Ухвала

від 10.12.2024 по справі 400/13411/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 грудня 2024 року

Київ

справа № 400/13411/23

адміністративне провадження № К/990/43377/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду 02.07.2024 у справі №400/13411/23 за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ» в особі філії «МИКОЛАЇВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

12.11.2024 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду через підсистему «Електронний суд».

Одночасно ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Оцінивши наведені скаржником причини пропуску строку, Верховний Суд ухвалою від 18.11.2024 визнав їх неповажними, у зв`язку з чим зазначену касаційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень; надати документи на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу. Також, у зв`язку із невідповідністю касаційної скарги вимогам пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Верховний Суд запропонував надати: платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги; уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

На виконання вимог цієї ухвали суду від ГУ ДПС 27.11.2024 через підсистему «Електронний Суд» надійшла заява, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та продовження строку для усунення недоліків в частині сплати судового збору. До заяви долучено уточнену касаційну скаргу, документи на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу.

Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вмотивоване тим, що первинна касаційна скарга подана в межах строку передбаченого КАС України, проте, Верховний Суд її повернув. Зазначає, що ГУ ДПС без зайвих зволікань повторно звернулось із касаційною скаргою з урахуванням роз`яснень наданих Верховного Суду, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду. Посилається на загальну ситуацію в країні через обставини, які зумовили введення воєнного стану, умови щодо відключень світла та інші умови, які ставлять під загрозу життя та здоров`я людини. Також просить врахувати, що Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 дійшов висновку, що протягом дії воєнного стану суворе застосування судами процесуальних строків стосовно звернення із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду. Звертає увагу, що ГУ ДПС максимально детально навів перелік підстав касаційного оскарження, визначених КАС України. Вважає, що такі обставини є поважною підставою для поновлення пропущеного строку.

Вирішуючи питання про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, колегія суддів виходить з такого.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 не містить достатніх обґрунтувань, адже у такій справі суд вирішував питання наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовом особи, яка є учасником бойових дій і відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» була мобілізована у першу хвилю (оперативні резервісти, колишні військовослужбовці та ветерани АТО та ООС).

Водночас у цій постанові міститься усталений висновок Верховного Суду про те, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому протягом усього цього часу ГУ ДПС подавало касаційну скаргу повторно, однак, її повернення було спричинено саме неналежним оформленням касаційної скарги, що свідчить про відсутність взаємозв`язку між дійсними обставинами і доводами ГУ ДПС, пов`язаними із введенням воєнного стану.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України як в частині надання документа про сплату судового збору, так і в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

Суд вже зазначав, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

У цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України. Звернення з касаційною скаргою є третім, а підставою для повернення попередніх касаційних скарг стало недотримання саме скаржником вимог статей 328 і 330 КАС України щодо належного викладення підстав, тобто, саме проявлений ГУ ДПС підхід до оформлення касаційних скарг став причиною для їх повернення.

Також, Верховний Суд звернув увагу скаржника на терміни, у які відбувалися повторні звернення скаржника з касаційними скаргами, визнавши допущення скаржником необґрунтованих зволікань щодо реалізації права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою. Більш того, загальний строк, що минув з дати ухвалення постанови апеляційного суду і до дати звернення з касаційною скаргою втретє становить більше чотирьох місяців, що значно виходить за межі як строку, встановленого КАС України для касаційного оскарження судових рішень, так і розумного строку взагалі.

У клопотанні про поновлення строку, поданому на виконання вимог ухвали від 18.11.2024, скаржник так і не обґрунтовує проміжки часу, що спливали між датами отримання ухвал про повернення касаційних скарг і до моменту їх чергового подання, як такі, що були об`єктивно необхідні задля приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України.

Суд повторно звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Ураховуючи обставини справи, зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважними, оскільки їх не можна вважати такими, що не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.

За таких обставин, розгляд клопотання скаржника про продовження строку на виконання вимог ухвали суду в частині надання суду документу про оплату судового збору є недоцільним.

На підставі наведеного, керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду 02.07.2024 у справі №400/13411/23 за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ» в особі філії «МИКОЛАЇВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко