Ухвала

від 26.11.2024 по справі 356/544/24

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 356/544/24

Провадження № 1-кп/355/199/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баришівка кримінальне провадження № 12024111130001757 від 13.07.2024р. за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Недра Броварського району Київської області, громадянина України, з середньою освітою, працюючого ФОП « ОСОБА_4 », не одруженого, на утриманні малолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого:

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2. ст.197-1 КК України,-ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 1 Водного кодексу України, прибережна захисна смуга частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.

Відповідно ч.1 ст. 60 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України, вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Водоохоронна зона та прибережна захисна смуга є обмеженнями прав на землю, що відрізняються між собою за порядком встановлення, розміром та режимом господарської діяльності, і які потребують нормативного закріплення як обмеження прав власності та прав користування землею.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною для малих річок - 25 метрів.

Відповідно ст. 61 Земельного кодексу України, прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах, зокрема забороняється розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво.

В травні 2024 року, точного часу судом не встановлено, ОСОБА_4 за допомогою сільськогосподарської техніки провів обробіток ґрунту механічним способом та 10 травня 2024 року здійснив посів на земельній ділянці з кадастровим номером 3220285100:14:065:0004 сільськогосподарської культури соняшник.

В подальшому ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що суміжна земельна ділянка з кадастровим номером 3220285100:14:000:0001 являється прибережною захисною смугою річки «Недра», в порушення вимог ст.ст. 61, 81, 116, 125 Земельного кодексу України, та ст.37 Закону України «Про охорону земель», діючи умисно, керуючись корисливими мотивами, спрямованими на самовільне зайняття частини земельної ділянки з кадастровим номером 3220285100:14:000:0001, яка заходиться в охоронній зоні та на яку поширюється дія обмеження, а саме: належність до прибережної захисної смуги вздовж малої річки України «Недра» розташованої на території Березанської міської об`єднаної територіальної громади Броварського району Київської області за межами с. Недра, за допомогою сільськогосподарської техніки провів обробіток ґрунту частини прибережної захисної смуги загальною площею 0,2660 га, та здійснив посів сільськогосподарської культури соняшник.

Вказаними кримінально протиправними діями ОСОБА_4 , внаслідок самовільного зайняття частини земельної ділянки, площею 0,2660 га, з кадастровим номером 3220285100:14:000:0001, загальна площа якої складає 21,5347 га. із цільовим призначенням - для облаштування та догляду за прибережними захисними смугами (прибережна захисна смуга) державної форми власності, заподіяв державі в особі Бесейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра (код ЄДРПОУ 20577457) матеріальну шкоду у сумі 9 706,53 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 30.07.2024р. №10-10- 0.4110-7250/2-24 про нараховану шкоду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. №963 (зі змінами внесеними постановою кабінетом Міністрів України від 09.09.2020 № 800), «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грантового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу», що є порушенням вимог пункту «а» ч.2 ст.61, ст.125 Земельного кодексу України та ст.37 Закону України «Про охорону земель».

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у самовільному зайнятті земельної ділянки, яка знаходиться в охоронній зоні, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченоїст. 197-1 ч.2 КК України, на підставіст. 48 КК України, у зв`язку із зміною обстановки, оскільки на даний час вчинене ним діяння перестало бути суспільно небезпечним, та, відповідно, обвинувачений ОСОБА_4 також перестав бути суспільно небезпечним.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_4 вперше вчинив нетяжкий злочин, який не є корупційним і не пов`язаний з порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували ТЗ у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, відшкодував завдані збитки, вчинене ним діяння втратило суспільну небезпечність, вважає, що на даний час внаслідок зміни обстановки, ОСОБА_4 перестав бути суспільно небезпечним, а тому є підстави для звільнення його від кримінальної відповідальності на підставіст. 48 КК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтримав заявлене клопотання, просив звільнити його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 197-1 КК України, на підставі ст.48 КК України, у зв`язку із зміною обстановки, а також закрити кримінальне провадження. Підстави такого звільнення та наслідки, йому роз`яснені та є зрозумілим. Крім того, зазначив, що винуватість у скоєнні правопорушення визнає, дійсно скоїв правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, в чому щиро кається.

У підготовчому судовому засіданні прокурор не заперечував проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку зі зміною обстановки та закриття кримінального провадження, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, відшкодував завдані збитки, вчинене ним діяння втратило суспільну небезпечність.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши наявні у розпорядженні суду матеріали кримінального провадження, суд приходить до такого висновку.

За змістом ст. 44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Згідно з п. 1 ч. 2ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

У відповідності з ч. 4ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ч. 8ст. 284 КПК України, закриття провадження з підстави передбаченої пунктом 1 частини 2 даної статті не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.

У відповідності до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у постанові «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»№ 12 від 23.12.2005 року, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиноюКримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності. Судам слід звернути увагу на те, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.

Устатті 48 ККзакріплено, що особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Дії ОСОБА_4 , які виразились у самовільному зайнятті земельної ділянки, яка знаходиться в охоронній зоні, суд кваліфікує заст. 197-1 ч.2 КК України.

Кримінальне правопорушення, передбаченест. 197-1 ч.2 КК України, відповідно дост. 12 КК України, є нетяжким злочином та не є корупційним згідно з приміткою дост. 45 КК Україниі не пов`язане з порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як зазначив Верховний Суд в своїй постанові від 04.02.2021 р., справа № 953/21593/19, провадження № 515610 км20,ст. 48 КК Українипередбачає дві окремі самостійні умови для звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки коли вчинене особою діяння втратило ознаки суспільної небезпечності, або коли ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь. У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв`язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.

Суд також враховує правову позицію Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену в постановах від 26 березня 2019 року у справі № 569/20/14-к та від 04 лютого 2021 року у справі № 953/21593/19, якою наголошено, що збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи у суді не перешкоджає застосуваннюст. 48 КК Україниу разі, коли у зв`язку із зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.

Отже, для застосування положеньст. 48 КК Українисуду належить встановити як факт вчинення особою злочину, так і обставини, які свідчать про можливість звільнення цієї особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки за конкретних відповідних підстав (правова позиція ВС у справі № 161/1390/19 від 23 січня 2020 року).

На переконання суду, під зміною обстановки, внаслідок якої особа, яка вчинила злочин, перестає бути суспільно небезпечною, слід розуміти об`єктивні зміни умов життєдіяльності такої особи, які позитивно і суттєво впливають на неї і свідчать про те, що вона в майбутньому не вчинятиме кримінально караних діянь.

Суд вважає підтвердженим факт того, що ОСОБА_4 перестав бути суспільно небезпечною особою, оскільки як він, так і обстановка навколо нього зазнали змін, що унеможливлюють вчинення ним нового кримінального правопорушення.

Встановлено, що діяння, яке поставлено обвинуваченому ОСОБА_4 в провину, дійсно мало місце; що воно містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ст.197-1ч.2КК України і він винен у його вчиненні, обвинувачений раніше не судимий, вчинене ним кримінальне правопорушення відноситься до категорії нетяжких злочинів, в скоєному щиро розкаявся, відшкодував завдані збитки, потерпіла сторона не має претензій до обвинуваченого. Тому суд вважає, що після вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.197-1 ч.2 КК України, та на момент розгляду матеріалів кримінального провадження в суді, внаслідок зміни обстановки, обвинувачений ОСОБА_4 перестав бути суспільно небезпечним, тобто існують умови та підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, передбаченіст. 48 КК України.

Обставин, які б виключали звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 ч.2 КК України, та закриття даного кримінального провадження у зв`язку зі зміною обстановки, судом не встановлено.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, оскільки на час розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки, обвинувачений ОСОБА_4 перестав бути суспільно небезпечною особою та не заперечує щодо звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку зі зміною обстановки.

На підставі наведеного, суд вважає, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Тому суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.197-1ч.2КК України на підставі ст.48КК Україниу зв`язку зі зміною обстановки, а кримінальне провадження щодо нього закрити.

Речові докази відсутні.

Процесуальних витрат не встановлено.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжні заходи не обирались, підстав для їх обрання судом не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.44,48,336 КК України, ст.42,284,285,288,314,350,369-372,376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від кримінальної відповідальності, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст.197-1 КК України, на підставі ст. 48 КК України, у зв`язку зі зміною обстановки.

Кримінальне провадження № 12024111130001757, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.07.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України, - закрити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.

Копію ухвали суду після її оголошення вручити учасникам судового провадження.

Суддя Баришівського районного суду ОСОБА_1