Ухвала

від 11.12.2024 по справі 562/1465/24

ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 562/1465/24

У Х В А Л А

іменем України

11.12.2024 року Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 , законного представника ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Здолбунів кримінальне провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024181130000088 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Здолбунів, Здолбунівського району Рівненської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого, за фактом вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 128 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , 11 березня 2024 року, приблизно о14год.30хв., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи поблизу «Катеринівського ринку», що по вул. Шкільна, м.Здолбунів, Рівненської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході конфлікту із ОСОБА_7 , не маючи умислу на заподіяння останній тілесних ушкоджень, не передбачаючи настання суспільно-небезпечного наслідку у вигляді спричинення ОСОБА_7 тілесного ушкодження, хоча повинен був і міг його передбачити, усвідомлюючи, що потерпіла може одержати травму, штовхнув своєю правою рукою ОСОБА_7 в область грудної клітини, в результаті чого, остання не втрималась на ногах та впала з висоти власного зросту на асфальтобетонне покриття, чим спричинив потерпілій тілесне ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому ДМЕ правої променевої кістки, яке відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст. 128 КК України, як заподіяння необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження.

Прокурор ОСОБА_8 в судовому засіданні заявив клопотання про застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

В судовому засіданні ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру відносно нього.

Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 , законний представник ОСОБА_5 погодились із доводами прокурора, вважають, що клопотання про застосування щодо ОСОБА_9 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом підлягає задоволенню.

Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлялася про час та дату судового засідання.

Заслухавши думку учасників судового розгляду та вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 265/24 від 24.10.2024 встановлено, що ОСОБА_4 в період вчинення інкримінованого йому діяння страждав на психічний розлад, який позбавляв його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 на даний час страждає на Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин із стійкими психопатоподібними змінами особистості за експлозивно-шизоїдним типом в стані декомпенсації (F19.7 за міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду), що позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. До ОСОБА_4 за його психічним станом судом може бути застосовані примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

Згідно ч. 2ст.19 КК Україниособа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння в стані неосудності (тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки) не підлягає кримінальній відповідальності та до неї за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Згідно п. 1 ч. 1ст. 93КК Українипримусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння у стані неосудності.

Відповідно до ч. 3ст. 94 КК Українигоспіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 503 КПК Україникримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.

Відповідно дост. 512 КПК Українисудовий розгляд кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні, а в силуст. 513 КПК України, визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Відповідно дост.513 КПК Українипід час постановлення ухвали щодо застосування примусових заходів медичного характеру суд з`ясовує чи мало місце суспільно небезпечне діяння/кримінальне правопорушення; чи вчинено це діяння/кримінальне правопорушення певною особою; чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння/кримінальне правопорушення в стані неосудності; чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які саме.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК Українита в період вчинення суспільно небезпечного діяння був та на даний час є неосудним.

Беручи до уваги вищевикладене та з врахуванням встановленої судом обставини, що суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ст. 128 КК України, вчинено ОСОБА_4 в стані неосудності, суд приходить до висновку, що з метою запобігання вчинення останнім суспільно небезпечних діянь існують фактичні та правові підстави для застосування до нього примусових заходів медичного характеру.

Зокрема, відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 94 КК Українизалежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати, зокрема, такий примусовий захід медичного характеру як госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом. Госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.

Так, положеннямист. 94 КК Українивизначено критерії, які суд має враховувати при призначенні певного виду примусових заходів медичного характеру: характер і тяжкість захворювання, тяжкість вчиненого діяння та ступінь небезпечності психічно хворого для себе чи інших осіб. При цьому ступінь небезпечності психічно хворого містить оцінку: суспільної небезпеки вчиненого діяння, характеру вчиненого, можливих або тих, що настали, суспільно небезпечних наслідків та інших подібних обставин; психічного стану особи на момент розгляду справи судом і небезпечності цього хворого для оточуючих, що випливає з характеру захворювання.

Водночас, метою примусових заходів медичного характеру є не тільки обов`язкове лікування особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, але й запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь (ст.92 КК України).

Для досягнення цієї мети суд має визначити конкретний вид примусового заходу, враховуючи всі передбаченіст. 94 КК Україникритерії в їх сукупності.

Згідност.19 Закону України «Про психіатричну допомогу»примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку, встановлених Кримінальним таКримінальним процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про застосування відносно ОСОБА_9 примусового заходу медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом відповідно до п. 2 ч. 1ст. 94 КК України.

Згідно пункту 15постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» №7 від 03.06.2005 рокусуд не визначає назву конкретного психіатричного закладу, до якого має бути госпіталізована неосудна особа та не визначає строк застосування примусового заходу медичного характеру.

Підстав для застосування інших видів примусових заходів медичного характеру, передбаченихст. 94 КК України, відносно ОСОБА_4 суд не вбачає.

Доказів на підтвердження того, що на час судового розгляду ОСОБА_4 видужав або внаслідок змін у стані його здоров`я відпала потреба у застосуванні примусових заходів медичного характеру, суду не надано.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19,93,94 КК України, ст.ст. 371,372,503,512,513,516 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Здолбунівської окружної прокуратури про застосування до ОСОБА_4 , який вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, примусових заходів медичного характеру - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Рівненської області через Здолбунівський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі подання апеляційної скарги, якщо її не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

С у д д я: ОСОБА_1