Постанова

від 09.12.2024 по справі 240/31802/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/31802/23

Головуючий у 1-й інстанції: Єфіменко О.В.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

09 грудня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Моніча Б.С. Гонтарука В. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирської митниці на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЗТ-Україна» до Житомирської митниці про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "БЗТ-Україна" звернулось до суду з позовом до Житомирської митниці, в якому з уточненням позовних вимог просило:

- визнати протиправною бездіяльність Житомирської митниці щодо нездійснення підготовки та подання висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "БЗТ-Україна" надміру сплачених сум митних платежів за результатами розгляду заяви від 23.08.2023;

- зобов`язати Житомирську митницю Державної митної служби України підготувати та подати до органу Державної казначейської служби України висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "БЗТ-Україна" надміру сплачених сум митних платежів в розмірі 47 048 934.72 грн.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянтом відзначено про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апелянта заперечив та просив відмовити в їх задоволенні.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року було відкрито апеляційне провадження у даній справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 27 листопада 2024 року.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі та за обставин, викладених в апеляційній скарзі, просила задовольнити.

Представник позивача заперечив проти доводів апелянта та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія, враховуючи відсутність заперечень останніх, ухвалила розгляд справи продовжити в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, враховуючи отримані пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю "БЗТ-УКРАЇНА", як декларантом, подано до Житомирської митниці Держмитслужби ряд тимчасових митних декларацій, якими було задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України.

В зазначених митних декларацій декларант самостійно визначив митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною, вказаною в зовнішньоекономічному договорі.

Відповідно до поданих митних декларацій, ТОВ "БЗТ-УКРАЇНА" сплачено мито та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) на депозитний рахунок, відкритого в Казначействі на ім`я Держмитслужби (єдиний рахунок)

23.08.2023 ТОВ «БЗТ-Україна» подало до митного органу заяву № 2308/2 про повернення надміру сплаченого податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) на суму 48 767 336,80 грн з зазначенням переліку декларацій.

Відповідно до рекомендованого повідомлення відповідачем заява позивача отримана 05.09.2023.

Листом №7.19-2/15/136778 від 29.09.2023 Житомирська митниця зазначила, що станом на 29.09.2023 за ТОВ «БЗТ-Україна» наявний податковий борг на суму 597 171,06 грн, а відтак підготування та подання до органу Державної казначейської служби України висновку про повернення ТОВ «БЗТ - Україна» надміру сплачених сум митних платежів не може бути виконано за наявності у позивача податкового боргу відповідно до вимог п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Крім того, митним органом зазначено, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11.08.2022 у справі № 752/9451/22 в рамках кримінального провадження №42022100000000184 від 10.05.2022 було накладено арешт, в тому числі, на банківські рахунки та грошові кошти ТОВ «БЗТ-Україна», які зберігаються на них на день постановлення ухвали про арешт майна, відкритих у банківських установах.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивачем до суду з даним позовом.

За результатом розгляду даної справи, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно частин 1-4 статті 301 Митного кодексу України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За положеннями ч. 6 ст. 301 Митного кодексу України, повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Повернення сплачених сум митних платежів здійснюється у валюті України. Якщо сплата або стягнення митних платежів здійснювалося в іноземній валюті, повернення сум митних платежів здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, на день, коли відбулася їх сплата (ч. 7 ст. 301 МК України).

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені визначені у ст. 43 Податкового кодексу України (далі ПК України).

Так, згідно п. 43.1-43.2 ст. 43 ПК України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Відповідно до п. 43.3 та п. 43.4 ст. 43 ПК України, обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

Повернення у випадках, визначених законодавством, сум податку на додану вартість, контроль за справлянням яких покладено на контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, при ввезенні товарів на митну територію України здійснюється в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент оформлення митної декларації/аркуша коригування, на підставі яких здійснюватиметься таке повернення (п 43.4-1 статті 43 ПК України).

Згідно п. 43.5 ст. 43 ПК України, контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку (п. 43.6 ст. 43 ПК України).

Процедури під час повернення суб`єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюють Держмитслужба та митниці Держмитслужби, та пені, визначає Порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643 (далі - Порядок № 643).

Порядок повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені визначено у розділі ІІІ Порядку № 643.

Так, згідно п. 1 Розділу III Порядку № 643, повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.

Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 301 Митного кодексу України, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Порядку № 643 у заяві зазначаються: 1) сума коштів до повернення за кожним видом митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); 4) напрям перерахування суми коштів: на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на єдиний рахунок або на відповідний депозитний рахунок митниці Держмитслужби; на банківський рахунок (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплата) вносилися готівкою); для погашення грошового зобов`язання (податкового борту) з інших платежів незалежно від виду бюджету; 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачено суми митних платежів.

До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених Митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці Держмитслужби, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).

Пунктом 4 Розділу ІІІ Порядку № 643 визначено, що після надходження до митниці Держмитслужби заява, подана за допомогою засобів ІТС Держмитслужби в електронній формі, автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Реєстру опрацювання заяв на повернення (далі - Реєстр), який ведеться за допомогою засобів АСМО.

Внесення до Реєстру інформації щодо заяви, поданої платником у паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв`язку в електронній формі, здійснює працівник Підрозділу.

Реєстр містить дані, зазначені в заяві, та дані, внесені Підрозділом.

Заяву платника, внесену до Реєстру, розглядають відповідні структурні підрозділи митниці Держмитслужби, за визначенням керівника митниці.

Відповідно до п. 5 Порядку № 643, підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО. Співробітник Підрозділу до Реєстру вносить дату сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код за ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства).

Відповідно до п. 6 розділу ІІІ цього Порядку, якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів.

За положеннями п. 7 Розділу ІІІ Порядку № 643, сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками митниці Держмитслужби у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви до митниці Держмитслужби в автоматичному режимі надсилають до Казначейства для виконання.

Електронні висновки про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального), надсилають до Казначейства для виконання за умови їх погодження з відповідними місцевими фінансовими органами.

Щодо твердження відповідача про те, що у платника податків ТОВ «БЗТ-Україна» наявний податковий борг на суму 597 171,06 грн станом на 29.09.2023 згідно з інформацією ІТС «Податковий блок», про який було повідомлено в листі Житомирської митниці від 29.09.2023 № 7.19-2/15/13/6778, то суд першої інстанції дійшов висновку, що даний лист надіслано з пропущеними строками та цей лист є листом про надання інформації, і жодним чином не є письмовою відмовою/задоволенням заяви позивача. За результатами розгляду поданої позивачем заяви, в межах встановлених статтею 43 ПК України строків, відповідач не прийняв рішення ні про повернення надміру сплачених митних платежів, ні обґрунтованої відмови у задоволенні такої заяви.

Судова колегія не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, оскільки, як встановлено судом, заява ТОВ "БЗТ Україна" від 23.08.2023 року митницею була розглянута, а відповідно до пояснень представника апелянта - відповідача по справі, та наявних в матеріалах справи доказів, а саме витягу з ІТС «Податковий блок», у позивача існував податковий борг станом на 19.09.2023 року, а не як помилково виснував суд першої інстанції, станом на 29.09.2023 дату надання Житомирською митницею відповіді ТОВ «БЗТ Україна» за результатами розгляду заяви від 23.08.2023.

Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо того, що податковий борг у позивача існував тільки станом на 29.09.2023 не відповідає обставинам справи, що підтверджено наявним у матеріалах справи витягом з ІТС «Податковий блок», відповідно до якого станом на 19.09.2023 у позивача був податковий борг в сумі 597 171,06 грн. Дану обставину щодо можливої наявності податкового боргу не заперечував і сам представник позивача.

Окрім того, судова колегія погоджується з доводами апелянта про відсутність у суду першої інстанції правових підстав для задоволення позовної вимоги стосовно визнання протиправною бездіяльність Житомирської митниці щодо нездійснення підготовки та подання висновку про повернення ТОВ «БЗТ - Україна» надміру сплачених сум митних платежів за результатами розгляду заяви від 23.08.2023, оскільки предмет заяви, поданої митному органу, і предмет позовної заяви не є однаковими.

Так, у заяві від 23.08.2023 позивачем ставилось питання про формування та подання митним органом відповідному управлінню Державної казначейської служби України висновку про повернення з державного бюджету України надміру сплачених сум митних платежів у розмірі 48 767 336,80 грн.

Як зазначає апелянт, у наведеному в заяві від 23.08.2023 року переліку митних декларацій, за якими мало бути здійснене повернення надміру сплачених сум митних платежів, були включені декларації, за якими кошти вже були повернуті (загальна сума 150 526,93 грн.), та декларації, повернення коштів за якими має здійснювати Енергетична митниця (загальна сума 1 423 852,48 грн.), всього на загальну суму 1 574 370,41 грн.

Натомість, позовна заява містила вимогу стосовно визнання протиправною бездіяльність Житомирської митниці щодо нездійснення підготовки та подання висновку про повернення ТОВ «БЗТ - Україна» надміру сплачених сум митних платежів за результатами розгляду заяви від 23.08.2023 та відповідно зобов`язання Житомирську митницю підготувати та подати до органу Державної казначейської служби України висновок про повернення ТОВ «БЗТ - Україна» надміру сплачених сум митних платежів в розмірі 48 623 314,13 грн.

Судова колегія зауважує, що в ході розгляду справи судом першої інстанції позивачем було змінено предмет позову і заявлено вимогу про зобов`язання Житомирської митниці підготувати та подати до органу Державної казначейської служби України висновок про повернення ТОВ «БЗТ - Україна» надміру сплачених сум митних платежів вже в розмірі 47 048 934,72 грн.

Таким чином, суд першої інстанції не мав правових підстав визнавати протиправною бездіяльність Житомирської митниці щодо нездійснення підготовки та подання висновку про повернення ТОВ «БЗТ-Україна» надміру сплачених сум митних платежів за результатами розгляду заяви від 23.08.2023, оскільки предмет цієї заяви не співпадає з предметом позовних вимог та позовних вимог з урахуванням уточнення предмету позову.

За таких обставин, судова колегія доходить до переконання про помилковість висновку суду першої інстанції щодо невиконання відповідачем процедурних обов`язків щодо алгоритму дій, покладених на нього вищезазначеними нормами законодавства, зокрема Порядком № 643, а відтак вимоги позивача не підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача.

Окрім того, судова колегія відзначає, що повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, тому суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про повернення таких платежів.

Згідно чинного законодавства України питання повернення сум надміру сплачених митних платежів законодавцем поставлено в залежність від факту наявності або відсутності податкового боргу у суб`єкта господарської діяльності на час такого повернення, а також від факту надання таким суб`єктом господарської діяльності достовірних даних щодо такого боргу.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про зобов`язання Житомирської митниці підготувати та подати до органу Державної казначейської служби України висновок про повернення ТОВ «БЗТ - Україна» надміру сплачених сум митних платежів в розмірі 47 048 934,72 грн. є втручанням в дискреційні повноваження відповідача і за наявності у позивача податкового боргу на момент звернення до Житомирської митниці або надання ним недостовірних відомостей не могло бути виконано відповідачем, оскільки тим самим порушувало норми митного та податкового законодавства.

В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції не ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, не відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, в повному обсязі спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, судова колегія враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У силу п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Житомирської митниці задовольнити повністю.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БЗТ-Україна».

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий Біла Л.М. Судді Моніч Б.С. Гонтарук В. М.