Постанова

від 10.10.2024 по справі 911/915/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2024 р. Справа№ 911/915/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 10.10.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Тайм", Товариства з обмеженою відповідальністю "Такс Дефенс Консалтінг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Капітал Плюс"

на рішення Господарського суду Київської області

від 16.11.2023 (повний текст складено та підписано 25.03.2024)

у справі №911/915/22 (суддя Лопатін А.В.)

за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Тайм"

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща- Водиця"

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Такс Дефенс Консалтінг"

2) ОСОБА_1

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Капітал Плюс"

про витребування із незаконного володіння земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Київської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Тайм" (відповідач) про витребування на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області з незаконного володіння відповідача земельної ділянки площею 9,5838 га з кадастровим номером 3222486200:03:001:0051, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святоштнський район, с. Софіївська Борщагівка.

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.11.2023 позов задоволено.

Витребувано на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Тайм" земельну ділянку площею 9,5838 га з кадастровим номером 3222486200:03:001:0051.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Тайм" на користь Київської обласної прокуратури 3815 (три тисячі вісімсот п`ятнадцять) гривень 00 копійок судового збору за наступними реквізитами: отримувач Київська обласна прокуратура; код ЄДРПОУ 02909996; банк отримувача Держказначейська служба України м. Київ; МФО 820172; рахунок отримувача UA028201720343190001000015641.

Не погодившись з прийнятим рішенням ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення від 16.11.2023 у справі №911/915/22 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є необгрунтованим, таким, що прийняте місцевим судом при нез`ясуванні та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими. При цьому скаржник стверджував, що права позивача не порушені, оскільки Головне управління Держгеокадастру у Київській області наділено правами на розпорядження державними землями сільськогосподарського призначення, в той час, як спірна земельна ділянка має інше цільове призначення та відноситься до земель будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Крім того апелянт вказав, що на правовий статус земельної ділянки та на право користування землею ДП "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця", суттєво вплинуло скасування державного акту на постійне користування серії ІІ-КВ № 003658 рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2019, що залишено судом першої інстанції поза увагою. Також апелянт зазначив, що правовстановлюючі документи, на підставі яких він набув право власності на земельну ділянку судом не були визнані недійсними, державний акт не скасований, дії державного виконавця щодо вилучення земельної ділянки визнані незаконними судом касаційної інстанції. Скаржник, зокрема, стверджує, що відповідач є добросовісним набувачем, який придбав земельну ділянку за відплатним договором, а первинно земельна ділянка вибула із володіння за волею Державного підприємства "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця", як особи, якій власник - держава передав це майно.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2024 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), Кравчук Г.А., Хрипун О.О.

Також не погодившись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Статус Капітал Плюс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято місцевим судом за умови нез`ясування обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому апелянт зазначив, що відповідач є добросовісним набувачем, який набув спірне майно за відплатним договором; ТОВ "Статус Капітал Плюс" відповідно до норм чинного законодавства України укладено кредитний та договір іпотеки; право іпотеки зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Також апелянт наголосив, що судом першої інстанції було залишено поза увагою те, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 в адміністративній справі №320/1419/19 скасовано державний акт на право постійного користування серії ІІ-КВ № 003658, виданий 11.11.2002 Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Державному підприємству "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща- Водиця", який був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 549.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 12.04.2024 апеляційну скаргу у справі №911/915/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Хрипун О.О.

Не погодившись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Концепт Тайм" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. При цьому апелянт зазначив, що відповідач є добросовісним набувачем, який набув спірне майно за відплатним договором, враховуючи, що земельна ділянка вибула із володіння первісного власника за волею Державного підприємства "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця", а відтак не може бути витребувана на підставі ст. 388 ЦК України. Також скаржник стверджував про відсутність підстав для користування спірною земельною ділянкою ДП "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" та її віднесення до земель державної власності, у зв`язку зі скасуванням Державного акту №549, що виключає розпорядження спірною земельною ділянкою ГУ Держгеокадастру у Київській області, що відповідно не призводить до порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави в особі ГУ Держгеокадастру у Київській області. До того ж скаржник вказав, що в матеріалах справи відсутні будь-які свідчення про недобросовісність відповідача, посилаючись на презумпцію добросовісності, стверджує, що не мав сумнівів про законність права власності продавця, бо майно було набуте на підставі нотаріального правочину, а право власності було зареєстровано у відповідному державному реєстрі, відомості з якого презюмуються; арешти були відсутні.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 16.04.2024 апеляційну скаргу у справі №911/915/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Хрипун О.О.

16.04.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №369/18454/23, яке не розглядається колегією суддів, оскільки представником віддповідача відкликано останнє в усному порядку в судовому засіданні.

Також не погодившись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Такс Дефенс Консалтінг" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт зазначив про те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню через недоведеність встановлених судом обставин та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи При цьому скаржник зазначив, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що витребувана земельна ділянка входить до складу земельної ділянки площею 61,85 га, яка була предметом розгляду у справі №22-ц/780/6753/14. До того ж апелянт стверджує, що відповідач є добросовісним володільцем, адже згідно правової позиції Верховного Суду, добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Наголошує, що апелянтом і відповідачем було вжито всі розумні заходи щодо перевірки правомочностей продавців при укладанні договорів купівлі-продажу земельної ділянки, а тому апелянт і відповідач не знав і не могли знати про права держави на земельні ділянки.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 17.04.2024 апеляційну скаргу у справі №911/915/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Хрипун О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

19.06.2024 матеріали оскарження ухвали №911/915/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2023 у справі №911/915/22. Судове засідання призначено на 09.07.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Тайм" на рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2023 у справі №911/915/22. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Тайм" на рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2023 у справі №911/915/22 призначено до спільного розгляду з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2023 у справі №911/915/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Такс Дефенс Консалтінг" на рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2023 у справі №911/915/22. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Такс Дефенс Консалтінг" на рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2023 у справі №911/915/22 призначено до спільного розгляду з апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Тайм".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Капітал Плюс" на рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2023 у справі №911/915/22 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

01.07.2024 до суду від ТОВ "Статус Капітал Плюс" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

08.07.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи.

09.07.2024 через канцелярію суду ДП "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща- Водиця" подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Судове засідання призначене на 09.07.2024 не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Хрипуна О.О. у відрядженні.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2024, у зв`язку з перебуванням судді Хрипуна О.О. у відрядженні, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/915/22.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 09.07.2024, справу №911/915/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Тарасенко К.В.

Також не погодившись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Веймут Таун Білдінг" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення впливає на права, інтереси та/або обов`язки ТОВ "Веймут Таун Білдінг", оскільки задоволення позовних вимог призводить до вилучення земельної ділянки щодо якої апелянтом 14.02.2022 та 24.03.2023 від Державної інспекції архітектури та містобудування України отримано Дозволи на виконання будівельних робіт №ІУ 013220213773 та №ІУ013230323240 про її забудову, припинення права апелянта на виконання будівельних робіт, а також унеможливлення здійснення відчуження майнових прав на майбутні об`єкти нерухомості фізичним та юридичним особам. У зв`язку з припиненням права на виконання будівельних робіт на об`єкті унеможливлюється виконання зобов`язань апелянта по укладених контрактах та договорах купівлі-продажу майнових прав тощо, та порушується охоронюваний законом інтерес апелянта щодо набуття у власність 92% площ, що складає 25 843,3 кв.м.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 09.07.2024 апеляційну скаргу у справі №911/915/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційних скарг ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Тайм", Товариства з обмеженою відповідальністю "Такс Дефенс Консалтінг" на рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2023 у справі №911/915/22 спочатку колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач), Тарасенко К.В., Кравчук Г.А., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями. Розгляд апеляційних скарг призначено на 25.07.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Веймут Таун Білдінг" на рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2023 у справі №911/915/22 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Капітал Плюс" на рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2023 у справі №911/915/22. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Капітал Плюс" на рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2023 у справі №911/915/22 призначено до спільного розгляду з апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Тайм", Товариства з обмеженою відповідальністю "Такс Дефенс Консалтінг".

17.07.2024 до суду від ТОВ "Веймут Таун Білдінг" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Веймут Таун Білдінг" на рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2023 у справі №911/915/22. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Веймут Таун Білдінг" на рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2023 у справі №911/915/22 призначено до спільного розгляду з апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Тайм", Товариства з обмеженою відповідальністю "Такс Дефенс Консалтінг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Капітал Плюс". Судове засідання призначено на 25.07.2024.

Розгляд справи відкладався.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Веймут Таун Білдінг" на рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2023 у справі №911/915/22.

01.10.2024 через канцелярію суду Київською обласною прокуратурю подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:03:001:0051, яка зареєстрована за ТОВ "Концепт Тайм" та заборони до набрання рішенням у даній справі законної сили ТОВ "Концепт Тайм", ТОВ "Веймут Таун Білдінг", ТОВ "Простір Девелопмент", ТОВ "Простір Констракшн" та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо проведення будівельних та вишукувальних робіт для будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486200:03:001:0051.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 відмовлено у задоволенні заяви Київської обласної прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову у справі №911/915/22.

У судовому засіданні оголошено перерву до 10.10.2024.

У судове засідання 10.10.2024 з`явились прокурор, представник відповідача та представники третьої особи-2 та -3, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Представники позивача, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща- Водиця" та третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Такс Дефенс Консалтінг" у судове засідання не з`явились, про дату час та місце розгляду справи були повідомлені шляхом доставки процесуальних документів до Електронного кабінету, що підтверджується довідками від 08.10.2024.

Відповідно до частини п`ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Оскільки явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення позивача та третіх осіб про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща- Водиця" та третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Такс Дефенс Консалтінг".

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, надані прокурором, відповідачем та третіми особами -2, -3 пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з п. 3 ч.1 ст. 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4, 7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

В обґрунтування необхідності здійснення представництва інтересів держави в суді, прокурор у позовній заяві зазначив, що, в даному випадку, незаконне вилучення земельної ділянки з державної власності суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в ст. 14 Конституції України та ст. 5 ЗК України.

Прокурор у позовній заяві зазначив, що прокуратурою до подання позову здійснено попереднє листування з Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області (13.08.2021 р. № 15/1-842вих-21), в якому проінформовано про наявні порушення земельного законодавства та запропоновано звернутись до суду щодо скасування спірних рішень про державну реєстрацію прав. Проте, на даний час інформацію щодо вжитих заходів реагування Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області не надано.

Враховуючи, що інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, а Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області допущено бездіяльність, апеляційний суд приходить до висновку, що вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

З матеріалів справи слідує та встановлено судом, що відповідно до державного акта на право постійного користування серії ІІ-КВ № 003658, виданого 11.11.2002 р. Києво-Святошинською районною державною адміністрацією, у користування Державного підприємства "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" надано земельну ділянку загальною площею 1448,5994 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, до складу якої, в тому числі, увійшла земельна ділянка загальною площею 61,85 га, який в подальшому було скасовано рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 в адміністративній справі №320/1419/19.

31.05.2010 голова Софіївсько-Борщагівської сільської ради звернувся до Державного підприємства "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" з листом №166 з проханням про надання дозволу на передачу в запас сільської ради земельної ділянки, площею 61,85 га, яка знаходиться в південно-західній частині села Софіївська Борщагівка.

Державне підприємство "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща- Водиця" листом № 502 від 14.06.2010 за підписом заступника генерального директора по виробництву та земельних питаннях О.К. Мостицького, надало згоду на припинення права користування земельною ділянкою площею 61,85 га в південно-західній частині села Софіївська Борщагівка та введення її до земель запасу села.

Відповідно до п. а) ст. 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Згідно з ч. 3 ст. 142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації (ч. 4 ст. 142 ЗК України).

З наведеного вбачається, що відмова від права постійного користування частиною земельної ділянки та її перехід до власності територіальної громади Софіївсько-Борщагівської сільської ради фактично відбулась на підставі листа № 502 від 14.06.2010 ДП "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща- Водиця", в якому останнє надало згоду на припинення права користування земельною ділянкою площею 61,85 га в південно-західній частині села Софіївська Борщагівка та введення її до земель запасу села.

При цьому, вчинення відповідних дій (надання згоди) свідчить про наявність волі особи (ДП "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця"), якій власник передав майно у володіння, на вибуття спірної земельної ділянки.

В даному випадку, у діях ДП "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща- Водиця", якому власник передав майно у користування, мала місце його воля на передачу такого майна іншій особі.

Таким чином, що спірна земельна ділянка вибула з власності Держави за волею особи, якій було передано майно, оскільки нею було самостійно вчинено всі дії, спрямовані на передання права власності на вказане майно третій особі - територіальній громаді Софіївсько-Борщагівської сільської ради.

Також судом встановлено, що рішенням 38 сесії 5 скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 07.07.2010 р. № 2 припинено право постійного користування ДП "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" на земельні ділянки загальною площею 61,85 га (з них ділянка 1 площею 3,65 га та ділянка 2 площею 58,2 га), які знаходяться в південно-західній частині села Софіївська Борщагівка.

В подальшому, рішенням 39 сесії 5 скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 04.08.2010 р. № 4 затверджено технічну документацію щодо припинення права постійного користування ДП "НДВА "Пуща-Водиця" на земельну ділянку площею 61,85 га (з них: ділянка 1 площею 3,65 га та ділянка 2 площею 58,2 га) та її передачу до земель запасу в межах села Софіївська Борщагівка.

Із земель, які були передані до земель запасу Софіївсько-Борщагівської сільської ради, сесіями Софіївсько-Борщагівської сільської ради винесено 77 рішень про надання ряду громадян України дозволів на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства та 77 рішень про затвердження відповідних проектів землеустрою. На підставі даних рішень 77 осіб отримали державні акти на право власності на земельну ділянку, що підтверджується відповідними державними актами, в тому числі ОСОБА_1 .

Водночас, рішенням апеляційного суду Київської області від 11.12.2014 р. у справі №22-ц/780/6753/14, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.03.2015 р. та постановою Верховного Суду України від 24.06.2015 р., задоволено позов прокуратури, визнано недійсними рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 07.07.2010 р. № 2 та від 04.08.2010 р. № 4 щодо припинення права постійного користування ДП "НДВА "Пуща-Водиця" земельною ділянкою площею 61,85 га, ряд державних актів на землю, скасовано низку рішень органу місцевого самоврядування про відведення земельних ділянок у приватну власність, а також витребувано на користь ДП "НДВА "Пуща-Водиця" спірні земельні ділянки загальною площею 61,85 га, у тому числі з незаконного володіння ОСОБА_1 - земельну ділянку площею 9,5838 га з кадастровим номером 3222486200:03:001:0051.

Рішення Апеляційного суду Київської області від 11.12.2014 у справі №22-ц/780/6753/14 передано на виконання головному державному виконавцю відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області.

У подальшому, 26.03.2016 р. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за державою Україна в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (номер запису 13982485), та права постійного користування нею за ДП "НДВА "Пуща-Водиця" (номер запису 13984961).

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.06.2016 у справі № 369/256/16-ц залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 01.07.2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.11.2016 скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано неправомірними дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області з примусового виконання виконавчого листа від 16.01.2015 № 2-2366/12 виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області по складанню актів від 25.08.2015 і винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.08.2016.

Скасовано акти державного виконавця від 25.08.2015 року про передачу у примусовому порядку від ОСОБА_1 , як боржника, до стягувача Державного підприємства "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща- Водиця" земельних ділянок, у тому числі земельну ділянку площею 9,5838 га, розташовану в с. Софіївська Борщагівка, за кадастровим номером 3222486200:03:001:0051.

Скасовано постанову головного державного виконавця ВДВС Києво-Святошинського РУЮ Київської області від 26.08.2015 про закінчення виконавчого провадження.

Надалі, 29.09.2020 р. та 30.09.2020 р. державним реєстратором прав на нерухоме майно Козлівської селищної ради Козівського району Тернопільської області Грималюком Б.І., за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 , скасовано записи про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:03:001:0051 за державою Україна в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області та про право постійного користування указаною земельною ділянкою за ДП "НДВА "Пуща-Водиця" на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Кииївської області від 02.06.2016 у справі №369/256/16-ц, яка залишена в силі ухвалою Апеляційного суду Київської області від 01.07.2016 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.11.2016.

Таким чином, за наслідками вказаних дій державного реєстратора, ОСОБА_1 повторно зареєстрував право власності на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:03:001:0051.

Судом також встановлено, що подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 01.10.2020 р. ОСОБА_1 було відчужено спірну земельну ділянку на користь ТОВ "Такс Дефенс Консалтинг".

Рішенням Борщагівської сільської ради Бучанського району від 20.10.2021 р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється із земель призначених для ведення особистого селянського господарства на землі для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, площею 9,5838 га з кадастровим номером 3222486200:03:001:0051, яка розташована в селі Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області.

Після цього, ТОВ "Такс Дефенс Консалтінг" на підставі договору купівлі-продажу від 16.11.2021 р. відчужено спірну земельну ділянку на користь ТОВ "Концепт Тайм" (відповідач), яке є її власником на даний час.

Також, 16.11.2021 р. між ТОВ "Концепт Тайм" та ТОВ "Статус Капітал Плюс" укладено договір іпотеки, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 3222486200:03:001:0051.

Судове рішення місцевого суду мотивовано тим, що спірна земельна ділянка площею 9,5838 га з кадастровим номером 3222486200:03:001:0051, яка є власністю держави Україна, відчужена з порушенням вимог законодавства. Спірна земельна ділянка вибула поза волею держави як власника, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не є добросовісним набувачем спірного майна, а відтак наявні правові підстави для витребування цього майна від останнього набувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Тайм" на підставі ст. 387 Цивільного кодексу України.

Однак, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне майно, а саме: земельна ділянка площею 9,5838 га з кадастровим номером 3222486200:03:001:0051 вибуло із державної власності незаконно, а отже, поза волею власника, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 ст. 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Здійснивши аналіз наведеної вище норми закону, колегія суддів враховує, що коли від недобросовісного набувача майно може бути витребуване в усіх випадках, то від добросовісного законного набувача - у випадках, визначених ст. 388 ЦК України, а також те, що спірна земельна ділянка було передана Державним підприємством «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща Водиця» іншій особі за його волею.

Віндикаційний позов належить до речово-правових способів захисту; захищає право власності в цілому, оскільки він пред`являється у тих випадках, коли порушено права володіння, користування та розпорядження одночасно. Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний). Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин, і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2024 у справі № 907/452/20, від 05.09.2023 у справі № 910/2722/22, від 25.07.2023 у справі № 914/106/22, від 27.06.2023 у справі № 916/2851/17.

Отже, з урахуванням положень ст. 387 Цивільного кодексу України особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача, при цьому власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Об`єктом позову про витребування майна із чужого незаконного володіння може бути річ, яка існує в натурі на момент подання позову. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18 та постановах Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №910/8298/21, від 25.07.2023 у справі №914/106/22.

У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна у власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема, не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №915/690/19, від 09.02.2023 у справі №904/4140/21, від 21.03.2023 у справі №925/1288/20, від 25.07.2023 у справі №917/1058/22.

Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем, та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно). Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 та постановах Верховного Суду від 09.08.2023 у справі №910/9990/21, від 30.08.2023 у справі № 909/171/21, від 30.11.2022 у справі №906/779/21.

Вирішуючи питання про можливість витребування від відповідача майна, зокрема про наявність або відсутність підстав для застосування статті 388 ЦК України, слід враховувати висновки Великої Палати Верховного Суду щодо необхідності оцінювати добросовісність поведінки насамперед зареєстрованого володільця нерухомого майна (постанова від 26.06.2019 у справі №669/927/16-ц (пункт 51), від 23.10.2019 у справі №922/3537/17 (пункти 38-39, 57), від 01.04.2020 у справі №610/1030/18 (пункти 46.1-46.2), а також висновок про те, що не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи могла знати про порушення порядку реалізації майна або знала чи могла знати про набуття нею майна всупереч закону (постанова від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (пункт 61), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 211), від 06.07.2022 у справі №914/2618/16 (пункт 55), від 21.09.2022 у справі №908/976/19 (пункт 5.66)).

У постанові від 12.07.2023 у справі №911/1265/21 Верховний Суд зазначив, що, вирішуючи питання про витребування спірного майна, суди повинні передусім перевіряти добросовісність набувача майна. Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України). Обидві сторони правочину, починаючи зі стадії, яка передує його вчиненню, мають поводитися правомірно, зокрема добросовісно. Перевірка судом добросовісності/недобросовісності набувача є суттєвою як для застосування положень статей 387, 388 ЦК України, так і положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Добросовісним набувачем вважається особа, яка в момент набуття майна не знає і не може знати, що отримує майно від особи, яка не має права на його відчуження. Відповідно, недобросовісним є набувач, який знав або за фактичних обставин набуття майна міг знати, що отримує майно від особи, яка не має права його відчужувати. При цьому добросовісність та недобросовісність характеризують насамперед ступінь поінформованості набувача про правомірність набуття майна в особи, яка не має права на його відчуження. Добросовісність дій набувача має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку (аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 25.10.2024 у справі №924/1022/22).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.11.2021 у справі №925/1351/19 дійшла висновку, якщо спірне майно є об`єктом нерухомості, то для визначення добросовісності його набувача крім приписів статті 388 ЦК України слід застосовувати спеціальну норму п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якої державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Тому за відсутності у відповідному реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не могла знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (аналогічні правові висновки викладені також в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №922/3537/17 (пункти 37, 38), від 01.04.2020 у справі №610/1030/18 (пункти 46.1, 46.2), від 15.06.2021 у справі №922/2416/17 (пункти 7.15, 7.16)).

Колегія суддів зазначає, що відповідач (ТОВ "Концепт Тайм") не був учасником справи №22-ц/780/6753/14, та судом в межах справи №22-ц/780/6753/14 не встановлено, що ТОВ "Концепт Тайм" було відомо про наявність спору, який розглядався у зазначеній справі, та про результати розгляду справи.

Водночас, рішенням Апеляційного суду Київської області від 11.12.2014 у справі №22-ц/780/6753/14, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.03.2015 року та постановою Верховного Суду України від 24.06.2015 р. встановлено факт добросовісності набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 9,5838 га з кадастровим номером 3222486200:03:001:0051, придбаної за відплатним договором.

Крім того, на час укладення договору купівлі-продажу від 16.11.2021 було запроваджено Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, відомості з якого презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, з чого слідує, що добросовісний набувач не повинен перевіряти історію придбання нерухомості та робити висновки щодо правомірності попередніх переходів майна, а може діяти, покладаючись на такі відомості, за відсутності обставин, які з точки зору розумного спостерігача можуть викликати сумнів у достовірності цих відомостей.

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були відсутні відомості, про які йдеться в цивільній справі №22-ц/780/6753/14, відповідно ТОВ "Концепт Тайм" укладаючи з ТОВ "Такс Дефенс Консалтінг" договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16.11.2021, добросовісно покладався на відомості з реєстру щодо власника земельної ділянки і, відповідно, не знав і не міг знати про існування прав держави на спіру земельну ділянку, а отже набув право власності на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб.

Натомість, суд першої інстанції наведеного не врахував, поклавши на відповідача додатковий обов`язок, крім відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, перевіряти та аналізувати також обставини правомірності попередніх переходів майна, зокрема, обставину вибуття майна з володіння позивача, здійснювати моніторинг Єдиного державного реєстру судових рішень тощо.

Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.04.2019 у справі №390/34/17 сформулював правовий висновок, згідно з яким "Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, поведінка відповідача після придбання спірної земельної ділянки повністю узгоджується з вказаними критеріями добросовісності (чесність, відкритість, відсутність суперечливої поведінки), враховуючи що:

- спірну земельну ділянку відповідач придбав у добросовісного набувача на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 16.11.2021;

- умови договору купівлі-продажу вказаної земельної ділянки були виконані сторонами;

- після придбання спірної земельної ділянки відповідач відкрито вчинив цілу низку юридичних процедур, які опосередковувалися зверненням до юрисдикційних органів з метою її забудови (здійснення нового будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудинковими нежитловими приміщеннями, середньою загальноосвітньою школою та багатофункціональною школою та багатофункціональною будівлею), за результатом яких отримав дозвіл Державної інспекції архітектури та містобудування України на виконання будівельних робіт;

- після отримання вказаного дозволу відповідачем відкрито і прозоро організовано здійснення підготовчих та будівельних робіт на земельній ділянці, а також продаж майнових прав на майбутнє збудоване житло третім особам;

- з моменту придбання спірної земельної ділянки поведінка відповідача не містить жодної суперечливої дії і повністю узгоджується з принципом "venire contra factum proprium" (заборона суперечливої поведінки).

Таким чином, викладені вище обставини свідчать, що відповідач є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки, придбаної на підставі відплатного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.11.2021, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Такс Дефенс Консалтінг", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Перцовою М.Г., оскільки сторони зазначеного правочину не знали, і виходячи з обставин справи, які існували на момент укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, не могли знати, що придбана земельна ділянка вибула з власності держави та відповідно відсутності у продавця прав на його відчуження, тому висновок місцевого суду про недобросовісність відповідача не відповідає фактичним обставинам справи.

До того ж колегією суддів враховано, що, в даному випадку, витребування на користь держави із приватної власності ТОВ "Концепт Тайм" (відповідач) земельної ділянки на якій на даний час споруджуються багатоквартирні житлові будинки, буде непропорційним втручанням у право на мирне володіння майном відповідача та осіб, які проінвестували будівництво квартир, що становитиме порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки прокурором не доведено, що таке втручання не порушить справедливого балансу інтересів, а саме, що позитивні наслідки вилучення земельної ділянки для захисту інтересів держави є більш важливими, ніж дотримання права відповідача який законним шляхом добросовісно набув своє майно.

Зокрема ТОВ "Концепт Тайм", купуючи у ТОВ "Такс Дефенс Консалтінг", земельну ділянку, мало усі підстави вважати, щодо повноважності останнього на продаж як власника даної земельної ділянки, та розраховувати на певний стан речей, тобто правомірно очікувало, що ТОВ "Такс Дефенс Консалтінг", продаючи йому вказану земельну ділянку, має право нею розпоряджатися, а ТОВ "Концепт Тайм" після отримання цієї земельної ділянки матиме змогу мирно володіти своїм майном.

До того ж, вказаний правочин посвідчувався в нотаріальному порядку приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Перцовою М.Г., яка в межах своїх повноважень також перевіряла наявність необхідних повноважень продавця на продаж вказаної земельної ділянки та відсутності будь яких обмежень, встановлених чинним законодавством.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням встановлених обставин справи, беручи до уваги, що прокурором та позивачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 ГПК України наявності обставин, які у своїй сукупності дали б змогу дійти висновку про вибуття спірної земельної ділянки поза волею власника, обізнаності відповідача про вибуття земельної ділянки, недобросовісності відповідача та відповідно спростовували б доводи скаржників, викладених в апеляційних скаргах, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги прокурора про витребування земельної ділянки у відповідача не підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Тайм", Товариства з обмеженою відповідальністю "Такс Дефенс Консалтінг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Капітал Плюс" підлягають задоволенню. Рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2023 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 240, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Тайм", Товариства з обмеженою відповідальністю "Такс Дефенс Консалтінг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Капітал Плюс" задовольнити.

Рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2023 у справі №911/915/22 скасувати.

В позові відмовити.

Матеріали справи повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відрядженні з 12.10.2024 по 20.10.2024 та у відпустці з 21.10.2024 по 25.10.2024, перебуванням судді Тарасенко К.В. у відрядженні з 23.10.2024 по 25.10.2024 та у відпустці з 28.10.2024 по 01.11.2024 та з 04.11.2024 по 08.11.2024, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кравчука Г.А. з 04.11.2024 по 06.12.2024 та перебуванням головуючого судді Коробенка Г.П. у відпустці з 06.12.2024 по 09.12.2024 повний текст судового рішення складено та підписано 10.12.2024

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

К.В. Тарасенко