Постанова

від 29.10.2024 по справі 910/645/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2024 р. Справа№ 910/645/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Сибіги О.М.

Кравчука Г.А.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 29.10.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного підприємства "ТК-РЕНЕССАНС" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча Компанія "Енергоатом"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 21.03.2024 (повний текст рішення складено 23.05.2024)

у справі №910/645/24 (суддя О.Г. Удалова)

за позовом Приватного підприємства "ТК-РЕНЕССАНС"

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 1 645 895,04 грн

ВСТАНОВИВ:

У провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді Сибіга О.М., Кравчук Г.А. перебуває справа № 910/645/24.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча Компанія "Енергоатом" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 у справі №910/645/24 залишено без змін.

02.10.2024 через підсистему "Електронний суд" від Приватного підприємства "ТК-РЕНЕССАНС" надійшла заява про розподіл судових витрат у якій заявник просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 16 000,00 грн витрат на правничу допомогу. Також заявник просив суд здійснювати розгляд справи без участі представника.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 розгляд заяви Приватного підприємства ТК-РЕНЕССАНС про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча Компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 у справі №910/645/24 призначено на 29.10.2024.

10.10.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, які обгрунтовані тим, що вартість виконаних адвокатом робіт є завищеною, не відповідає критеріям обгрунтованості та розумності їх розміру, не є співмірною зі складністю справи та не враховує витрачений адвокатом час, оскільки: справа є малозначною; спір, який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із неналежним виконанням договору, даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності; у спорах такого характеру, за відсутності протиріч між наявними у справі документами щодо факту невиконання зобов`язання та нарахування 3% річних та інфляційних втрат, судова практика є сталою; застосування великої кількості законів та підзаконних актів спірні правовідносини не передбачають; матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження та збирання б яких адвокат витратив значний час; справа №910/645/24 не викликає суспільного інтересу; додаткових дій (окрім дублювання в одному процесуальному документі - відзиві на апеляційну скаргу, позиції в першій інстанції) представник позивача не вчинив. Також відповідач зазначив, що такий вид робіт, зазначений у звіті від 01.10.2024, як: ознайомлення з апеляційною скаргою, пошук та аналіз судової практики, інформування та консультування клієнта, є штучно розширеним; виділення окремих етапів (моніторинг даних судової влади щодо надходження апеляційної скарги, розподілу суддів, інформування клієнта; аналіз апеляційної скарги, консультування клієнта, аналіз ухвал суду від 26.08.2024 про відкриття апеляційного провадження, консультування клієнта) та оплати коштів за них, є необгрунтованим, оскільки вони фактично охоплюються послугою (роботою) щодо підготовки відзиву на апеляційну скаргу. Крім того, відповідач стверджував, що витрати на підготовку заяви про долучення доказів та ухвалення додаткового рішення не підлягають відшкодуванню. Також відповідач просив, в разі задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - зменшити заявлену суму до мінімально можливої.

В судове засідання 29.10.2024 з розгляду заяви Приватного підприємства "ТК-РЕНЕССАНС" про розподіл судових витрат з`явився представник відповідача, який надав пояснення щодо поданої позивачем заяви. Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розглядати справу без участі його представника.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи заяви про розподіл судових витрат та заслухавши надані відповідачем пояснення, колегія суддів вважає, що вказана заява підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно із статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати суду при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Зокрема, згідно із положеннями частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Відповідно до положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи зі змісту наведених положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи. Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Разом з тим у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Такий обов`язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд і ухвалює рішення в цій частині.

В пунктах 33- 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 зазначено, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 2 та 15 Господарського процесуального кодексу України має обов`язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства (вимогам статей 123, 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

На підтвердження понесених витрат у розмірі 16 000,00 грн ПП "ТК-РЕНЕССАНС" до суду надано: копію договору про надання правничої допомоги № 173/3/2023-ГП від 08.01.2024, укладений між позивачем (замовником) та Адвокатським об`єднанням "БРАНТ" (об`єднання), копію додаткової угоди № 1 від 17.01.2024 до договору № 173/3/2023-ГП від 08.01.2024, копію акту про надання правничої допомоги №173/3/2023-ГП-04 від 01.10.2024 на суму 16 000,00 грн, копію звіту про надану правничу допомогу від 01.10.2024 про надану правничу допомогу за договором №173/3/2023-ГП-04, копію платіжної інструкції №264 від 25.03.2024, копію рахунку на оплату №173/3/2024-ГП-02 від 25.03.2024.

Відповідно до укладеного між позивачем та адвокатським об`єднанням "БРАНТ" договору від 08.01.2024, сторонами погоджено наступне:

- замовник доручає, а об`єднання приймає на себе зобов`язання надати оплатну правничу допомогу клієнту в тих обсягах та умовах, які визначені цим договором (п. 1.1 договору);

- пунктом 4.1 вказаного договору сторони дійшли згоди, що вартість правничої допомоги (гонорар) об`єднання становить 50 000,00 грн;

- при цьому згідно з п. 4.2.1 договору оплата правничої допомоги здійснюється замовником у наступному порядку: протягом 3-ох банківських днів з моменту підписання цього договору клієнт здійснює на користь об`єднання авансовий платіж в розмірі 25 000,00 грн; клієнт здійснює остаточний розрахунок в розмірі 25 000,00 грн протягом 3-ох банківських днів з моменту винесення рішення суду першої інстанції та/або припинення до цього часу судового розгляду справи з незалежних від об`єднання причин;

Додатковою угодою № 1 від 17.01.2024 сторонами погоджено, що вартість послуг з правничої допомоги, зокрема у справі-3, стягнення в якій є предметом розгляду даної справи, становить 16 000,00 грн, у тому числі в суді апеляційної інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що у звіті від 01.10.2024 року, замовник та Адвокатське об`єднання визначили наступний склад правової допомоги, що надається за договором:

- моніторинг даних судової влади щодо надходження апеляційної скарги, розподілу суддів, інформування клієнта (0,20 год);

- аналіз апеляційної скарги, консультування клієнта (1,20 год);

- аналіз ухвал суду від 26.08.2024 про відкриття апеляційного провадження, консультування клієнта (0,25 год);

- підготовка відзиву на апеляційну скаргу та подання до суду (1,33 год);

- підготовка до участі, участь та очікування участі (повітряна тривога) в судовому засіданні 26.09.2024, консультування клієнта про поточний стан справи (1,20 год);

- підготовка заяви про долучення доказів судових витрат і подання до суду (0,42 год).

Загальна вартість виконаних робіт (наданх послуг) АО "Брант", згідно наведеного вище переліку, згідно п. 4.1 договору та п. 2.3 додаткової угоди №1, становить 16 000,00 грн.

Разом з тим, у вирішенні питання щодо витрат Приватного підприємства "ТК-РЕНЕССАНС", колегія суддів враховує, що розгляд справи за апеляційною скаргою на рішення господарського суду першої інстанції не потребував тривалої підготовки та опрацювання значної кількості нормативно-правових актів і узагальнення нової судової практики, а тому, на переконання апеляційного суду, час витрачений представником позивача на надання професійної правничої допомоги при розгляді цієї справи судом апеляційної інстанції (4 год 36 хв) не повною мірою відповідає обсягу наданих адвокатом послуг і є надмірним. Окрім того, колегія суддів зазначає, що такий вид робіт, як аналіз ухвал суду від 26.08.2024 про відкриття апеляційного провадження та підготовка до участі в судовому засіданні не відносяться до жодного із передбачених ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видів правничої допомоги.

До того ж, колегія суддів погоджується з доводами відповідача, викладеними в запереченнях, про те, що такі види робіт, як моніторинг даних судової влади щодо надходження апеляційної скарги, розподілу суддів, інформування клієнта, аналіз апеляційної скарги, консультування клієнта, є складовою роботи з підготовки відзиву на апеляційну скаргу (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.05.2022 у справі №824/152/21).

Стосовно заявлених позивачем витрат за підготовку заяви до ПАГС про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі №910/645/24, то колегія суддів зазначає, що в силу приписів наведених вище положень законодавства заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною.

З огляду на що подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору.

Таким чином, враховуючи що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги - витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №914/1564/20 та у додаткових постановах від 20.09.2023 у справі №922/838/22, від 14.09.2023 у справі №911/3076/21, від 06.09.2023 у справі №914/131/22, від 30.08.2023 у справі №911/3586/21, від 25.07.2023 у справі №914/4092/21, від 07.02.2023 у справі №922/4022/20, від 23.08.2022 у справі №909/328/18, від 05.07.2022 у справі №910/10507/21.

Таким чином, стягнення повної вартості послуг, заявлених позивачем, на загальну суму 16 000,00 грн, не узгоджується з критеріями реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру і пропорційності, так як ці витрати не мають характеру необхідних та не обґрунтовують обсягу фактичних дій представника заявника, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату. Тобто не є розумно обґрунтованими і, відповідно, такі витрати не можуть бути відшкодовані тільки лише через те, що вони дійсно понесені заявником (справедлива сатисфакція).

У вирішенні спірного питання чи є розмір витрат відповідача на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, колегія суддів враховує правові дії та позиції сторін спору в судах першої та апеляційної інстанції; висновки Верховного Суду щодо застосування положень частин п`ятої - сьомої, дев`ятої статті 129 ГПК України; критерії Європейського суду з прав людини (відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір).

Тому, за наведених обставин, з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг, предмет та підстави позовних вимог, враховуючи заперечення відповідача проти розміру витрат на правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що визначений позивачем розмір витрат на послуги адвоката не становить 16 000,00 грн, є завищеним, таким, що не відповідає критеріям розумності та співрозмірності, що суперечить принципу розподілу витрат, та підлягає зменшенню до 8 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 124, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Приватного підприємства "ТК-РЕНЕССАНС" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Приватного підприємства "ТК-РЕНЕССАНС" витрати на професійну правничу допомогу, що понесені в суді апеляційної інстанції в розмірі 8 000 (вісім тисяч) грн 00 коп.

Матеріали справи №910/645/24 повернути Господарському суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відрядженні з 12.10.2024 по 20.10.2024 та у відпустці з 21.10.2024 по 25.10.2024 та у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кравчука Г.А. з 04.11.2024 по 06.12.2024 та перебуванням головуючого судді Коробенка Г.П. у відпустці з 06.12.2024 по 09.12.2024 повний текст судового рішення складено та підписано 10.12.2024

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді О.М. Сибіга

Г.А. Кравчук