Рішення

від 20.08.2024 по справі 240/31802/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року м. Житомир справа № 240/31802/23

категорія 108020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЗТ-Україна" до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "БЗТ-Україна" (далі - ТОВ "БЗТ-Україна") із позовом, в якому з уточненням позовних вимог просить:

- визнати протиправною бездіяльність Житомирської митниці щодо нездійснення підготовки та подання висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "БЗТ-Україна" надміру сплачених сум митних платежів за результатами розгляду заяви від 23.08.2023;

- зобов`язати Житомирську митницю Державної митної служби України підготувати та подати до органу Державної казначейської служби України висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "БЗТ-Україна" надміру сплачених сум митних платежів в розмірі 47 048 934 (сорок сім мільйонів сорок вісім тисяч дев`ятсот тридцять чотири) грн 72 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у зв`язку із оформленням додаткових декларацій до тимчасових (у зв`язку з тим, що значення ціни товару в зовнішньоекономічному договорі визначається за формулою і на дату декларування невідоме), виникла сума надмірно сплаченого податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) в розмірі 47 048 934 грн 72 коп.

23.08.2023 ТОВ "БЗТ-Україна" звернулося до Житомирської митниці із заявою про повернення надмірно сплачених митних платежів, однак відповідь не отримало. Тобто, Житомирською митницею за результатом отримання письмової заяви не було вжито дій, визначених законодавством. З огляду на наведене, у Житомирської митниці виник обов`язок скласти відповідний висновок з направленням його до органів казначейської служби. На підставі викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

05.12.2023 до суду надійшов відзив на позов Житомирської митниці (а.с. 71-74), в якому представниця відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що за час періоду друга половина 2021 року перша третина 2022 року виникла сума коштів, які підлягають поверненню на користь ТОВ «БЗТ-Україна» з державного бюджету як надміру сплачені митні платежі та ТОВ «БЗТ-Україна» було подано до Житомирської митниці заяву № 2308/2 від 23.08.2023 щодо повернення з Державного бюджету України надміру сплачених сум митних платежів у розмірі 48 767 336,80 грн. За результатами розгляду вищезазначеної заяви митницею була надана відповідь ТОВ «БЗТ-Україна» (вих. митниці від 29.09.2023 № 7.19-2/15/13/6778). Також повідомляє, що платника податків ТОВ «БЗТ-Україна» було повідомлено про наявний податковий борг на суму 597 171,06 грн станом на 29.09.2023 згідно з інформацією ІТС «Податковий блок». При цьому, станом на дату подання цього відзиву 04.12.2023 згідно з інформацією ІТС «Податковий блок» за платником податків ТОВ «БЗТ-Україна» обліковується податковий борг на суму 312 867,55 грн. Таким чином, позовна вимога про зобов`язання Житомирської митниці підготувати та подати до органу Державної казначейської служби України висновок про повернення ТОВ «БЗТ - Україна» надміру сплачених сум митних платежів відповідачем не може бути виконана за наявності у позивача податкового боргу.

Звертає увагу суду, що ТОВ «БЗТ-Україна», єдиним засновником якого згідно даних з відкритих джерел є республіканське торгове унітарне підприємство «бєлзарубєжторг», впродовж періоду друга половина 2021 року перша третина 2022 року здійснювало митне оформлення товару «бітум дорожній» (товарна позиція 2713 згідно УКТ ЗЕД), країна походження республіка білорусь.

Крім того, зазначає, що у наданому ТОВ «БЗТ-Україна» переліку митних декларацій, згідно з якими повинні бути повернуті кошти, містяться 27 митних декларацій, оформлення яких позивачем здійснювалось на Енергетичній митниці, тобто до загальної, зазначеної у позові, суми коштів включені кошти, які не справлялись Житомирською митницею тому представниця позивача просила суд надати час для визначення точної суми надміру сплачених митних платежів, які підлягають поверненню позивачу.

05.12.2023 Житомирська митниця подала суду клопотання про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження, яке ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 було задоволено та відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання у справі на 23.01.2024.

23.01.2024 судове засідання у справі не відбулося у зв`язку із неявкою представників сторін до суду та було відкладене на 13.02.2024.

13.02.2024 протокольною ухвалою суду в підготовчому засіданні оголошено перерву до 04.03.2024.

04.03.2024 протокольною ухвалою суду в підготовчому засіданні оголошено перерву до 04.04.2024.

26.03.2024 позивач подав заяву про зміну предмету позову в якій зазначив, що виникла необхідність у зміні предмету позову, оскільки виникла необхідність змінити заявлену позивачем до повернення з бюджету суму шляхом її зменшення. Позивач свої позовні вимоги, визначені в позовній заяві, підтримує в повному обсязі, однак, вважає за необхідне змінити предмет позову, шляхом зміни заявленої до повернення з бюджету суми шляхом її зменшення до 47 048 934,72 грн, так як 150 526,93 грн з заявленої первісно суми вже здійснено повернення коштів з державного бюджету на користь позивача, а по частині митних декларацій, митні платежі сплачувались до Державного бюджету України через Енергетичну митницю, на загальну суму 1 423 852,48 грн.

04.04.2024 представниця Житомирської митниці надіслала до суду заяву в якій підтвердила інформацію, що суму 150 526,93 грн з заявленої первісно ТОВ «БЗТ-Україна» суми до повернення з бюджету вже повернуто з державного бюджету на користь позивача, а по частині митних декларацій, митні платежі сплачувались до Державного бюджету України через Енергетичну митницю, на загальну суму 1 423 852,48 грн позивач має звернутись саме до Енергетичної митниці для повернення цих коштів.

04.04.2024 протокольною ухвалою суд закрив підготовче провадження у справі та призначив судове засідання з розгляду справи по суті на 02.05.2024.

02.05.2024 судове засідання не відбулося у зв`язку із перебуванням головуючої судді у відпустці та відкладене на 14.05.2024.

14.05.2024 в судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, наданих поясненнях та додаткових документах. Представниця відповідача просила відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду, прийнятою без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 14.05.2024 суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до частини статті 260 Митного кодексу України (далі - МК України), якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов`язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

У зв`язку із оформленням додаткових декларацій до тимчасових (у зв`язку з тим, що значення ціни товару в зовнішньоекономічному договорі визначається за формулою і на дату декларування невідоме), у ТОВ «БЗТ-Україна» виникла сума надмірно сплаченого податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) в розмірі 47 048 934,72 грн на підставі 1390 митних декларацій (перелік а.с.171-193).

Як видно з матеріалів справи 23.08.2023 ТОВ «БЗТ-Україна» подало до митного заяву № 2308/2 про повернення надміру сплаченого податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) на суму 48 767 336,80 грн з вказанням переліку декларацій (а.с. 30 - 47).

В копії рекомендованого повідомлення вказано дату 05.09.2023 отримання відправлення ТОВ «БЗТ-Україна» Житомирською митницею (а.с. 48).

Відповідач надав суду копію листа №7.19-2/15/136778 від 29.09.2023 Житомирської митниці про надання інформації в якому зазначив, що станом на 29.09.2023 за ТОВ «БЗТ-Україна» наявний податковий борг на суму 597 171,06 грн, таким чином підготувати та подати до органу Державної казначейської служби України висновок про повернення ТОВ «БЗТ - Україна» надміру сплачених сум митних платежів не може бути виконана за наявності у позивача податкового боргу відповідно до вимог п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Крім того в листі зазначено, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11.08.2022 у справі № 752/9451/22 в рамках кримінального провадження №42022100000000184 від 10.05.2022 було накладено арешт, в тому числі на банківські рахунки та грошові кошти ТОВ «БЗТ-Україна», які зберігаються на них на день постановлення ухвали про арешт майна, відкритих у банківських установах (а.с. 93).

Вважаючи протиправною бездіяльність у поверненні надмірно сплаченого податку на додану вартість, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до статті 24 МК України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси. Митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов`язаної з помилковою та/або надмірною сплатою митних платежів. Визначення того, що належить розуміти як помилково та/або надміру сплачені митні платежі, у МК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відсутнє, але міститься в податковому законодавстві.

Так, згідно з підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), правила якого застосовуються до відносин, пов`язаних зі справлянням митних платежів, як надміру сплачені грошові зобов`язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Митне та податкове законодавство не містить переліку причин, через які може статись помилкова та/або надмірна сплата сум платежів. Оскільки визначення розміру (суми) митних платежів здійснюється шляхом дій над кількісними числовими показникам (одиницями) виміру, не виключено, що операції з ними з якихось причин можуть призвести до неправильного (хибного) розрахунку чи обчислення сум платежів. Важливо, що в основі таких дій не було умисних протиправних дій суб`єктів правовідносин, діяльність яких пов`язана із визначенням і справлянням митних платежів.

Порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надміру сплачених платежів законодавчо врегульовані.

Зокрема, статтею 301 МК України визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету.

Згідно з частинами 1-3 статті 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формуваннями реалізує державну податкову і митну політику.

У пункті 43.1 ст. 43 ПК України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Пунктом 43.3 статті 43 ПК України передбачено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім поверненні надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річною оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Відповідно до пунктів 43.4-43.5 ПК України, платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових, зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника додатків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцяти денного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Згідно із пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643 (надалі також - Порядок №643) повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Відповідно до пунктів 3-5, 8 Розділу ІІІ Порядку № 643, у заяві зазначаються:

1) сума коштів до повернення за видами митних, інших платежів та пені;

2) причини виникнення такої суми коштів;

3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

4) напрям(и) перерахування суми коштів:

а) на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів;

б) для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою);

в) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава:

на депозитний рахунок 3734;

на депозитний рахунок 3734 іншої митниці;

на банківський рахунок 2603 (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою);

г) для погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету;

5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачені суми митних платежів.

До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо повернення сум відповідних митних платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).

Після реєстрації в митниці заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до Підрозділу.

Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (пункт 11 цього розділу).

Митний орган у строк не пiзнiше нiж за п`ять робочих днiв до закiнчення двадцятиденного строку з дня подання платником податкiв заяви передає висновки згiдно з реєстром висновкiв за відповідними платежами для виконання вiдповiдному органу Державної казначейської служби України.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі отримання заяви платника податків на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, оформленої у порядку, встановленому законодавством, митний орган зобов`язаний не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання такої заяви підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. При цьому митний орган наділений правом провести перевірочні заходи у разі потреби з метою перевірки факту перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч.1 ст.248 МК України).

За правилами частини першої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до пункту 6 частини восьмої статті 257 МКУкраїни митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів.

Відповідно до частини статті 260 МК України, якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов`язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Відповідно до частини першої статті 270 МК України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 4.4 статті 4 ПК України передбачено, що установлення i скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами та радами об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом (частина друга статті 270 МК України).

Перевіряючи рішення суб`єкта владних повноважень на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд, зокрема, має перевірити чи прийнято воно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З матеріалів справи встановлено, що позивач у встановленому законодавством порядку звернувся до митниці з відповідною заявою про повернення надмірно сплачених коштів.

Таким чином, позивач підтвердив факт надмірної сплати коштів, у зв`язку з чим у митниці виник обов`язок скласти відповідний висновок з направленням його до органу Держказначейства для виконання.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 14.05.2019 у справі №810/1941/16.

Однак, митним органом за результатами отриманої заяви позивача не було вжито заходів та вчинено дій, визначених Порядком № 643, а тому наявні підстави для зобов`язання останньої їх вчинити.

Щодо твердження відповідача про те, що у платника податків ТОВ «БЗТ-Україна» наявний податковий борг на суму 597 171,06 грн станом на 29.09.2023 згідно з інформацією ІТС «Податковий блок», про який було повідомлено в листі Житомирської митниці від 29.09.2023 № 7.19-2/15/13/6778, суд зазначає, що даний лист надіслано з пропущеними строками та цей лист є листом про надання інформації, і жодним чином не є письмовою відмовою/задоволенням заяви позивача. За результатами розгляду поданої позивачем заяви, в межах встановлених статтею 43 ПК України строків, відповідач не прийняв рішення ні про повернення надміру сплачених митних платежів, ні обґрунтованої відмови у задоволенні такої заяви.

Як зазначає позивач в своїх додаткових поясненнях від 21.05.2024 у зв`язку із накладенням арештів на рахунки ТОВ «БЗТ-Україна» у 2022 та 2023 роках, в певний період часу, міг бути наявний податковий борг, однак, рахунки було розблоковано і всі платежі проведено. ТОВ «БЗТ-Україна» є сумлінним платником податків та інших платежів перед державними органами. За більше, ніж 5 років роботи товариство жодного разу не мало простроченої заборгованості перед бюджетом та позабюджетними централізованими фондами тощо, ніколи не мало заборгованості перед державними органами, як зі сплати податків і зборів (в тому числі, ПДФО, військового збору, єдиного соціального внеску), так і з інших зобов`язань. З 2020 року позивач належить до категорії великих платників податків. Товариство не являється і жодного разу не являлось ризиковим платником податків за даними (критеріями) податкової служби.

В матеріалах справи є витяг з ІТС «Податковий блок», наданий представницею Житомирської митниці, з якого видно, що на 29.09.2023 у позивача є недоїмка в розмірі 597 171,06 грн.

Суд вважає, що такі доводи відповідача є необґрунтованими, оскільки Житомирська митниця не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання такої заяви зобов`язана підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, а це 26.09.2023, натомість 29.09.2023 направила лист позивачу про надання інформації, що не передбачено вищенаведеними нормами законодавства, тому наявність податкового боргу в позивача станом на 29.09.2023 в даній справі не доводить правомірність дій відповідача.

Щодо доводів відповідача про наявність у ТОВ «БЗТ-Україна» учасника резидента Республіки Білорусь, суд зазначає що це не є підставою не виконувати Житомирською митницею нормативно-правових актів щодо подання висновку про повернення надміру сплачених сум митних платежів і не наведено нею жодних належних доказів, що ТОВ «БЗТ-Україна» виплачує дивіденди засновнику резидента Республіки Білорусь всупереч Постанові від 24.02.2022 року № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" прийнятою Правлінням Національного банку України, яка забороняє здійснювати будь-які валютні операції: з використанням російських рублів та білоруських рублів; учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в Російській Федерації або в Республіці Білорусь; для виконання зобов`язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в Російській Федерації або в Республіці Білорусь.

Крім того суд зазначає, що в судовому засіданні представниця Житомирської митниці не заперечувала щодо самої суми надміру сплачених сум митних платежів ТОВ «БЗТ-Україна» після уточнення позивачем суми позову шляхом зміни заявленої до повернення з бюджету суми шляхом її зменшення до 47 048 934,72 грн, так як 150 526,93 грн з заявленої первісно суми вже здійснено повернення коштів з державного бюджету на користь позивача, а по частині митних декларацій, митні платежі сплачувались до Державного бюджету України через Енергетичну митницю, на загальну суму 1 423 852,48 грн.

Частиною п`ятою статті 301 Митного кодексу України визначено, що повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо:

1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом;

2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим;

3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі;

4) митну декларацію змінено або визнано недійсною;

5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом "а" пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу;

6) платником податків подано митному органу документи, які підтверджують наявність у нього на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Частиною першою статті 260 МК України визначено, що якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов`язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Відповідно до частини третьої статті 260 МК України для випуску товарів відповідно до заявленого митного режиму за тимчасовою митною декларацією застосовуються курси валют, визначені відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, заходи тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, чинні на дату прийняття митним органом тимчасової митної декларації для оформлення. Якщо декларант не володіє точними відомостями, необхідними для визначення ставок митних платежів, для нарахування сум митних платежів за тимчасовою митною декларацією застосовується найбільша ставка митних платежів з тих, під яку може підпадати товар.

Відповідно до частини першої статті 261 МК України у разі подання відповідно до статей 259-260-1 цього Кодексу попередньої, тимчасової, спрощеної або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати митному органу додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою, спрощеною або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.

Як вже зазначалося судом, позивачем з метою ввезення на територію України товару було подано до митного оформлення тимчасові декларації та сплачено усі митні платежі. В подальшому, в межах строків визначених митним законодавством, позивачем було подано до митного органу додаткові декларації до тимчасових із зазначенням точних відомостей про товар, у зв`язку з чим виникла надмірна сплата ПДВ.

Як вже зазначалося, Розділом ІІІ Порядку №643 передбачено, що повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.

Здійснюючи митне оформлення товару протягом другої половини 2021 року першої третини 2022 року, позивач, як платник податків, сплатив митні платежі (ПДВ) у повному обсязі.

За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідач не виконав процедурних обов`язків щодо алгоритму дій, покладених на нього вищезазначеними нормами законодавства, зокрема Порядком № 643, безпідставно проігнорувавши обов`язок у підготовці відповідного висновку з метою повернення позивачу надмірно сплачених платежів, а відтак, враховуючи вимоги статей 9 та 245 КАС України, вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача.

Повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, тому суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

Разом з тим рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зобов`язати Житомирську митницю прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачених митних платежів та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 28.01.2020 у справі №815/4804/16, від 28.02.2019 у справі №826/4987/16.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд доходить висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачу підлягає відшкодуванню сума сплаченого судового збору на суму 2732,31 грн, платіжне доручення про його сплату знаходиться у матеріалах справи (а.с.6).

Стосовно відшкодування судових витрат, а саме оплату за правову допомогу у розмірі 30 000 грн, суд вказує наступне.

Представником позивача надано в підтвердження суми наданих адвокатських послуг такі документи: договір про надання правової допомоги №18/04/22 від 18.04.2023; додаток №5 від 25.10.2023 до договору про надання правової допомоги №18/04/22 в якому вказані розцінки за послуги з надання правової допомоги на суму 30 000 грн.

Витрати на професійну правничу допомогу регулюються ст.134 КАС України.

При цьому, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 3 вказаної статті визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (п.4 ст.134 КАС України).

Проте, принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 ст.134 КАС України, тобто розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду, у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.12.2018 (справа №826/856/18).

Отже, приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012 визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.2,3 ст.30 вищевказаного Закону).

Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Але, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо однак, вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відтак, дослідивши надані суду докази на підтвердження понесених судових витрат, суд не вбачає в них співмірності наданих послуг на професійну правничу допомогу з їх оплаченою вартістю, та не вважає їх розмір обґрунтованим та розумним.

Співмірними витратами зі складання адміністративного позову, щодо витраченого часу, складністю справи та розгляду справи судом, на думку суду буде 3 000 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БЗТ-Україна" (бул. Лесі Українки, 7Б, м. Київ, 01133. ЄДРПОУ: 41076013) до Житомирської митниці (вул. Перемоги, 25, м. Житомир, 10003. ЄДРПОУ: 44005610) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Житомирської митниці щодо нездійснення підготовки та подання висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "БЗТ-Україна" надміру сплачених сум митних платежів за результатами розгляду заяви від 23.08.2023.

Зобов`язати Житомирську митницю підготувати та подати до органу Державної казначейської служби України висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "БЗТ-Україна" надміру сплачених сум митних платежів в розмірі 47 048 934 (сорок сім мільйонів сорок вісім тисяч дев`ятсот тридцять чотири) грн 72 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЗТ-Україна" понесені судові витрати у розмірі 5 732 (п`ять тисяч сімсот тридцять дві) грн 31 коп за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 20 серпня 2024 р.