Ухвала

від 10.12.2024 по справі 620/3541/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 грудня 2024 року Чернігів Справа № 620/3541/19

Чернігівський окружний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Соломко І.І., суддів Непочатих В.О., Ткаченко О.Є., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Соломко І.І., Непочатих В.О., Ткаченко О.Є. від 06.12.2024 у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами у справі № 620/3541/19 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Громадська організація ''Союз юристів України'' про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа № 620/3541/19.

Судове засідання призначено на 11.12.2024.

06.12.2024 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відвід колегії суддів: Соломко І.І., Непочатих В.О., Ткаченко О.Є. на підставі пунктів 2,4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в заяві про відвід колегії суддів: Соломко І.І., Непочатих В.О., Ткаченко О.Є., колегія суддів зазначає наступне.

В обґрунтування заяви про відвід суддів зазначено, що колегією суддів у попередньому розгляді заяв не наведено жодних висновків щодо факту незабезпечення дотримання Непочатих В.О. основних засад (принципів) адміністративного судочинства при розгляді моєї заяви про перегляд рішення за виключними обставинами та винесенні ухвали від 10.05.2023 у цій же справі, а також не надано жодної оцінки доказам, долученим на підтвердження доводів. Захист я знаходжу тільки в Конституційному Суді України та в ООН, а суди загальної юрисдикції замовчують грубе порушення конституційних прав та основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Не є зрозумілим, навіщо розгляд даної справи має здійснюватися суддею, який окрім того, що має заздалегідь сформовану позицію щодо неможливості перегляду справи за виключними обставинами у порядку пунктом 1 частини п`ятої статті 361 КАС України, висловленої у цій же справі, так ще й не дотримується конституційних гарантій та основних засад адміністративного судочинства при веденні процесу. Вимоги законодавства України не є формальністю, законодавець ввів процесуальний порядок, а отже його необхідно дотримуватись. Водночас, згідно ухвали від 10.05.2023, підписаної Непочатих В.О. , факт направлення відповідачем за невстановленою адресою відзиву, що є документом по суті справи (відповідно частини другої статті 159 КАС України) для вказаного судді не має жодного значення. За таких обставин, у позивача немає впевненості, що суддя Непочатих В.О. дотримуватиметься вимог законодавства при веденні процесу за даною заявою. Факт замовчування в ухвалі суду від 03.12.2024 суддями наведених доводів, ненадання їм оцінки, викликає сумнів у їх неупередженості та об`єктивності.

Надаючи правову оцінку заявленій заяві, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Судовий захист є юрисдикційною формою захисту порушених або оспорюваних суб`єктивних прав та інтересів. Сутність такої форми захисту полягає в тому, що особа, яка вважає, що її права та законні інтереси порушені неправомірними діями інших осіб чи органів, звертається за захистом до суду як державного органу, уповноваженого вирішувати спори з метою відновлення порушеного права й припинення такого порушення. Визначальною складовою принципу захисту прав та інтересів є забезпечення гарантій права кожної людини на ефективний судовий захист.

Слід також звернути увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений положеннями ст. 40 КАС України.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу. (ч. 12 ст. 40 КАС України).

Зважаючи на зазначене, суд вважає за необхідне вказати таке.

Так, підстави для відводу судді визначені положеннями ст. 36 КАС України.

Зокрема, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з нормами ч. 2 ст. 36 КАС України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Наведені у заяві про відвід судді обставини не можуть слугувати підставами для відводу судді як такі, що викликають сумнів у їх неупередженості, оскільки, в розумінні процесуального закону, тобто, за правилами ст. ст. 36, 37 КАС України, такі обставини не можуть бути підставою для відводу судді.

Суд акцентує увагу на тому, що твердження ОСОБА_1 ґрунтуються на його припущеннях та упередженому ставленні до судді, натомість, не підтверджені жодними мотивованими доводами, або доказами, які б відповідали вимогам ст. ст. 73 -76 КАС України, та не мають під собою належного обґрунтування.

Крім того, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 КАС України).

Аргументи заявника, викладені в заяві про відвід на підставі суб`єктивного переконання та непідтверджених обставин/фактів, а тому, на переконання судді, не можуть свідчити про наявність будь-якої упередженості, з огляду на що, такі не можуть вплинути на безсторонність та об`єктивність суддів під час розгляду заяви у даній справі.

Керуючись статтями 36, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Соломко І.І., Непочатих В.О., Ткаченко О.Є. визнати необґрунтованою.

2. Передати заяву про відвід колегії суддів Чернігівського окружного адміністративного суду: Соломко І.І., Непочатих В.О., Ткаченко О.Є. по справі № 620/3541/19 для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду, прийнятого за наслідками розгляду справи.

Головуючий суддя І.І. Соломко

Судді В.О. Непочатих

О.Є.Ткаченко