Постанова

від 10.12.2024 по справі 520/8095/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 р. Справа № 520/8095/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Перцової Т.С. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чернігівської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 (головуючий суддя І інстанції: Горшкова О.О.) по справі № 520/8095/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівербет"

до Чернігівської митниці

про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівербет" (далі позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати прийняті Чернігівською митницею:

- рішення про коригування митної вартості товарів:

№ UА102000/2023/000043/2 від 13.12.2023;

№UА102000/2023/000044/2 від 14.12.2023;

- картки відмови:

№UА102020/2023/000200 від 13.12.2023,

№UА102020/2023/000201 від 14.12.2023.

В обґрунтування позову зазначило, що спірні рішення та картки відмови прийняті всупереч нормам чинного законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, оскільки, позивачем при митному оформленні товарів надано повний пакет документів для підтвердження митної вартості товарів та вірно розраховано їх митну вартість.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UА102000/2023/000043/2 від 13.12.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА102020/2023/000200 від 13.12.2023, прийняті Чернігівською митницею.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UА102000/2023/000044/2 від 14.12.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА102020/2023/000201 від 14.12.2023, прийняті Чернігівською митницею.

Стягнуто з Чернігівської митниці на користь ТОВ «Рівербет» за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору в розмірі 15 962,74 грн та витрати по оплаті витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 20 000 грн.

Чернігівська митниця (далі - відповідач), не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи, просила його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги, що позивач при визначенні митної вартості товарів за декларацією № 23UA102020009633U2 обрав шостий (резервний) метод, про що свідчить відмітка у лівому підрозділі графи 43 Декларації.

Разом з тим, надані ТОВ «Рівербет» товаросупровідні документи не підтверджували заявлену митну вартість спірних товарів за шостим методом, а інших документів декларант не надав.

Вказує на неврахування судом першої інстанції обставин недекларування позивачем складових митної вартості в повному обсязі з огляду на не включення останнім витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів та інші витрат, пов`язаних з їх транспортуванням до місця призначення (Україна).

Також, зауважує, що позивачем до митного оформлення не надано банківські платіжні документи, в які підтвердження сплати коштів за оцінюваний товар, тоді як Контрактом передбачена 100% передоплата.

Окрім того, до митного оформлення надано митні декларації Т1 від 08.12.2023 № MRN23PL322080NS6AWGN3 та від 05.12.2023 № MRN23PL322080NU6BPMS0, виписані в країні Польща, але в жодному документі не вказано вартість їх оформлення, і, як наслідок, такі витрати до митної вартості товару не включено. До митного оформлення митну декларацію країни відправлення (а саме Китаю) надано не було.

Вищевикладене обумовило виникнення у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товарів позивача, заявлених до митного розмитнення, з яким закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

З урахуванням наведеного, вважає, що ним правомірно прийняті спірні рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови.

Просить врахувати, що 06.08.2024 до юридичного відділу Чернігівської митниці надійшла службова записка від Управління контролю та адміністрування митних платежів щодо проведення перевірки в частині транспортних витрат у справі № 520/8095/24. В ході перевірки, відповідачем досліджено податкові накладні від 14.12.2023 №7 та від 15.12.2023 №954, якими підтверджується надання ТОВ «Рівербет» міжнародних транспортних послуг із перевезення товарів з м. Гданськ (Польща) до пункту призначення на території України, тоді як за умовами поставки, визначеними контрактом та інвойсами обов`язок перевезення вантажу покладався на продавця. Цей факт ставить під сумнів умови поставки CTP-UA Луцьк, що вказані у товаросупровідних документах та додатково підтверджує правомірність коригування митним органом митної вартості товарів.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Жигилія С.П., на підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений новий склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Перцова Т.С., Бегунц А.О.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 18.11.2022 р. між ТОВ «Рівербет» (покупець) та Wenzhou Loffrey Sanitary Ware CO., LTD (Китай) (постачальник) укладено контракт № 1811-1, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві товари в асортименті, а покупець зобов`язується сплатити за товар згідно умовам цього контракту (т. 1 а.с. 77-81).

Згідно зі ст. 3 Контракту постачання товару за цим контрактом здійснюється у повній відповідності до «ІНКОТЕРМС-2010». Умови поставки визначаються та узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару та зазначаються у рахунку-фактурі. Постачальник зобов`язаний завантажити товар на борт судна у порту завантаження у встановлену дату або межах узгодженого терміну.

Відповідно до ст. 4 Контракту ціни на одиницю товару погоджується та встановлюється у рахунку-фактурі на кожну окрему партію товару до цього договору. Загальна сума контракту визначається загальною сумою договору, поставленого за контрактом. Валютою контракту та платежів є долар США.

Статтею 5 Контракту передбачено, що оплата товару здійснюється банківським перерахуванням на рахунок постачальника, зазначеного у цьому Контракті. Сторони домовилися, що оплата за Товар провадиться, як правило, на умовах стовідсоткової попередньої оплати. Лише факт надходження коштів у рахунок постачальника є підтвердженням оплати. У разі зміни платіжних реквізитів сторони зобов`язані своєчасно поінформувати про це одна одну та оформити зміни реквізитів у вигляді додаткової угоди до цього контракту. Покупець протягом 24 годин після оплати передає постачальнику факсом або електронною поштою копії платіжних документів або іншу інформацію про платіж.

Згідно зі ст. 7 Контракту передача (приймання - здавання) товару здійснюється в порту призначення, узгодженому сторонами, за кількістю та якістю. Покупець здійснює прийом отриманого від постачальника товару: за якістю - шляхом огляду упаковки на наявність ушкоджень; за кількістю - на відповідність реально поставленого - і товару кількості, зазначеній товаросупровідних документах.

Додатковою угодою від 20.09.2023 року до Контракту №1811-1 від 18.11.2022 сторони домовились про внесення змін до статтей 5-7 Контракту, шляхом викладення їх в наступній редакції: оплата товару здійснюється за безготівковим розрахунком на рахунок постачальника, вказаний в цьому Контракті. Сторони домовилися, що оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Тільки факт надходження коштів на рахунок постачальника є підтвердженням оплати. У разі зміни платіжних реквізитів сторони зобов`язані своєчасно інформувати одна одну та оформляти зміни реквізитів у вигляді додаткової угоди до цього договору. Покупець зобов`язаний протягом 24 годин після оплати направити копії платіжних документів або іншу платіжну інформацію постачальнику факсом або електронною поштою (ст. 5 Контракту).

Перехід ризику та власності за цим договором здійснюється відповідно до умови поставки, яку сторони визначають і узгоджують для кожної окремої партії Товару і вказують в інвойсі (ст. 6 Контракту).

Приймання та передача товару здійснюється за кількістю і якістю. Покупець приймає товар, отриманий від постачальника: за якістю - шляхом огляду упаковки на наявність пошкоджень; за кількістю - для відповідності фактично поставленого товару кількості, зазначеній в товаросупровідних документах (ст. 7 Контракту) (т. 1 а.с. 113-114).

Також, додатковою угодою від 27.10.2023 до Контракту від 18.11.2022 сторони домовилися доповнити ст. 3 Контракту наступним абзацем: Вантажовідправниками по даному контракту окрім постачальника можуть бути Zhejang DonsenEnvironmentalCO, LTD (адреса: No 1 Ziiijang Road, Lanjiang Street, Yuyao, Zhemang, China)» (т. 1 а.с. 83).

У вересні 2023 р. позивач придбав у Wenzhou Loffrey Sanitary Ware CO., LTD фітинги пластикові, кріплення для труб, фільтри грубої очистки, колекторні групи, шарові крани на загальну суму 18 955,30 доларів США, що підтверджується комерційним інвойсом №WEN-RIV20230920/2 від 20.09.2023. Умовами поставки товару визначено CPT Луцьк, України (т. 1 а.с. 138).

11.12.2023 з метою митного оформлення товару, позивач подав до Чернігівської митниці митні декларацію №23UA102020009633U2, митну вартість визначено за резервним методом в розмірі 18 955,30 доларів США (т. 1 а.с. 133-136).

На підтвердження митної вартості, разом з декларацією позивач надав: пакувальний лист (Packing list) № WEN-RIV20230920/2 від 20.09.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №WEN-RIV20230920/2 від 20.09.2023; автотранспортну накладну (Road consignment note) № 9822 від 28.11.2023; декларацію № MRN23PL322080NS6AWGN3 від 24.11.2023; декларацію про походження товару (Declaration of origin) WEN-RIV20230920/2 від 20.09.2023; контракт № 1811-1 від 18.11.2022; договір про надання послуг митного брокера № 11/06-20 від 11.06.2020; відвантажувальну специфікацію №WEN-RIV20230920/2 від 20.09.2023 (з перекладом); лист № 11/14-2 від 14.11.2023 з інформацією від ТОВ "Рівербет", що страхування вантажу не здійснювалося; якісний опис WEN-RIV20230920/2 від 20.09.2023 (з перекладом).

12.12.2023 митний орган направив декларанту повідомлення про необхідність подання додаткових документів для визначення складових митної вартості, а саме: прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про вартісні характеристики ідентичних та/або подібних товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; виписка з бухгалтерської документації за попередні поставки (прибуткові, видаткові накладні тощо) (т. 1 а.с.161).

13.12.2023 позивач надав митному органу прайс-лист № 20230727 від 27.07.2023 та звіт про оцінку майна №Б-13/12/23/05 від 13.12.2023, підготовлений товарною біржою, повідомив, що декларацію країни відправлення №MRN23PL322080NS6AWGN3 від 24.11.2023 ТОВ «Рівербет» подано разом із митною декларацією 23UA102020009633U2. Також зазначив, що митне оформлення товару здійснювалося за митною декларацією 23UA102020009633U2, до якої відповідачеві було надано та додатково надано всі необхідні та наявні документи (т. 1 а.с.117).

13.12.2023 митницею направлено запит № 769681 декларанту, в якому зазначено, що у зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості запропоновано надати додаткові документи, а саме: банківський платіжний документ про оплату за товар згідно умов контракту (т. 1 а.с.188).

13.12.2023 позивач повідомив Чернігівську митницю, що згідно ст. 5 Контракту № 1811-1 від 18.11.2022 (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № б/н від 20.09.2023 до Контракту) оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена, тобто, рахунок не сплачено, банківські платіжні документи відсутні, а тому необхідність надання ТОВ «Рівербет» документів за п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України на законодавчому рівні виключається. До повідомлення додав додаткову угоду б/н від 20.09.2023 (т. 1 а.с. 189, 193).

Крім того, ТОВ «Рівербет» додатково надало митниці калькуляцію собівартості №WEN-RІV20230920/2 від 20.09.2023 (з перекладом); копію додаткової угоди б/н до Контракту від 02.01.2023 року; лист № WEN-RIV20230920/2-1 від 20.09.2023 з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); лист № WEN-RIV20230920/2-2 від 20.09.2023 з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); лист № WEN-RIV20230920/2-3 від 20.09.2023 з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); копія листа № WEN-RIV20230920/2-4 від 20.09.2023 з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); копія листа № WEN-RIV20230920/2-5 від 20.09.2023 з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом); видаткову накладну № WEN-RIV20230920/2 від 20.09.2023 (з перекладом); комерційну пропозицію б/н від 07.11.2022 (з перекладом); лист № 12/12-1 від 12.12.2023 з інформацією від ТОВ "Рівербет", що ліцензування не передбачено. (т. 1 а.с.190-207).

13.12.2023 митниця повідомила декларанта про проведення консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна у митного органу, визначення основи вартості та обміну наявною інформацією по товару (т. 1 а.с. 212).

13.12.2023 ТОВ «Рівербет» повідомив, що разом із митною декларацією №23UA102020009633U2 від 11.12.2023 подав усі необхідні та наявні документи, як за основним переліком на підтвердження митної вартості товару за ч. 2 ст. 53 МК України, так і додаткові документи за ч.ч. 3, 4 ст. 53 МК України, якими підтверджено правильність визначення митної вартості товару декларантом. Наголосив, що спрацювання ризиків АСАУР та наявність в ЄАІС іншої цінової інформації про ідентичні або подібні товари не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Подані ТОВ "Рівербет" документи є достатніми та такими, що у своїй сукупності підтверджують достовірність наданої інформації, а тому застосуванню підлягає перший метод визначення митної вартості товару (т. 1 а.с.213).

13.12.2023 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості № UA102000/2023/000043/2 та складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № №UА102020/2023/000200 (т. 1 а.с. 216-218).

Також, у вересні 2023 р. позивач придбав у Wenzhou Loffrey Sanitary Ware CO., LTD фітинги пластикові, кріплення для труб, фільтри грубої очистки, колекторні групи, шарові крани на загальну суму 13733,62 доларів США, що підтверджується комерційним інвойсом №WEN-RIV20230920/1 від 20.09.2023. Умовами поставки товару визначено CPT Луцьк, України (т. 1 а.с. 47).

13.12.2023ТОВ «Рівербет» через представника подав до Чернігівської митниці митну декларацію №23UA102020009648U2, митну вартість визначено за основним методом - за ціною договору в розмірі 13733,62 доларів США (т. 1 а.с. 42-45).

На підтвердження митної вартості разом з декларацією позивачем подано: пакувальний лист (Packing list) № WEN-RIV20230920/1 від 20.09.2023; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №WEN-RIV20230920/1 від 20.09.2023; коносамент № UTRUST23091434 від 28.10.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 9680 від 07.12.2023; декларація № MRN23PL322080NU6BPMS0 від 05.12.2023; декларація про походження товару (Declaration of origin) № WEN-RIV20230920/1 від 20.09.2023; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № Б-13/12/23/05 від 13.12.2023; розрахунок ціни (калькуляція) №WEN-RIV20230920/1 від 20.09.2023 (з перекладом); контракт № 1811-1 від 18.11.2022 з доповненнями від 02.01.2023 та від 27.10.2023; договір про надання послуг митного брокера № 11/06-20 від 11.06.2020; видаткова накладна № WEN-RIV20230920/1 від 20.09.2023 (з перекладом); відвантажувальна специфікація № WEN-RIV20230920/1 від 20.09.2023 ( з перекладом); комерційна пропозиція б/н від 07.11.2022 (з перекладом); лист № 11/14-1 від 14.11.2023 з інформацією від ТОВ "РІВЕРБЕТ", що страхування вантажу не здійснювалося; лист № 12/12-2 від 12.12.2023 з інформацією від ТОВ "РІВЕРБЕТ", що ліцензування не передбачено; лист № WEN-RIV20230920/1-1 від 20.09.2023 з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); лист № WEN-RIV20230920/1-2 від 20.09.2023 з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); лист № WEN-RIV20230920/1-3 від 20.09.2023 з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); лист № WEN-RIV20230920/1-4 від 20.09.2023 з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); лист № WEN-RIV20230920/1-5 від 20.09.2023 з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом); прайс-лист № 20230727 від 27.07.2023 (з перекладом); якісний опис № WEN-RIV20230920/1 від 20.09.2023 ( з перекладом).

13.12.2023 митницею направлено запит декларанту про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, а саме: прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; платіжне доручення про сплату коштів за товари; виписка з бухгалтерської документації за попередні поставки (прибуткові, видаткові накладні тощо) (т. 1 а.с.109).

13.12.2023 позивач повідомив відповідача, що прайс-лист № 20230727 від 27.07.2023 та митна декларація країни відправлення № MRN23PL322080NU6BPMS0 від 05.12.2023 подані ТОВ «Рівербет» разом з митною декларацією 23UA102020009648U2 та вже знаходяться у митного органу. Також зазначив, що додатковою угодою від 20.09.2023 сторони домовились про відстрочку платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена, банківські платіжні документи відсутні, а тому необхідність надання ТОВ «Рівербет» документів за п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України на законодавчому рівні виключається. Витребування документів, а саме виписки з бухгалтерської документації за попередні поставки, є незаконним, адже такі документи не мають жодного відношення до митного оформлення за конкретною митною декларацією 23UA102020009648U2. (т. 1 а.с.117).

13.12.2023 відповідачем направлено позивачу повідомлення про проведення консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи митної вартості та обміну інформацією на ідентичні подібні (аналогічні) товари (т. 1 а.с. 120).

13.12.2023 позивач надав відповідачу лист, в якому зазначив, що разом із митною декларацією №23UA102020009648U2 подав усі необхідні та наявні документи, як за основним переліком на підтвердження митної вартості товару за ч. 2 ст. 53 МК України, так і додаткові документи за ч.ч. 3, 4 ст. 53 МК України, якими повністю підтверджено правильність визначення митної вартості товару декларантом (т. 1 а.с. 121).

13.12.2023 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості № UA102000/2023/000044/2 та складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № № UА102020/2023/000201 (т. 1 а.с. 124-127).

Не погодившись із рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірні рішення так картки відмови прийняті відповідачем необґрунтовано, а тому є протиправними.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення ст. 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Із положень частин 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

За положеннями статей 57, 58 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Єдиними підставами, які надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

В той же час, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16, від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823, від 01.04.2021 у справі № 260/695/19.

Водночас, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598).

Отже, з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18.

Судовим розглядом установлено, що митне оформлення товарів за декларацією №23UA102020009633U2 здійснювалось позивачем за резервним методом, а за декларацією № 23UA102020009648U2 за основним методом.

Позивачем до митного оформлення подано митні декларації, а також документи на підтвердження вартості товарів, що поставляються в Україну.

Відповідачем за результатами розгляду митних декларацій та документів прийняті спірні рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови.

У графі 33 рішень № UA102000/2023/000043/2 та № UA102000/2023/000044/2 в якості причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, зазначено:

- відповідно до інвойсів від 20.09.2023 № WEN-RIV20230920/2 та № WEN-RIV20230920/1 доставка товару здійснюється на умовах CPT UA Луцьк. Термін CPT «CarriagePaidTo» (… namedplaceofdestination), або «Фрахт/перевезення оплачені до» (… назва місця призначення), означає, що продавець доставить товар названому ним перевізнику. Також продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Таким чином, контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки до місця призначення. Крім того, згідно з CMR від 28.11.2023 № 9822 поставка вантажу здійснювалася через Гданськ (Польща), тобто в цьому порту товар було вивантажено з борта судна і завантажено на автомобіль з реєстраційними номерами AC1909CK/AC7314XP для його подальшого перевезення до України. А це означає, що продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товарів до названого пункту призначення Гданськ (Польща). Жодним пунктом контракту не визначено чи включає в себе ціна товару витрати на перевезення та вартість розвантажувально-навантажувальних робіт в порту Гданська (Польща). Декларантом до митного оформлення надалі додатково надано листи продавця від 20.09.2023 про те, що вартість перевезення, логістика, вантажно розвантажувальні роботи включені в ціну товару. Але відповідно до калькуляції собівартості продукції від 20.09.2023, складеної за період виробництва товарів з 11.08.2023 по 15.09.2023 зазначена ціна тканин включає лише доставку. Таким чином, до митної вартості товарів не включені витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів та інші витрати, пов`язані з їх транспортуванням до місця призначення (Україна);

- відповідно до ст. 5 «Условия платежа» контракту від 18.11.2022 № 1811-1 сплата коштів за товар здійснюється шляхом грошового переказу з банківського рахунку покупця на банківський рахунок постачальника, як правило, на умовах 100% передоплати. В порушення вимог ч. 4 п. 2 ст. 53 МКУ серед наданих товаросупровідних документів відсутні банківські платіжні документи, які підтверджували б сплату коштів за оцінюваний товар;

- до митного оформлення надано митні декларації Т1 від 05.12.2023 № MRN23PL322080NU6BPMS0 та Т1 від 08.12.2023 № MRN23PL322080NS6AWGN3, але в жодному документі не вказано вартість її оформлення, і, як наслідок, такі витрати до митної вартості товару включено не було. До митного оформлення митну декларацію країни відправлення (експорту, а саме Китаю) надано не було. Т1 це документ, який є транзитною митною декларацією та виписується в країні транзиту, а не експорту, та є митною гарантією і застосовується для товарів при ввезені на територію Євросоюзу або транзиту товарів цією територією. Дана транзитна митна декларація виписана в країні Польща;

- до митного оформлення надано митну декларацію Т1 від 23.11.2023 № 23PL322080NS6ATIW5, але в жодному документі не вказано вартість ї оформлення, і як наслідок такі витрати до митної вартості товару включено не було. Також в даній декларації зазначено інший коносамент за МАЕ273475357, а в гр. 44 МД - від 05.12.2023 №23UA102020009527U7 зазначено NHYSF2023090050 До митного оформлення митну декларацію країни відправлення (експорту, а саме Китаю) надано не було. Транзитна митна декларація Т1 - це документ, який є митною гарантією і застосовується для товарів при ввезені на територію Євросоюзу або транзиту товарів цією територією. Дана транзитна митна декларація виписана, в країні Польща;

- декларантом додатково надано прайс-лист № 20230727 від 27.07.2023 від продавця товару, який не є виробником товару;

- у звіті про оцінку майна від 13.12.2023 наведені експертом посилання інтернет-ресурсів на цінові пропозиції подібних товарів перевірити неможливо, оскільки вони вже неактуальні, до звіту інформація з цього сайту не додається, аналіз цінових пропозицій відсутній; невідомо яким чином експертом враховувались витрати на доставку товару до м. Луцьк при визначені ринкової вартості товару (на умовах СРТ Луцьк). Таким чином, цей звіт не дає можливості впевнитись у достовірності, об`єктивності наведеної інформації та здійснити його перевірку у відповідності до положень ч. 21 ст. 58 МКУ. Від надання копії митної декларації країни відправлення та виписки з бухгалтерської документації за попередні поставки (прибуткові, видаткові накладні тощо) декларант відмовився.

Також, у рішенні № UA102000/2023/000044/2 додатково зазначено, що декларантом при митному оформленні в попередні періоди митна вартість оцінюваних товарів не підтверджувалась за основним методом - за ціною договору (контракту), митна вартість даних товарів самостійно заявлялась за резервним методом (митні декларації від 13.12.2023 №23UA102020009665U4, від 30.10.2023 №23UA 102020008647U0).

Джерелом інформації по товарам слугувала цінова інформація, що наявна в АСМО Інспектор та ЄАІС про митні оформлення товарів митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін, а саме:

- у рішенні UA102000/2023/000043/2 МД від 12.12.2023 № 23UA807200017384U7, де розрахунок митної вартості складає 2,90 дол. США/кг;

- у рішенні № UA102000/2023/000044/2 - МД від 12.12.2023 № 23UA807200017384U7, від 13.12.2023 № 23UA102020009665U4, від 30.10.2023 № 23UA102020008647U0, де розрахунок митної вартості складає: тов. № 1 - 2,90 дол. США/кг; тов. № 2 1,66 дол. США/кг; тов. № 3 8,01 дол. США/кг; тов. № 4 4,02 дол. США/кг; тов. № 5 4,02 дол. США/кг.

Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МК України.

Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції надані позивачем документи містили всі відомості, в підтвердження числових значень складових митної вартості товарів та ціни, що підлягає сплаті за ці товари.

Доводи апелянта про ненадання декларантом до митниці банківських документів на підтвердження передоплати товару колегія суддів вважає помилковими, оскільки контрактом №1811-1 від 18.11.2022, з урахуванням додаткової угоди від 20.09.2023 передбачено відстрочення платежу на три місяці з моменту поставки товару.

Позивач як митниці, так і судам першої та апеляційної інстанції повідомляв про зміну умов оплати товару, зокрема відстрочення платежу, надавав копію контракту та додаткової угоди до нього, а тому жодних документів, щодо оплати товару, на момент митного оформлення у ТОВ "Рівербет" не було.

Разом з тим, підстав неврахування додаткової угоди від 20.09.2023 під час прийняття спірних рішень Чернігівська митниця ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не навела.

При цьому, слід підкреслити, що відповідач, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. Так, у процедурах контролю за митною вартістю товару "предметом доказування" - є "ціна товару" та інші складові митної вартості товару.

В свою чергу, умови оплати та строки поставки безпосередньо ціни товару та складових митної вартості не стосуються, а тому, відповідно, не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак, і будь-які суперечності між цими відомостями не можуть бути належною і беззаперечною підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Щодо доводів апеляційної скарги про не включення до митної вартості товарів ТОВ «Рівербет» витрат, пов`язаних з їх навантаженням, розвантаженням та транспортуванням.

Так, митний орган зазначає, що поставка вантажу здійснювалася через Гданськ (Польща), тобто в цьому порту товар вивантажено з борта судна і завантажено на автомобіль з реєстраційними номерами AC 1909 CK/ НОМЕР_1 для його подальшого перевезення до України.

Згідно калькуляції собівартості продукції від 20.09.2023 в ціну товару включено лише його доставку без вартості розвантажувально-навантажувальних робіт.

Крім того, жодним пунктом контракту не визначено чи включає в себе ціна товару витрати на перевезення та вартість розвантажувально-навантажувальних робіт в порту Гданська (Польща).

Вказані обставини, на думку митниці, свідчать про заниження митної вартості товару, шляхом не включення у неї витрат на навантаження, розвантаження та транспортування товару з Польщі до України.

Відповідно до п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до п. 6 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Тобто, при визначенні митної вартості витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України додаються тільки тоді, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті.

Так, ст. 3 Контракту передбачено, що постачання Товару здійснюється в повній відповідності з «ІНКОТЕРМС-2010». Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і зазначаються у рахунку- фактурі.

В свою чергу, інвойсами № WEN-RIV20230920/2 від 20.09.2023, № WEN- RIV20230920/1 від 20.09.2023 визначено поставку товарів на умовах CPT Lutsk, Ukraine.

За офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати термін CPT (англ. Carriage Paid To) (… named place of destination), або Фрахт/перевезення оплачені до (…назва місця призначення) означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто, покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Під словом перевізник розуміється будь-яка організація, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов`язання забезпечити самому чи організувати перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним чи іншим транспортом чи комбінацією цих видів транспорту.

Умови поставки за базисом «CPT» не зобов`язують покупця товару здійснювати страхування товару.

За умовами поставки CPT витрати на страхування та транспортування несе продавець.

Як зазначив позивач, кінцевим пунктом призначення згідно інвойсів від 20.09.2023 є Україна, тому витрати на транспортування та пов`язані з транспортуванням включено продавцем в ціну товару на всьому маршруті транспортування саме до названого місця призначення - України.

Зауважив, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та нестабільністю у роботі морських портів України, імпорт товару здійснювався не безпосередньо у морський порт, а поставлявся через третю/транзитну країну (Польща), яка не є кінцевим місцем призначення.

У автотранспортних накладних (CMR) № 9822 від 28.11.2023, № 9680 від 07.12.2023, у графі 5 яких містяться посилання на інвойси від 20.09.2023 зазначені відомості та обставини відправлення та переміщення партії товару, а саме: місце навантаження Польща, місце розвантаження Україна.

Тобто, місто Гданськ, Польща є транзитним/проміжним пунктом розвантаження товару, після якого товар надійшов вже до названого (кінцевого) місця призначення в Україну, що відповідає умовам поставки CPT Луцьк, Україна.

Дані CMR № 9822 від 28.11.2023, № 9680 від 07.12.2023 кореспондуються з іншими наданими позивачем документами на підтвердження включення витрат за п.п. 5, 6 ч. 10 ст. 58 МК України в ціну товару до кінцевого місця призначення - України.

У коносаменті № UTRUST23091434 від 28.10.2023 зазначено «cargo in transit to Ukraine», що в перекладі означає «вантаж транзитом в Україну» та «port of discharge» - Gdansk, Poland, що означає «Порт розвантаження» - Гданськ, Польща, яка є транзитною країною, а не кінцевим пунктом призначення.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на посилання у коносаменті «freight prepaid» (фрахт з передоплатою), що підтверджує включення витрат на транспортування, витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням, до ціни товарів.

Судом також враховані листи постачальника від 20.09.2023, які надавались декларантом до митного оформлення, в яких останній повідомив, що у відношенні товару відвантаженого по інвойсам № WEN-RIV20230920/2 від 20.09.2023, № WEN-RIV20230920/1 від 20.09.2023 вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про підтвердження декларантом, що витрати на транспортування, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваного товару, пов`язані з його транспортуванням включено до ціни товару, що кореспондується як з умовою поставки CPT, так і з наданими позивачем документами.

Натомість, митний орган, ухвалюючи спірні рішення не врахував вищенаведеного, у зв`язку з чим помилково дійшов висновку про не включення до митної вартості товарів ТОВ «Рівербет» витрат, пов`язаних з їх навантаженням, розвантаженням та транспортуванням.

Щодо доводів апелянта про не включення ТОВ «Рівербет» до митної вартості товару витрат на оформлення транзитних декларацій та не надання до митного оформлення декларації країни відправлення.

Так, митний орган як в суді першої так і апеляційної інстанції зазначає, що позивачем до митного оформлення надано митні декларації Т1 від 05.12.2023 № MRN23PL322080NU6BPMS0 та Т1 від 08.12.2023 № MRN23PL322080NS6AWGN3, які складені у Польщі та є транзитними, тоді як декларації країни відправлення (Китай) ним не надано. Крім того, в жодному документі не вказано вартість оформлення таких декларацій, як наслідок, такі витрати до митної вартості товару не включено.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що документом, який підтверджує митну вартість товару є інвойс, яким визначено вартість та умови його поставки а не митна декларація країни відправлення.

Враховуючи, що умови поставки у даних господарських відносинах між позивачем та його Постачальником визначені умовами Договору саме у інвойсах, тому ненадання ТОВ «Рівербет» митних декларацій країни відправлення не є підставою для коригування митної вартості імпортованого товару.

Колегія суддів зауважує, що ч. 2 ст. 53 МК України законодавцем встановлено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, серед яких відсутня митна декларація країни відправлення відсутня.

В свою чергу, п. 7 ч. 3 ст. 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, зокрема, копію митної декларації країни відправлення.

Тобто, копія митної декларації країни відправлення не належить до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, а може додатково надаватися митному органу виключно у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 53 МК України за її наявності.

Таким чином, неподання декларантом декларації країни відправлення не є підставою для невизнання визначеної ним митної вартості, адже ч. 2 ст. 53 МК України такий документ не віднесений до обов`язкових для подання та не впливає на митну вартість.

Верховний суд у постанові від 15.02.2023 у справі за №815/2552/16 зазначив, що відсутність додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Посилання апелянта на відсутність у наданих документах відомостей про вартість оформлення транзитних декларацій колегія суддів вважає такими, що не свідчать про заниження декларантом митної вартості товару, оскільки оформлення такого документу як декларації Т1 є транспортними витратами, які, як зазначено вище, включені продавцем у ціну товару.

Доводи апелянта щодо розбіжностей у номері коносаменту, зазначеного у митній декларації Т1 від 23.11.2023 № 23PL322080NS6ATIW5 та декларації від 05.12.2023 №23UA102020009527U7 колегія суддів оцінює критично, оскільки до митного оформлення ТОВ «Рівербет» деларація від 05.12.2023 не подавалась.

Колегія суддів вважає помилковими доводи апелянта про те, що прайси-листи, отримані від продавця, а не від виробника товарів, що стало однією з підстав для коригування митної вартості товару зважаючи на таке.

Так, до переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Водночас, положення цієї статті передбачають можливість надання на підтвердження митної вартості товарів не лише прайс-лист виробника, а й інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, до яких, зокрема можна й віднести прайс-лист продавця товару.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд. Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 28.02.2024 у справі № 815/1460/18.

Доводи апеляційної скарги про відсутність у звіті про оцінку майна від 13.12.2023 №Б-13/12/23/05 відомостей про актуальні цінові пропозиції подібних товарів, аналізу цінових пропозицій, не надання позивачем доказів на підтвердження врахування експертом витрат на доставку товару до м. Луцьк при визначенні ринкової вартості товару на умовах CPT Луцьк колегія суддів відхиляє, оскільки вищевказаний документ є додатковим на підтвердження відповідності ціни вказаної в інвойсі, ринковій вартості такого товару.

При цьому, звіт про оцінку майна (висновок) не є первинним документом, який підтверджує вартість імпортовано товару, оскільки не є обов`язковим документом в розумінні Митного кодексу України (частина друга статті 53), який підтверджує митну вартість товару, такий звіт (висновок) носить консультаційний характер, а тому наявність у звіті недоліків чи не повної інформації не є свідченням про недостовірність вартості об`єкта оцінювання.

Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 15.05.2019 по справі № 825/1093/16.

Щодо доводів апелянта про не врахування судом першої інстанції самостійно обраного позивачем резервного методу визначення митної вартості товару, та невірне розрахування його митної вартості колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 1-2 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що дійсно ТОВ «Рівербет» подано до митного оформлення митну декларацію від 11.12.2023 №23UA102020009633U2, в якій митну вартість товару визначено за резервним методом.

Як зазначив позивач, митна вартість товару визначена на підставі інвойсу №WEN-RIV20230920/2 від 20.09.2023. До митного оформлення також надані інші документи, на підтвердження правильності визначення декларантом митної вартості товару.

В свою чергу, митним органом митна вартість товару визначена з урахуванням відомостей про ціну раніше ввезеного товару, визначену у МД від 12.12.2023 № 23UA807200017384U7.

Колегія суддів зазначає, що у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу митним органом має зазначатись докладна інформація та джерела, які використовувалися ним при її визначенні.

Так, згідно рішення № UA102000/2023/000043/2 при визначенні митної вартості товару контролюючим органом як джерело інформації була використана інформація митної декларації по раніше ввезеним подібним товарам.

Відповідно до пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань з докладною інформацією, яка використовувалася ним при визначенні митної вартості оцінюваних товарів.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до приписів ст. 2 КАС України, рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим, тобто прийнятим з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Між тим, спірне рішення містить лише посилання на номер та дату митної декларації. Докладна інформація, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості товару у спірному рішенні відсутня.

Таким чином, відповідачем не доведено обґрунтованості коригування митної вартості товару за декларацією №23UA102020009633U2, враховуючи надання ТОВ «Рівербет» повного пакету документів на підтвердження визначення ціни товару за інвойсом.

Посилання митного органу у рішенні № UA102000/2023/000044/2 на самостійне визначення декларантом митної вартості попередньо ввезених товарів за резервним методом колегія суддів вважає такими, що не свідчать про неможливість позивача в подальшому застосовувати перший (основний) метод для розмитнення товарів.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів, оцінивши документи, надані позивачем під час митного оформлення товару, вважає вірними висновки суду першої інстанції, що останні кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Також в апеляційній скарзі відповідач просить врахувати податкові накладні від 14.12.2023 №7 та від 15.12.2023 №954, які на його думку підтверджують надання ТОВ «Рівербет» міжнародних транспортних послуг із перевезення товарів з м. Гданськ (Польща) до пункту призначення на території України, що в свою чергу ставить під сумнів митниці умови поставки CTP-UA Луцьк, вказані у товаросупровідних документах.

Згідно ч. 4 ст. 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З аналізу наведеної норми вбачається, що суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази, якщо їх неподання до суду першої інстанції зумовлене поважними причинами, що об`єктивно не залежали від особи, яка надала такі додаткові докази (поважність причин повинен довести той учасник справи, який їх надав, зокрема в цій справі - апелянт).

Вказане положення закріплене законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази, і недопущення зловживання стороною своїми правами.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом надано суду апеляційної інстанції податкові накладні від 14.12.2023 №7 та від 15.12.2023 №954 на підтвердження обґрунтованих сумнів митниці щодо перевезення товару саме на умовах поставки CTP та не включення декларантом у митну вартість товару витрат на транспортування.

Водночас, зазначені докази не подавались до суду першої інстанції та їм не надавалась оцінка при вирішенні справи, також відповідач не повідомляв суд про наявність цих доказів.

Колегія суддів зауважує, що з часу відкриття провадження у справі (04.04.2024) до прийняття судового рішення (29.07.2024) минуло достатньо часу для надання відповідачем до суду доказів на підтвердження правомірності прийнятих рішень.

Разом з тим, надаючи до апеляційної скарги докази, які не були надані до суду першої інстанції, апелянт не навів жодного доводу на підтвердження існування поважних причин не надання їх до суду першої інстанції, що об`єктивно не залежали від апелянта.

Твердження апелянта про отримання таких доказів лише у серпні 2024 р. після надходження службової записки Управління контролю та адміністрування митних платежів колегія суддів вважає не поважними підставами неможливості їх подання до суду першої інстанції з огляду на не повідомлення відповідачем суду першої інстанції про наявність доказів, для надання яких останньому необхідний час.

Апеляційний суд зазначає, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема процесуальне право на отримання копії позову з доданими до нього додатками виключно у суді, та процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, яке оскаржується, та обов`язок щодо виконання судового рішення в частині надання витребуваних доказів та / або повідомлення про неможливість їх надання.

Оскільки апеляційна скарга не містить посилання на причини, що об`єктивно не залежали від відповідача, за яких відповідач не надав до суду першої інстанції докази, що надані до суду апеляційної інстанції, апеляційний суд не приймає надані апелянтом додаткові докази.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що норми КАС України не наділяють апеляційний суд повноваженнями самостійно відшуковувати причини, що об`єктивно не залежали від відповідача - суб`єкта владних повноважень, за яких відповідач не надав до суду першої інстанції докази, що додані до апеляційної скарги. Вчинення апеляційним судом зазначених дій було б порушенням принципів адміністративного судочинства (рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність, неприпустимість зловживання процесуальними правами та ін.).

Враховуючи викладене та відсутність правових підстав для прийняття додаткових доказів, що не були надані до суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

В свою чергу, ч. 6 ст. 54 МК України встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Колегія суддів зазначає, що позивачем надано належні та достатні докази на підтвердження митної вартості товару, тоді як митним органом не доведено наявність підстав для застосування іншого методу та проведення власного розрахунку для визначення митної вартості товару, як і не надано доказів надходження документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості, якими податкові накладні, складені позивачем не є.

Колегія суддів також враховує, що цінова інформація викладена у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби України (ЄАІС) не може бути обґрунтованою підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначених в митній декларації позивача, оскільки автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, відтак такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.

Саме такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 19.03.2021 по справі № 820/5525/16.

Колегія суддів зауважує, що спірні рішення про коригування митної вартості не містять обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованих митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.

Як вже зазначалось, відповідач обмежився лише посиланням на номери митних декларацій, взятих за основу для коригування митної вартості оцінюваних товарів, не навівши при цьому жодних пояснень зроблених коригувань, зокрема, не зазначивши митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТ ЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Водночас, Верховний Суд у постановах від 9 вересня 2020 року (справа №400/3133/18), від 8 лютого 2019 року (справа № 825/648/17) вказував, що Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, передбачають, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити, окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що Митниця не надала доказів на підтвердження обставин, що позивачем у митних деклараціях зазначено не всі складові числового значення задекларованої митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

В свою чергу, позивач надав необхідні та достатні документи для підтвердження задекларованої митної вартості, проте митний орган не навів переконливих аргументів, що надані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та не дають можливість здійснити митне оформлене товарів за визначеним декларантом методом, не довів наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спірні рішення про коригування митної вартості товарів прийняті відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для їх прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Як наслідок, підлягають скасуванню і спірні картки відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийняті відповідачем на підставі рішень про коригування митної вартості.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в апеляційній скарзі скаржником не висловлено заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, стягнутих судом першої інстанції на користь позивача, а отже у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для зменшення розміру понесених витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Чернігівської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 по справі № 520/8095/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Т.С. Перцова А.О. Бегунц