Постанова

від 02.12.2024 по справі 640/18978/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Жук Р.В.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року Справа № 640/18978/22

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,

за участю секретаря Бродацької І.А.,

представника Апелянта Овчаренко О.З.

представника Відповідача - 3 Рябова О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року у справі

за позовом ОСОБА_1

до Київської міської прокуратури,

Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації Прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих),

Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокуратури

третя особа, яка не

заявляє самостійних Офісу Генерального прокурора

вимог на стороні

відповідача

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, поновлення на посаді,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. ОСОБА_1 (далі - Позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - Відповідач - 1), Офісу Генерального прокурора (далі - Відповідач - 2), Київської міської прокуратури (далі - Відповідач - 3), Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокуратури ( далі - Відповідач- 4), за участю третьої особи: Офісу Генерального прокурора (далі - Третя особа) в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення кадрової комісії №2 з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 30.09.2022 про неуспішне проходження атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Київської міської прокуратури Олегом Кіпером від 07.10.2022 №1723к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Київської місцевої прокуратури №3 міста Києва;

- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Київської місцевої прокуратури №3 міста Києва, або на рівнозначній посаді в органах прокуратури та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування зазначених вимог Позивачка зазначила, що під час проходження іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп?ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора Позивачка мала проблеми зі здоров?ям, що підтверджується висновком спеціаліста Сімейної клініки лікаря Єфімова, та вплинуло на результат складення іспиту.

При цьому, ОСОБА_1 стверджувала, що звернулася до Кадрової комісії з усним клопотанням та повідомила, що не може продовжувати приймати участь у тестуванні, просила визнати іспит таким, що не відбувся та призначити їй новий час та дату його складання, однак Кадрова комісія їй відмовила з огляду на відсутність підстав подання скарг та зауважень з такої причини, як незадовільний стан здоров`я.

У контексті вказаного, Позивачка зазначила, що пункт 7 Порядку №221 не містить чітко визначеного переліку причин, які можуть слугувати підставою для визнання іспиту таким, що не відбувся, а тому Відповідач-1 мав розглянути поважність заявленої нею причини. Втім, клопотання Позивачки було проігноровано, що потягнуло прийняття неправомірних та необґрунтованих спірних рішень.

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року адміністративний позов задоволено частково, а саме:

- визнано протиправним та скасовано рішення Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №2 від 30.09.2022 про неуспішне проходження атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;

- визнано протиправним та скасовано наказ Київської міської прокуратури від 07.10.2022 №1723к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Київської місцевої прокуратури №3 міста Києва;

- поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Київської місцевої прокуратури №3 міста Києва;

- стягнуто з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 10.10.2022 по 21.06.2024 у розмірі 168 380, 10 грн, без урахування обов`язкових податків та зборів.

В іншій частині в позову - відмовлено.

Також суд допустив до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Київської місцевої прокуратури №3 міста Києва та стягнення з Київської місцевої прокуратури на користь ОСОБА_1 суми середньої заробітку за час вимушеного прогулу в межах одного місяця.

Ухвалюючи таке рішення в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Позивачка під час проходження іспиту (до його завершення) повідомила про обставини, які впливають на проходження іспиту.

При цьому суд врахував відсутність обов`язку подавати такого роду заяви та клопотання у письмовій формі , а також взяв до уваги висновок спеціаліста Сімейної клініки лікаря Єфімова, яким підтверджується факт погіршення стану здоров`я під час складання іспиту.

Також суд відзначив, що графа «примітки» у відомості не містить будь якого запису членом робочої групи про звернення Позивачки про погіршення стану здоров`я та відкладення іспиту, розгляд даного звернення чи прийняте рішення за такою заявою, а приписами Порядку №221 не передбачено право прокурора у примітках до відомості зазначати будь-які зауваження щодо процедури та порядку складання іспиту.

Так, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправним і скасування рішення Відповідача -1, та як наслідок спірного наказу про звільнення Позивачки з посади прокурора Київської місцевої прокуратури №3 міста Києва.

При цьому суд зазначив, що позовні вимоги про поновлення Позивачки на посаді прокурора Київської місцевої прокуратури №3 міста Києва та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають задоволенню, як похідні.

Відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачка є такою, що підлягає поновленню на посаді з якої її звільнено, а тому вимоги щодо поновлення її на рівнозначній посаді є такими, які задоволенню не підлягають.

3. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Третя особа - Офіс Генерального прокурора, подала апеляційну скаргу у якій просить рішення суду скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог Апелянт зазначає, що твердження про погіршення самопочуття під час проходження іспиту, на що Позивачка нібито усно звертала увагу членів робочої групи є безпідставними, оскільки такий факт не зафіксовано ні під час проходження іспиту, ні після його завершення та акт про це не складався. Натомість встановлено, що Позивачка завершила тестування.

При цьому Апелянт відзначив, що результати складення Позивачкою іспиту відображено членом робочої групи у відповідній відомості, з якими була ознайомлена і поставила власний підпис, чим підтвердила їх достовірність. У примітках до цієї відомості будь-які зауваження з боку Позивачки щодо процедури та порядку складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора відсутні.

Також Апелянт відзначив, що перед початком тестування для усіх його учасників проведено детальний інструктаж, у тому числі щодо дій у разі виникнення технічних проблем, поганого самопочуття та інших об`єктивних причин неможливості складання тестування.

В обґрунтування своєї позиції Офіс Генерального прокурора посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені зокрема у постановах від 24.09.2021 у справі № 160/6596/20, від 29.09.2021 у справі № 440/2682/20, від 09.08.2022 № 160/5717/21.

Окремо Апелянт стверджує, що ухвалюючи оскаржуване рішення частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції неправильно визначив кількість робочих днів та розмір середньоденної заробітної плати Позивачки.

Також представник Офісу Генерального прокурора наполягає на порушенні судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, тоді як предметом розгляду є спір щодо правомірності звільнення з публічної служби особи, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

6. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2024 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційні скарги, призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні.

7. У строк, встановлений судом, відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

8. У судовому засіданні представниця апелянта просила апеляційну скаргу задовольнити в межах доводів та вимог, викладених у ній, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні позову - відмовити.

Представник Київської міської прокуратури у судовому засіданні підтримав правову позицію Апелянта, просив апеляційну скаргу задовольнити.

9. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду - зміні з наступних підстав.

10. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з червня 2012 року по вересень 2014 року працювала на посаді прокурора прокуратури Деснянського району міста Києва, з вересня 2014 року по липень 2015 року - на посаді старшого прокурора Деснянського району міста Києва, з липня 2015 року по грудень 2015 року - на посаді прокурора прокуратури Деснянського району міста Києва, а в грудні 2015 року була призначена на посаду4 прокурора Київської місцевої прокуратури №3 міста Києва.

У зв`язку з прийняттям Закону України від 19.09.2019 №113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» позивачкою 09.10.2019 складено і подано заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію.

Уповноваженою кадровою комісією Позивачку допущено до складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону.

15 серпня 2022 року під час проходження іспиту Позивачка звернулася до кадрової комісії та повідомила, що за станом здоров`я вона не може продовжувати приймати участь у тестуванні та з метою призначення нової дати складання даного іспиту (його перенесення) на підставі п.11 розділу І Порядку №221 просила визнати іспит таким, що не відбувся та призначити їй новий час та дату складання відповідного іспиту. Однак, кадрова комісія у вказаному усному клопотанні Позивачці відмовила за відсутності підстав.

Так, 15.08.2022 за наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (перший етап атестації) ОСОБА_1 набрала 69 балів, що є менше прохідного балу 70 балів для успішного складання іспиту і її не допущено до проходження наступного етапу атестації. Ці результати відображені у відомості про результати складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, про що Позивачка ознайомлена шляхом проставлення особистого підпису. Відомість також підписана головою та секретарем кадрової комісії.

Чотирнадцятою кадрової комісії було прийнято рішення №2 від 30.09.2022 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

Наказом керівника Київської міської прокуратури від 07.10.2022 №1723к «Про звільнення» на підставі статті 11 Закону України "Про прокуратуру" ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Київської місцевої прокуратури №3 міста Києва з 07 жовтня 2022 року.

11. Нормативно-правове обґрунтування

Спірні правовідносини регулюються положеннями Конституції України, Законами України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-ІХ (далі - Закон № 113-ІХ), Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженим наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221 (далі - Порядок № 221).

Так, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються організація і діяльність прокуратури.

25 вересня 2019 року набрав чинності Закон № 113-ІХ, яким запроваджено реформування системи органів прокуратури.

Відповідно до пункту 6 Розділу II Закону № 113-IX з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно підпункту 2 пункту 19 розділу II Закону № 113-IX, установлено, що прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 7 цього розділу, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора за умови, зокрема, наявності рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації.

Пункт 9 розділу ІІ» Закону № 113-IX передбачає, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.

Пункт 10 розділу ІІ Закону № 113-IX встановлює, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації.

Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора.

Згідно із пунктами 13 - 14 розділу ІІ Закону № 113-IX атестація прокурорів включає такі етапи: 1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди; 2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.

Графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.

Згідно із пунктом 17 розділу ІІ Закону № 113-IX кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.

Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.

Згідно з пунктом 1 розділу І Порядку № 221 атестація прокурорів - це встановлена розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.

Згідно з пунктом 5 розділу І «Загальні положення» Порядку № 221, предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок); 2) професійної етики та доброчесності прокурора.

Відповідно до пункту 6 розділу І Порядку № 221 атестація включає такі етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Згідно з пунктом 8 розділу І Порядку № 221 за результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Форми типових рішень визначені у додатку 1 до цього Порядку.

Абзацом першим пункту 1 розділу IV Порядку № 221 передбачено, що у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до співбесіди.

Пунктом 6 розділу V Порядку № 221 регламентовано, що рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури про звільнення відповідного прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Відповідний наказ Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури може бути оскаржений прокурором у порядку, встановленому законодавством.

Висновки суду апеляційної інстанції.

12. Отже, Законом № 113-ІХ запроваджено реформування органів прокуратури.

Разом з тим, реформування органів прокуратури - це не інструмент формального звільнення з посади, а механізм підвищення ефективності їхньої діяльності у векторі принципів верховенства права, законності, прозорості та гласності.

13. Відповідні заходи є сумісними з демократичною державою лише тоді, коли вони засновуються на принципі верховенства права, за умов дотримання всіх законодавчо визначених гарантій права на працю осіб, на яких поширюються такі заходи.

14. Спеціальним законодавством, а саме Законом № 113-ІХ та розробленим на його підставі та на виконанням його положень Порядком № 221, передбачено необхідність проходження атестації для переведення до органів прокуратури та визначено чіткий порядок її проведення.

15. Так, відповідно до пункту 7 розділу І Порядку № 221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Втім, якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.

16. Як правильно встановлено судом першої інстанції, під час складання іспиту, до його завершення, Позивачка звернулася до Чотирнадцятої кадрової комісії із усною заявою щодо погіршення її стану здоров`я, що перешкоджає його належному складенню і може вплинути на результат, а також просила призначити їй нову дату складання іспиту.

17. Колегія суддів акцентує увагу на тому, що повторне складення іспиту є можливим, коли про обставини, які впливають на його проходження, повідомлено до його початку або коли прокурор повідомив про них під час проходження іспиту (до його завершення), що свідчить про своєчасне звернення Позивачки з відповідною заявою.

18. Водночас, як стверджує Позивака, її усне звернення щодо поганого самопочуття та призначення у зв`язку з цим нового часу (дати) складання іспиту у встановленому порядку розглянуто не було, акт не складався і у примітках до відомостей інформація про її звернення не відображена. Разом з тим, в той самий день ОСОБА_1 звернулася до лікаря зі скаргами на головний біль, нудоту, запаморочення голови тощо і факт її захворювання підтверджується висновком спеціаліста Сімейної клініки лікаря Єфімова від 15.08.2022, відповідно до якого в неї діагностовано гіпертонічну хворобу II ступеня /т.1 а.с. 22/. Водночас , з результатів анонімного тестування вбачається, що Позивачка не набрала лише 1 балу до успішного складання іспиту / т. 2 а.с.29/.

19. Отже, оцінюючи вищевказані докази у їх сукупності, судова колегія приходить до висновку, що хворобливий стан здоров`я дійсно міг відчуватися Позивачкою вже під час тестування і вплинути на їх результати, а кадрова комісія безпідставно залишила її усне звернення про перенесення тестування поза увагою. Обов`язок складання акту належить до повноважень комісії, а не Позивачки. Твердження Відповідача про те, що ОСОБА_1 взагалі не зверталася з усною заявою про дострокове припинення тестування колегія суддів ставить під сумнів з огляду на вказані вище докази у їх сукупності та до уваги не приймає.

20. Окрім того, перевіряючи інші доводи апелянта, судова колегія відзначає, що порушення процедури ухвалення акта (рішення) суб`єктом владних повноважень не повинно породжувати правових наслідків для його правомірності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Так, встановлена належна (справедлива) процедура як складова принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час ухвалення рішень та вчинення дій, що повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Визначена приписами Закону №113-ІХ, Порядку №221 процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності кадровою комісією спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань як один із елементів принципу верховенства права.

Таким чином, легітимні очікування позивачки не можуть формуватися в інший, ніж установлений приписами Закону №113-ІХ, Порядку №221 спосіб, який передбачає процедуру проходження атестації прокурорами й визначає чітку послідовність дій комісії і прокурора із зазначенням методів, підстав, порядку, форми проходження атестації, зокрема й у випадку подання заяви про призначення нової тестування.

21. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, судова колегія звертає увагу на те, що підставою для прийняття спірного в цій справі рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Київської місцевої прокуратури №3 міста Києва стало рішення від 30.09.2022 про неуспішне проходження атестації.

22. Втім, як вбачається з викладеного вище, таке рішення є необґрунтованим, оскільки прийнято без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття.

23. Посилання Апелянта не те, що звернення Позивачки з усною заявою не підтверджується матеріалами справи, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки згідно з положенням пункту 2 розділу V Порядку №221, обов`язкова письмова форма такої заяви не передбачена.

24. Отже, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії №2 з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 30.09.2022 і, як наслідок, наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу керівника Київської міської прокуратури від 07.10.2022 №1723к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Київської місцевої прокуратури №3 міста Києва.

25. Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України, на орган, що розглядає трудовий спір, у разі з`ясування того, що звільнення працівника відбулось незаконно, покладається обов`язок поновлення такого працівника на попередній роботі. Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту прав, ніж зазначений в частині першій статті 235 КЗпП України, а отже, установивши, що звільнення відбулося із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі - а саме на посаді прокурора Київської місцевої прокуратури №3 міста Києва.

26.Отже, Позивачка має бути поновлена на посаді, саме з якої її й було протиправно звільнено, про що обґрунтовано зазначено судом першої інстанції.

27. Переглядаючи рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, колегія суддів зазначає наступне.

28. Частиною другою статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

29. Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок №100).

30. Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Пунктом 8 розділу ІV Порядку №100 визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

31. Як правильно встановлено судом першої інстанції, Позивачку було звільнено з посади з 07.10.2022, отже, при обчисленні середньоденної заробітної плати слід враховувати її заробітну плату за вересень та серпень 2022 року (два місяці, що передують звільненню).

32. Відповідно до наявної у матеріалах справи довідки про доходи Київської міської прокуратури від 11.06.2024 №21/97 заробітна плата ОСОБА_1 за серпень 2022 року становить 8354,60 грн за 23 робочих дні, за вересень 2022 року 8354,60 грн за 22 робочих дня. Отже, середньомісячна заробітна плата Позивачки становить 8354,60 грн., а середньоденна заробітна плата - 371,32 ( (8354,60 +8354,60):(22+23)=371,315556) грн, а не 371,70, як помилково зазначив суд першої інстанції.

33. Окрім того, апеляційний суд відзначає, що кількість днів вимушеного прогулу Позивачки за період з 08.10.2022 по 21.06.2024, тобто на день прийняття рішення суду першої інстанції, з урахуванням введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану, складає 445 робочих днів.

34. Отже, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, станом на день прийняття оскаржуваного рішення, підлягає стягненню з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 у сумі 165 237,40 (445х371,32) грн., замість 168 380, 10 грн стягнутих судом першої інстанції.

35. З огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, шо суд першої інстанції прийняв правильне рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , однак помилився під час здійснення розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

36. Аналізуючи доводи Апелянта про порушення судом норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Так, Офіс Генерального прокурора стверджує, що справа № 640/18978/22 розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, тоді як предметом розгляду є спір щодо правомірності звільнення з публічної служби особи, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, а тому розглядається за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ч.2 ст.12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з п. 1 ч.6 ст. 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Відповідно до примітки до статті стаття 51-3 Закону України "Про запобігання корупції", під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, прокурори.

37. Отже, ОСОБА_1 є особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, а тому спір у справі про звільнення її з публічної служби підлягає розгляду саме за правилами загального позовного провадження. А тому, розгляд цієї справи судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження є безумовною підставою для його скасування з огляду на положення статті 317 КАС України.

38. Виправляючи вказану помилку суду першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення і часткового задоволення позовних вимог, зокрема в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на день прийняття цієї постанови, виходячи з наступного розрахунку.

Як зазначалося колегією суддів вище, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 08.10.2022 по 21.06.2024 підлягає стягненню з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 у сумі 165 237,40 грн за 445 робочих днів.

Разом з тим, кількість днів вимушеного прогулу Позивачки за період з 22.06.2024 по 02.12.2024, тобто станом на день прийняття рішення судом апеляційної інстанції, з урахуванням введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану, складає 116 робочих днів, а тому розмір середнього заробітку за вказаний період становить 43073,12 грн (371,32 х 116=43073,12).

Отже, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає стягненню з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 у загальному розмірі 208310,52 грн (165 237,40+43073,12=208310,52).

39. Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги правові висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

40. Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: порушення норм процесуального права.

41. Відповідно до п.7 ч. 3 ст. 317 КАС України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

42. Таким чином, апеляційна скарга Офісу Генерального прокурора підлягає задоволенню частково, рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року - скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволенню частково.

43. Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора -задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року - скасувати та ухвалити постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської прокуратури, Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації Прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокуратури, за участю третьої особи: Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення і наказу, зобов`язання вчинити певні дії, поновлення на посаді - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №2 від 30.09.2022 про неуспішне проходження атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

Визнати протиправним та скасувати наказ Київської міської прокуратури від 07.10.2022 №1723к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Київської місцевої прокуратури №3 міста Києва.

Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Київської місцевої прокуратури №3 міста Києва.

Стягнути з Київської міської прокуратури (код ЄДРПОУ 02910019, місцезнаходження: вул. Предславинська, 45/9, м. Київ, 03150) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 07.10.2022 по 02.12.2024 у розмірі 208310,52 (двісті вісім тисяч триста десять гривень та п`ятдесят дві копійки) грн, без урахування обов`язкових податків та зборів.

У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 09 грудня 2024 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев