Постанова

від 10.12.2024 по справі 640/25085/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Клименчук Н.М. Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року Справа № 640/25085/19

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Кобаля М.І., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2022 року у справі

за позовом публічного акціонерного товариства

"Комерційний банк "Експобанк"

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві,

як відокремленого підрозділу ДПС

про визнання протиправним та скасування

податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк" (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (далі - Відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.06.2019 № 0497381212.

В обґрунтування своїх вимог Позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог ч. 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", якою передбачено, що під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів), крім витрат безпосередньо пов`язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, камеральна перевірка проведена, а застосування штрафних (фінансових) санкцій відбулося після запровадження тимчасової адміністрації в банку та під час проведення ліквідаційної процедури.

З урахуванням положення пункту 1.3 статті 1 Податкового кодексу України, суд дійшов до висновку, що застосування відповідачем до Банку штрафних санкцій під час ліквідаційної процедури суперечить вимогам статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції також врахував правові висновки, викладені постанові Верховного Суду від 21.09.2018 року у справі № 808/3046/16.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу у якій просить його скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю, зазначаючи, що за результатами камеральної перевірки встановлено, що Позивачем було несвоєчасно сплачено суми податкових зобов`язань по орендній платі з юридичних осіб, чим було порушено пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Також Апелянт посилається на норми Податкового кодексу України, зокрема на пункт 5 статті 36, яким передбачено відповідальність платника податків за невиконання або непалежне виконання податкового обов?язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2023 та 11.09.2024 відкрито апеляційне провадження у справі, установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

У строк, встановлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду - скасуванню, а провадження - закриттю з наступних підстав.

Обставини справи, встановлені судом.

ГУ ДФС у м. Києві, на підставі пункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, згідно порядку встановленого статтею 76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку ПАТ "КБ "Експобанк" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов`язання) по земельному податку з юридичних осіб.

За результатами перевірки складено акт від 29.05.2019 № 001868/26-15-12-12-12/9322299.

Перевіркою встановлено, що ПАТ "КБ "Експобанк" несвоєчасно сплачено самостійно визначені податкові зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб, чим порушено вимоги пункту 287.3 статті 283 Податкового кодексу України.

Детальний розрахунок наведено в таблиці Акту перевірки.

На підставі акту перевірки Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 14.06.2019 № 0497381212, яким за затримку на 1308; 1308; 1278; 1278; 1278; 1278; 1278; 1278; 1277; 1277; 1277; 1277; 1277; 1277; 1277; 1277; 1277; 1249; 1249; 1249; 1247; 1247; 1246; 1219; 1219; 1218; 1218; 1218; 1218; 1188; 1188; 1188; 1188; 1188; 1157; 1157; 1157; 1157; 1157; 1157; 1157; 1157; 1127; 1127; 1127; 1127; 1126; 1126; 1126; 1096; 1096; 1096; 1065 календарних днів сплати грошового зобов`язання у сумі 218 252,50 грн зобов`язано ПАТ "КБ "Експобанк" сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 43 650,50 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням Відповідача, Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Разом з тим, судом першої інстанції також було встановлено, що згідно Постанови Правління Національного банку України від 24.09.2014 №597 ПАТ "КБ "Експобанк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 25.09.2014 прийнято Рішення №97 про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "Експобанк".

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 04.12.2014 №138 призначено з 05.12.2014 уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію ПАТ "КБ "Експобанк" Волощука І.Г.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 22.01.2015 №41 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Експобанк" та рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.01.2015 № 15 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Експобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "Експобанк" та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Експобанк" Волощука Ігоря Григоровича.

Згідно з рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14.03.2019 року №576 " Про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "КБ "Експобанк" та для делегування повноважень ліквідатора" продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "КБ "Експобанк" з 31.03.2019 по 25.01.2020 включно.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 27.01.2020 уповноваженою особою Фонду подано документи до державного реєстратора для проведення державної реєстрації припинення банку як юридичної особи.

Дата проведення державної реєстрації припинення - 15.02.2020.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі- ПК України), Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

В силу п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п.п.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК України, земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Відповідно до п.п.14,1.156 п. 14.1 ст.14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

В силу п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавство. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасне.

Згідно з п.286.2 ст.286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п.285.1 ст.285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до п.287.3 ст.287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п.1.3 ст.1 ПК України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Порядок здійснення процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку, а також наслідки запровадження тимчасової адміністрації передбачено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до ч.8 Розділу X Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції з урахуванням доводів Апелянта, колегія суддів зазначає, що під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Як вбачається з матеріалів справи, камеральна перевірка була проведена, а застосування штрафних (фінансових) санкцій відбулося вже після запровадження тимчасової адміністрації в банку та під час проведення ліквідаційної процедури.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що застосування до Банку штрафних санкцій під час ліквідаційної процедури суперечить вимогам статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з тим, усуваючи неповноту з`ясування судом першої інстанції обставин цієї справи, колегія суддів відзначає, що відповідно до інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 15.02.2020 за № 10741110051027637 внесено запис про державну реєстрацію припинення ПАТ «КБ «Експобанк». Державна реєстрація припинення юридичної особи відбулась внаслідок її ліквідації.

З метою встановлення наявності у Позивача правонаступників, Шостим апеляційним адміністративним судом було розміщено оголошення на сайті суду /т.1 а.с.133-135/, яким повідомлено про розгляд справи №640/25085/19. Втім, відомостей про наявність у ПАТ «КБ «Експобанк» правонаступників матеріали справи не містять.

Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Отже, вказане дозволяє колегії суддів стверджувати, що припинення юридичної особи шляхом ліквідації не передбачає правонаступництва.

З огляду на викладене вище, апеляційний суд зазначає, що станом на момент прийняття оскаржуваного рішення, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань були внесені відомості про припинення шляхом ліквідації Позивача - ПАТ «КБ «Експобанк», що є підставою для закриття провадження у справі.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

При цьому, як вже зазначалося колегією суддів раніше, припинення юридичної особи - сторони у спорі, не допускає правонаступництва та мало місце до ухвалення оскаржуваного рішення, а тому підстави для застосування положень частини другої статті 319 КАС України відсутні.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у м. Києві підлягає задоволенню частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2022 року - скасуванню, а провадження- закриттю.

Керуючись ст.ст. 240, 242-244, 250, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2022 року - скасувати та ухвалити постанову, якою провадження у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення- закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 10 грудня 2024 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

судді: М.І. Кобаль

Є.І. Мєзєнцев