Постанова

від 03.12.2024 по справі 640/8137/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/8137/20 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Левкович А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІОТЕХСОМ" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІОТЕХСОМ" до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м.Києві від 16 січня 2020 року №00000480502, №0000594207, №0000604207.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно дійшов висновку про наявність у позивача обов`язку зі сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 3560039,93 грн та військового збору в сумі 300003,33 грн, як податкового агента, оскільки виплата позивачем готівкових коштів на адресу фізичних осіб не підтверджується жодними доказами. При цьому позивачем у спірний період надавались послуги із запліднення «ін вітро» і оплата за такі послуги оприбуткована в касі підприємства та відображені у податковій звітності, натомість відповідач безпідставно визначив вартість «програми з лікування безпліддя методом сурогатного материнства» у розмірі «від 120000 до 210000 грн» за відсутності будь-яких доказів, оскільки вказана вартість є виключно припущенням, а такі послуги взагалі відсутні у прейскуранті позивача за спірний період, в той час, як спірні договори передбачали надання медичних послуг, які полягали в одній спробі запліднення «ін вітро».

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що позивачем не було оприбутковано в касі підприємства кошти, сплачені за надання послуг з допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства на суму 165337859,00 грн, частина з яких в сумі 88417858,47 грн в подальшому була виплачена сурогатним матерям у перевіряємий період, а тому, позивач, як податковий агент, мав сплатити з виплачених коштів до бюджету ПДФО та військовий збір.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2022 апеляційну скаргу ТОВ «ВІОТЕХСОМ» задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.10.2021 скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ТОВ «ВІОТЕХСОМ» задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м.Києві за № 00000480502 від 16.01.2020 року, № 0000594207 від 16.01.2020 року, № 0000604207 від 16.01.2020 року.

За результатами касаційного скарження, постановою Верховного Суду від 18.04.2024 касаційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві задоволено. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд суд касаційної інстанції зазначив, що суд апеляційної інстанції, вирішуючи спір, обмежився виключно посиланням на умови укладених позивачем договорів, в той час як договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Відповідно до вищенаведеного господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника та руху його капіталу. Утім, суд не з`ясував дійсний економічний зміст оспорюваних господарських операцій та, відповідно, достовірний податковий обов`язок позивача в межах правовідносин, які розглядаються, обмежившись посиланням на недоведеність контролюючим органом факту відображеного в акті перевірки від 13 грудня 2019 року № 226/26-15-05-02-02/36546976 порушення, про що вказано також у висновку судової економічної експертизи Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл.проф. М.С.Бокаріуса» від 29 серпня 2022 року № 16900.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача в період з 29.01.2019 по 11.12.2019 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ВІОТЕХСОМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, валютного - за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2017 року та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, за результатами якої складено акт від 13 грудня 2019 року № 226/26-15-05-02-02/36546976 (а.с.19-41 т.1).

В акті перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог:

1) пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, п.5, 7 П(С)БО 15 «Дохід», п.17, 20, 29 «П(С)БО «Витрати», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 12058200,00 грн, в тому числі по періодам: за 2016 рік у сумі 4876200,00 грн; за 2017 рік в сумі 7182000,00 грн;

2) пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, з урахуванням ппп.«е» пп.164.2.17 п.164.2, п.164.5 ст.164, пп.«а» п.171.2 ст.171 ПК України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки витань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3560039,93 грн, в томі числі 4 квартал 2016 року - 2070528,56 грн, 2017 рік - 1489511,37 грн;

3) пп.168.1.1 п.168.1, пп.168.4.4 п.168.4 ст.168 ПК України , в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки витань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування військового збору до бюджету в період, що перевірявся, на загальну суму 300003,33 грн, в томі числі 4 квартал 2016 року - 175877,38 грн, 2017 рік - 124125,95 грн.

Позивачем подано заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких рішенням ГУ ДПС у м.Києві від 13.01.2020 №5265/10/26-15-05-02-02 висновки акта перевірки залишено без змін (а.с.96-111 т.1).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 16 січня 2020 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №00000480502, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 15072750,00 грн, в тому числі за основним платежем - 12058200,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3014550,00 грн (а.с.90 т.1);

- №0000594207, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 5629727,81 грн, в тому числі за основним платежем - 3560039,93 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2069687,88 грн (а.с.92 т.1);

- №0000604207, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на суму 475007,33 грн, в тому числі за основним платежем - 300003,33 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 175004,00 грн (а.с.91 т.1).

За результатами розгляду скарги позивача на вказані податкові повідомлення-рішення, рішенням ДПС України скаргу позивача залишено без задоволення (а.с.112-126 т.1).

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку про правомірність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, оскільки висновки акту перевірки підтверджуються документами, які не були відображені у фінансовій звітності позивача.

За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження, колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, яким регулюються відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 77 ПК України визначено порядок проведення документальних планових перевірок.

В силу п.82.1 ст.82 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.

Так, відповідно до п. 2.1. Акту перевірки, остання проводилась у період з 29.01.2019 року по 11.12.2019 року. Термін проведення перевірки продовжувався з 12.02.2019 року.

У свою чергу, на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 12.02.2019 року № 1684, строк проведення перевірки було перенесено до дати отримання копій вилучених документів або забезпечення доступу до них.

Відповідно до змісту Акту перевірки, Генеральна прокуратура України листом від 04.11.2019 року № 26/2-34253-18 (вх. ГУ ДФС у м. Києві № 12033/9 від 04.11.2019) повідомила про надання доступу до вилучених документів Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІОТЕХСОМ", з огляду на що, наказом ГУ ДПС у м. Києві від 02.12.2019 року № 3929 було прийнято рішення щодо поновлення проведення документальної планової перевірки позивача з 03.12.2019 року.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що строк проведення перевірки повинен був розпочатися з дати отримання копій вилучених документів або забезпечення доступу до них, тобто з 05.11.2019 року (наступного дня з дати надання доступу до вилучених документів ТОВ "ВІОТЕХСОМ"), тобто, з урахуванням рішення про продовження перевірки строк проведення останньої повинен був закінчитися 09.11.2019 року, разом з тим, відповідно до матеріалів справи, відповідачем було видано наказ про поновлення з 03.12.2019 року проведення перевірки, втім навіть у такому разі кінцевою датою проведення перевірки мало б бути 07.12.2019, однак перевірку було завершено лише 11.12.2019 року, тобто її проведено з порушенням визначених законодавством строків, передбаченими положеннями ст.82 ПК України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне врахувати позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 21 січня 2020 року у справі №826/17123/18, від 04 вересня 2020 року у справі № 821/1274/18 та від 11 листопада 2020 року у справі №640/2254/19 та від 17 січня 2023 року у справі №826/13501/17, відповідно до якої незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Колегія суддів зазначає, що відповідну перевірку позивача було проведено із порушенням встановлених законодавством строків з перевищенням визначеного ст.82 ПК України терміну, в той же час, наведена обставина не звільняє суд від необхідності дослідити встановлені відповідачем порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком, зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Національному положенні стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції операцій).

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

інші операційні доходи;

фінансові доходи;

інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо). Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом, участі в капіталі).

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Згідно П(С)БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318, витрати, пов`язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

До інших операційних витрат включаються:

витрати на дослідження та розробки відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи";

собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов`язаних з їх реалізацією;

сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;

втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов`язаннями, що пов`язані з операційною діяльністю підприємства);

втрати від знецінення запасів;

нестачі й втрати від псування цінностей;

визнані штрафи, пеня, неустойка;

витрати на утримання об`єктів соціально-культурного призначення; інші витрати операційної діяльності...

До складу інших витрат включаються витрати, які виникають під час діяльності (крім фінансових витрат), але не пов`язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). До таких витрат належать:

собівартість реалізованих фінансових інвестицій (балансова вартість та витрати, пов`язані з реалізацією фінансових інвестицій);

втрати від зменшення корисності необоротних активів;

втрати від безоплатної, передачі необоротних активів;

втрати від неопераційних курсових різниць;

сума уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій;

витрати на ліквідацію необоротних активів (розбирання, демонтаж тощо);

залишкова вартість ліквідованих (списаних) необоротних активів;

інші витрати діяльності".

Як вбачається з акту перевірки, висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на заниженні позивачем доходів на загальну суму 165337859 грн, заниження витрат на 88417858,47 грн і невідрахування та несплату з виплачених сурогатним матерям коштів сум ПДФО та військового збору.

Відповідні висновки акту перевірки обґрунтовані висновком судового експерта ТОВ "Бюро судових експертиз" Шатохіної О.І. від 24.06.2019 року №06/19 за результатами проведеної судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні Д" 42016101100000224 від 19.07.2016 року, а також первинними документами, що були предметом дослідження судово-економічної експертизи.

Відповідач стверджує, що на підставі наданих на дослідження касових ордерів ТОВ "Віотехсом" за надання послуг з допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства в 2015-2017 роках ТОВ "Віотехсом" фактично виплачено 88417859 грн., у тому числі за 2015 рік у сумі 8811732 грн., за 2016 у сумі 71331064 грн., за 2017 рік у сумі 8275063 грн., які в свою чергу не були оприбутковані в касовій книзі підприємства ТОВ "Віотехсом", чим порушено вимоги п.2.6 Г II "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 (з послідуючими змінами та доповненнями), тому їх слід вважати безповоротною фінансовою допомогою від невстановлених осіб, яка не знайшла свого відображення у фінансовій звітності підприємства.

Разом з тим, на виконання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2022 про витребування доказів, старшим слідчим СВ Шевченківського УП ГУНП у м.Києві старшим лейтенантом поліції Тютюнником М. листом від 18.07.2022 №8244/125/56-2022 (а.с.171 т.3) було подано до суду копії документів, вилучених ухвалою під час проведення обшуку у кримінальному провадженні №42016101100000224, а саме копії видаткових касових ордерів, протоколів допиту сурогатних матерів, прейскурантів та наказів про їх затвердження, виписки руху коштів «GLD Trade Holding LLP», додатків до висновку експерта. Однак, копії експертного висновку від 24.06.2019 № 06/19 до суду не направлено.

Дослідивши наявні в матеріалах справи копії касових ордерів (а.с.182 т.3 - а.с.224 т.15), колегія суддів зазначає, що вони не містять жодної інформації щодо належності таких документів будь-якій юридичній особі, зокрема на місті реквізиту «найменування підприємства (установи, організації)» міститься напис «Наша организация», наявна дата видаткового касового ордеру, номер документа, сума, підстава видачі, прізвище, ім`я, по батькові і підпис отримувача та дата отримання коштів

При цьому, у наявних касових ордерах відсутні: інформація про ідентифікаційний код ЄДРПОУ; підпис, прізвище, ініціали керівника та головного бухгалтера; найменування, номер, дата та місце видачі документа, який засвідчує особу одержувача; підпис, прізвище. ініціали касира.

Таким чином, вказані видаткові касові ордери не мають відповідних ознак, які б могли підтвердити їх належність до господарської діяльності ТОВ «Віотехсом», чи свідчили, що відповідні кошти видавались співробітниками позивача, або на підставі яких господарських договорів чи цивільно-правових угод проводились відповідні виплати.

В той же час, наведені касові ордери були вилучені за адресою: м. Київ, вул. Достоєвського 7 та м. Київ, вул. Отто Шмідта 16б, які не мають жодного стосунку до господарської діяльності ТОВ «Віотехсом».

Відповідно до копій спільних договорів щодо здійснення ДРТ методом сурогатного материнства між подружжям, сурогатною матір`ю та Медичним центром (а.с.51 т.16 - а.с.21 т.25), останні були укладені між відповідною сурогатною матір`ю з одного боку та батьками - замовниками з іншого, Товариство з обмеженою відповідальністю "Віотехсом" значиться в таких договорах виключно у п. 1.1, відповідно до якого, процедура запліднення ін вітро проводиться в Медичному центрі "Віотехсом".

З вказаних договорів вбачається, що позивач не був їх стороною, натомість ТОВ «Віотехсом» був визначений саме надавачем послуг з проведення запліднення ін вітро.

Будь-яких зобов`язань щодо перерахування коштів від батьків до ТОВ «Віотехсом», або виплата коштів позивачем сурогатним матерям відповідні договори не містять.

При цьому, саме послуги із проведення запліднення ін вітро мали надаватись позивачем за умовами наведених договорів, а не послуги з «лікування безпліддя методом сурогатного материнства».

Послуги із запліднення ін вітро відображені у прейскурантах позивача (а.с.128-157 т.2, а.с.45-61 т.25), та відображені у розділі І "Допоміжні репродуктивні послуги" - "запліднення in vitro, повний цикл (перша спроба (IVF + ICSI)", "запліднення in vitro, повний цикл (друга спроба (IVF + ICSI)", "запліднення in vitro, повний цикл (третя спроба (IVF + ICSI)" та визначена в них вартість повністю відповідає сумам, зазначеним в Актах наданих послуг, що наявні в матеріалах справи (а.с.203-238 т.1).

При цьому, у відповідних прейскурантах позивача відсутня позиція "програма лікування безпліддя методом сурогатного материнства" і жодні позиції не передбачаються оплату ідентичної або подібної послуги вартістю від 120000 грн до 210000 грн.

Факт надання позивачем послуг із запліднення ін вітро за перевіряємий період у кількості 387 послуги (за 2015 рік - 122; 2016 рік - 143; 2017 рік - 122) відображено у звітності ТОВ "Віотехсом", отримані за вказані послуги кошти оприбутковані у касі підприємства та враховані під час складення декларації з податку на прибуток, що визнається відповідачем.

Щодо наявних в матеріалах справи копій протоколів допитів свідків в рамках кримінального провадження №42016101100000224 від 19.07.2016 (а.с.226 т.15 - а.с.13 т.25), судом встановлено, що у вказаних протоколах свідки стверджували наступне: вони залучалися працівниками ТОВ «Віотехсом» в ролі сурогатної матері для іноземців; підписували договорів про надання ТОВ «Віотехсом» послуг сурогатної матері; отримували кошти за сурогатне материнство в бухгалтерії клініки; запліднення здійснювалось і приміщенні клініки ТОВ «Віотехсом»; безпосередньо гроші від батьків-іноземців не отримували.

В той же час, наявні в матеріалах справи копії договорів про сурогатне материнство не укладались із ТОВ «Віотехсом» та з наявних матеріалів неможливо дійти висновку, що відповідні послуги із сурогатного материнства надавались позивачу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.02.2022 у справі № 160/3364/19 підтримала правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 06.11.2018 у справі №822/551/18, про те, що до постановлення вироку в межах кримінального провадження протокол допиту під час досудового розслідування не може вважатися належним доказом в адміністративному судочинстві. При цьому, ч.4 ст.95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу; суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином, наведені протоколи допиту свідків не можуть бути покладені в основу висновків щодо обставин укладання договорів сурогатного материнства з ТОВ «Віотехсом», з урахуванням того, що твердження свідків про укладання таких договорів з позивачем спростовані наявними в матеріалах справи копіями відповідних договорів, стороною яких ТОВ «Віотехсом» не виступає, а являється виключно клінікою, в якій здійснюється процедура запліднення ін вітро.

Щодо твердження про отримання позивачем доходів за «лікування безпліддя методом сурогатного материнства», то, як вже зазначалось судом, відповідні послуги відсутні в переліку послуг, що надає товариство, які закріплені у прейскурантах, затверджених відповідними наказами.

Крім того, наявні міжнародні свіфти з міжнародного переказу коштів через іноземний Eurobank (Cyprus) з рахунку GLD Trade Holding LLP (а.с.78 т.25 - а.с.250 т.29), не містять відповідних ознак, які могли б їх пов`язати із діяльністю ТОВ «Віотехсом», внаслідок чого відсутні підстави вважати, що відповідні кошти в іноземній валюті (EUR) надходили на рахунки позивача, або його посадовим особам.

Судом вживались заходи з метою отримання копії висновку судового експерта ТОВ "Бюро судових експертиз" ("Бюро судових експертиз України") Шатохіної О.І. від 24.06.2019 № 06/19, зокрема, ухвалами Окружного адміністративного суду м.Києва від 14.09.2020, від 29.10.2020, від 14.05.2021 ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2022, від 21.06.2022, від 27.09.2022, від 05.11.2024 копія вказаного висновку витребовувалась у ГУ НП у м. Києві, Офісі Генерального прокурора, ГУ ДПС у м. Києві, Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві, Слідчого управління ГУ НП у м.Києві, ТОВ «Бюро судових експертиз» та після встановлення дійсної назви експертної установи у ТОВ "Бюро судових експертиз України".

Листом від 15.10.2022 ГУ ДПС у м.Києві повідомило, що висновок судового експерта від 24.06.2019 № 06/19 було 14.01.2020 повернуто до Офісу генерального прокурора, куди відповідач звернувся із запитом щодо надання відповідних документів (а.с.234 т.2).

Офіс Генерального прокурора листом від 18.06.2020 №18/2/2-366ВИХ-20 переслав запит про надання відповідної інформації до Прокуратури міста Києва, з підстав того, що саме Прокуратурою м.Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42016101100000224 від 19.07.2016 (а.с.241 т.2).

Прокуратура міста Києва переслала запит ГУ ДПС у м.Києві до Слідчого управління ГУ НП в м.Києві (а.с.242 т.2).

На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2024 листом від 14.11.2024 №09/2-10701ВИХ-24 Київська міська прокуратура повідомила, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016101100000224 здійснюється Шевченківським УП ГУ НП у м.Києві за процесуального керівництва Шевченківської окружної прокуратури м.Києва, яке на даний час зупинено (а.с.159 т.31).

Листом від 19.11.2024 №41-10543ВИХ-24 Шевченківська окружна прокуратура м.Києва переслала ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2024 на розгляд до СП Шевченківського УП ГУ НП в м.Києві, у якого зберігаються матеріали кримінального провадження №42016101100000224, а саме у старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУ НП у м.Києві Тютюнника М.О.

В термін, встановлений ухвалою суду, витребувані документи, а саме копія висновку судового експерта ТОВ "Бюро судових експертиз" ("Бюро судових експертиз України") Шатохіної О.І. від 24.06.2019 № 06/19 до суду не надійшла.

В той же час, листом від 18.07.2022 №8244/125/26-2022 старший слідчий СВ Шевченківського УП ГУ НП у м.Києві старший лейтенант поліції Тютюнник М. на виконання ухвали суду направив на адресу суду копії документів вилучених в рамках кримінального провадження №42016101100000224, а саме: копії видаткових касових ордерів на 3032 арк.; копії протоколів допиту сурогатних матерів на 2325 арк.; копії прейскурантів та наказів про їх затвердження на 18 арк.; копії виписки руху коштів «GLD Trade Holding LLP» на 1188 арк.; копії додатків до висновку експерта на 126 арк. (а.с.171 т.3). Самого експертного висновку від 24.06.2019 № 06/19 до суду не надано.

Колегія суддів зазначає, що акт перевірки позивача посилається на висновок судового експерта ТОВ "Бюро судових експертиз" Шатохіної О.І. від 24.06.2019 № 06/19.

Однак, під час нового судового розгляду судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Бюро судових експертиз" (код ЄДРПОУ 24186653) розташоване за адресою 91016, Луганська обл., місто Луганськ, вул. Демьохіна, 20 та перебуває в стані припинення з 24.02.2009.

Натомість, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань експерт Шатохіна О.І. зазначена засновником ТОВ "Бюро судових експертиз України" (код ЄДРПОУ 37165290), розташованого за адресою 03150, м.Київ, вул. Тельмана, 5.

Наведене стало підставою для постановлення Шостим апеляційним адміністративним судом ухвали від 05.11.2024 про витребування належного висновку експерта, а саме судового експерта ТОВ "Бюро судових експертиз України" Шатохіної О.І. від 24.06.2019 № 06/19, зокрема, у Шевченківського УП ГУ НП у м.Києві, яким здійснюється відповідне досудове розслідування. Судом визначено термін надання витребуваних документів до 30.11.2024.

Вказана ухвала була отримана Шевченківським УП ГУ НП у м.Києві 07.11.2024 та зареєстрована за вх. №127418, що підтверджується відбитком штампу вхідної кореспонденції на копії ухвали.

Однак, незважаючи на достатню кількість часу для виконання ухвали суду про витребування доказів, в період з 07.11.2024 по 03.12.2024 Шевченківським УП ГУ НП у м.Києві не було надано до суду належним чином засвідчену копію висновку судового експерта ТОВ "Бюро судових експертиз України" Шатохіної О.І. від 24.06.2019 № 06/19, незважаючи на те, що саме вказаним органом здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження №42016101100000224.

Направлений засобами поштового зв`язку на адресу ТОВ «Бюро судових експертиз України» конверт із копією ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2024 повернувся до суду неврученим з довідкою ВПЗ ф.20.

В силу ч.1-2, 4-6 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

В силу ч.9 ст.80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Таким чином, оскільки витребуваний доказ, а саме копія висновку судового експерта ТОВ "Бюро судових експертиз" ("Бюро судових експертиз України") Шатохіної О.І. від 24.06.2019 № 06/19, не був поданий до суду саме суб`єктом владних повноважень, яким здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження №42016101100000224, на підставі ч.9 ст.80 КАС України колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду даної справи на підставі наявних доказів.

В той же час, щодо самого висновку судового експерта ТОВ "Бюро судових експертиз" ("Бюро судових експертиз України") Шатохіної О.І. від 24.06.2019 року № 06/19 за результатами проведеної судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні № 42016101100000224 від 19.07.2016, який було покладено в основу акту перевірки позивача, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до пп.83.1.3 п.83.1 ст.83 ПК України (в редакції, чинній на дату проведення спірної перевірки) передбачено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема, експертні висновки.

Згідно з п. 84.1-84.3 ст.84 ПК України експертиза проводиться у разі, коли для вирішення питань, що мають значення для здійснення податкового контролю, необхідні спеціальні знання у галузі науки, мистецтва, техніки, економіки та в інших галузях. Залучення експерта здійснюється на договірних засадах та за рахунок коштів сторони, що є ініціатором залучення експерта.

Експертиза призначається за заявою платника податків або за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, в яких зазначаються: підстави для залучення експерта; прізвище, ім`я та по батькові експерта; реквізити платника податків, стосовно якого здійснюється податковий контроль; питання, поставлені до експерта; документи, предмети та інші матеріали, які подаються на розгляд експерта.

Контролюючий орган, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу якого призначив проведення експертизи, зобов`язаний ознайомити платника податків (його представника) з рішенням про проведення експертизи, а після закінчення експертизи - з висновком експерта.

Разом з тим, використана відповідачем експертиза проводилась в рамках саме кримінального провадження №42016101100000224 і була призначена у порядку та на підставах, передбачених КПК України, а не за заявою платника податків чи за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу.

При цьому, позивач не був ознайомлений ні з рішенням про призначення експертизи, ні з висновком експерта.

Таким чином, даний експертний висновок від 24.06.2019 року № 06/19 не є визначеною законодавством підставою для висновків податкових осіб контролюючих органів за результатами проведення перевірки платника податків, що підлягають відображенню в акті такої перевірки.

Колегія суддів зважає на необхідність розмежування експертизи у розумінні ст.84 ПК України та матеріалів, які надходять від правоохоронних органів, отриманих під час здійснення досудового розслідування в рамках кримінального провадження, що підлягають подальшій оцінці судом кримінальної юрисдикції.

Наведений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі № 812/726/15, в якій також зазначено, що відповідно до положень Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, податкова має встановлювати порушення з боку платника такого податку на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб`єкта господарювання. Зазначеним порядком визначено, що не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб`єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб`єкта господарювання.

В той же час, з наявних в матеріалах справи додатків до експертного висновку від 24.06.19 року № 06/19 вбачається, що він базується на протоколах допитів свідків та касових ордерах.

Проте, протоколи допитів свідків не належать до первинної бухгалтерської документації, за якими можна встановити порушення податкового законодавства, а касові ордери не мають жодних ознак, що можуть пов`язати їх з діяльністю будь-якого товариства, зокрема і позивача, а їх походження неможливо встановити.

Тому, такий експертний висновок не може бути підставою для висновків акту перевірки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства та не є належним і допустимим доказом під час розгляду адміністративної справи.

При цьому, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2022 задоволено клопотання ТОВ «ВІОТЕХСОМ» про призначення судово-економічної експертизи. Доручено проведення експертизи Національному наукову центру «Інститут судових експертиз ім. Засл.проф. М.С.Бокаріуса». Поставлено на вирішення судово-економічної експертизи наступні питання:

1. Чи підтверджується матеріалами справи висновок контролюючого органу, викладений у п. 3.1.1.2. акту перевірки від 13.12.2019 року, про заниження Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІОТЕХСОМ» податку на прибуток на загальну суму 12058200,00 грн.?

2. Чи підтверджується матеріалами справи висновок контролюючого органу, викладений у п. 3.1.1.1 акту перевірки від 13.12.2019 року, про обсяг (368 договорів) та вартість (на загальну суму 76920000 грн.) наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІОТЕХСОМ» послуг за період, що перевірявся?

3. Чи підтверджується матеріалами справи висновок контролюючого органу про виплату з каси Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІОТЕХСОМ» 88 417 858,47 грн. фізичним особам?

4. Чи підтверджується матеріалами перевірки висновок контролюючого органу, викладений у п. 3.4.1. акту перевірки від 13.12.2019 року, про заниження Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІОТЕХСОМ» зобов`язання но сплаті податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 15876433,85 грн. (з урахуванням ст. 102 ПК України - 3 560 039,93 грн.)?

5. Чи підтверджується матеріалами справи висновок контролюючого органу, викладений у п. 3.4.2. акту перевірки від 13.12.2019 року, про заниження Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІОТЕХСОМ» зобов`язання по сплаті військового збору на загальну суму 1326267,88 грн. (з урахуванням ст. 102 ПК України - 300 003,33 грн.)?

Відповідно до висновку експерта Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл.проф. М.С.Бокаріуса" за результатами проведення судової економічної експертизи по адміністративній справі №640/8137/20 від 29.08.2022 №16900, в межах наданих матеріалів справи та компетенції експерта-економіста визначено, що висновки акту перевірки ДПС №226/26-15-05-02-02/36546976 від 13.12.2019 про недотримання ТОВ "ВІОТЕХСОМ" вимог п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПКУ, п.5, п.7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", та п.17, п.20, п.29 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", в частині донарахування податку на прибуток за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 на загальну суму 12058200 грн. (в т.ч. по періодам: за 2016 рік у сумі 4876200 грн.; за 2017 рік у сумі 7182000 грн.) - не підтверджуються наданими документами. Наданими матеріалами справи, висновок контролюючого органу, наведений в акті №226/26-15-05-02-02/36546976 від 13.12.2019 року (стор. 8 акту), про обсяг (368 договорів) та вартість (на загальну суму 76920000 грн.) наданих ТОВ "ВІОТЕХСОМ" послуг за період 2015-2017рр. - підтвердити не надається за можливе. Висновок контролюючого органу, наведений в акті № 226/26-15-05-02-02/36546976 від 13.12.2019 року (ст. 15 акту) про виплату з каси ТОВ "ВІОТЕХСОМ" за надання послуг з допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства в 2015 - 2017 роках грошових коштів у сумі 88 417 858,47 грн. фізичним особам - не підтверджується документально (а.с.183-200 т.30).

Також, при складанні вказаного висновку експерт зазначив, що наведені документи (видаткові касові ордери із назвою підприємства «Наша організація» та протоколи допитів які перелічені в додатках до акту перевірки №226/26-15-05-02-02/36546976 від 13.12.2019) не містять всіх передбачених реквізитів та не відповідають визначенню «первинних документів» що фіксують проведення певних господарських операцій із отримання та виплат коштів, передбачених вимогами вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", що відповідно унеможливлює врахування вказаних грошових коштів в загальній сумі 88417859 грн (у т.ч. за 2015 у сумі 8811732 грн за 2016 у сумі 71331064 грн, за 2017 у сумі 8275063 грн), як не оприбуткованих в касовій книзі підприємства ТОВ «ВІОТЕХСОМ», в якості безповоротної фінансової допомоги від невстановлених осіб, яка не знайшла свого відображення у фінансовій звітності підприємства та в якості заниження сум витрат господарської діяльності (в частині виплат за надання послуг з допоміжних репродуктивних технологій методам сурогатного материнства в 2015-2017 в сумі 88417858,47 грн згідно тексту акту перевірки).

Враховуючи, що суд дійшов схожих висновків щодо неможливості віднести подані касові ордери про виплату готівкових коштів до первинних документів, що складені в результаті діяльності ТОВ "ВІОТЕХСОМ", відсутність підстав вважати протоколи допиту свідків належними доказами порушення позивачем податкового законодавства, а також відсутності підстав вважати, що наявні в матеріалах справи міжнародні свіфти свідчать про переказ відповідних коштів в іноземній валюті саме на користь ТОВ «Віотехсом», колегія суддів вважає, що висновок експерта Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл.проф. М.С.Бокаріуса" за результатами проведення судової економічної експертизи по адміністративній справі №640/8137/20 від 29.08.2022 №16900 підлягає врахуванню під час розгляду даної справи.

Скасовуючи постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2022 у даній справі і направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції Верховний Суд вказав, що суд апеляційної інстанції не з`ясував дійсний економічний зміст оспорюваних господарських операцій.

Щодо дійсного економічного змісту господарських операцій, колегія суддів зазначає наступне.

Договори про сурогатне материнство, які стали підставою для висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, були укладені виключно між сурогатної матір`ю та батьками іноземцями, і роль ТОВ «Віотехсом» була визначена виключно в частині проведення процедури запліднення «ін вітро».

Відповідні міжнародні перекази, які були враховані під час проведення перевірки позивача, не містять інформації, що відображені у свіфтах кошти перераховувались на рахунок позивача або стосувались співробітників ТОВ «Віотехсом».

Наявні в матеріалах справи копії касових ордерів про видачу готівкових коштів не містять жодного реквізиту, який би дозволив встановити їх належність до будь-якого суб`єкта господарювання, в тому числі щодо ТОВ «Віотехсом», внаслідок чого вони жодним чином не підтверджують факт виплати позивачем грошових коштів за надання послуг з сурогатного материнства.

Подані до суду копії протоколів допитів свідків в будь-якому випадку не належать до первинних документів, які можуть свідчити про рух активів, виплату грошових коштів, надання послуг, до моменту перевірки таких свідчень судом під час здійснення судового розгляду обвинувального акту з підтверджуючими доказами у кримінальному судочинстві.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що позивач надавав послуги з проведення лікування безпліддя методом сурогатного материнства, в тому числі з пошуку сурогатних матерів для батьків-іноземців та отримував від них грошові кошти за такі послуги.

Також, відсутні підстави вважати, що позивач отримував від відповідних сурогатних матерів послуги із сурогатного материнства та здійснював оплату таких послуг, зокрема шляхом видачі готівкових коштів на підставі наявних касових ордерів.

Отже, в рамках відповідних договорів ТОВ «Віотехсом» надавались виключно послуги запліднення «ін вітро», які відображені в бухгалтерському обліку належним чином у відповідності до податкового та бухгалтерського законодавства.

При цьому, ДПС України було надано ТОВ «Віотехсом» індивідуальну податкову консультацію від 08.01.2019 №70/6/99-99-13-02-03-15/ІПК (а.с.127 т.1), в якій зазначено, що відповідно до п.1.3 та 1.6 копії спільного договору, «Сурогатна матір зобов`язується неухильно дотримуватися всіх вимог і призначень лікарів медичного центру, приймати всі медичні препарати та процедури, що необхідні для успішного виконання лікувальної програми сурогатного материнства. Батьки-замовники зобов`язуються протягом всього періоду вагітності виплачувати на місяць сурогатній матері в гривнях кошти на покриття її витрат на харчування та забезпечення благополучного протікання вагітності. Ці кошти будуть надаватись сурогатній матері готівкою під розписку». Враховуючи викладене, у разі якщо юридичною особою (медичним центром) безоплатно надаються фізичній особі сурогатній матері медичні препарати та процедури за програмою сурогатного материнства, то вартість цих препаратів та процедур включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб з урахуванням положень п. 164.5 ст. 164 Кодексу. Також вказана вартість є об`єктом оподаткування військовим збором без застосування коефіцієнту, визначеного п. 164.5 ст. 164 Кодексу. При цьому юридична особа має виконати усі функції податкового агента, визначені Кодексом. Крім того, якщо виплата коштів батьками-замовниками здійснюється безпосередньо фізичній особі сурогатній матері, відповідно до умов спільного 1 договору, тобто без участі юридичної особи (медичного центру), то обов`язку щодо нарахування утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету у товариства не виникає. Водночас фізична особа сурогатна матір зобов`язана подати річну декларацію про майновий стан і доходи у встановленому порядку та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст.179 ПК України).

Таким чином, в рамках судового розгляду справи, колегія суддів доходить висновку про непідтвердження матеріалами справи обставин, що позивач був стороною договорів (угод, домовленостей) про сурогатне материнство, приймав участь у підборі (пошуку) сурогатних матерів, отримував кошти на свої рахунки від батьків-іноземців та в подальшому проводив виплату готівки сурогатним матерям, а тому у нього не було підстав для відображення відповідного руху коштів в бухгалтерському та податковому обліку, збільшувати доходи та витрати, проводити облікування відповідних коштів та здійснювати функції податкового агента шляхом утримання та перерахування ПДФО та військового збору.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, за наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 16 січня 2020 року №00000480502, №0000594207, №0000604207 та наявність підстав для їх скасування.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, неправильне тлумачення закону, призвели до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню повністю з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІОТЕХСОМ" - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2021 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІОТЕХСОМ" - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м.Києві від 16 січня 2020 року №00000480502, №0000594207, №0000604207.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 09 грудня 2024 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма