Постанова

від 10.12.2024 по справі 826/20562/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/20562/15 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко Н.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року (м. Київ, дата складання повного тексту - 10.06.2024) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича, що полягає у не включенні даних позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку НОМЕР_1 у національній валюті від 12.09.2014;

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити реєстр вкладників відповідно до наданого Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича оновленого переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, до якого буде включено позивача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що протиправними діями (бездіяльністю) відповідачів порушено права та інтереси позивача як вкладника ПАТ «Банк Камбіо».

Відповідачі у запереченнях на позовну заяву заперечували проти задоволення позову, зазначили про намагання ТОВ «УМЕДО ГРУП» внаслідок «дроблення» отримати грошові кошти не у порядку черговості, а за рахунок Фонду. Відповідач стверджує, що на рахунок позивача кошти надійшли внаслідок так званого «дроблення», що було встановлено під час перевірки та за наслідками чого відкрито кримінальне провадження. Відповідно до приписів Закону у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ще не виникло жодного обов`язку перед позивачем, а тому її права не могли бути порушені Фондом.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича, що полягає у не включенні даних ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку НОМЕР_1 у національній валюті від 12.09.2014. Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволення позову у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що Уповноважена особа зобов`язана провести перевірку правочинів, укладених за участю ПАТ «Банк Камбіо», на предмет їх нікчемності. За результатами такої перевірки встановлено, що позивач отримав кошти на власний рахунок від вкладника банку - юридичної особи, що свідчить про наявність ознак нікчемності правочину, передбачених п. 7 частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Апелянт зазначає, що Уповноважена особа на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» діяла у повній відповідності до вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки виявивши ознаки нікчемності правочину та враховуючи те, що нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, Уповноважена особа не мала права включати позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо», за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні.

Згідно з ч.4 статті 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповнені або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ПАТ «Банк Камбіо», як банком, та позивачем, як клієнтом, 12.09.2014 укладено договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку НОМЕР_1 у національній валюті, за умовами якого банк відкриває клієнту поточний рахунок та здійснює його розрахунково-касове обслуговування згідно статуту банку, нормативно-правових актів Національного банку України та інших актів законодавства України, відповідно до п. 1.1 якого, банк відкриває клієнту поточний рахунок та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.

Згідно банківської виписки по особового рахунку, 12.09.2014 від ТОВ «УМЕДО ГРУП» на рахунок позивача надійшли кошти в розмірі 200 000,00 грн в якості поворотньої безвідсоткової позики.

Постановою Правління Національного банку України від 25 вересня 2014 року № 603/БТ ПАТ «Банк Камбіо» віднесено до категорії проблемних. 04 грудня 2014 року Постановою Правління Національного банку України № 782 віднесено ПАТ «Банк Камбіо» до категорії неплатоспроможних.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 140 від 04 грудня 2014 року запроваджено в ПАТ «Банк Камбіо» тимчасову адміністрацію з 05 грудня 2014 року по 04 березня 2015 року включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Камбіо».

17 лютого 2015 року тимчасовою адміністрацією ПАТ «Банк Камбіо» винесено наказ № 157 «Про перевірку вкладів фізичних осіб в ПАТ «Банк Камбіо».

27 лютого 2015 року складено Протокол комісії з перевірки вкладів фізичних осіб, відповідно до якого встановлено безготівкове перерахування грошових коштів з банківських рахунків юридичних осіб на банківські рахунки фізичних осіб, з банківських рахунків фізичних осіб на банківські рахунки фізичних осіб в ПАТ «Банк Камбіо» у серпні-вересні 2014 року. Призначення платежу вказаних операцій має нетиповий характер, а саме, надання та повернення фінансової допомоги (позики), залучення коштів на вклад іншої фізичної особи, перерахування коштів на поповнення поточного рахунку іншої фізичної особи. На підставі вказаного, Комісією запропоновано уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенку В.І. тимчасово обмежити здійснення банком операцій щодо виплат коштів вкладникам.

27 лютого 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 144 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо».

02 березня 2015 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 46 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку». Відповідно до зазначеного рішення розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича строком на 1 рік з 02 березня 2015 року по 01 березня 2016 року включно.

Листами від 10 червня 2015 року №19/3302 та від 08 липня 2015 року №19/3689 уповноважена особа Фонду повідомила позивача про те, що операції по рахунку останнього підпадають під ознаки ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тобто є нікчемними. Крім того, зазначеним листом повідомлено, що Головним слідчим управлінням СБ України зареєстровано кримінальне провадження № 12015100060004279 за фактом вчинення службовими особами ПАТ «Банк Камбіо» злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України.

У зв`язку з наведеним, уповноважена особа не подала до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду.

Вважаючи протиправними дії відповідачів, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію (включити до переліку вкладників) щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі за текстом - Фонд ) визначаються Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).

За приписами частини першої статті 26 вищевказаного Закону, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000,00 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону № 4452-VI, Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Положеннями частини першої статті 27 Закону № 4452-VI передбачено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частиною другою статті 27 Закону № 4452-VI передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Згідно частин третьої-шостої статті 27 Закону № 4452-VI, Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

В силу частин першої, другої статті 34 Закону № 4452-VI, Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України».

Відповідно до частини четвертої статті 34 Закону № 4452-VI, тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує три місяці, а для системно важливих банків - шість місяців. За обґрунтованих підстав зазначені строки можуть бути одноразово продовжені на строк до одного місяця. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду.

Положеннями частини першої статті 35 Закону № 4452-VI передбачено, що тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи права (не нижче кваліфікаційного рівня «спеціаліст») та професійний досвід, необхідний для виконання заходів у межах здійснення тимчасової адміністрації.

Згідно частини першої статті 36 Закону № 4452-VI, з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Приписами пункту 4 частини другої статті 37 Закону № 4452-VI передбачено, що Уповноважена особа Фонду має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону № 4452-VI, протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

В силу частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Із матеріалів справи вбачається, що 12.09.2014 між ПАТ «Банк Камбіо» та позивачем укладено договір про відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_1 у національній валюті, відповідно до п.1.1 якого, Банк відкриває Клієнту поточний рахунок та здійснює його розрахунково-касове обслуговування згідно Статуту Банку, нормативно- правових актів НБУ та інших актів законодавства України.

Відповідно до меморіального ордеру від 12 вересня 2014 року №90, на рахунок позивача - ОСОБА_1 зараховані грошові кошти у розмірі 200 000,00 грн з призначенням платежу: «Поворотня безвідсоткова позика».

Надходження зазначених коштів, також, підтверджується випискою з особового рахунку ПАТ «Банк Камбіо» за 12 вересня 2014 року.

Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок відбулись до початку віднесення ПАТ «Банк Камбіо» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (04 грудня 2014 року).

Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ «Банк Камбіо» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI. При цьому, уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до норм Закону № 4452-VI.

У постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року у справі №823/1674/18 зазначено наступне: «Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників».

На підставі Постанови Правління Національного Банку України від 04 грудня 2014 року №782, ПАТ «Банк Камбіо» віднесено до неплатоспроможних.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання Уповноваженої особи подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду.

Щодо доводів та посилання апелянта на нікчемність правочину з переказу коштів на рахунок позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень статей 37-38 Закону № 4452-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

Пункт 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Згідно частини четвертої статті 38 Закону № 4452-VI, Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 22 жовтня 2020 року у справі № 826/14297/18 зазначив наступне: «… Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу».

За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена в постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 826/12624/16, у випадку, якщо Фонд чи його уповноважена особа доведуть правомірність віднесення правочину до числа нікчемних, особи, на користь яких перераховано грошові кошти, не можуть вважатися вкладниками банку і відповідно на них не поширюються передбачені ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» гарантії відшкодування коштів за вкладами (за умови, що на їх рахунках відсутні інші грошові кошти).

Колегія суддів зазначає, що відповідачем доказів на підтвердження того факту, що дії ТОВ «УМЕДО ГРУП» щодо перерахунку коштів з власного банківського рахунку на рахунок позивача суперечать закону не надано.

Отже, доводи відповідача щодо нікчемності перерахування коштів на рахунок позивача іншою юридичною особою, не ґрунтуються на нормах законодавства.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 липня 2018 року у справі №826/1476/15, якщо внаслідок проведених операцій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат), то стаття 38 Закону № 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст. 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

Предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідача передбачених законом підстав для невключення позивача до переліку вкладників і, відповідно, правомірність такої бездіяльності.

В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

Крім того, в ході розгляду справи відповідачем не надано доказів, які б свідчили, що укладені позивачем правочини та/або операції з перерахування коштів на його рахунок є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Не надано, також, і обвинувального вироку суду, в якому було б встановлено вину позивача або посадових осіб ТОВ «УМЕДО ГРУП» з приводу вчинення вказаної операції.

Доводи апелянта про те, що кошти на рахунок позивача надійшли від юридичної особи - ТОВ «УМЕДО ГРУП» та фактично належать цій юридичній особі, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, законом не встановлено обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме, що вкладом повинні бути кошти, внесені безпосередньо вкладником.

Даний висновок узгоджується з правовою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у вищевказаній постанові від 22 жовтня 2020 року у справі № 826/14297/18.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі № 804/6992/15 зазначив, що підстава нікчемності правочинів, визначена п. 7 частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», може бути застосована лише до тих договорів банківського вкладу, відповідно до умов яких встановлені певні переваги перед іншими вкладниками, зокрема, щодо строку, розміру відсотків та інших умов, які відрізняються від умов інших договорів вкладу та ставлять особу - вкладника у більш вигідне становище у порівнянні з іншими вкладниками.

Апелянт зазначає, що кошти на рахунок позивача переведені від юридичної особи та не є власними коштами позивача, що вказує на наміри юридичної особи - ТОВ «УМЕДО ГРУП» отримати кошти при ліквідації банку не в порядку черговості у банку, а за рахунок коштів Фонду, замість отримання коштів за рахунок реалізації майна банку як кредитор сьомої черги.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що такий висновок апелянта є припущенням, яке не підтверджене доказами.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що підстави, з яких Уповноважена особа не включала інформацію про позивача до переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - є необґрунтованими.

Крім того, Фонд або його уповноважена особа, за загальним правилом, не може посилатися на неправомірні або оспорювані дії працівників банку під час оформлення договірних відносин з клієнтами та виконання такими працівниками умов цих договорів для обґрунтування наявності підстав для застосування положень ч. 3 ст. 38 Закону 4452-VI.

Такі неправомірні або оспорювані дії повинні доводитися в порядку, зокрема, кримінального провадження, рішення в якому відповідно до ст. 78 КАС України є обов`язковими для адміністративних судів.

Разом з тим, жодних вироків, якими б було встановлено наявність протиправних дій з боку позивача чи працівників банку під час укладення договору банківського вкладу ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції відповідачами надано не було.

У випадку встановлення відповідним судовим рішенням у межах кримінального провадження обставин, які свідчать про нікчемність укладеного особою з банком правочину, уповноважена особа не позбавлена права у відповідності до положень чинного законодавства подати до Фонду додаткову інформацію про зменшення кількості вкладників, а також застосувати наслідки нікчемності такого правочину.

Зазначені обставини у своїй сукупності вказують на те, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Разом з тим колегія суддів враховує повідомлену апелянтом інформацію про те, що повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Камбіо» здійснюються безпосередньо Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Як вбачається із матеріалів справи, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб разом із відзивом на позовну заяву надано рішення від 18.02.2020 року №387 «Про деякі питання ліквідації ПАТ «Банк Камбіо», із якого вбачається, що повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Камбіо» здійснюються безпосередньо Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

В апеляційній скарзі апелянт також зазначає, що відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду від 18.02.2020 №387, що набирає чинності 21.02.2020, відкликано повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Камбіо», делеговані Савельєвій Анні Миколаївні рішенням виконавчої дирекції Фонду від 25.07.2019 №1863 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» та АТ «Банк Велес». Визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноваження під час здійснення ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» здійснюються Фондом безпосередньо.

Відповідно до частини другої статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час ліквідації банку Фонд діє безпосередньо або через уповноважену особу Фонду у разі делегування їй відповідних повноважень.

Так, відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.02.2020 № 387 відкликано повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Камбіо».

Визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноваження під час здійснення ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» здійснюються Фондом безпосередньо.

Таким чином, враховуючи, що повноваження щодо ліквідації банку виконуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо, повноваження щодо надання додаткової інформації мають виконуватись Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, як ліквідатором.

Відповідно до п. 11 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 протягом дії тимчасової адміністрації, ліквідації банку до дня затвердження його ліквідаційного балансу уповноважена особа Фонду може надавати зміни та/або доповнення до переліків. Зміни та/або доповнення до переліків надаються до Фонду на паперових та/або електронних носіях разом із супровідним листом.

Згідно з п. 12 розділу ІІ зазначеного Положення якщо повноваження Фонду як ліквідатора банку здійснюються Фондом безпосередньо, переліки, а також зміни і доповнення до них формуються (складаються) відповідним структурним підрозділом Фонду.

Таким чином факт здійснення повноважень ліквідатора ПАТ «Банк Камбіо» безпосередньо Фондом гарантування вкладів фізичних осіб впливає на спосіб відновлення прав позивача, за захистом яких вона звернулася до суду.

У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним змінити рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання Уповноваженої особи подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 та зобов`язати саме Фонд гарантування вкладів фізичних осіб доповнити перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню інформацією про ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_1 у національній валюті від 12.09.2014, в межах гарантованої суми відшкодування.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року - змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини в наступній редакції:

«Зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб доповнити перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Банк Камбіо» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, інформацією про ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню, згідно з договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_1 у національній валюті від 12.09.2014, в межах гарантованої суми відшкодування».

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 10.12.2024.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Л.В. Бєлова