщення, які зобов`язано передати відсутні.

Окрім цього, відповідно до частини 3 статті 33 Закону №1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Позивач не надав доказів звернення до суду із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 37 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі.

До матеріалів справи не долучено жодних доказів фактичної відсутності у боржника визначених виконавчим документом приміщень.

Додатково суд наголошує, що предметом розглядуваного спору є правомірність накладення державним виконавцем штрафів на боржника за невиконання судового рішення; питання підтвердження наявності чи відсутності витребуваних приміщень у боржника виходить за межі предмету розглядуваного спору, а тому питання реєстраційного підтвердження відання спірним майном, правомірне або неправомірне володіння спірним майном тощо не може досліджуватися адміністративним судом в рамках розглядуваного спору.

Водночас, суд досліджує підстави накладення державним виконавцем штрафів за невиконання судового рішення, наявність поважних причин, які б свідчили про неможливість виконання рішення суду.

Так, судом встановлено, що державним виконавцем 30.09.2024 та 18.11.2024 здійснений вихід за адресою боржника та встановлено невиконання боржником рішення суду.

Доводи позивача про відсутність у його віданні витребуваних приміщень без належного підтвердження, ненадання обґрунтованих пояснень щодо обставин вибуття такого майна з відання позивача із відповідним документальним підтвердженням, відсутність сприяння державному виконавцю у встановленні знаходження такого майна, його реальних користувачів чи володільців, відсутність дій позивача щодо звернення до суду із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення, не можна вважати підтвердженням поважних причин, які б унеможливлювали накладення відповідного штрафу та повторного штрафу.

Отже, КП «ВРЕЖО №7» не обґрунтувало наявність поважних причин невиконання судового наказу Господарського суду Запорізької області від 20.02.2024 у справі № 908/1476/19 про зобов`язання Комунального підприємства «ВРЕЖО-7» передати в управління за актом приймання-передачі Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Гоголя, 143» нежитлове приміщення № 11 на 1 поверсі площею 23,70 кв.м., нежитлове приміщення № 16 на 1 поверсі площею 78,20 кв.м., приміщення підвалу з частиною нежитлового приміщення № 346 площею 27,97 кв.м., приміщення підвалу з частиною нежитлового приміщення № 346 площею 52,30 кв.м., приміщення підвалу з частиною нежитлового приміщення № 346 площею 86,20 кв.м., розташовані в житловому будинку АДРЕСА_1 .

У зв`язку із невиконанням боржником рішення суду без поважних причин відповідачем правомірно прийнято оскаржувані постанови про накладення на позивача штрафу у розмірі 5100 грн та 10200 грн.

Згідно зі статтею 6 КАС України та статтею 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини№, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно усталеної практики ЄСПЛ право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (рішення від 19.03.1997р. у справі Горнсбі проти Греції, п.40). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (рішення у справі Immobiliare Saffi проти Італії, заява №22774/93, п.66, ECHR 1999-V).

Так, у пункті 53 цього рішення ЄСПЛ зауважив, що держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному і вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), № 29439/02, від 26.04.2005р., і у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06, від 19.02.2009р.).

Основною функцією судового рішення є відновлення порушених прав позивача (стягувача). Заради цього відновлення Держава визначає пріоритет інтересів постраждалої сторони - стягувача, порушені права якої було визнано та поновлено судом і видано відповідний виконавчий документ.

Таким чином, ураховуючи процес поновлення порушених прав стягувача шляхом видачі відповідного виконавчого документу, законодавством у сфері примусового виконання рішень встановлений найвищий пріоритет прав стягувача у виконавчому провадженні у порівнянні з колом прав боржника.

Принцип res judicata (принцип обов`язковості судового рішення) покладає на боржника обов`язок виконання судового рішення, яке набрало законної сили, не очікуючи відповідних дій державного виконавця.

У силу зазначеного правового принципу саме боржник повинен проявити достатню розумність і обачність для того, щоб уникнути негативних наслідків, пов`язаних із невиконанням судового рішення.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

У Рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист; набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов`язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення від 23.11.2018 №10-р/2018); невід`ємною складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відтак, враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про те, що постанови про накладення штрафу від 13.11.2024 та від 20.11.2024 ВП № №75748586 відповідають критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, а тому відсутні підстави для їх скасування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 241-246, 287 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7» до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гоголя, 143" про визнання протиправними та скасування постанов, - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7» (просп. Металургів, 11, м.Запоріжжя, 69032; код ЄДРПОУ 05478717),

Відповідач Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Брюллова, 5, м.Запоріжжя, 69068; код ЄДРПОУ 44993352),

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гоголя, 143" (вул.Гоголя, буд.143, м.Запоріжжя, 69002; код ЄДРПОУ 40253690).

Повне судове рішення складено 06.12.2024.

Суддя Б.В. Богатинський