Рішення

від 10.12.2024 по справі 826/3838/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2024 року № 826/3838/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкепітал Ю Ей» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Будкепітал Ю Ей» з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0062001406 від 29.11.2017 та №0062011406 від 29.11.2017.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті не на підставі, та не у межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України, є необґрунтованими і прийняті без урахування всіх обставин. Вказано, що відповідачем при нарахуванні пені за порушення строків розрахунків ЗЕД не було враховано, що з урахуванням вимог статей 1, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», пункту 1 статті 601 Цивільного кодексу України - для проведення зарахування вимоги повинні бути зустрічними та однорідними, а також має настати строк за всіма зустрічними вимогами. Пояснено, що за наявності підстав, що не заборонені законодавством України, зокрема залік однорідних вимог, виконання зобов`язань, а також виникнення обставин до закінчення строку, визначеного у статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті» резидент не може нести відповідальність, передбачену статтею 4 вказаного Закону.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав суду відзив на адміністративний позов, з підстав того, що під час перевірки позивачем не було надано контролюючому органу первинних бухгалтерських документів в повному обсязі, а отже, спірні податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності вимог законодавства.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2019 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкепітал Ю Ей» відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2020 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.01.2023 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкепітал Ю Ей» задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2020 скасовано, а справу №826/3838/18 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд колегією суддів Верховного суду сформовано висновок, що судами попередніх інстанцій не досліджені обставини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, як підстави припинення зобов`язань за зовнішньоекономічними контрактами.

Також, означеною постановою замінено відповідача у справі Головне управління ДФС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог зазначених приписів, Верховним Судом адміністративну справу №826/3838/18 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Розглянувши подані матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, що між позивачем (Продавець), з однієї сторони, та «BECKENZ-PALETTEN GMBH» (Німеччина, Покупець), з іншої сторони, укладено контракт №150616 від 15.06.2016 року (надалі - Контракт).

З урахуванням укладених додаткових угод №1 від 18.06.2016, №1/01 від 20.06.2016, №2 від 04.01.2017, №3 від 15.06.2016, що є невід`ємною частиною укладеного Контракту.

В порядку та на умов Контракту Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця товар - дрова колоті, а Покупець зобов`язується сплатити та прийняти товар згідно специфікації на партію товарів (інвойсів) на умовах DAP - склад Покупця, Німеччина, в редакції «Інкотермс 2010».Оплата проводиться безготівковим переводом з рахунку Покупця на рахунок Продавця в валюті контракту-євро.

На виконання умов Контракту Продавцем було відвантажено Покупцю товар (дрова колоті) на загальну суму 15720,00 євро (еквівалент-443619,56 грн.).

Крім того, між Позивачем (Продавець), з однієї сторони, та BudKapital SK s.r.o. (Словакія, Покупець), з іншої сторони, укладено контракт №UA/K/K/088 від 27.05.2015.

За умовами вищезазначеного Контракту Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця товар - дрова колоті, а Покупець зобов`язується сплатити та прийняти товар згідно специфікації на партію товарів (інвойсів), в редакції «Інкотермс 2010».

Компанією нерезидентом BudKapital SK s.r.o. (Словакія) було зроблено попередню оплату на виконання умов контракту №UA/K/K/088 на основі виставлених інвойсів №D\077 та №D\078 від 25.08.2015.

У свою чергу, на виконання вимог контракту №150616 від 15.06.2016 позивачем відвантажено продукцію на адресу «BECKENZ-PALETTEN GMBH» (Німеччина), згідно ВМД №101060001/2016/002190 від 28.06.2016 р. та ВМД №10106001/2016/004825 від 19.11.2016.

Так, 18.06.2016 між BECKENZ-PALETTEN GMBH (Покупець) та позивачем (Продавець) було укладено тристоронню Додаткову угоду №1 до контракту №150616. згідно якої платником по даному Контракту може виступати BudKapital SK s.r.o. (Словакія) або інший контрагент, згідно інформації від покупця.

Компанією BudKapital SK s.r.o. (Словакія) направлено на адресу позивача листи №010 від 18.06.2016 та №015 від 26.01.2017, відповідно до яких повідомлялось про зарахування попередньої оплати по Контракту №UA/K/K/088 від 27.03.2015, як оплату по Контракту №150616 від 15.06.2016 в сумі 3144,00 євро та в сумі 375,00 євро.

Між позивачем та BudKapital SK s.r.o. (Словакія), 18.06.2016 та 26.01.2017 укладено Угоди про припинення зобов`язання шляхом заліку зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої зобов`язання BudKapital SK s.r.o. (Словакія) за Контрактом №150616 припиняється повністю, а зобов`язання позивача за Контрактом №UA/K/K/088 припиняється частково в розмірі 3144,00 євро та 375 євро відповідно.

Судом встановлено, що з наведених вище підстав, ТОВ «Будкепітал Ю Ей» звернулось із листом до ПАТ «КБ «Приватбанк» щодо зарахування даних сум як оплачені та закрити зобов`язання по контракту №150616.

Також, між позивачем (Продавець), з однієї сторони, та Segrex LTD (ОАЕ, Покупець), з іншої сторони, укладено контракт №210815 від 21.08.2015 (надалі - Контракт), з урахуванням укладених додаткових угод №1 від 25.08.2015, №2 від 18.11.2015, №3 від 01.12.2015, №4 від 08.01.2016, №5 від 16.02.2016, №6 від 22.02.2016, що є невід`ємною частиною укладеного Контракту.

У порядку та на умовах Контракту Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця товар - дрова колоті, а Покупець зобов`язується сплатити та прийняти товар згідно специфікації на партію товарів (інвойсів) на умовах FCA - склад Продавця, Україна, в редакції «Інкотермс 2010».Оплата проводиться безготівковим переводом з рахунку Покупця на рахунок Продавця в валюті контракту - євро.

На виконання умов Контракту Продавцем було відвантажено Покупцю товар (дрова колоті) на загальну суму 64156,20 євро (еквівалент - 1658907,39 грн).

Між компанією Belariy LTD (нова назва - ТОВ «Будкепітал Ю Ей») (Покупець) та Segrex LTD (ОАЕ) було укладено контракт поставки №ZX-050420 від 20.04.2015.

ТОВ «Будкепітал Ю Ей» є боржником по зазначеному Контракту, а Segrex LTD (ОАЕ) є боржником по Контракту №210815 від 21.08.2015 року.

Сторонами було укладено угоди про припинення зобов`язання шляхом заліку зустрічних однорідних вимог від 06.01.2016 та 26.02.2016.

Відповідно до п.5 Угоди від 26.02.2016 р., з моменту набрання сили Угоди зобов`язання Segrex LTD за Контрактом №210815, вказаним у п. 1 Угоди, припиняється повністю, а зобов`язання ТОВ «Будкепітал Ю Ей» за Контрактом №ZX-050420, вказаним у п. 2 Угоди, припиняється частково.

Крім того, 18.11.2015 між Segrex LTD (Покупець) та ТОВ «Будкепітал Ю Ей» (Продавець) було укладено тристоронню Додаткову угоду №2 до Контракту N:210815, згідно якої платником по даному Контракту може виступати BudKapital SK s.r.o. (Словакія) або інший контрагент, згідно інформації від покупця.

Компанією BudKapital SK s.r.o. (Словакія) було направлено на адресу ТОВ «Будкепітал Ю Ей» листи №002, №003 від 10.01.2016, відповідно до яких повідомлялось про зарахування попередньої оплати по Контракту №UA/K/K/088 від 27.03.2015, як оплату по Контракту №210815 від 21.08.2015 в сумі 16 758,86 євро та в сумі 63099,23 дол. США відповідно.

Головним управлінням ДФС у м. Києві у період з 25 жовтня 2017 року по 31 жовтня 2017 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Будкепітал Ю Ей» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами від 15 червня 2016 року №150616 з «BECKENZ-PALETTEN GMBH» (Федеративна Республіка Німеччина) та від 21 серпня 2015 року №210815 з «Segrex LTD» (Об`єднані Арабські Емірати), за результатами якої складено акт від 07 листопада 2017 року № 1355/26-15-14-06-03/32961469.

Вказаним актом встановлено порушення платником:

1) статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валіті», а саме:

- за контрактом від 15 червня 2016 року № 150616 несвоєчасне надходження валютної виручки в загальній сумі 3 565,00 євро (еквівалент - 98 889,11 грн) та ненадходження валютної виручки в загальному розмірі 3 501,00 євро (еквівалент - 100 478,70 грн) від нерезидента «BECKENZ-PALETTEN GMBH» (Федеративна Республіка Німеччина);

- за контрактом від 21 серпня 2015 року № 210815 несвоєчасне надходження валютної виручки в сумі 2 440,00 євро (еквівалент - 71 858,00 грн) та ненадходження валютної виручки в розмірі 41 468,20 євро (еквівалент - 1 291 912,74 грн) від нерезидента «Segrex LTD» (Об`єднані Арабські Емірати).

2) пункту першого статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», а саме порушення строків декларування валютних цінностей та майна станом на 01 квітня 2016 року, станом на 01 липня 2016 року, станом на 01 квітня 2017 року, станом на 01 липня 2017 року.

На підставі висновків названого акта перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 29 листопада 2017 року: 1) № 0062001406, яким до платника застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у розмірі 1 226 121,45 грн; 2) № 0062011406, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у розмірі 680,00 грн.

На переконання позивача, прийняті податковим органом рішення не базуються на нормах чинного законодавства та порушують його права, тому він звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.

У силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до частини першої статті 4 цього Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

При цьому (за відсутності прямої вказівки в статті 4 Закону №185/94-ВР про інше) презюмується, що валютна виручка повинна надійти відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту за існуючим зобов`язанням. У разі якщо зобов`язання припинено, підстав для надходження валютної виручки немає.

Згідно із положеннями частини четвертої статті 6 та частини першої статті 14 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 №959-ХІІ суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України, та самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов`язання» розділу І книги п`ятої «Зобов`язальне право» ЦК. Норми цієї глави передбачають, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина 1 статті 598 ЦК), зокрема зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги (стаття 601 ЦК). Аналогічні положення закріплені також у статті 203 Господарського кодексу України (далі - ГК), згідно з частиною третьою якої господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

При тлумаченні наведених норм слід виходити з того, що зустрічність вимог передбачає одночасну участь сторін у двох зобов`язаннях, де кредитор за одним зобов`язанням є боржником в іншому. Тобто, сторони одночасно беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, і навпаки. Що ж до однорідності вимог, то вона визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов`язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов`язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов`язань можуть бути різними. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо).

Із цього приводу Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду та Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в низці судових рішень дотримуються послідовної позиції щодо умов, яким мають відповідати вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, зокрема, вони мають: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань із передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог поширюється на їхню правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги (постанова від 31 січня 2020 року у справі №1340/3649/18; постанова від 16 квітня 2019 року у справі №911/483/18; постанова від 21 листопада 2018 року у справі №755/9929/15-ц).

На можливість припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог прямо зазначено в пункті 1.10 Інструкції №136 (Інструкцію доповнено цим пунктом постановою Правління Національного банку України від 13.12.2006 N455; Інструкція втратила чинність 07.02.2019), яким встановлено, що експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов`язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання тощо.

Чинним законодавством не заборонено та не обмежено законні форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що не передбачають, власне, надходження іноземної валюти на рахунок резидента. Так само, чинне законодавство не пов`язує застосування інституту зарахування однорідних зустрічних вимог з певними видами договорів як обов`язковою умовою припинення зобов`язання у такий спосіб, крім випадків, коли зарахування не допускається.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 31.01.2020 у справі №1340/3649/18 за позовом ТОВ «Верболіз» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення вже зробив висновок щодо застосування наведених норм у правовідносинах щодо відповідальності резидента за ненадходження валютної виручки в разі припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Відповідно до правової позиції, сформованої в цій постанові, резидент є вільним у виборі форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України, а тому перебування таких операцій на валютному контролі саме по собі не спричиняє наслідку у вигляді застосування штрафних санкцій (пені), передбачених статтею 4 Закону №185/94-ВР. Припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України.

У розвиток цієї правової позиції щодо застосування норм частини першої статті 1, частини першої статті 4 Закону №185/94-ВР, пункту 1.10 Інструкції №136 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 29.07.2021 у справі 817/1200/15 сформувала висновок, що у разі припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у строк, встановлений нормами Закону №185/94-ВР для розрахунків у іноземній валюті, підстави для притягнення резидента до відповідальності за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті (за ненадходження валютної виручки) відсутні, незалежно від підстав виникнення зустрічних однорідних вимог та складу учасників зарахування зустрічних однорідних вимог. Обставини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення внаслідок цього зобов`язань за зовнішньоекономічним договором підлягають встановленню судом з дослідженням належних щодо цього доказів.

Суд констатує, що взаємозалік зустрічних однорідних вимог між ТОВ «Будкепітал Ю Ей» та компаніями «BECKENZ-PALETTEN GMBH» (Федеративна Республіка Німеччина), «Segrex LTD» (Об`єднані Арабські Емірати) у тому числі, певних заборгованостей цих компаній перед позивачем за вказаними вище контрактами, відбувся на підставі угод про припинення зобов`язання шляхом заліку зустрічних вимог.

Як свідчить приєднані до матеріалів справи копії угод про припинення зобов`язання шляхом заліку зустрічних вимог від 18.06.2016 та від 26.01.2017 сторони (ТОВ «Будкепітал Ю Ей» та новий платник по контракту № 150616 - BudKapital SK s.r.o.) припинили зобов`язання одна перед одною та домовились про зарахування зустрічних однорідних зобов`язань. Пунктами 6 Угод закріплено, що на момент їх підписання сторони претензій одна до одної не мають.

Матеріали справи також містять копії угод про припинення зобов`язання шляхом заліку зустрічних вимог від 26.02.2016 та від 06.01.2016, укладені між ТОВ «Будкепітал Ю Ей» та «Segrex LTD» (Об`єднані Арабські Емірати), згідно яких сторони припинили зобов`язання одна перед одною та домовились про зарахування зустрічних однорідних зобов`язань. Пунктами 6 Угод закріплено, що на момент їх підписання сторони претензій одна до одної не мають.

Та обставина, що у заліку однорідних зустрічних вимог одночасно приймало участь більше, ніж дві сторони у зобов`язаннях, де кредитори за одними зобов`язаннями по відношенню до позивача та один до одного виступали боржниками в іншому і навпаки, не змінює сутності заліку як способу припинення зобов`язання за зовнішньоекономічними договорами.

У цьому контексті суд зазначає, що надходження валютної виручки на рахунок можливе лише за дійсним зобов`язанням і не очікується за припиненим.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та іншими суб`єктами господарювання виникли зустрічні вимоги, які є грошовими, тобто однорідними, між сторонами відсутній спір щодо характеру зобов`язань, їх змісту, умов виконання, а умови проведення розрахунків за експортним та імпортним контрактами відповідають критеріям, зазначеним, зокрема, у п.1.11 Інструкції №136, дотримання яких є передумовою для визнання зарахування зустрічних однорідних вимог.

Отже, встановлені обставини справи свідчать про те, що зобов`язання між позивачем та нерезидентами за вищезазначеними контрактами були припиненні шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог в межах граничного терміну розрахунків, що підтверджується угодами зарахування зустрічних однорідних вимог, які містяться в матеріалах справи.

У даному випадку, під час розгляду даного спору, відповідачем так і не було надано доказів, що додаткові угоди про залік однорідних вимог, визнані судом недійсними або не відповідають вимогам чинного законодавства, при тому, що законодавством не заборонено та не обмежено законні форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що не передбачають, власне, надходження іноземної валюти на рахунок резидента.

Так само, законодавство не пов`язує застосування інституту зарахування однорідних зустрічних вимог з певними видами договорів, як обов`язковою умовою припинення зобов`язання у такий спосіб, крім випадків, коли зарахування не допускається.

Важливим для врахування є те, що Верховний Суд у постанові від 31.01.2020 по справі №1340/3649/18 відступив від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 29.01.2019 по справі №819/2014/17, що припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог впродовж строку дії Постанов Правління НБУ, зокрема, від 14 вересня 2016 року №386 та від13 грудня 2016 року №410, не вважається підставою для зняття експортної операції з контролю, з визнанням правомірним наслідком такого контролю застосування санкцій, передбачених Законом №185/94-ВР. Судом сформовано нову правову позицію, відповідно до якої резидент є вільним у виборі форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України, а тому перебування таких операцій на контролі саме по собі не спричиняє наслідку у вигляді застосування штрафних санкцій (пені), передбачених статтею 4 Закону №185/94-ВР. Припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України.

Відтак, висновки контролюючого органу про порушення позивачем приписів Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» спростовуються викладеним, а податкове повідомлення-рішення від 29.11.2017 №0062001406 є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно правомірності нарахування позивачеві штрафу за недекларування валютних цінностей слід зазначити наступне.

Пунктом 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» встановлено, що до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами. Оскарження дій щодо накладення стягнень провадиться у судовому порядку.

Тобто, відповідно до положень Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» органи державної податкової служби не наділено повноваженнями застосовувати до резидентів і нерезидентів України санкції, передбачені пунктом 2 статті 16 Декрету, відповідні санкції застосовуються Національним банком України.

Отже, податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 29.11.2017 №0062011406 прийнято протиправно, а тому підлягає скасуванню.

Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 18402,02 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0062001406 від 29.11.2017, яке винесене Головним управлінням ДПС у м. Києві.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0062011406 від 29.11.2017, яке винесене Головним управлінням ДПС у м. Києві.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкепітал Ю Ей» понесені судові витрати у розмірі 18402 (вісімнадцять тисяч чотириста дві) грн 02 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.