Ухвала

від 11.12.2024 по справі 548/1368/21

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Суддя ОСОБА_1

Справа № 548/1368/21

Провадження № 1-в/644/903/24

11.12.2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

засудженого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова подання начальника Державної установи «Харківська виправна колонія (№ 43)» ОСОБА_5 про приведення у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-ІХ відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вироку Хорольського районного суду Полтавської області від 02.12.2021 за ч.3 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання у виді 3 років позбавлення волі, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 11.12.2017, та остаточно призначено до відбуття 3 роки 1 місяць позбавлення волі, в режимі відеоконференції із засудженим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадження Орджонікідзевського районного суд м. Харкова надійшло подання начальника Державної установи «Харківська виправна колонія (№ 43)» (надалі за текстом ДУ «Харківська виправна колонія (№ 43)») ОСОБА_5 про приведення у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-ІХ відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі за текстом ОСОБА_4 ), вироку Хорольського районного суду Полтавської області від 02.12.2021 за ч.3 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання у виді 3 років позбавлення волі, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 11.12.2017, та остаточно призначено до відбуття 3 роки 1 місяць позбавлення волі.

В обгрунтування вищевказаного, зазначено, що кримінальне правопорушення за ч.3 ст. 185 КК України вчинено 06.06.2021, чим завдано збитки на 653,00 грн, що складає менше двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення.

Вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 11.12.2017 ОСОБА_4 засуджений за ч.3 ст. 15 ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 71 КК України до покарання, призначеного цим вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 12.01.2017 і за сукупністю вироків призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 9 місяців.

Кримінальне правопорушення за ч.3 ст.185 КК України вчинено 23.10.2017, чим завдано збитки на суму 352,50 грн, що складає менше двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення.

Кримінальне правопорушення за ч.3 ст. 15 ч.2 ст.185 КК України вчинено 14.11.2017 та в разі доведення до кінця завдав би збитків на суму 177,72 грн, що складає менше двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення.

Вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 12.01.2017 ОСОБА_4 засуджений ст. 75, ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки.

Кримінальні правопорушення за ч.3 ст.185 КК України вчинено у травні 2016 року, чим завдано збитків на 1260,00 грн та 400,00 грн, що складає менше двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення.

09.08.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX, яким встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, представник ДУ «Харківська виправна колонія (№ 43) відповідно до вимогЗакону № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, просить звільнити від подальшого відбування покарання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 02.12.2021 року за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі; за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 11.12.2017 року за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України у вигляді 3 років 9 місяців позбавлення волі; за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 12.01.2017 року за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 22.11.2024, справа № 548/1368/21 визначена на розгляд судді ОСОБА_1 .

Засуджений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у судове засідання не з`явився, просив суд розглянути подання ДУ «Харківська виправна колонія (№ 43)» за його відсутності.

Представник ДУ «Харківська виправна колонія (№ 43)» у судове засідання не з`явилась, просила суд розглянути подання ДУ «Харківська виправна колонія (№ 43)» за її відсутності.

У судовому засіданні прокурор Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова підтримав подання ДУ «Харківська виправна колонія (№ 43)» про звільнення від подальшого відбування покарання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 02.12.2021 року за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі; за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 11.12.2017 року за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України у вигляді 3 років 9 місяців позбавлення волі; за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 12.01.2017 року за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Суд, заслухавши доводи прокурора, дослідивши матеріали справи, особову справу засудженого, дійшов висновку, що подання ДУ «Харківська виправна колонія (№ 43)» про звільнення від подальшого відбування покарання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 02.12.2021 року за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі; за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 11.12.2017 року за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України у вигляді 3 років 9 місяців позбавлення волі; за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 12.01.2017 року за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 1ст. 539 КПК Українипитання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

З матеріалів справи вбачається, що засуджений відбуває покарання в умовах ДУ «Харківська виправна колонія (№ 43)», яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Таджицька, 7, отже справа підсудна Орджонікідзевському районному суду м. Харкова на підставі ч. 2 ст. 539 КПК України.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 ст. 74 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 537 КПК клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається, зокрема й до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбаченихпунктами 10(у частині клопотань про заміну покарання відповідно дочастини третьоїстатті 57,частини першоїстатті 58,частини першоїстатті 62 Кримінального кодексу України),11,13,13-2ч. 1ст. 537 цього Кодексу.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше судимий вироками:

1). Хорольського районного суду Полтавської області від 02.12.2021 визнано винним за ч.3 ст.185, ч.1 ст. 70 КК України у виді 1 року позбавлення волі.

За сукупністю вироків відповідно до ст. 71 КК України до призначеного покарання у виді 3 років позбавлення волі частково приєднано невідбуте покарання за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 11.12.2017, та остаточно до відбування обвинуваченому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяця. Строк відбування покарання йому обчислювати з 02.12.2021.

2).Хорольського районногосуду Полтавськоїобласті від11.12.2017 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений за:

ч.3 ст. 15 ч.2 ст.185 КК України у виді 3 років позбавлення волі;

ч.3 ст.185, ч.1 ст. 70 КК України у виді 1 року позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого більш суворим призначено ОСОБА_4 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 КК України до покарання, призначеного цим вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 12.01.2017 і за сукупністю вироків призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 9 місяців.

4). Хорольського районного суду Полтавської області від 12.01.2017 ОСОБА_4 засуджений ст. 75, ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки.

Відповідності до прийнятого Верховною Радою України 18 липня 2024 року Закону № 3886-ІХ, який набув чинності 09 серпня 2024 року, статтю 51 КУпАП викладено в такій редакції: «Дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, або адміністративний арешт на строк до п`яти діб.

Дія, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п`яти до десяти діб.

Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, яка три і більше разів протягом року піддавалася адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна, тягнуть за собою накладення штрафу від шестисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб».

Порівняно з попередньою редакцією цієї статті зазначені зміни передбачають, зокрема, збільшення мінімального порогу відмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за вчинення крадіжки, шахрайства, привласнення або розтрати з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 було зроблено висновок щодо декриміналізації викрадення чужого майна шляхом крадіжки та наголошено, щоЗакон України від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ, яким унесені зміни дост. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенніст. 5 КК Українидля тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення передбаченогост. 51 КУпАП. Зміни, внесеніЗаконом № 3886-ІХ, мають зворотну дію в часі.

Відповідно до положенняст. 51 КУпАП, в редакції Закону № 3886-ІХ, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Цим Законом № 3886-ІХ, внесено зміни доКодексу України про адміністративні правопорушеннящодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та викладеност. 51 КУпАПв новій редакції, якою визначено адміністративну відповідальність за вчинення дрібної крадіжки, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказаним Законом підвищено поріг кримінальної відповідальності за крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрату чужого майна (ст.185,190,191 КК України), чим скасовано кримінальну відповідальність за вчинення таких діянь, якщо вартість викраденого майна складає менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неоподаткований мінімум доходів громадян - це грошова сума розміром 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХПодаткового Кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом169.1.1, пункту 169.1 статті 169розділуІV Податкового Кодексу України. Підпунктом169.1.1, пункту 169.1 статті 169розділуІV Податкового Кодексу України, визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи ( у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно доПодаткового кодексу України, сума неоподатковуваного мінімуму доходів громадян встановлюється на рівні податкової соціальної пільги. Податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлюється законом України про державний бюджет України на конкретно визначений рік, так станом на 01 січня поточного року, а саме:

у 2016 році з 1 січня 2016 року - 1378 грн, з 1 травня - 1450 грн, з 1 грудня - 1600 грн;

у 2017році з 1 січня 2017 року - 1600 грн, з 1 травня - 1684 грн, з 1 грудня - 1762 грн;

у 2021 році з 01.01.2021 по 30.06.2021 2270,00 грн; з 01.07.2021 по 30.11.2021 2379,00 грн, з 01.12.2021 по 31.12.2021 2481,00 грн.

Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з:

01 травня 2016 року становив 725 грн 00 коп ( 1450,00 грн розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи у період з 01 по 30 травня 2016 х на 50 %). Тобто, два неоподатковуваних мінімума доходів громадян за цей період становлять суму 2 розмірі: 750 грн 00 коп х 2 = 1 450,00 грн;

01 травня 2017 року по 30 листопада 2017 року становив 842 грн 00 коп ( 1 684,00 грн розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 23 жовтня 14 листопада 2017 року х на 50 %). Тобто, два неоподатковуваних мінімума доходів громадян за цей період становлять суму 2 розмірі: 842 грн 00 коп х 2 = 1 684,00 грн

01січня 2021року по30червня 2021року становив 1 135 грн 00 коп ( 2 270,00 грн розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи у період з 06 червня 2021 х на 50 %). Тобто, два неоподатковуваних мінімума доходів громадян за цей період становлять суму 2 розмірі: 1 135 грн 50 коп х 2 = 2 270,00 грн.

Згідно з вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 02.12.2021 (арк. о/с 3) ОСОБА_4 засуджено за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, вартість таємно викраденого чужого майна станом на момент вчинення злочинного діяння, зокрема на 06 червня 2021 року, становила 653,00 грн, що складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, зокрема меншу від 2 270,00 грн, тобто кримінальна караність цього діяння наразі усунута, а тому воно підлягає декриміналізації.

Заразом, за сукупністю вироків відповідно до ст. 71 КК України до призначеного покарання у виді 3 років позбавлення волі частково приєднано невідбуте покарання за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 11.12.2017, та остаточно до відбування обвинуваченому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяця. Строк відбування покарання йому обчислювати з 02.12.21.

Судом установлено,що завироком Хорольськогорайонного судуПолтавської областівід 11.12.2017(арк.о/с27-30) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений за:

ч. 3 ст. 15 ч.2 ст.185 КК України у виді 1 року позбавлення волі, вартість таємно викраденого чужого майна незакінчений замах на викрадення якого вчинив ОСОБА_4 станом на момент вчинення злочинного діяння, зокрема на 14 листопада 2017 року, становила 177,72 грн, що складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, зокрема меншу від 1 684,00 грн, тобто кримінальна караність цього діяння наразі усунута, а тому воно підлягає декриміналізації;

ч. 3 ст.185 КК України у виді 3 років позбавлення волі, вартість таємно викраденого чужого майна станом на момент вчинення злочинного діяння, зокрема на 23 жовтня 2017 року, становила 352,50 грн, що складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, зокрема меншу від 1 684,00 грн, тобто кримінальна караність цього діяння наразі усунута, а тому воно підлягає декриміналізації. Враховуючи викладене, ч.1 ст. 70 КК України не застосовується.

Суд вбачає, застосування ст. 71 КК України до покарання, призначеного цим вироком, до якого частково приєднано невідбуте покарання за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 12.01.2017 і за сукупністю вироків призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 9 місяців.

Вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 12.01.2017 (арк. о/с 24-26) ОСОБА_4 засуджений ч.3 ст.185, ст. 75 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки. Вартість таємно викраденого чужого майна станом на момент вчинення злочинного діяння, зокрема на травень 2016 року, становила за першим епізодом 04.05.2016 о 09 год 00 хв 1260,00 грн, а за другим епізодом станом на середину травня 400,00 грн, що складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, зокрема меншу від 1 450,00 грн, тобто кримінальна караність цих діянь наразі усунута, а тому вони підлягають декриміналізації. Враховуючи викладене, ст. 75 КК України не застосовується.

Суд установив, що встановлені вище діяння підлягають декриміналізації та за їх вчинення засуджений підлягає звільненню від покарання, оскільки сума майнових збитків на момент вчинення правопорушення не перевищувала двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян по кожному відповідно, а тому вони не є кримінальнокараними діяннями.

Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 0306/7567/12, згідно з якими «за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності».

За частиною 2 ст.4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Згідно з ч.1ст. 5 КК Українизакон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, має зворотну дію у часі. Це означає, що він поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Звільнення від покарання осіб, засуджених за діяння, караність якого усунута, здійснюється судом (ч.1ст.74 КК України).

Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинногоКримінального кодексупевної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частиниКримінального кодексупевних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частиниКК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема,Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На переконання суду, унесення згаданих вище змін до законодавства України про адміністративну відповідальність безпосередньо впливає на закон України про кримінальну відповідальність, адже ці зміни визначають розмежування між діями які необхідно кваліфікувати як дрібну крадіжку, наслідком чого є притягнення особи до адміністративної відповідальності, і таємне викрадення чужого майна (крадіжка), і шахрайство, за що передбачена кримінальна відповідальність.

Беручи до уваги викладене, фактична декриміналізація викрадення майна, вартість якого не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, має зворотну дію в часі, оскільки поліпшує становище особи. Відповідні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22.08.2024 по справі № 567/507/23.

Частина 6ст. 3 ККпередбачає, що зміни доККможуть вноситися, зокрема, законами про внесення змін до законодавства України про адміністративні правопорушення, що відрізняє ситуацію, яка розглядається, від змін нормативно-правових актів інших галузей права.

Відповідно до положенняст. 51 КУпАП, в редакціїЗакону № 3886-ІХ, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже,з 09.08.2024 кримінальна, а не адміністративна відповідальність за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату майна настає, якщо вартість такого майна з урахуванням відповідних положеньПодаткового кодексу України, закону України про Державний бюджет України на відповідний рік, якщо вартість майна, здобутого злочинним шляхом становить менше 2 НМДГ на день вчинення злочинних діянь.

ОСОБА_4 за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 12.01.2017 ОСОБА_4 засуджений ст. 75, ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, але злочином завдано збитків на 1260,00 грн та 400,00 грн, що складає менше двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення, що усуває караність вчиненого засудженим діяння, та виключає застосування ст. 75 КК України.

Відповідно довироку Хорольського районногосуду Полтавськоїобласті від11.12.2017 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений за ч.3 ст. 15 ч.2 ст.185 КК України у виді 3 років позбавлення волі; ч.3 ст.185, ч.1 ст. 70 КК України у виді 1 року позбавлення волі, заразом, судом установлено, що сума завданих збитків від кримінальних правопорушень кваліфікованих ч.3 ст. 15 ч.2 ст.185 КК України становить менше двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення, що усуває караність вчинених засудженим діянь. Крім цього, застосована до призначення покарання ч. 1 ст. 70 КК України втрачає свою дію через декриміналізацію ч.3 ст. 15 ч.2 ст.185 КК України, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України. Відповідно ст. 71 КК України, також, не застосовується, оскільки кримінальні правопорушення визначені у вироці Хорольського районного суду Полтавської області від 12.01.2017 втратили свою кримінальну караність.

За вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 02.12.2021 визнано винним за ч.3 ст.185, ч.1 ст. 70 КК України у виді 1 року позбавлення волі. Заразом вартість таємно викраденого чужого майна станом на момент вчинення злочинного діяння, становила суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що фактично усуває кримінальну караність цих діянь, та підлягає декриміналізації. Враховуючи декриміналізацію діянь за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 11.12.2017, за цим вироком ст. 71 КК України не підлягає застосуванню.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що засуджений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає звільненню від подальшого відбування покарання, за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 02.12.2021 року за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі; за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 11.12.2017 року за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України у вигляді 3 років 9 місяців позбавлення волі; за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 12.01.2017 року за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Суд наголошує, що відповідно до ч. 2ст. 74 КК Україниособа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Керуючисьст.107 ч.4, ст.537 ч.1 п.13, ст.539 ч.2 п.2 та ч.5, п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024 року, ст. 5, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71, ч.2 ст. 74, 75 КК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної установи «Харківська виправна колонія (№ 43)» про приведення у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-ІХ, відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вироку Хорольського районного суду Полтавської області від 02.12.2021 за ч.3 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання у виді 3 років позбавлення волі, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 11.12.2017, та остаточно призначено до відбуття 3 роки 1 місяць позбавлення волі задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від подальшого відбування покарання за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 12.01.2017 року за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ч.2 ст. 74 КК України, у зв`язку з усуненням караності діяння.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від подальшого відбування покарання за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 11.12.2017 року за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України у виді 3 років 9 місяців позбавлення волі, на підставі ч.2 ст. 74 КК України, у зв`язку з усуненням караності діяння.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від подальшого відбування покарання за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 02.12.2021 року за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ч.2 ст. 74 КК України, у зв`язку з усуненням караності діяння.

Копію ухвали направити учасникам судового провадження до відома.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.

Суддя ОСОБА_1