Постанова

від 03.12.2024 по справі 910/2262/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2024 р. Справа№ 910/2262/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Євсікова О.О.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Герасименко В. М.

від відповідача: Джас І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна транспортна компанія"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 30.07.2024 (про залишення позову без розгляду)

у справі № 910/2262/24 (суддя Васильченко Т.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна транспортна компанія"

про стягнення 955 000,00 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

В березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна транспортна компанія" про стягнення 955 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як новим кредитором на підставі договору про відступлення права вимоги №GL15N624963-2 від 11.10.2023 отримано право вимоги за кредитним договором № 03/Ю від 31.05.2019, боржником за яким є відповідач.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.03.2024 відкрито провадження у справі №910/2262/24, визнано справу малозначною, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті спору, в т.ч., установлено відповідачу строк протягом 5-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання суду (у разі наявності), заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.05.2024 призначено у справі судове засідання на 16.05.2024.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.05.2024 у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановлено про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання у справі на 04.06.2024.

30.05.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

29.07.2024 через систему "Електронний суд" надійшла заява, в якій відповідач заперечує проти залишення позову без розгляду та вказує про наявність у діях позивача зловживання наданими йому процесуальними правами, оскільки подання ТОВ "Діджи Фінанс" 24.05.2024 аналогічного позову (справа №910/6537/24) підпадає під ознаки маніпуляції автоматизованим розподілом справ між суддями.

Короткий зміст судового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.07.2024 у справі №910/2262/24 залишено без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна транспортна компанія" про стягнення 955 000,00 грн на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Ухвалу суду обґрунтовано тим, що позивачем враховуючи реалізацію позивачем свого процесуального права на подання заяви про залишення позову без розгляду, яка подана до початку розгляду справи по суті і підписана уповноваженою особою позивача. В частині заяви відповідача щодо зловживання позивачем своїх процесуальних прав, судом враховано, що диспозитивність належить до основних засад (принципів) господарського судочинства і передбачає собою волевиявлення сторін, їх процесуальних ініціатив з настанням відповідних процесуальних наслідків, в тому числі і для позивача - ТОВ "Діджи Фінанс" і за обставин даної справи з урахуванням суми, яка була відступлена позивачу, без оцінки обґрунтованості та доведеності зазначеної суми та наявність права заявляти до стягнення частини заборгованості, суд не знайшов підстав для визнання дій позивача щодо подання заяв про залишення позову без розгляду зловживанням процесуальними правами.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду міста Києва від 30.07.2024 у справі № 910/2262/24, ТОВ "Міжрегіональна транспортна компанія" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 3, 13 ЦК України, ст. 43 ГПК України, справу направити для продовження розгляду до господарського суду міста Києва.

При цьому скаржник посилається на те, що позивачем, окрім позовної заяви у цій справі, подано ще ряд позовів з аналогічним предметом та з тих же підстав, що свідчить про зловживання своїми процесуальними правами. На думку відповідача, позивач не бажає, щоб при розгляді спору про стягнення боргу були досліджені усі докази по справі, щоб випробовувались докази на підтвердження спростування обґрунтованості позовних вимог.

Позиції інших учасників справи.

21.10.2024 через систему "Електронний суд" ТОВ "Діджи Фінанс" до суду подано відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ГПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою про відкриття апеляційного провадження від 24.09.2024 ТОВ "Діджи Фінанс" встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом десяти днів з дня її вручення.

Приписами абз. 2 п. 5 ч. 6 статті 242 ГПК України передбачено, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

ТОВ "Діджи Фінанс" отримало копію ухвали в електронному вигляді - 25.09.2024 о 22:45, що підтверджується довідкою Північного апеляційного господарського суду про доставку електронного документа.

Отже, за приписами абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України в даному випадку днем вручення ТОВ "Діджи Фінанс" копії ухвали суду апеляційної інстанції слід вважати - 26.09.2024.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Згідно з ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

ТОВ "Діджи Фінанс" до закінчення строку для подання відзиву на апеляційну скаргу не подав відповідну заяву.

Оскільки станом на 21.10.2024 строк для подання відзиву на апеляційну скаргу закінчився, суд залишає його без розгляду.

У зв`язку із цим, суд залишає без розгляду заперечення на відзив на апеляційну скаргу, подані ТОВ "Міжрегіональна транспортна компанія".

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 (колегія суддів: головуюча Ходаківська І.П., судді Сулім В.В., Владимиренко С.В.) за клопотанням ТОВ "Міжрегіональна транспортна компанія" поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 30.07.2024, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/2262/24 та призначено апеляційну скаргу до розгляду у судовому засіданні на 16.10.2024.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді Ходаківської І.П. на лікарняному телефонограмами від 14.10.2024 було повідомлено учасників справи, що розгляд справи 16.10.2024 не відбудеться, про дату та час судового засідання учасники справи будуть повідомлені додатково.

У зв`язку з відрядженням судді Суліма В.В. за розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3916/24 від 22.10.2024 був призначений та проведений повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2024 для розгляду справи визначений склад колегії суддів: Ходаківська І. П. - головуючий (суддя-доповідач), судді: Євсіков О.О., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 справу прийнято колегією суддів у визначеному складі до свого провадження та повідомлено учасників справи про розгляду справи 20.11.2024.

Судове засідання 20.11.2024 не відбулось з технічних причин.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 справу призначено до розгляду на 03.12.2024

Присутня у судовому засіданні 03.12.2024 представниця ТОВ "Міжрегіональна транспортна компанія" підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити, скасувати оскаржену ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Присутній у судовому засіданні 03.12.2024 представник ТОВ "Діджи Фінанс" заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні та залишити в силі оскаржену ухвалу суду першої інстанції.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Згідно з пунктами 2, 5 частини 3 статті 2 ГПК України одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та диспозитивність.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з п. 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Як вбачається із даної норми, вказане право позивача може бути реалізоване лише до початку розгляду справи по суті.

Матеріалами справи підтверджено, що ухвалою господарського суду міста Києва від 16.05.2024 у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановлено про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання у справі на 04.06.2024, а 30.05.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, заява позивача відповідає вимогам п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

При цьому, як вірно зауважено судом право позивача на відмову від позову є абсолютним, тобто, не залежить від мотивів позивача чи волі сторін у справі.

За положеннями ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на викладене, враховуючи реалізацію позивачем свого процесуального права до початку розгляду справи по суті, встановленого факту підписання відповідної заяви уповноваженою особою позивача, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення заяви та залишення позову без розгляду відповідно до приписів п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

В частині посилання скаржника на зловживання позивачем своїми процесуальними правами, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для визнання дій позивача щодо подання заяв про залишення позову без розгляду зловживанням процесуальними правами.

Так, згідно з частиною першою статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом частини другої статті 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Таким чином, суд може визнати зловживанням процесуальними правами саме конкретні дії учасників судового процесу.

Скаржник обґрунтовує зловживання позивачем своїми процесуальними правами при подані позову тим, що подання позову в даній справі має очевидно штучний характер, спрямований на маніпуляцію автоматизованим розподілом справ, що суперечить основним засадам господарського судочинства, а тому, за доводами відповідача, є зловживанням позивачем своїми процесуальними правами.

Апеляційний господарський суд зважає на те, що положення Господарського процесуального кодексу України не містять критеріїв визначення безпідставного або штучного позову, а тому однозначно встановити, що позов є штучним або завідомо безпідставним, без дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, не вбачається за можливе.

Водночас, на стадіях відкриття провадження та підготовчого провадження суд позбавлений можливості надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити предмет та підставу позову до розгляду справи по суті.

До того ж, п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України не пов`язує можливість залишення позову без розгляду із належним користуванням позивачем своїми правами, оскільки виходячи зі змісту ст. 14 ГПК України, розгляд справи судом можливий не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу і учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Крім того, подання позивачем нового позову є реалізацією передбаченого статтею 4 Господарського процесуального кодексу України права на звернення до господарського суду, і саме по собі звернення з таким позовом за недоведеності обставин, зазначених у частині другій статті 43 Господарського процесуального кодексу України, не свідчить про процесуальне зловживання своїми правами позивачем.

Отже, наведені відповідачем доводи щодо зловживання позивачем своїми процесуальними правами мають характер припущень, які не можуть бути покладені в основу судового рішення.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 04.08.2020 у справі № 916/3416/19.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Судові витрати

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна транспортна компанія" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 30.07.2024 у справі №910/2262/24 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови підписано - 09.12.2024.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді О.О. Євсіков

С.В. Владимиренко