Ухвала

від 25.11.2024 по справі 302/56/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 302/56/24

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.11.2024 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченої ОСОБА_6 та її захисника-адвоката ОСОБА_7 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді в режимі відеоконференції кримінальне провадження 11-кп/4806/125/24 за апеляційною скаргою прокурора Міжгірського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу Міжгірського районного суду Закарпатської області від 16.02.2024.

Цією ухвалою:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, уродженка та мешканка АДРЕСА_1 , з вищою освітою, працююча вчителем Нижньостуденівського ліцею Пилипецької сільської ради (Нижньостуденівського ЗЗСО І-ІІ ступенів), незаміжня, що має на утриманні малолітню дитину, несудима, обвинувачена у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, звільнена від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, у зв`язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження щодо неї закрито.

Речовий доказ: оригінал міжнародного свідоцтва про вакцинацію/профілактику від короновірусної хвороби (COVID-19), виданого на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 - залишено в матеріалах кримінального провадження.

Судом встановлено, що на початку вересня 2021 року, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні Нижньостуденівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Пилипецької сільської ради, розташованого за адресою: с. Нижній Студений, 247 А, Хустського району Закарпатська область, з метою уникнення вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона-вірусом SARS-CoV-2, яка проводиться згідно постанови Кабінету Міністрів України та наказу МОЗ України № 2153 від 04.10.2021, зареєстрованому в Мін`юсті за № 1306/36928 07.10.2021, відповідно до якого, з метою запобігання коронавірусної хвороби, працівники відділу освіти зобов`язані бути вакциновані від (COVID-19) та діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків від вчинюваних нею дій та бажаючи їх настання, достовірно знаючи про те, що вона не проходила установленої законом процедури отримання міжнародного свідоцтва про вакцинацію/профілактику корона-вірусної хвороби COVID-19, яке видається на підставі діючих Міжнародних медико-санітарних правил, прийнятих 58-ю Асамблеєю ВООЗ від 23.05.2005, постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2011 за № 893 «Про затвердження Правил санітарної охорони території України», з метою не відсторонення її від роботи з вищевказаного навчального закладу, здійснила використання завідомо підробленого документу, а саме: міжнародного свідоцтва про вакцинацію/профілактику,

-2-

виданого КНП «ЦПМКДД» Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги», код ЄДРПОУ 42352786, яке відповідно до довідки № 571/69 від 13.12.2022 вказаною установою не видавалось, надавши таке директору Нижньостуденівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Пилипецької сільської ради.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є використання завідомо підробленого документа.

Ухвалу суд першої інстанції мотивував тим, що ОСОБА_6 вперше притягується до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, щиро розкаялася у вчиненому, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення та її діями збитки не були завдані і тяжких наслідків від дій обвинуваченої не настало. Також судом враховано і те, що за місцем проживання ОСОБА_6 характеризується виключно з позитивної сторони, на теперішній час працює вчителем Нижньостуденівської гімназії, займається суспільно-корисною працею, бере активну участь у громадському житті села, доброзичлива, має на утриманні малолітню дитину.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалусуду від 16.02.2024 стосовно ОСОБА_6 у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме застування закону, який не підлягає застосуванню та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що відповідно до обвинувального акту, обставин, передбачених ст. 66 КК України, зокрема, щирого каяття, активного сприяння і розкритті злочину, не встановлено. Отже, саме по собі клопотання сторони захисту та підтримання його обвинуваченою, не може свідчити про дійове каяття. Суд першої інстанції в порушення ст. 372 КПК України не встановив, що діяння, яке постановлено за провину ОСОБА_6 дійсно мало місце, що вчинене діяння містить склад кримінального правопорушення і обвинувачена винна у його вчиненні та не навів в ухвалі аналіз доказів її винуватості.

В запереченні на апеляційну скаргу прокурора, захисник-адвокат ОСОБА_7 вказує на її безпідставність й необґрунтованість з огляду на те, що в суді першої інстанції прокурор не заперечувала проти закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України. При цьому судом належним чином перевірено всі обставини й підстави, що стверджували про повне визнання ОСОБА_6 вини та про щире каяття, тому уважає рішення суду про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 358 КК України законним й обґрунтованим.

21.10.2024 обвинувачена ОСОБА_6 та її захисник-адвокат ОСОБА_7 подали клопотання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України. Зазначають, що кримінальний проступок ОСОБА_6 вчинила на початку вересня 2021 року, тобто строки притягнення її до кримінальної відповідальності, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України на час апеляційного розгляду сплили.

Заслухавши доповідь судді про зміст ухвали, пояснення обвинуваченої ОСОБА_6 та її захисника-адвоката ОСОБА_7 , які підтримали клопотання ппро звільнення обвинуваченої у зв`язку із закінченням строків давності, промову прокурори ОСОБА_5 , яка частково підтримала апеляційну скаргу та не заперечила проти задоволення клопотання сторони захисту про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, при цьому вказуючи про відсутність підстав для призначення нового судового розгляду у суді першої інстанції,

-3-

дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 404 КПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчиненнякримінального проступку, за який передбачене покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою кримінального правопорушення; 2) з дня вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК України строки давності; 3) особа не ухиляється від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК України.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 19. 11. 2019 у справі № 345/2618/16-к, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.

Отже, суд встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження - досудове розслідування, підготовче засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження у суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 26. 02. 2019 у справі № 309/1201/15-к).

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним судом, ОСОБА_6 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України на початку вересня 2021 року. Тобто, на день розгляду апеляційної скарги минуло понад три роки з дня вчинення ОСОБА_6 вказаного кримінального правопорушення. Протягом цього строку остання не вчинила нового кримінального правопорушення та не ухилялась від слідства або суду, а тому строки давності закінчились.

За змістом ст. 284 - 288 КПК України, підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

-5-

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 08.11.2018 у справі № 425/4506/15-к дотримання умов, передбачених ч. ч. 1 - 3 ст. 49 КК України, є безумовною й обов`язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності. Вимоги цієї статті не передбачають обов`язкове визнання вини особою, котра подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Відповідно до ст. 417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, тому вважає за необхідне апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково, ухвалу суду першої інстанції скасувати та звільнити обвинувачену ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження щодо неї, відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України закрити.

Долю речового доказу вирішити у порядку ст. 100 КПК України, а саме, оригінал міжнародного свідоцтва про вакцинацію/профілактику від короновірусної хвороби (COVID-19), виданого на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 залишити в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 409, 417, 419 КПК України,апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора Міжгірського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу Міжгірського районного суду Закарпатської області від 16.02.2024 щодо ОСОБА_10 , обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України скасувати.

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_6 та її захисника-адвоката ОСОБА_7 про звільнення обвинуваченої ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності задовольнити.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України обвинувачену ОСОБА_11 звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 358 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо неї на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 417 КПК України,- закрити.

Речовий доказ: оригінал міжнародного свідоцтва про вакцинацію/профілактику від короновірусної хвороби (COVID-19), виданого на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 залишити в матеріалах кримінального провадження.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо доКасаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягомтрьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді