Ухвала

від 03.12.2024 по справі 761/36960/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/36960/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/7244/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2024 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

представника власника майна ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2024 року задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про накладення арешту на майно та накладено арешт в рамках кримінального провадження №72023000120000113 від 04.12.2023 на майно, вилучене 25.09.2024 під час обшуку офісних приміщень ТОВ «Мікроприбор», ТОВ «ДЕКАДА» за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, буд. 80, а саме:

- накази ФОП за 2021 рік в 1-й зеленій папці;

- накази ФОП 2023 рік (1 частина) в 1-й зеленій папці;

- накази ФОП 2023 рік (2 частина) в 1-й зеленій папці;

- накази ФОП 2022 рік (1 частина) в 1-й червоній папці;

- накази ФОП 2022 рік (2 частина) в 1-й червоній папці;

- документи щодо ФОП ОСОБА_10 ;

- ноутбук Asus X75V чорного кольору;

- диск Toshiba s/n77GHHW2BSX13;

- диск Kingston msip-rem-k88-vv 120gb;

- диск Transcenol s/nF11432-030p 120 gb;

- диск Kingston k98-sa400537 120gb;

- диск SP17003895-030584 M 120gb;

- диск Kingston s/n400937/206 gb;

- диск SP17003895-032036 M 120gb;

- диск SP17003895-030885 M 120gb;

- диск goodram s/n ssb120g03 120gb;

- диск crucial s/n 03kwt57742;

- диск crucial s/n 2102e4e5bebf;

- диск crucial s/n 2051e4e01749;

- диск Kingston s/n SA400S37 240 gb;

- диск Seagate s/n 9V83q20P 500 gb;

- диск Seagate s/n 3q1206444 250 gb;

- печатки ФОП ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_6 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_6 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 ;

- грошові кошти в сумі 5 277 990 гривень;

- грошові кошти в сумі 554 400 гривень;

- грошові кошти в сумі 124 432 доларів США;

- грошові кошти в сумі 15 335 євро;

- печатки ФОП ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_6 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_15 , ОСОБА_30 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_36 , ОСОБА_57 , ОСОБА_36 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_33 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_24 , ОСОБА_45 , ОСОБА_68 , ОСОБА_65 , ОСОБА_30 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_71 , ОСОБА_74 , ОСОБА_10 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_77 ;

- печатки нерезидентів Hamilton International Ltd, Casio Europe GmbH, Compagnie des Montres Longines, Rado watch co.ltd, Montres pierre Balmain, Mondaine watch ltd, Intexus Trading limited;

- диск Kingston s/n S3700100 240 gb;

- диск Kingston s/n SA120103 480 gb;

- диск Kingston s/n SBFKB1E1 240 gb;

- диск Kingston s/n SBFKB1H5 240 gb;

- диск Kingston s/n SBFK71EO 120 gb;

- диск Kingston s/n SBFK11B1 120 gb;

- диск Kingston s/n 03150010 240 gb;

- диск Kingston s/n 603ABBF0 120 gb;

- диск Crucial s/n 1847E164E3FC 120 gb;

- диск Crucial s/n 1839E157AB3C 120 gb;

- диск Crucial s/n 1839E157AV62 120 gb;

- диск Crucial s/n 1845E1624379 120 gb;

- диск Crucial s/n 1839E157A516 120 gb;

- диск WD s/n WCC4G6PCEUAU 500 gb;

- диск WD s/n WCC2ELZC8L10 500 gb;

- диск WD s/n WCC4J0FLCHVF 500 gb;

- диск TOSHIBA s/n 93U8PN6TS;

- диск SEAGATE s/n W9AMAGT7 1 tb;

- диск SEAGATE s/n 6VMSY248 500 gb;

- диск Crucial s/n 1839E157AA82 120 gb;

- диск Crucial s/n 1923E1878574 240 gb;

- диск Kingston s/n SA400S37/240G;

- диск Apacer p/n AP512GAS2280P4;

- диск WD s/n WCAV95375352 500 gb;

- диск WD s/n WCC4J6UYDESA 500 gb;

- диск SEAGATE s/n 6VMBZLW9 500 gb;

- диск WD s/n WCAV5H178359 500 gb;

- ключі до рахунків (банківські карки Приват банку); ФОП 48 шт;

- трудові книжки ОСОБА_32 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 , ОСОБА_117 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 , ОСОБА_121 , ОСОБА_122 , ОСОБА_123 , ОСОБА_19 , ОСОБА_124 , ОСОБА_125 , ОСОБА_126 , ОСОБА_127 , ОСОБА_128 , ОСОБА_129 , ОСОБА_130 , ОСОБА_131 , ОСОБА_132 ;

- документи щодо реалізації годинників та супутніх товарів від юридичних осіб на ФОП в рожевій папці на 147 арк.;

- списки ФОП (рнокпп) та рахунки на 16 арк.;

- звіти ФОП 2024 рік на 83 арк.;

- відомості розподілу виплат ФОП в 1-й папці синього кольору;

- звіти по продажам торгової мережі на 179 арк.;

- z-звіти ФОП (ДЕКА) в 1-й жовто-білій коробці;

- накладні, рахунки ФОП на 407 арк.;

- фіскальні чеки реалізації годинників та супутніх товарів, z-звіти ФОП ( ОСОБА_133 ) за період 2021-2022 в 1-й картонній коробці;

- фіскальні чеки реалізації годинників та супутніх товарів, z-звіти ФОП за період 2021 р. в 1-й картонній коробці;

- накладні, реєстри накладних ФОП за 2020-2021 роки в 1-й папці чорного кольору;

- z-звіти ФОП за 2021 р. в 3-х картонних коробках;

- z-звіти ФОП за період 2020-2021 роки в 1-й жовто-білій коробці;

- z-звіти ФОП за 2021 р. в 2-х картонних коробках чорного кольору;

- печатки ТОВ «ДЕКА ФЕШН», ТОВ «МОНТРЕ ТРЕЙД», ТОВ «ДЕКА ЛТД», ТОВ «ДЕКАДА», ТОВ «АМЕТИСТ ТРЕЙД» та ФОП ОСОБА_125 , ОСОБА_22 , ОСОБА_134 , ОСОБА_102 , ОСОБА_135 , ОСОБА_44 , ОСОБА_76 , ОСОБА_136 , ОСОБА_19 , ОСОБА_137 , ОСОБА_138 , ОСОБА_139 , ОСОБА_99 , ОСОБА_70 , ОСОБА_140 , ОСОБА_24 , ОСОБА_141 , ОСОБА_142 , ОСОБА_143 , ОСОБА_144 , ОСОБА_145 , ОСОБА_146 , ОСОБА_147 , ОСОБА_148 , ОСОБА_149 , ОСОБА_150 , ОСОБА_151 , ОСОБА_69 , ОСОБА_152 , ОСОБА_121 , ОСОБА_37 , ОСОБА_78 , ОСОБА_153 , ОСОБА_154 , ОСОБА_155 , ОСОБА_156 , ОСОБА_23 , ОСОБА_157 , ОСОБА_28 , ОСОБА_158 , ОСОБА_159 , ОСОБА_160 , ОСОБА_161 , ОСОБА_162 , ОСОБА_163 , ОСОБА_164 , ОСОБА_165 , ОСОБА_166 , ОСОБА_25 , ОСОБА_167 , ОСОБА_16 , ОСОБА_168 , ОСОБА_54 , ОСОБА_42 , ОСОБА_169 , ОСОБА_170 , ОСОБА_171 , ОСОБА_172 , ОСОБА_17 , ОСОБА_173 , ОСОБА_174 , ОСОБА_31 , ОСОБА_175 , ОСОБА_176 , ОСОБА_177 , ОСОБА_178 , ОСОБА_38 , ОСОБА_57 , ОСОБА_179 , ОСОБА_180 , ОСОБА_181 , ОСОБА_12 , ОСОБА_65 , ОСОБА_182 , ОСОБА_53 , ОСОБА_183 , ОСОБА_184 , ОСОБА_185 , ОСОБА_186 , ОСОБА_6 , ОСОБА_187 , ОСОБА_32 , ОСОБА_188 , ОСОБА_189 , ОСОБА_33 , ОСОБА_30 , ОСОБА_190 , ОСОБА_20 , ОСОБА_191 , ОСОБА_192 , ОСОБА_95 , ОСОБА_193 , ОСОБА_194 , ОСОБА_195 , ОСОБА_26 , ОСОБА_72 , ОСОБА_196 , ОСОБА_197 , ОСОБА_198 , ОСОБА_29 , ОСОБА_199 , ОСОБА_200 , ОСОБА_201 , ОСОБА_14 , ОСОБА_34 , ОСОБА_39 , ОСОБА_202 , ОСОБА_27 , ОСОБА_18 ;

- відеореєстратор Ajhua 5j003ebpaz99c29, 1 шт.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора ОГП ОСОБА_9 в рамках кримінального провадження №72023000120000113 від 04.12.2023 про арешт тимчасово вилученого під час обшуку майна за адресою: АДРЕСА_1 .

На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги апелянт вказує на те, що оскаржувана ухвала незаконна, необґрунтована та невмотивована.

При цьому, представником власника майна ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_7 подано додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких останній зазначає, що детективом було вилучено майно, яке не входило до переліку майна, на яке отримано відповідний дозвіл.

Приймаючи рішення про надання дозволу на проведення обшуку слідчим суддею не зазначено в резолютивній частині ухвали, кому саме надано такий дозвіл, проте, незважаючи на це, детектив двічі проник до приміщення на підставі вказаної ухвали. Тобто, 25.09.2024 обшук був зупинений, а 26.09.2024 відновлено та закінчено.

Крім того, слідчий суддя надав дозвіл на відшукання та вилучення речей, які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення та є знаряддям такого кримінального правопорушення.

Відтак, згідно резолютивної частини ухвали, слідчий суддя чітко визначив, що відшуканню та вилученню підлягають фінансово-господарські документи з чітко визначеними реквізитами юридичних та фізичних осіб згідно переліку.

Отже, оскільки ухвалою не надавалось прямого дозволу на вилучення інших речей, документів та грошових коштів, тому вони є тимчасово вилученим майном.

Апелянт вказує на те, що серед єдиного обґрунтування законності накладення арешту прокурором додано до клопотання "Аналітичний продукт (висновок аналітика)", який складено аналітиком управління тактичного аналізу БЕБ України за результатами оцінювання ризиків та/або правопорушень у фінансово-господарській діяльності.

Однак, зазначені висновки дослідження мають одну головну ознаку - вірогідність, тобто напроти кожного висновку аналітик вживає слово "ймовірно", оскільки він не впевнений в своїх висновках, а тому вказаний документ не може бути додатковою правовою підставою для арешту вилученого майна.

На переконання апелянта, аналітичні матеріали працівників БЕБ України не можуть бути доказом у кримінальному провадженні, а тому його використання є протиправним.

Також апелянт зазначає, що власник майна вважає, що грошові кошти вилучено протиправно з огляду на відсутність дозволу на їх вилучення та незаконного проникнення до приміщення вдруге по одній і тій же ухвалі, а тому грошові кошти підлягають поверненню.

Крім того, власник грошових коштів має чималі статки, які він заробив, а також він зареєстрований як ФОП та продовжує свою діяльність.

Отже, лише в період з 2016 по 2023 рік включно його дохід без врахування витрат склав приблизно 1 044 527, 81 дол. США, що підтверджується відповідними деклараціями.

Апелянт звертає увагу суду на те, що в матеріалах клопотання прокурор посилається на визнання тимчасово вилученого майна речовими доказами на підставі постанови детектива від 27.09.2024, однак прокурор звертався до слідчого судді з клопотанням про арешт саме тимчасово вилученого майна, а не речових доказів.

На переконання апелянта, така постанова є незаконною, оскільки рішення про визнання майна речовими доказами прийнята з огляду на саме існування кримінального провадження та для можливості арешту такого майна.

Поряд з цим, апелянт зазначає, що слідчий суддя не зазначив, які саме сліди та відомості можуть містити грошові кошти.

Також апелянт вважає, що слідчим суддею було поверхнево досліджено та не перевірено вимоги чинного законодавства та зроблено невірний висновок про розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу з додатковими поясненнями у повному обсязі та просив задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги сторони захисту, вважаючи оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів провадження, що за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72023000120000113 від 04.12.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що в період 2021-2023 років група осіб за попередньою змовою, використовуючи реквізити підприємств ТОВ «МІКРОПРИБОР» (код ЄДРПОУ 24546850) та ТОВ «ДЕКАДА» (код ЄДРПОУ 30962240) організували та впровадили у дію схему щодо ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

В межах проведених заходів встановлено, що службові особи ТОВ «МІКРОПРИБОР» та ТОВ «ДЕКАДА» з метою ухилення від сплати податків в своїй діяльності використовують значну кількість ФОП (близько 72 осіб), які звітуються з спільних IP - адрес ( НОМЕР_1 та НОМЕР_2 ) та фактично проводять той самий вид діяльності (реалізація годинників).

В ході аналізу Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ «МІКРОПРИБОР» та ТОВ «ДЕКАДА» здійснює постачання ТМЦ (годинники різного типу) в адресу фізичних осіб-підприємців по ціні, що в 4 рази менша ніж та, по якій вказані фізичні особи-підприємці здійснюють реалізацію кінцевим споживачам через магазини «СЕКУНДА», «ДЕКА» та інтернет-платформи «ДЕКА», «СЕКУНДА».

Також проведеним аналізом інтернет-платформ «СЕКУНДА» та «ДЕКА» встановлено реалізацію товарів ФОП (годинників різної номенклатури), хоча таких товарів на територію України офіційно не завозились та фактично таким чином дані товари вважаються контрабандними.

Крім того, у ході досудового розслідування встановлено, що службовими особами ТОВ «МІКРОПРИБОР» (код ЄДРПОУ 24546850) та ТОВ «ДЕКАДА» (код ЄДРПОУ 30962240) використовуються нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою м. Дніпро, вул. Березинська, буд. 80.

Так, 25.09.2024 під час обшуку офісних приміщень ТОВ «Мікроприбор», ТОВ «ДЕКАДА» за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, буд. 80, дозвіл на проведення якого надано ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.09.2024, виявлено та вилучено окреме майно.

03.10.2024 прокурор третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами БЕБ України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2024 року із клопотанням про накладення арешту на майно, яке вилучено 25.09.2024 під час обшуку офісних приміщень ТОВ «Мікроприбор», ТОВ «ДЕКАДА» за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, буд. 80.

21.10.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на майно, згідно переліку зазначеному у клопотанні.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження №72023000120000113 від 04.12.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, слідчий суддя виходив з того, що, майно, що є предметом клопотання, цілком відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, зокрема може містити на собі сліди або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а відтак обґрунтовано має правовий статус речового доказу, а тому, з метою забезпечення його збереження, на переконання слідчого судді, є всі правові підстави для накладання арешту на зазначене майно.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

При винесенні ухвали слідчим суддею, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також обставини кримінального провадження №72023000120000113 від 04.12.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, та відношення до нього вилученого майна, а тому слідчий суддя обґрунтовано задовольнив вказане клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження, як таке, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК Українитимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Згідно вимог ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Крім того, ст. 100 КПК Українивизначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК Українислідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК Україниповинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора про арешт майна.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Твердження апелянта, що детективом було вилучено майно, яке не входило до переліку майна, на яке отримано відповідний дозвіл, колегія суддів приймає до уваги, проте зазначає, що чинним КПК України не передбачено заборони вилучати речі та предмети, які не входять до переліку, зазначеного в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на обшук.

Разом з тим, відповідно до ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Так, детективами БЕБ України під час обшуку було вилучено речі, предмети, документи та грошові кошти, які не входили до переліку речей та документів, щодо яких прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, а тому вважаються тимчасово вилученим майном, що відповідає вимогам КПК України.

Щодо доводів апелянта, що приймаючи рішення про надання дозволу на проведення обшуку слідчим суддею не зазначено в резолютивній частині ухвали, кому саме надано такий дозвіл, проте, незважаючи на це, детектив двічі проник до приміщення на підставі вказаної ухвали. Тобто, 25.09.2024 обшук був зупинений, а 26.09.2024 відновлено та закінчено, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КПК України ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом, а також містити відомості про:

1) строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали;

2) прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук;

3) положення закону, на підставі якого постановляється ухвала;

4) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку;

5) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;

6) речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.

А тому, на переконання колегії суддів, приписи ст. 235 КПК не зобов`язують слідчого суддю в ухвалі зазначати прокурора чи слідчого, який буде проводити обшук, натомість ухвала слідчого судді має містити відомості про прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук. Тобто, процесуальний закон зобов`язує слідчого суддю встановити, що клопотання надійшло від уповноваженої особи прокурора, включеного до групи прокурорів, або слідчого, якому доручено здійснювати розслідування, в порядку статей 37, 39, 216 КПК України.

Відтак, відповідно до ст. 36, 40, 235, 236 КПК України до компетенції слідчого судді належить визначення як конкретного слідчого або прокурора, що мають здійснювати таку слідчу (розшукову) дію, так й інших осіб, що будуть приймати участь у проведенні обшуку (понятих, працівників оперативного підрозділу, спеціалістів та ін.). При цьому, питання про дотримання вимог КПК прокурором або слідчим щодо належного використання повноважень здійснювати обшук, залучення понятих, спеціалістів, працівників оперативного підрозділу, підозрюваного, захисника, інших учасників провадження вирішуються на етапі судового провадження.

Крім того, щодо зауважень апелянта, що детектив двічі проник у житло на підставі однієї ухвали слідчого судді, то колегія суддів не вважає це безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали, так як при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати обставини зазначені у ч. 2 ст. 173 КПК України, а питання про законність та порядок проведення обшуку повинно бути досліджено під час судового розгляду під час перевірки та оцінки доказів.

Посилання апелянта на те, що в матеріалах клопотання прокурор посилається на визнання тимчасово вилученого майна речовими доказами на підставі постанови детектива від 27.09.2024, однак прокурор звертався до слідчого судді з клопотанням про арешт саме тимчасово вилученого майна, а не речових доказів, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, оскільки в клопотанні прокурора про арешт майна прямо зазначено мету такого арешту - збереження речей, предметів, документів та грошових коштів, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення та можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Доводи апелянта, що аналітичні матеріали працівників БЕБ України не можуть бути доказом у кримінальному провадженні, а тому його використання є протиправним, не можуть бути безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки у відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, а також оцінка належності та допустимості доказів вирішуютьсясудом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

Всі інші підстави, викладені в поданій апеляційній скарзі, з яких апелянт вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Інші доводи, на які посилається в апеляційній скарзі представник власника майна також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2024 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4