Постанова

від 10.12.2024 по справі 183/6973/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9550/24 Справа № 183/6973/24 Суддя у 1-й інстанції - Парфьонов Д. О. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача Никифоряка Л.П.,

суддів Гапонова А.В., Новікової Г.В.,

за участі секретаря судового засідання Драгомерецької А.О.,

розглянувши відкрито в залі судових засідань Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин за позовом ОСОБА_1 доПридніпровської геофізичноїрозвідувальної експедиціїДержавного геофізичногопідприємства «Укргеофізика»,Державного геофізичногопідприємства «Укргеофізика»про стягненнязаборгованості позаробітній платі,в якійподана апеляційнаскарга ОСОБА_1 на рішенняНовомосковського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті від06серпня 2024року,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика», Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» в якому виклала вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості по заробітній платі у розмірі 96 476,84грн.

Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що вона була прийнята на роботу до Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» 16 серпня 1994року. Наказом № 17 від 03 червня 2024року позивача звільнено за власним бажанням з роботи в Придніпровській геофізичній розвідувальній експедиції Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика», на підставі ст. 38 КЗпП України. На момент звільнення позивача Придніпровська геофізична розвідувальна експедиції Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» має заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 станом на 11 червня 2024року в сумі 96 476,84грн. На чисельні звернення позивачки з приводу виплати заборгованості по заробітній платі Придніпровська геофізична розвідувальна експедиції Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» посилалася на відсутність належного фінансування з боку Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика». У зв`язку з наявністю заборгованості по заробітній платі, яка утворилася при звільнені, позивач вимушена звернутися до суду з позовом про її стягнення у примусовому порядку.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто зПридніпровської геофізичноїрозвідувальної експедиціїДержавного геофізичногопідприємства «Укргеофізика»на користь ОСОБА_1 заборгованістьпо заробітнійплаті призвільненні всумі 96476,84грнта витратина правовудопомогу врозмірі 3000,00грн.У рештіпозову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а також з того, що відповідальність за порушення законодавства про працю несе саме роботодавець - Придніпровська геофізична розвідувальна експедиція Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика», незважаючи на його статус відокремленого підрозділу.

З рішенням суду не погодилась ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі висловила вимогу про скасування рішення з ухваленням нового про часткове задоволення її позову, стягнення заборгованості по заробітній платі та витрат на правничу допомогу саме з Державного геофізичногопідприємства «Укргеофізика».

Незаконність та необґрунтованість рішення суду на думку заявника полягає у тому, що філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі, а оскільки відповідач Придніпровська геофізичнарозвідувальна експедиціяДержавного геофізичногопідприємства «Укргеофізика»є відокремленимструктурним підрозділом безстатусу юридичноїособи Державногогеофізичного підприємства«Укргеофізика»,заборгованість позаробітній платімає бутистягнута самез юридичноїособи -Державного геофізичногопідприємства «Укргеофізика».

У відзиві на апеляційну скаргу, Державне геофізичнепідприємство «Укргеофізика» заперечило проти задоволення апеляційної скарги, просило її залишити без задоволення.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, довідками про доставку електронного листа і смс-повідомлення та отримання документів в електронному суді.

Переглядаючи справу за наявними в ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції з огляду на доводи апеляційної скарги та межі, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, відповідно до положень частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

В ході судового розгляду встановлено такі обставини, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Згідно Наказу (розпорядження) № 29 про прийняття на роботу від 16 серпня 1994року та копії Трудової книжки НОМЕР_1 , вбачається, що ОСОБА_1 прийнята на роботу до Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» 16 серпня 1994року.

Наказом (розпорядженням) Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» №17 від 03 червня 2024року ОСОБА_1 звільнено на підставі заяви за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України, з роботи в Придніпровській геофізичній розвідувальній експедиції Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика». Підставою звільнення в трудовій книжці вказано: звільнено за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за ст. 38 КЗпП України (Наказ № 17 від 03 червня 2024 року).

Згідно з копією довідки Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» №142 від 17 червня 2024року, підписаної начальником Придніпровської ГРЕ Піскова Л.М. дійсно працювала в Придніпровській ГРЕ на посаді інженера програміста 2категорії та заборгованість Придніпровської ГРЕ по заробітній платі перед нею станом на 11 червня 2024року становила 96 476,84 грн.

Доказів сплати заборгованості по заробітній платі як при звільненні, так і на час розгляду справи відповідачами суду не подано.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивачем доведено розмір заборгованості та наявності підстав для захисту порушеного права позивачки шляхом стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиплати їй при звільненні заробітної плати.

Водночас, суд першої інстанції виходив з того, що відповідальність за порушення законодавства про працю несе саме роботодавець - Придніпровська геофізична розвідувальна експедиція Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика», незважаючи на його статус відокремленого підрозділу, а тому і стягнув заборгованість з Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика».

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України),

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (стаття 80 Цивільного кодексу України).

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина перша статті 89 ЦК України).

Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (частини перша-третя статті 95 ЦК України).

Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності (частина четверта статті 95 ЦК України).

У Цивільному кодексу України не встановлюється спеціальних вимог щодо довіреності керівника відокремленого підрозділу. Підставою видачі такої довіреності буде виступати акт органу юридичної особи про призначення фізичної особи керівником філії або представництва. Довіреність керівника відокремленого підрозділу має комплексний характер. У частині першій статті 237 ЦК України прямо передбачено, що представник має право або зобов`язаний вчиняти тільки правочини (хоча, наприклад, допускаються винятки відносно, отримання заробітної плати, представництва акціонерів). Всі інші дії не охоплюються цивільним законодавством і регулюються іншими нормами, або взагалі позбавлені такого. До них відносяться й дії щодо процесуального представництва. Від імені юридичних осіб має право виступати керівник відокремленого підрозділу, а не сам підрозділ, адже поміж керівником і юридичною особою існують відносини представництва і його повноваження підтверджуються довіреністю юридичної особи.

Процесуальні повноваження керівника відокремленого підрозділу мають бути вказані у довіреності юридичної особи. З урахуванням цивільно-правового положення філій та представництв недопустимою є участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу, як складової частини юридичної особи, що його створила.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Положення «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186, пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц).

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору.

Згідно з копією Положення про Придніпровську геофізичну розвідувальну експедицію Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика», Придніпровська геофізична розвідувальна експедиції Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» (далі «Експедиція») створена на підставі наказу Міністерства геології Української РСР № 282 від 12 жовтня 1979року і є відокремленим структурним підрозділом без статусу юридичної особи Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» (п.1.1).

Експедиція не є юридичною особою, представляє інтереси Підприємства і здійснює всі його функції або їх частину, що пов`язана з діяльністю Експедиції, та наділена самостійністю при здійсненні фінансово-господарської діяльності в межах, визначених цим Положенням, рішеннями керівника Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика», довіреністю, виданою Підприємством начальнику Експедиції (п.1.6). Підприємство зобов`язане брати участь у фінансуванні і матеріально - технічному забезпеченні діяльності Експедиції в порядку, розмірах і способами, передбаченими законодавством, цим Положенням і рішеннями керівника Підприємства (п.4.13). За п. 4.19 Положення, якщо господарська діяльність Експедиції виявляється збитковою, остання мусить разом з керівником Підприємства прийняти всі необхідні заходи для покриття збитків шляхом відповідного використання коштів та майна Експедиції.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Придніпровська геофізична розвідувальна експедиція є відокремленим підрозділом Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика».

З копії відповіді голови Державної служби геології та надр України від 29 листопада 2021 року № 21281/01/04-21 на запит позивача вбачається, окрім іншого, що Придніпровська геофізична розвідувальна експедиція є відокремленим структурним підрозділом Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» без статусу юридичної особи, виконує геологорозвідувальні роботи на об`єкті «Сейсморозвідувальні роботи на Північно-Макіївській площі південно-східної частини ДДЗ» в межах укладеного договору між Державним геофізичним підприємством «Укргеофізика» та Державною службою геології та надр України від 06 квітня 2021 року № 09/1 «Про закупівлю геологорозвідувальних робіт за державні кошти».

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державне геофізичне підприємство «Укргеофізика» є юридичною особою (а.с.42).

Таким чином, стягуючи заборгованість по заробітній платі з Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика», суд першої інстанції на вищевикладене уваги не звернув та дійшов до помилкового висновку, що відповідальність за порушення законодавства про працю несе саме роботодавець - Придніпровська геофізична розвідувальна експедиція Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика», незважаючи на його статус відокремленого підрозділу.

Враховуючи, що у даній справі позивачка пред`явила позов одночасно до Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» та Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика», апеляційний суд вважає, що позов ОСОБА_1 має бути задоволено частково, шляхом стягнення заборгованість по заробітній платі саме з юридичної особи - Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика».

Щодо вимог позивачки про стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000грн, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що судом задоволено позов частково, що становить 50 % від заявлених вимог, тобто розмір витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню з відповідача внаслідок часткового задоволення позову становить 3 000,00 грн. Проте, також помилково стягнув такі судові витрати з Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика».

Отже,витрати напрофесійну правничудопомогу урозмірі 3 000грн необхідно стягнути на користь позивачки саме з Державного геофізичногопідприємства «Укргеофізика».

З огляду на вказане, слід скасувати судове рішення і ухвалити нове про часткове задоволення позову.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункт 4 частини першої статті 376 ЦПК України).

За положеннями частин першої та тринадцятої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Приймаючи до уваги висновок суду про часткове задоволення позовних вимог, а також те, що позивачка звільнена від сплати судового збору, з відповідача Державного геофізичногопідприємства «Укргеофізика» на користь держави підлягають стягненню судові витрати, що складаються із судового збору за подачу позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 1211,20 грн + 1 816,80 грн = 3 028,00 грн.

Керуючись статтями 259,268,374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2024 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика», Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити частково.

Стягнути з Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі при звільненні в сумі 96476 (дев`яносто шість тисяч чотириста сімдесят шість) гривень 84 копійки.

Стягнути зДержавного геофізичногопідприємства «Укргеофізика» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з Державного геофізичногопідприємства «Укргеофізика» на користь держави судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 грудня 2024року.

Судді: