Постанова

від 10.12.2024 по справі 619/5310/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 619/5310/20

провадження № 61-2378св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Енергосервіс»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Дергачівська районна державна адміністрація Харківської області, Харківська районна державна адміністрація Харківської області,

третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 яка діє від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17 грудня 2021 року у складі судді Болибока Є. А.та постанову Харківського апеляційного суду від 19 січня 2023 року у складі колегії суддів Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.

у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, Харківської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, про визнання незаконним та скасування розпорядження, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, визнання права оренди на земельну ділянку.

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Енергосервіс» (далі - ТОВ «Енергосервіс») звернулося до суду із позовом, у якому просило стосовно:

ОСОБА_1 : визнати незаконним та скасувати розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною виду цільового призначення та передачу її у приватну власність ОСОБА_1 » № 391 від 30 жовтня 2020 року та скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку 0,1000 га, кадастровий номер 6322083001:00:000:3853 (номер запису 39149332); визнати право оренди ТОВ «Енергосервіс» за договором оренди землі від 29 грудня 2006 року, який 15 січня 2007 року зареєстровано за № 040769300007 та договором від 29 грудня 2006 року, який 15 січня 2007 року зареєстровано за № 040769300005 на земельну ділянку 0,1000 га, кадастровий номер 6322083001:00:000:3853, яка створена шляхом об`єднання ділянок кадастровий номер 6322083001:00:000:3473 площею 0,0221 га та кадастровий номер 6322083001:00:000:3478 площею 0,0779 га;

ОСОБА_2 : визнати незаконним та скасувати розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною виду цільового призначення та передачу її у приватну власність ОСОБА_2 » № 389 від 30 жовтня 2020 року та скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку 0,1000 га, кадастровий номер 6322083001:00:000:3846 (номер запису 39198852); визнати право оренди ТОВ «Енергосервіс» за договором оренди землі від 29 грудня 2006 року, який 15 січня 2007 року зареєстровано за № 040769300003 та договором від 29 грудня 2006 року, який 15 січня 2007 року зареєстровано за № 040769300005 на земельну ділянку 0,1000 га, кадастровий номер 6322083001:00:000:3846, яка створена шляхом об`єднання ділянок кадастровий номер 6322083001:00:000:3506 площею 0,0709 га та кадастровий номер 6322083001:00:000:3498 площею 0,0291 га.

Позов стосовно ОСОБА_1 мотивовано тим, що ТОВ «Енергосервіс» є орендарем земельних ділянок з кадастровим номером 6322083001:00:000:3473 площею 0,0221 га за договором оренди землі від 29 грудня 2006 року строком на 49 років та з кадастровим номером 6322083001:00:000:3478 площею 0,0779 га за договором оренди землі від 29 грудня 2006 року строком на 49 років. Розпорядженням Дергачівської районної державної адміністрації № 134 від 15 березня 2019 року надано згоду на об`єднання ділянок з кадастровими номерами 6322083001:00:000:3473 площею 0,0221 га та 6322083001:00:000:3478 площею 0,0779 га. Проте, з даних, що містяться у Публічній кадастровій карті України, позивачу стало відомо, що ділянки з кадастровими номерами 6322083001:00:000:3473 площею 0,0221 га та 6322083001:00:000:3478 площею 0,0779 га, які було об`єднано в одну земельну ділянку (кадастровий номер 6322083001:00:000:3854 площею 0,1 га), було передано у власність фізичної особи. З метою перевірки зазначеної інформації, позивач направив запит до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 27 листопада 2020 року на який отримав відповідь від 01 грудня 2020 року № 29-20-14-9420/19/20, що дійсно ділянки з кадастровими номерами 6322083001:00:000:3473 площею 0,0221 га та 6322083001:00:000:3478 площею 0,0779 га, які перебували у оренді позивача, було об`єднано в одну земельну ділянку з кадастровим номером 6322083001:00:000:3853 площею 0,1 га, та передано у власність фізичних осіб. З відкритих джерел позивачу стало відомо, що розпорядженням № 391 від 30 жовтня 2020 року на підставі заяви ОСОБА_1 від 23 жовтня 2020 року Дергачівська районна державна адміністрація Харківської області затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною її цільового призначення ОСОБА_1 для індивідуального дачного будівництва за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, змінила цільове призначення земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 6322083001:00:000:3853, яка розташована за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, із земель для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови на ділянку для індивідуального дачного будівництва, передала у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 6322083001:00:000:3853, для індивідуального дачного будівництва із земель рекреаційного призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області. ОСОБА_1 зобов`язано зареєструвати право власності на земельну ділянку у встановленому законом порядку, забезпечити раціональне, ефективне та цільове використання земельної ділянки. Відділ у Дергачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області зобов`язано внести зміни в земельно-облікові дані. На підставі рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 55104043 від 12 листопада 2020 року, було зареєстровано 09 листопада 2020 року право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 6322083001:00:000:3853, номер запису про інше речове право 39149332 за ОСОБА_1 .

Не допускається відчуження орендованих земельних ділянок державної або комунальної власності без згоди на це орендаря, тому розпорядження від 30 жовтня 2020 року № 391 та рішення про державну реєстрацію індексний номер 55149332 від 06 листопада 2020 року суперечать чинному законодавству. Як наслідок відповідач ОСОБА_1 набув право власності на спірну ділянку протиправно.

Позов стосовно ОСОБА_2 мотивовано тим, що ТОВ «Енергосервіс» є орендарем земельних ділянок з кадастровим номером 6322083001:00:000:3506 площею 0,0709 га за договором оренди землі від 29 грудня 2006 року строком на 49 років та з кадастровим номером 6322083001:00:000:3498 площею 0,0291 га за договором оренди землі від 29 грудня 2006 року строком на 49 років. Розпорядженням Дергачівської районної державної адміністрації № 134 від 15 березня 2019 року надано згоду на об`єднання ділянок з кадастровими номерами 6322083001:00:000:3506 площею 0,0709 га та 6322083001:00:000:3498 площею 0,0291 га. Проте, з даних, що містяться у Публічній кадастровій карті України, позивачу стало відомо, що ділянки з кадастровими номерами 6322083001:00:000:3506 площею 0,0709 га та 6322083001:00:000:3498 площею 0,0291 га, які було об`єднано в одну земельну ділянку (кадастровий номер 6322083001:00:000:3846 площею 0,1 га), було передано у власність фізичної особи. З метою перевірки зазначеної інформації, позивач направив запит до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 27 листопада 2020 року на який отримано відповідь від 01 грудня 2020 року № 29-20-14-9420/19/20, що дійсно ділянки з кадастровими номерами 6322083001:00:000:3506 площею 0,0709 га та 6322083001:00:000:3498 площею 0,0291 га, які перебували у оренді позивача, було об`єднано в одну земельну ділянку з кадастровим номером 6322083001:00:000:3846 площею 0,1 га, та передано у власність фізичних осіб. З відкритих джерел позивачу стало відомо, що розпорядженням № 389 від 30 жовтня 2020 року на підставі заяви ОСОБА_2 від 23 жовтня 2020 року Дергачівська районна державна адміністрація Харківської області затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною її цільового призначення ОСОБА_2 для індивідуального дачного будівництва за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, змінила цільове призначення земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 6322083001:00:000:3846, яка розташована за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, із земель для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови на ділянку для індивідуального дачного будівництва, передала у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 6322083001:00:000:3846, для індивідуального дачного будівництва із земель рекреаційного призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області. ОСОБА_2 зобов`язано зареєструвати право власності на земельну ділянку у встановленому законом порядку, забезпечити раціональне, ефективне та цільове використання земельної ділянки. Відділ у Дергачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області зобов`язано внести зміни в земельно-облікові дані. На підставі рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 55156057 від 16 листопада 2020 року, було зареєстровано 10 листопада 2020 року право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 6322083001:00:000:3846, номер запису про інше речове право 39145327 за ОСОБА_2 . Оскільки, не допускається відчуження орендованих земельних ділянок державної або комунальної власності без згоди на це орендаря, тому розпорядження № 389 від 30 жовтня 2020 року та рішення про державну реєстрацію індексний номер 55156057 від 16 листопада 2020 року суперечать чинному законодавству. Як наслідок відповідач ОСОБА_2 набув право власності на спірну ділянку протиправно.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 17 грудня 2021 року, яке залишене без змін постановою Харківського апеляційного суду від 19 січня 2023 року, позов ТОВ «Енергосервіс» задоволено.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною виду цільового призначення та передачу її у приватну власність гр. ОСОБА_1 » № 391 від 30 жовтня 2020 року.

Скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку 0,1000 га, кадастровий номер 6322083001:00:000:3853 (номер запису 39149332) проведену на підставі розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною виду цільового призначення та передачу її у приватну власність гр. ОСОБА_1 » № 391 від 30 жовтня 2020 року.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною виду цільового призначення та передачу її у приватну власність гр. ОСОБА_3 » № 389 від 30 жовтня 2020 року.

Скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку 0,1000 га, кадастровий номер 6322083001:00:000:3846 (номер запису 39198852) проведену на підставі розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною виду цільового призначення та передачу її у приватну власність гр. ОСОБА_3 » № 389 від 30 жовтня 2020 року.

Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що відповідачами не надано належних та допустимих доказів відсутності обставин на які посилається позивач як на підставу позову. Дергачівська районна державна адміністрація Харківської області також не надала належних та допустимих доказів на підтвердження припинення чи розірвання договору оренди землі від 29 грудня 2006 року та відповідних додаткових угод. Таким чином, земельні ділянки з кадастровим номером 6322083001:00:000:3473 площею 0,0221 га, з кадастровим номером 6322083001:00:000:3478 площею 0,0779 га, з кадастровим номером 6322083001:00:000:3506 площею 0,0709 га, з кадастровим номером 6322083001:00:000:3498 площею 0,0291 га, знаходяться у оренді позивача, договори оренди є чинними. Відповідно до пояснень Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, земельна ділянка з кадастровим номером 6322083001:00:000:3853 утворена в результаті об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 6322083001:00:000:3478 і 6322083001:00:000:3473, які на момент їх об`єднання перебували в оренді ТОВ «Енергосервіс» відповідно до договорів оренди землі, укладених з Дергачівською районною державною адміністрацією 29 грудня 2006 року та зареєстрованих 15 січня 2007 року за № 040769300005, № 040769300007 відповідно (зі змінами); земельна ділянка з кадастровим номером 6322083001:00:000:3846 утворена в результаті об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 6322083001:00:000:3506 і 6322083001:00:000:3498, які на момент їх об`єднання перебували в оренді ТОВ «Енергосервіс» відповідно до договорів оренди землі, укладених з Дергачівською районною державною адміністрацією 29 грудня 2006 року та зареєстрованих 15 січня 2007 року за № 040769300003, № 040769300005 відповідно (зі змінами). Інформація щодо припинення вказаних договорів оренди землі відсутня. Інформація про земельні ділянки з кадастровими номерами 6322083001:00:000:3846, 6322083001:00:000:3853 внесена до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок, розробленої на підставі розпорядження голови Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 15 березня 2019 року № 134, та погодженою розпорядженням голови Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 09 квітня 2019 року № 162. Вказані розпорядження місцевого органу виконавчої влади були прийняті на підставі клопотання ТОВ «Енергосервіс». Таким чином, земельні ділянки з кадастровими номерами 6322083001:00:000:3473 та 6322083001:00:000:3478, які перебувають в оренді ТОВ «Енергосервіс», та земельна ділянка з кадастровим номером 6322083001:00:000:3853 фактично є однією і тією ж земельною ділянкою. Земельні ділянки з кадастровими номерами 6322083001:00:000:3498 та 6322083001:00:000:3506, які перебувають в оренді ТОВ «Енергосервіс», та земельна ділянка з кадастровим номером 6322083001:00:000:3846 фактично є однією і тією ж земельною ділянкою. Отже, розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною виду цільового призначення та передачу її у приватну власність гр. ОСОБА_1 » № 391 від 30 жовтня 2020 року, розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною виду цільового призначення та передачу її у приватну власність гр. ОСОБА_3 » № 389 від 30 жовтня 2020 року та рішення про державну реєстрацію з індексними номерами 39149332, 39198852 суперечать чинному законодавству.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2023 року ОСОБА_4 , яка діє від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17 грудня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 19 січня 2023 року в указаній вище справі.

У касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_4 , яка діє від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , просить скасувати рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17 грудня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 19 січня 2023 року та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою від 15 березня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у зазначеній справі,витребував її з Дергачівського районного суду Харківської області.

24 березня 2023 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга містить посилання на підстави касаційного оскарження вказаних судових рішень, визначені пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає:

- неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права;

- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у справах № 925/1121/17 від 27 лютого 2018 року, № 910/5963/17 від 21 березня 2018 року, № 904/792/18 від 20 лютого 2019 року, № 916/675/15 від 17 квітня 2019 року, № 910/18205/19 від 18 лютого 2021 року, та постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 32/563 від 04 грудня 2018 року, № 911/3594/17 від 12 березня 2019 року;

- необхідність для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 03 серпня 2022 року в справі № 619/5321/20-ц та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

- відсутній висновок Верховного Суду щодо припинення договору оренди у зв`язку із скасуванням земельної ділянки, а також висновок щодо того, протягом якого строку орендар має заявити про своє бажання укласти договір оренди новоутвореної земельної ділянки.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали оцінку доводам відповідачів про відсутність порушення прав ТОВ «Енергосервіс» у зв`язку із відсутністю у нього будь-яких прав на спірну земельну ділянку.

Заявник вважає, що договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 6322083001:00:000:3873, 6322083001:00:000:3478 та 6322083001:00:000:3506, 6322083001:00:000:3498 формально припинили свою дію у зв`язку із припиненням існування земельних ділянок як об`єкта оренди, оскільки в їх межах шляхом об`єднання утворено інші земельні ділянки іншою площею (іншими межами) та іншими кадастровими номерами 6322083001:00:000:3853 та 6322083001:00:000:3846.

Крім того, вважає, що у позивача припинилося право користування спірними земельними ділянками у зв`язку із нездійсненням забудови протягом 14 років, що спростовує висновок апеляційного суду про те, що позивач мав законні сподівання на переукладення договорів оренди спірних земельних ділянок площею 0,1000 га, які утворені шляхом об`єднання земельних ділянок, які перебували в оренді позивача, або на пріоритетне набуття їх у власність, відповідно до статті 9 Закону України «Про оренду землі».

Оскільки у справі відсутні докази існування у ТОВ «Енергосервіс» права оренди на спірні земельні ділянки, то скасування державної реєстрації права власності за відповідачами на спірні земельні ділянки та скасування розпорядження про передачу у їх власність земельних ділянок, не є підставою для визнання права оренди на земельні ділянки за позивачем. Однак, вказує на те, що саме від існування права оренди на час прийняття оскаржуваних розпоряджень залежить задоволення всіх інших позовних вимог.

Разом із цим вважає, що об`єднання земельних ділянок з присвоєнням їм інших кадастрових номерів не є порушенням прав ТОВ «Енергосервіс», оскільки воно не було позбавлене права звернутися до Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області з вимогами про укладення нових договорів оренди на спірні земельні ділянки, внесення змін до договорів чи поновлення договорів оренди.

Крім цього, заявник у касаційній скарзі вказує про порушення апеляційним судом права на участь у розгляді апеляційної скарги.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи

Розпорядженням Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області «Про передачу земельних ділянок в оренду TOB «Енергосервіс» № 1030 від 29 грудня 2006 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок TOB «Енергосервіс» для будівництва об`єктів індивідуальної житлової забудови та громадської забудови на території Черкасько-Лозівської сільської ради за межами населеного пункту, загальною площею 4,8288 га; після введення земельних ділянок в межі відповідного населеного пункту змінити цільове призначення земельних ділянок, перевівши їх із категорії земель сільськогосподарського призначення до категорії земель житлової та громадської забудови; передано TOB «Енергосервіс» в оренду земельні ділянки, загальною площею 4,8288 га на території Черкасько-Лозівської сільської ради за межами населеного пункту для будівництва об`єктів індивідуальної житлової забудови та громадської забудови строком на 49 років.

Згідно із договором оренди землі від 29 грудня 2006 року, орендодавець Дергачівська районна державна адміністрація Харківської області надає, а орендар TOB «Енергосервіс» приймає у строкове платне користування спільну неподільну земельну ділянку загальною площею 2,4000 га, яка знаходиться на території Черкасько-Лозівської сільської ради за межами населеного пункту, згідно розпорядження голови Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 29 грудня 2006 року № 1030. Договір укладено на 49 років. Він зареєстрований в Харківській регіональній філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15 січня 2007 року за № 040769300007.

Згідно додаткової угоди № 1 до договору оренди землі, зареєстрованого 15 січня 2007 року за № 040769300007 від 12 квітня 2018 року сторони дійшли згоди внести зміни щодо розміру орендної плати за земельні ділянки 6322083001:00:000:3471, площею 0,0399 га; 6322083001:00:000:3472, площею 0,0956 га; 6322083001:00:000:3473, площею 0,0221 га; 6322083001:00:000:3474, площею 0,0244 га; 6322083001:00:000:3475, площею 0,0995 га.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6304001662017 від 20 березня 2017 року земельна ділянка з кадастровим номером 6322083001:00:000:3478, площею 0,0779 га належить до земель державної власності.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 17 квітня 2018 року № 120865431 11 квітня 2018 року здійснено державну реєстрацію передачі земельної ділянки з кадастровим номером 6322083001:00:000:3478 площею 0,0779 га орендарю TOB «Енергосервіс».

Згідно із договором оренди землі від 29 грудня 2006 року, орендодавець Дергачівська районна державна адміністрація Харківської області надає, а орендар TOB «Енергосервіс» приймає у строкове платне користування спільну неподільну земельну ділянку загальною площею 2,4000 га, яка знаходиться на території Черкасько-Лозівської сільської ради за межами населеного пункту, згідно розпорядження голови Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 29 грудня 2006 року № 1030. Договір укладено на 49 років. Він зареєстрований в Харківській регіональній філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15 січня 2007 року за № 040769300005.

Згідно додаткової угоди № 1 до договору оренди землі, зареєстрованого 15 січня 2007 року за № 040769300005 від 11 квітня 2018 року, сторони дійшли згоди внести зміни щодо розміру орендної плати за земельні ділянки 6322083001:00:000:3497, площею 0,0170 га; 6322083001:00:000:3498, площею 0,0291 га; 6322083001:00:000:3486, площею 0,0756 га; 6322083001:00:000:3486, площею 0,0779 га.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6304001602017 від 20 березня 2017 року земельна ділянка з кадастровим номером 6322083001:00:000:3473, площею 0,0221 га належить до земель державної власності.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 17 квітня 2018 року № 120897655 12 квітня 2018 року здійснено державну реєстрацію передачі земельної ділянки з кадастровим номером 6322083001:00:000:3473 площею 0,0221 га орендарю TOB «Енергосервіс».

Згідно із договором оренди землі від 29 грудня 2006 року, орендодавець Дергачівська районна державна адміністрація Харківської області надає, а орендар TOB «Енергосервіс» приймає у строкове платне користування спільну неподільну земельну ділянку загальною площею 0,1934 га, яка знаходиться на території Черкасько-Лозівської сільської ради за межами населеного пункту, згідно розпорядження голови Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 29 грудня 2006 року № 1030. Договір укладено на 49 років. Він зареєстрований в Харківській регіональній філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15 січня 2007 року за № 040769300003.

Згідно додаткової угоди № 1 до договору оренди землі, зареєстрованого 15 січня 2007 року за № 040769300003 від 12 квітня 2018 року сторони дійшли згоди внести зміни щодо розміру орендної плати за земельні ділянки 6322083001:00:000:3505, площею 0,0830 га; 6322083001:00:000:3506, площею 0,0709 га.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6304001662017 від 20 березня 2017 року земельна ділянка кадастровий номер 6322083001:00:000:3506, площею 0,0709 га належить до земель державної власності.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 16 квітня 2018 року № 120687404 11 квітня 2018 року здійснено державну реєстрацію передачі земельної ділянки кадастровий номер 6322083001:00:000:3506 площею 0,0709 га орендарю TOB «Енергосервіс».

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 243980162 від 11 лютого 2021 року земельні ділянки: кадастровий номер 6322083001:00:000:3498 площею 0,0291 га та кадастровий 6322083001:00:000:3506, площею 0,0709 га відповідно до договору оренди землі від 29 грудня 2006 року перебувають в оренді TOB «Енергосервіс».

Розпорядженням Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області «Про надання згоди на об`єднання земельних ділянок, які перебувають у користуванні TOB «Енергосервіс» від 15 березня 2019 року № 134 TOB «Енергосервіс» надано згоду на об`єднання земельних ділянок, які розташовані за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради, що перебувають в його користуванні на умовах оренди на підставі договорів оренди землі.

Розпорядженням Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною виду цільового призначення та передачу її у приватну власність ОСОБА_1 » № 391 від 30 жовтня 2020 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною її цільового призначення ОСОБА_1 для індивідуального дачного будівництва за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, змінено цільове призначення земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 6322083001:00:000:3853, яка розташована за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, із земель для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови на ділянку для індивідуального дачного будівництва, передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 6322083001:00:000:3853, для індивідуального дачного будівництва із земель рекреаційного призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області; ОСОБА_1 зобов`язано зареєструвати право власності на земельну ділянку у встановленому законом порядку та забезпечити раціональне, ефективне та цільове використання земельної ділянки. Відділ у Дергачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області зобов`язано внести зміни в земельно-облікові дані.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 234668605 від 30 листопада 2020 року право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6322083001:00:000:3853 належить ОСОБА_1 .

Розпорядженням Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною виду цільового призначення та передачу її у приватну власність ОСОБА_2 » № 389 від 30 жовтня 2020 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною її цільового призначення ОСОБА_2 для індивідуального дачного будівництва за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, змінено цільове призначення земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 6322083001:00:000:3846, яка розташована за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, із земель для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови на ділянку для індивідуального дачного будівництва, передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 6322083001:00:000:3846, для індивідуального дачного будівництва із земель рекреаційного призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області; ОСОБА_2 зобов`язано зареєструвати право власності на земельну ділянку у встановленому законом порядку та забезпечити раціональне, ефективне та цільове використання земельної ділянки. Відділ у Дергачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області зобов`язано внести зміни в земельно-облікові дані.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 234670170 від 30 листопада 2020 року право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6322083001:00:000:3846 належить ОСОБА_2 .

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 116 ЗК України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

У статті 118 ЗК України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Відповідно до частин шостої-дев`ятої статті 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою (далі - Комісія). Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проект повертається заявнику у зазначений у цій частині строк. Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про передачу у власність земельної ділянки є необхідною передумовою виникнення права власності на земельну ділянку.

Згідно зі статтею 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Вирішуючи питання про недійсність рішення органу місцевого самоврядування та правовстановлюючого документа на право власності на земельну ділянку, суд має встановити не тільки дотримання вимог законодавства щодо відведення земельної ділянки, а й факт порушення таким актом прав особи, яка звернулася до суду за захистом порушених прав - користування земельною ділянкою.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються нормами ЗК України, ЦК України, Закону України «Про оренду землі».

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (стаття 93 ЗК України).

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Частиною першою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Підстави припинення права користування земельною ділянкою передбачені статтею 141 ЗК України, а саме: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини. Правове регулювання вилучення земельних ділянок, наданих у постійне користування із земель державної чи комунальної власності, закріплене у статті 149 ЗК України.

Частинами першою та другою статті 31 Закону України «Про оренду землі» визначено умови, за яких договір оренди землі припиняється. Договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 ЗК України.

Згідно із статтею 9 Закону України «Про оренду землі» орендар, який відповідно до закону може мати у власності орендовану земельну ділянку, має переважне право на придбання її у власність у разі продажу цієї земельної ділянки, за умови, що він сплачує ціну, за якою вона продається, а в разі продажу на аукціоні - якщо його пропозиція є рівною з пропозицією, яка є найбільшою із запропонованих учасниками аукціону. Не допускається відчуження орендованих земельних ділянок державної або комунальної власності без згоди на це орендаря.

Згідно із частиною першою статті 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Крім того, право оренди є майновим правом, що захищається на підставі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення особи права користування земельною ділянкою поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Статтею 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, встановивши відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження припинення чи розірвання договорів оренди землі від 29 грудня 2006 року, обґрунтовано вважав, що укладені із ТОВ «Енергосервіс» договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 6322083001:00:000:3478 і 6322083001:00:000:3473, 6322083001:00:000:3506 і 6322083001:00:000:3498,які об`єднані в земельні ділянки з кадастровими номерами 6322083001:00:000:3853 площею 0,1 га та 6322083001:00:000:3846 площею 0,1 га, є чинними.

Відповідачі не надали доказів, а матеріали справи не містять відомостей про позбавлення в установленому законом порядку позивача права користування спірними земельними ділянками.

Ураховуючи те, що сторони, під час розгляду цієї справи не заперечували того, що не отримували згоди позивача як орендаря спірної земельної ділянки на передачу її у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про наявність підстав для визнання незаконними та скасування розпоряджень Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області та скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, проведеної на підставі вказаних розпоряджень. Такі висновки судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 03 серпня 2022 року в справі № 619/5321/20 (провадження № 61-20008св21) та від 25 червня 2024 року в справі № 619/5311/20 (провадження № 61-11534св22), з аналогічних правовідносин, а колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від вказаних висновків, оскільки з урахуванням установлених у цій справі обставин не вбачається неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального або порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень.

Крім того, колегія суддів враховує те, що до подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22 липня 2020 року в справі № 372/1243/17 (провадження № 61-23387св19).

Доводи касаційної скарги про неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у справах № 925/1121/17 від 27 лютого 2018 року, № 910/5963/17 від 21 березня 2018 року, № 904/792/18 від 20 лютого 2019 року, № 916/675/15 від 17 квітня 2019 року, № 910/18205/19 від 18 лютого 2021 року та постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 32/563 від 04 грудня 2018 року, № 911/3594/17 від 12 березня 2019 року, на які заявник посилався у касаційній скарзі, є необґрунтованими, а висновки судів попередніх інстанцій не суперечать зазначеним висновкам Верховного Суду.

Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що висновки апеляційного суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані, виходячи з конкретних обставин саме цієї справи, та не суперечать правовим позиціям Верховного Суду, які викладені у постановах, що зазначені заявником у касаційній скарзі.

Наведені у касаційній скарзі доводи про те, що договори оренди від 29 грудня 2006 року формально припинили свою дію у зв`язку із припиненням існування земельної ділянки як об`єкта оренди, були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Доводи касаційної скарги про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах не заслуговують на увагу. З урахуванням установлених у цій справі обставин не вбачається неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального або порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень.

Доводи касаційної скарги стосовно визнання права оренди за ТОВ «Енергосервіс» колегією суддів відхиляються, оскільки ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 17 грудня 2021 року у цій частині провадження закрито та в апеляційному порядку ця ухвала не оскаржувалась.

Стосовно доводів касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції під час розгляду справи не розглянув заяву про відкладення розгляду справи не можуть бути підставою для скасування судового рішення, оскільки ця заява отримана головуючим у справі після закінчення судового розгляду та прийняття оскаржуваної постанови суду (т. 4 а. с. 136).

Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Вищевикладене свідчить про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 , яка діє від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17 грудня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 19 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький І. В. Литвиненко Є. В. Петров