Ухвала

від 10.12.2024 по справі 303/5942/22

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №303/5942/22 №1-кп/303/705/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №62022000000000272 від 17.05.2022 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженки смт.Першотравневе Березнівськогорайону Рівненськоїобласті,мешканки АДРЕСА_1 ,громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Мукачево» Закарпатської митниці Держмитслужби,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,

в с т а н о в и в:

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що вона, обіймаючи посадуголовного державногоінспектора відділумитного оформлення№ 1митного посту«Мукачево» Закарпатськоїмитниці ДФСзгідно знаказом Закарпатськоїмитниці ДФСвід 31.03.2016№ 402-о, зврахуванням положеньч.3ст.18КК України,будучи службовоюособою,в силуЗакону України«Про державнийзахист працівниківсуду іправоохоронних органів»являючись працівникомправоохоронного органу,суб`єктом,на якогопоширюється діяЗакону України«Про запобіганнякорупції» (підпункт«е» пункту1частини першоїстатті 3Закону),прийнявши Присягудержавного службовця14.02.1995,будучи посадовоюособою органівдоходів ізборів,яка задопущення бездіяльностінесе кримінальну,адміністративну,дисциплінарну таіншу відповідальністьвідповідно дозакону (ч.1ст.30Митного кодексуУкраїни),маючи спеціальнезвання радникаподаткової тамитної справиIIIрангу,у періодчасу з17год.19хв.по 18год.51хв.19січня 2018року,перебуваючи насвоєму робочомумісці уприміщені митногопосту «Мукачево»Закарпатської митниціДФС заадресою:Закарпатська область,м.Мукачево,Берегівська об`їздна,12,під часздійснення митногооформлення нафтопродуктівпо тимчасовіймитній деклараціїтипу ІМ40ДТ №UА305200/2018/001360,одержувачем якихє ТОВ«Теміртранс -Захід» (кодЄДРПОУ 34197267),діючи знеобережності увигляді кримінальнопротиправної недбалості,тобто,не передбачаючинастання суспільнонебезпечних наслідківсвого діяння,хоча повиннабула імогла їхпередбачити,будучи обізнаноюз вимогамизаконодавства Українищодо класифікаціїтоварів внаслідокненалежного виконаннянею якслужбовою особоюсвоїх службовихобов`язків,передбачених зокремач.ч.2,4ст.69МК України, п. 5 Розділу І, п. 2, абз. 3 п. 4, п. 6 Розділу III Порядку № 650, Правила 1, 3 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, п.п. 2.2.3.8., 2.2.5.5., 2.2.5.13., 2.2.5.19., 2.2.5.24., 2.2.5.25., 2.2.15., 2.2.15.1., 2.2.15.2., 2.3.8. Посадової інструкції, через несумлінне ставлення до них, маючи реальну можливість виконати належним чином свої обов`язки при наявності достатніх даних про належність імпортованих нафтопродуктів до товарної позиції 2710 (середній дистилят) при митному оформленні яких сплачується акцизний податок, не здійснила належним чином митні формальності з контролю правильності класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД та безпідставно підтвердила правильність визначення декларантом ТОВ «Брок-Тім» у ЕМД ІМ 40 ДТ № UА305200/2018/001360 коду товару згідно з УКТ ЗЕД - 2709001000 (газовий конденсат природний), при митному оформленні якого акцизний податок не сплачується.

Ураховуючи викладене, службова недбалість головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного посту «Мукачево» Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_5 , що виразилась у неналежному здійсненні митних формальностей з контролю правильності класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД та безпідставному підтверджені правильності визначення декларантом коду товару згідно з УКТ ЗЕД - 2709001000 (газовий конденсат природний), призвела до недоотримання загальним фондом Державного бюджету України за результатами митного оформлення нафтопродуктів за ЕМД ІМ 40 ДТ № UА305200/2018/001360 сум акцизного податку в розмірі 184435,65 грн. та податку на додану вартість в розмірі 120039,83 грн., що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, чим завдано матеріальної шкоди Державному бюджету на загальну суму 304475,48 грн.

Крім того, ОСОБА_5 ,обіймаючи посадуголовного державногоінспектора відділумитного оформлення№ 1митного посту«Мукачево» Закарпатськоїмитниці ДФСзгідно знаказом Закарпатськоїмитниці ДФСвід 31.03.2016№ 402-о,у періодчасу з17год.13хв.по 17год.44хв.20квітня 2018року,перебуваючи насвоєму робочомумісці уприміщені митногопосту «Мукачево»Закарпатської митниціДФС заадресою:Закарпатська область,м.Мукачево,Берегівська об`їздна,12,під часздійснення митногооформлення нафтопродуктівпо тимчасовіймитній деклараціїтипу IМ40ДТ №UА305200/2018/010783,одержувачем якихє ТОВ«Теміртранс -Захід» (кодЄДРПОУ 34197267),діючи знеобережності увигляді кримінальнопротиправної недбалості,тобто,не передбачаючинастання суспільнонебезпечних наслідківсвого діяння,хоча повиннабула імогла їхпередбачити,будучи обізнаноюз вимогамизаконодавства Українищодо класифікаціїтоварів внаслідокненалежного виконаннянею якслужбовою особоюсвоїх службовихобов`язків,передбачених зокремач.ч.2,4ст.69МК України, п. 5 Розділу І, п. 2, абз. 3 п. 4, п. 6 Розділу ІІІ Порядку № 650, Правила 1, 3 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, п.п. 2.2.3.8., 2.2.5.5., 2.2.5.13., 2.2.5.19., 2.2.5.24., 2.2.5.25, 2.2.15, 2.2.15.1., 2.2.15.2., 2.3.8. Посадової інструкції, через несумлінне ставлення до них, маючи реальну можливість виконати належним чином свої обов`язки при наявності достатніх даних про належність імпортованих нафтопродуктів до товарної позиції 2710 (середній дистилят) при митному оформленні яких сплачується акцизний податок, не здійснила належним чином митні формальності з контролю правильності класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД та безпідставно підтвердила правильність визначення декларантом ТОВ «Брок-Тім» у ЕМД ІМ 40 ДТ № UА305200/2018/010783 коду товару згідно з УКТ ЗЕД - 2709001000 (газовий конденсат природний), при митному оформленні якого акцизний податок не сплачується.

Ураховуючи викладене, службова недбалість головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного посту «Мукачево» Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_5 , що виразилась у неналежному здійсненні митних формальностей з контролю правильності класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД та безпідставному підтверджені правильності визначення декларантом коду товару згідно з УКТ ЗЕД - 2709001000 (газовий конденсат природний), призвела до недоотримання загальним фондом Державного бюджету України за результатами митного оформлення нафтопродуктів за ЕМД ІМ 40 ДТ № UА305200/2018/010783 сум акцизного податку в розмірі 184152,31 грн. та податку на додану вартість в розмірі 119787,98 грн., що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, чим завдано матеріальної шкоди Державному бюджету на загальну суму 303940,29 грн.

Як наслідок, ОСОБА_5 несумлінно поставилась до своїх службових обов`язків, й у результаті допущення нею службової недбалості під час митного оформлення вказаних нафтопродуктів ТОВ «Теміртранс-Захід» загальним фондом Державного бюджету України недоотримано податків на загальну суму 608415,77 грн.

Дії обвинуваченої ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.2 ст. 367 КК України - неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 підтримала подане захисником ОСОБА_6 письмове клопотання прозвільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, оскільки з часу вчиненняінкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.367 КК України, минуло п`ять років і у відповідності дост. 49 КК України вона підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_6 подав до суду заяву, згідно якої просить розглянути клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України та закриття кримінального провадження без його участі та задоволити таке з підстав, зазначених у ньому.

Прокурор ОСОБА_3 заперечував щодо звільнення обвинуваченої ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у відповідності дост. 49 КК України з огляду на те, що строки давності притягнення обвинуваченої ОСОБА_5 до кримінальної відповідальностіпереривалися, у зв`язку із тим, що остання обвинувачується у вчиненні інших кримінальних правопорушень, які, згідно із обвинувальним актами, вчинено ОСОБА_5 01.07.2021, тобто до спливу п`ятирічного строку.

Представник потерпілої сторони ОСОБА_4 вирішення клопотання щодо звільнення обвинуваченої ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у відповідності дост. 49 КК України залишив на розсуд суду.

Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого висновку.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 19.11.2019 у справі №345/2618/16-к, суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду кримінального провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з відповідним клопотанням.

Як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 27.07.2020 у справі №757/46254/18-к, застосування нормст.49 КК Українидля суду є обов`язковим. Це означає, що зазначені положення кримінального закону про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності носять імперативний характер та у разі надання згоди обвинуваченого є безумовною підставою для закриття кримінального провадження, навіть якщо проти такого звільнення будуть заперечувати інші учасники судового розгляду.

Таким чином, звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з перебігом строків давності є обов`язком суду. Закінчення цих строків є підставою для обов`язкового і безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності за умови надання нею згоди на таке звільнення.

Підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч.1ст.49КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.2-4ст.49 КК України).

Початком перебігу строку давності є день, коли кримінальне правопорушення було вчинено. Закінченням перебігу строку давності є день набрання вироком законної сили.

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності застаттею 49 КК Україниє лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила правопорушення певної тяжкості. Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Санкцією ч.2 ст. 367 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого, а тому відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України дане кримінальне правопорушення відноситься до нетяжких злочинів.

У відповідності до п.3 ч.1 ст.49 КК Україниособа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_5 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, що мало місце 19 січня та 20 квітня 2018 року.

З огляду на наведене, з часу вчинення злочину минуло більше п`яти років, тобто у даному кримінальному провадженні закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачений п. 3 ч.1 ст.49 КК України.

За ч.2 ст.49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Судом не приймаються до уваги доводи сторони обвинувачення щодо відсутності підстав для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.2ст.367 КК Україниу зв`язку з перебування у суді інших кримінальних проваджень відносно обвинуваченої і як наслідок переривання строків давності виходячи з наступного.

Так, згідност.62 Конституції Україниособа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ч. 1ст. 17 КПК Україниполягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Частиною 5 статті 17КПК України встановлено, що поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Тобто зі змісту вказаних норм закону вбачається, що факт вчинення особою злочину може бути встановлений лише обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили.

Враховуючи принцип презумпції невинуватості, а також системне тлумачення положень ч.1 та ч.3ст.49 КК України, суд виходить з того, що факт вчинення особою нового злочину під час перебігу строків давності, передбачених ч.1ст.49 КК Українибез постановлення обвинувального вироку суду стосовно цієї особи, коли такий факт розслідується органом досудового слідства чи розглядається судом, не можна вважати підставою для переривання перебігу давності строків, передбаченихст. 49 КК України.

На даний час вироку щодо ОСОБА_5 не ухвалено, а тому підстав для переривання перебігу строків давності не має.

Таким чином, судом не встановлено обставин, з якими закон пов`язує переривання чи зупинення перебігу строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, передбачених ст.49 КК України.

Закон, який регулює питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, пов`язує переривання або зупинення строків давності з умисними діями особи, спрямованими на ухилення від слідства чи суду.

Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст.49 КК України є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження.

За наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України та за згодою обвинуваченого суд ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Виходячи з системного аналізу зазначених вище норм кримінального та кримінального процесуального законодавства, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язком суду.

У відповідності до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

З`ясувавши позицію обвинуваченої ОСОБА_5 та впевнившись у її добровільності та усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, суд вважає що клопотання захисника ОСОБА_6 про звільнення обвинуваченої ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження підлягає до задоволення.

Враховуючи викладене та беручи до уваги ту обставину, що строк притягнення до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 сплив, суд приходить до висновку щодо необхідності звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності на підставі п.3 ч.1 ст.49КК України та закриття кримінального провадження відповідно до п.1 ч.2ст.284 КПК України.

Згідно правової позиції Верховного суду, викладеної в постанові від 10.08.2022 у справі №161/694/20 (провадження № 51-811км21) у разі постановлення ухвали про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.

З оглядуна наведене,суд приходитьдо висновку,що цивільнийпозов, заявлений прокурором в інтересах держави в особі Державної митної служби України до ОСОБА_5 про стягнення завданих збитків на загальну суму 608415,77 грн. слід залишити без розгляду, роз`яснивши цивільному позивачу їх право на вирішення питання про відшкодування спричиненої злочином шкоди в порядку цивільного судочинства.

Речові докази та процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід до ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження №62022000000000272 від 17.05.2022 р. не обирався.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 26.05.2022 року слід скасувати відповідно до ч.4ст.174 КПК України.

Керуючись п. 3 ч.1 ст. 49 КК України, ст.ст. 284, 285, 288, 350 КПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання захисника ОСОБА_6 - задовольнити.

На підставі ст.49ч.1п.3КК України звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 367 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження,внесенедо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№62022000000000272від 17.05.2022р.за обвинуваченням ОСОБА_5 ,у вчиненнікримінального правопорушення(злочину),передбаченого ч.2ст.367КК України, - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Цивільний позов, заявлений прокуроромв інтересахдержави вособі Державноїмитної службиУкраїни до ОСОБА_5 про стягненнязавданих збитків на загальну суму 608415,77 грн. залишити без розгляду.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 26.05.2022 року на майно підозрюваної ОСОБА_5 з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, заборонивши відчужувати квартиру, загальною площею 37,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1838110921208).

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий ОСОБА_1