ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/9076/24 Справа № 208/2230/24 Суддя у 1-й інстанції - Івченко Т. П. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:
судді-доповідача Никифоряка Л.П.,
суддів Гапонова А.В., Новікової Г.В.,
за участі секретаря судового засідання Драгомерецької А.О.,
розглянувши відкрито в залі судових засідань Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Класична-26» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якій подана апеляційна скарга Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Класична-26» на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 липня 2024 року про закриття провадження у справі,
В С Т А Н О В И В:
У березні 2024року Об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«Класична-26»звернулось всуд зпозовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 простягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 25 квітня 2024року відкрито провадження у даній цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
16 липня 2024року на електронну пошту суду від представника позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Класична 26» - адвоката Вакуленко Д.О. надійшла заява про закриття провадження по справі у зв`язку з тим, що відповідачами 28 червня 2024року були сплачені на адресу позивача грошові кошти у якості оплати наявної заборгованості зі сплати внесків на утримання багатоквартирного житлового будинку та прилеглої території. Станом на 16 липня 2024року у відповідачів відсутня заборгованість перед ОСББ «Класична-26» зі сплати внесків на утримання багатоквартирного житлового будинку та прилеглої території.
ОСББ «Класична-26» просило закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору та про розподіл між сторонами судових витрат, а також питання про повернення судового збору з державного бюджету на адресу позивача.
Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 липня 2024року прийнято відмову ОСББ «Класична 26» від позову до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Провадження усправі запозовом ОСББ «Класична-26»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягненнязаборгованості закрито.
Зобов`язано Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути платнику Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Класична 26» 1514 гривень 00 копійок - витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви, згідно платіжної інструкції № 421 від 20 березня 2024року.
Суд першої інстанції, постановляючи вказану ухвалу, розцінив заяву ОСББ «Класична 26» як таку, що подана у зв`язку з відмовою від позову через погашення відповідачами боргу після звернення до суду з цим позовом, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі згідно з п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
З судовим рішенням не погодилось ОСББ «Класична 26», в апеляційній скарзі висловило вимогу про скасування ухвали суду та закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору та вирішення питання розподілу судових витрат.
Незаконність та необґрунтованість ухвали суду на думку заявника полягало в тому, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивачем було подано заяву про закриття провадження у справі саме у зв`язку з відсутністю предмета спору, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Заяви про відмову від позову ОСББ «Класична 26» не подавало.
Заявник вказує, що закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору та у зв`язку з відмовою позивача від позову тягне за собою різні наслідки щодо повернення судового збору та розподілу судових витрат, чого суд першої інстанції не врахував.
У відзиві на апеляційну скаргу, Полянський І.Ю. та Полянський Ю.М. просили ухвалу суду скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, а також відмовити позивачу у стягненні з відповідачів судових витрат на правничу допомогу.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, довідками про доставку електронного листа і смс-повідомлення та отримання документів в електронному суді.
Переглядаючи справу за наявними в ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції з огляду на доводи апеляційної скарги та межі, в яких повинна здійснюватися перевірка судового рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, відповідно до положень частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
В ході судового розгляду встановлено такі обставини, які підтверджені належними та допустимими доказами.
16 липня 2024року на електронну пошту суду першої інстанції від представника позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Класична 26» - адвоката Вакуленко Д.О. надійшла заява про закриття провадження по справі у зв`язку з тим, що відповідачами 28 червня 2024року були сплачені на адресу позивача грошові кошти у якості оплати наявної заборгованості зі сплати внесків на утримання багатоквартирного житлового будинку та прилеглої території. Станом на 16 липня 2024року у відповідачів відсутня заборгованість перед ОСББ «Класична-26» зі сплати внесків на утримання багатоквартирного житлового будинку та прилеглої території.
Та за буквального змісту заяви - ОСББ «Класична-26» висловило вимогу закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору та про розподіл між сторонами судових витрат, а також вирішити питання про повернення судового збору з державного бюджету на адресу позивача.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції розцінив заяву ОСББ «Класична 26» як таку, що подана у зв`язку з відмовою від позову через погашення відповідачами боргу після звернення до суду з цим позовом, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі згідно з п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Повертаючи позивачу 50% сплаченого судового збору, суд першої інстанції виходив з вимог частини 1 статті 142 ЦПК України та частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір», якими встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Однак, з такими висновками місцевого суду суд апеляційної інстанції не може погодитись через порушення норм процесуального права.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
В постанові від 20 вересня 2021року по справи №638/3792/20 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вказав, що суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Як вбачається з матеріалів справи, а також встановлено судом першої інстанції, ОСББ «Класична-26» просило закрити провадження у справі саме у зв`язку з відсутністю предмету спору.
Разом з тим, суд першої інстанції вказаного не врахував та помилково ототожнив заяву позивача про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору з відмовою позивача від позову.
Суд першої інстанції також не звернув уваги на те, що закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору та у зв`язку з відмовою позивача від позову тягне за собою різні наслідки щодо повернення судового збору та розподілу судових витрат.
Так, згідно пункту 5 частини 1 статті 7 ЗУ Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Частиною 1 статті 142 ЦПК України та частиною 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до частини 3 статті 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Таким чином, законом дійсно передбачено різні наслідки щодо повернення судового збору та розподілу судових витрат, в залежності від підстав закриття провадження у справі.
Однак, судом першої інстанції не було враховано, що позивачем було подано заяву про закриття провадження у справі саме у зв`язку з відсутністю предмета спору, що призвело до помилкового висновку про закриття провадження у справі у зв`язку з відмовою позивача від позову.
Ураховуючи наведені обставини та положення законодавства, суд апеляційної інстанції вважає, що закриття провадження у справі є передчасним.
Згідно з частиною шостою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 липня 2024 року постановлена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, відповідно до вимог ЦПК України.
Керуючись ст. 259,268,374,379,381-384 ЦПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«Класична-26» задовольнити частково.
Ухвалу Заводського районногосуду м.Дніпродзержинська Дніпропетровськоїобласті від18липня 2024року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10 грудня 2024року.
Судді:
Суд | Дніпровський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2024 |
Оприлюднено | 12.12.2024 |
Номер документу | 123671759 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Інші справи |
Цивільне
Дніпровський апеляційний суд
Никифоряк Л. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні