ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" жовтня 2024 р. Справа№ 910/14913/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Тарасенко К.В.
Кравчука Г.А.
за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 03.10.2024
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джома Україна"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 26.02.2024 (повний текст складено та підписано 25.03.2024)
у справі №910/14913/23 (суддя В.І. Мельник)
за позовом Міністерства оборони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джома Україна"
про стягнення 2 626 658,08 грн
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду міста Києва звернулось Міністерство оборони України з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джома Україна" про стягнення 2 626 658,08 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №286/3/22/319 від 12.08.2022.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Джома Україна" на користь Міністерства оборони України пеню в розмірі 447 079 грн та штраф в розмірі 866 250 грн, судовий збір в розмірі 39 399 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Джома Україна" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у справі №910/14913/23 в частині стягнення з ТОВ "Джома Україна" 447 079 грн пені та 866 250 грн штрафу.
В обгрунтування апеляційної скарги апелянт стверджував, що сума штрафу суттєво перевищує обсяги прибутку підприємтсва, та прибутку за договором; відповідач виконував постачання всіма можливими способами; прибуток компанії складає всього 990 000,00 грн з ПДВ, а мінімальна вигода від співпраці з постачальником у Міністерства оборони України склала понад 1 200 000,00 грн з ПДВ; затримка постачання відбулась через відсутність виконання зобов`язання покупцем перед постачальником; порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникми господарських відносин, тому наявні підстави, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 19.04.2024 апеляційну скаргу у справі №910/14913/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Тарасенко К.В., Кравчук Г.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.
16.05.2024 матеріали №910/14913/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Джома Україна" строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у справі №910/14913/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Джома Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у справі №910/14913/23. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у справі №910/14913/23 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги. Судое засідання призначено на 02.07.2024.
27.05.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
Розгляд справи відкладено на 08.08.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці 08.08.2024, розгляд апеляційної скарги призначено на 01.10.2024.
03.10.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких останній просив, за неможливості задоволення апеляційної скарги, зменшити пеню та штраф на 65% від первинної вимоги, а саме до 312 955,33 грн пені та 606 375,00 грн штрафу.
У судове засідання 03.10.2024 з`явились представники сторін, які надали свої пояснення по справі.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Джома Україна" підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи слідує та встановлено судом, що 12.08.2022 між позивачем та відповідачем укладено договір № 286/3/22/319 (далі - договір) про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України).
За змістом пп. 1.1., 1.2. та 1.3. договору постачальник зобов`язується у 2022 році поставити в асортименті, комплектності, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому договорі - спортивні костюми (18412100-1) (далі - товар), а Міноборони забезпечити приймання та оплату товару.
Відповідно до специфікації товару (п. 1.3 договору) товар у загальній кількості 20 000 шт. вартістю 24 750 000,00 грн з ПДВ мав бути поставлений у такі строки: 10 000 шт. вартістю 10 312 500,00 грн до 30.09.2022 включно; 10 000 шт. вартістю 10 312 500,00 грн. до 31.10.2022 включно.
Розрахунки за фактично поставлений товар проводяться шляхом поетапної оплати замовником поставлених йому партій товарів протягом 10 банківських днів після пред`явлення постачальником рахунку на їх оплату (п. 3.2 договору).
Згідно з п. 4.1 договору, товар постачається на об`єднані центри забезпечення замовника (далі - одержувач товару) власними силами постачальника та за рахунок постачальника згідно з положеннями договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами. Строки (термін) поставки товару визначений в специфікації договору (п.1.3.).
Постачальник зобов`язаний не пізніше ніж за 24 години до початку відвантаження товару за договором повідомити представника Центрального управління про готовність партії товару до постачання та місце його здачі. Під час приймального контролю товару за якістю представник Центрального управління перевіряє комплектність та лінійні виміри товару згідно з нормативною або/та технічною документацією. Постачальник зобов`язаний надати представнику Центрального управління гарантійний лист про можливість заміни товару у разі. виявлення виробничих дефектів за власний рахунок та декларацію від виробника про відповідність товару (п. 4.5 договору).
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частиною першою статті 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За умовами частини першої статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Судом встановлено, що обумовлений сторонами обсяг товару відповідачем був поставлений, однак з порушенням строків, а саме:
відповідно до акту приймання-передачі військового майна № Р-1466 від 31.10.2022 товар поставлений у кількості 1 333 шт. на суму 1 649 587,50 грн із запізненням на 30 днів (термін постачання до 30.09.2022 включно);
відповідно до акту приймання-передачі військового майна Р-1502 від 01.11.2022 товар поставлений у кількості 1 429 шт. на суму 1 768 387,50 грн. із запізненням на 31 день (термін постачання до 30.09.2022 включно);
відповідно до акту приймання-передачі військового майна № Р-1537 від 04.11.2022 товар поставлений у кількості 1640 шт. на суму 2 029 500,00 грн із запізненням на 34 дні (термін постачання до 30.09.2022 включно);
відповідно до акту приймання-передачі військового майна № Р-1583 від 09.11.2022 товар поставлений у кількості 2 351 шт. на суму 2 909 362,50 грн із запізненням на 39 днів (термін постачання до 30.09.2022 включно);
відповідно до акту приймання-передачі військового майна № Р-1653 від 16.11.2022 товар поставлений у кількості 2 064 шт. на суму 2 554 200,00 грн із запізненням на 46 днів (термін постачання до 30.09.2022 включно);
відповідно до акту приймання-передачі військового майна № Р-1750 від 23.11.22 товар поставлений у кількості 2 240 шт. на суму 2 772 000,00 грн із запізненням на 22 дні (термін постачання до 31.10.2022 включно);
відповідно до акту приймання-передачі військового майна № Р-1797 від 29.11.2022 товар поставлений у кількості 1 400 шт. на суму 1 732 500,00 грн із запізненням на 28 днів (термін постачання до 31.10.2022 включно);
відповідно до акту приймання-передачі військового майна № Р-1880 від 06.12.2022 товар поставлений у кількості 1 400 шт. на суму 1 732 500,00 грн із запізненням на 35 днів (термін постачання до 31.10.2022 включно);
відповідно до акту приймання-передачі військового майна № Р-1904 від 08.12.2022 товар поставлений у кількості 1 400 шт. на суму 1 732 500,00 грн із запізненням на 37 днів (термін постачання до 31.10.2022 включно);
відповідно до акту приймання-передачі військового майна № Р-1951 від 13.12.2022 товар поставлений у кількості 880 шт. на суму 1 089 000,00 грн із запізненням на 42 дні (термін постачання до 31.10.2022 включно);
відповідно до акту приймання-передачі військового майна № Р-2190 від 27.12.2022 товар поставлений у кількості 2 680 шт. на суму 3 316 500,00 грн із запізненням на 56 днів (термін постачання до 31.10.2022 включно).
З матеріалів справ вбачається, що Міністерством оборони України на адресу відповідача було направлено претензію від 23.02.2023 № 286/1149 з проханням сплатити на користь Міністерства суму штрафних санкцій, яка складає 2 626 658,08 грн.
У відповідь на вказану претензію, ТОВ «Джома Україна» листом від 17.03.2023 повідомило Міністерство оборони України про часткове визнання претензії та готовність її виконання в погодженій сумі протягом 3-х банківських днів.
Не погоджуючись з доводами ТОВ «Джома Україна» викладеними в листі від 17.03.2023, враховуючи що відповідач за умовами договору свої зобов`язання виконав з порушенням строків, позивач звернувся до Господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені в розмірі 894 158,08 грн та штрафу в розмірі 1 732 500,00 грн.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.
Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пункту 7.2 договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти постачальних сплачує замовнику штрафні санкції (штраф, пеня) у розмірах, передбачених пунктом 7.3 договору.
Пунктом 7.3.2 договору визначено, що за порушення строків виконання зобов`язання постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної ціни договору (пункт 2.1).
Колегія суддів, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, вважає його правильним. Таким чином, розмір пені за прострочення виконання відповідачем обов`язку з поставки товару за договором №286/3/22/319 від 12.08.2022 становить 894 158,08 грн.
Як погоджено сторонами у пункті 7.3.2 договору за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної ціни договору.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги Міністерства оборони України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джома Україна" штрафу в розмірі 1 732 500,00 грн є арифметично вірними та обгрунтованими.
При цьому Товариство з обмеженою відповідальністю "Джома Україна" просило місцевий господарський суд звільнити відповідача від відповідальності за порушення строків поставки товару, в обґрунтування чого відповідач зазначив, що протягом виконання договору дії позивача були направлені на створення умов із затримки постачання через відсутність оплати партій згідно з умовами договору; заборгованість по оплаті за час дії договору становила понад 43% суми договору або 10 642 500,00 грн; відповідач звертався до позивача з листами №248 від 28.12.2022, №176 від 15.08.2022), в яких, зокрема, повідомляв, що у зв`язку з неотриманням коштів від позивача за вже поставлений товар, відповідач позбавлений можливості розрахуватися за такий товар з виробником спортивного взуття JOMA SPORT S.A., у зв`язку з чим виробник відмовився відвантажувати залишок товару до його оплати, з огляду на що відповідач не матиме змоги здійснити повну поставку товару в строк, визначений договором. Відповідач зазначив, що сума заявлених позивачем штрафних санкцій суттєво перевищує обсяги прибутку підприємства та прибутку за договором.
Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Аналогічні приписи наведено у статті 233 Господарського кодексу України, за змістом якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Аналіз приписів статей 551 Цивільного кодексу України, 233 Господарського кодексу України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Відповідно до частини третьої статті 13, частини першої статті 76, статті 78, статті 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 зі справи № 904/4685/18 від 21.11.2019 зі справи № 916/553/19).
Водночас слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Наявність у позивача можливості стягувати із відповідача надмірні грошові суми, як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Відповідно до ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.
Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (ч. 2 ст. 613 ЦК України).
За таких обставин, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про наявність підстав для реалізації свого права щодо зменшення розміру пені та штрафу, що підлягає стягненню з відповідача, на 50%.
Разом з тим, розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 65%, колегія суддів дійшла висновку про наявність виняткових обставин для можливості застосування судом зменшення розміру штрафних санкцій на 65%.
При цьому апеляційним судом враховано, що загальний обсяг прибутку відповідача складає 990 000,00 грн з ПДВ (з розрахунку 49,50 грн * 20 000 шт), а тому покладення на відповідача відповідальності у вигляді стягнення штрафних санкцій у визначеному судом першої інстанції розмірі (1 313 329,04 грн, який перевищує розмір прибутку відповідача) фактично матиме не компенсаційний характер, а каральний, що буде надмірним тягарем для відповідача, та призведе до подальших пов`язаних з цим негативних наслідків, що потягне за собою можливе припинення існування Товариства.
З огляду на великий перелік причин і обставин, які зумовили порушення відповідачем строку поставки товару за договором №286/3/22/319 від 12.08.2022, враховуючи поставку відповідачем всього обсягу обумовленого договором товару, враховуючи що заявлений позивачем до стягнення розмір штрафних санкцій є занадто великим, а вина відповідача у порушенні зобов`язання була обумовлена, в тому числі несвоєчасною оплатою позивачем поставленого товару (п. 3.2 договору), оскільки дотримання строку поставки товару залежить від своєчасного проведення оплати за вже поставлений товар; враховуючи що відповідач вживав усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язань, що підтверджується низкою листів, наявних в матеріалах справи; враховуючи відсутність доказів понесення позивачем збитків, зумовлених порушенням відповідачем його господарських зобов`язань, погіршення фінансового стану; враховуючи, що стягнення з відповідача штрафних санкцій є мірою покарання останнього за таке порушення, а не способом збагачення іншої сторони, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача, на 65%, що становить 312 955,33 грн пені та 606 375,00 грн штрафу, що на думку суду є справедливим по відношенню до обох сторін договору.
Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Джома Україна" підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні шляхом зменшення розміру заявленої до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джома Україна" пені до 312 955,33 грн та штрафу до 606 375,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Однак, судовий збір, у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосуванням судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.
Аналогічна правова позиція щодо розподілу судових витрат викладена у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 05.04.2018 у справі №917/1006/16, від 03.04.2018 у справі №902/339/16.
Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джома Україна" задовольнити частково.
Рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у справі №910/14913/23 змінити, виклавши його в наступній редакції:
"1. Задовольнити позовні вимоги частково.
2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Джома Україна" (03110, м. Київ, вул. Олексіївська, 3, ідентифікаційний код 37888588) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 00034022) пеню в розмірі 312 955 (триста дванадцять тисяч дев`ятсот пятдесят п`ять) грн 33 коп. та штраф в розмірі 606 375 (шістсот шість тисяч триста сімдесят п`ять) грн 00 коп., судовий збір в розмірі 39 399 (тридцять дев`ять тисяч триста дев`яносто дев`ять) грн 87 коп.
3. В іншій частині відмовити.
4. Видати наказ".
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Джома Україна".
Матеріали справи №910/14913/23 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
У зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відрядженні з 12.10.2024 по 20.10.2024 та у відпустці з 21.10.2024 по 25.10.2024, перебуванням судді Тарасенко К.В. у відрядженні з 23.10.2024 по 25.10.2024 та у відпустці з 28.10.2024 по 01.11.2024 та з 04.11.2024 по 08.11.2024, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кравчука Г.А. з 04.11.2024 по 06.12.2024 та перебуванням головуючого судді Коробенка Г.П. у відпустці з 06.12.2024 по 09.12.2024 повний текст судового рішення складено та підписано 10.12.2024
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді К.В. Тарасенко
Г.А. Кравчук
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 03.10.2024 |
Оприлюднено | 12.12.2024 |
Номер документу | 123672254 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Коробенко Г.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні