ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" грудня 2024 р. Справа№ 911/72/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Корсака В.А.
Алданової С.О.
за участю:
секретаря судового засідання Звершховської І.А.,
від позивача: не з`явились,
від відповідача: Гаврись Я.Б. (в залі суду),
розглянувши апеляційну скаргу
Публічного акціонерного товариства «Центренерго»
на рішення Господарського суду Київської області
від 26.06.2024 (повний текст складено 25.07.2024)
у справі № 911/72/24 (суддя Карпечкін Т.П.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Біт-Оіл»
до Публічного акціонерного товариства «Центренерго»
про стягнення 4 685 949,04 грн,
в с т а н о в и в :
Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.
У січні 2024 року через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Біт-Оіл» (далі - ТОВ «Біт-Оіл») звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою, у якій просило стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (далі - ПАТ «Центренерго») 4 685 949,04 грн, з яких 3 873 995,04 грн інфляційних втрат за період червня 2020 року по грудень 2023 року та 811 954,00 грн 3% річних за період з 13.06.2020 по 03.01.2024.
На обґрунтування заявлених вимог ТОВ «Біт-Оіл» зазначає, що на підставі наказу Господарського суду Київської області від 26.02.2021 №910/8658/20 здійснюється примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2021 у справі №910/8658/20, яким вирішено спір щодо стягнення з ПАТ «Центренерго» на корить ТОВ «Біт-Оіл» боргу за договором поставки вугілля №111/61 від 17.10.2019, однак відповідач зазначений борг не сплатив.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Київської області від 26.06.2024 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ «Центренерго» на користь ТОВ «Біт-Оіл» 811 954,00 грн 3% річних; 3 873 995,04 грн інфляційних, 69 092,32 грн судового збору. Стягнуто з ПАТ «Центренерго» в дохід Державного бюджету України 1 196,92 грн судового збору (п. 3 резолютивної частини рішення).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погодившись з рішенням Господарського суду Київської області від 26.06.2024, ПАТ «Центренерго» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати частково, в частині стягнення 79 793,72 грн інфляційних втрат, а також за наслідками розгляду апеляційної скарги змінити розподіл судових витрат, визначених судом першої інстанції. Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на позивача.
Апелянт вважає, що суд надмірно стягнув інфляційні втрати та в цій частині оскаржуване рішення прийняте із невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню.
Відповідач зазначає, що у позовній заяві ТОВ «Біт-Ойл» просило суд стягнути з ПАТ «Центренерго» 4 606 780,32 грн, з яких 812 579,00 грн 3% річних, 3 794 201,32 грн інфляційних втрат. Ціна позову - 4 606 780,32 грн.
На виконання вимог суду ТОВ «Біт-Ойл» подало заяву про усунення недоліків позовної заяви з додатками: «Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат», «Попередній розрахунок судових витрат». У розрахунку позивач виключив з періоду день 12.06.2020 (за даний день інфляція та 3%річних вже стягувалась раніше у справі №910/8658/20), та розпочато розрахунки з 13.06.2020. В той же час згідно з розрахунком збільшилась сума інфляційних втрат з 3 794 201,32 грн (відповідно до позовної заяви) до 3 873 995,04 грн. Причиною збільшення суми інфляційних стало включення позивачем до розрахунку індексу інфляції 100.7% за грудень 2023 року (у позовній заяві був відсутній). Жодних заяв, про збільшення позовних вимог під час розгляду справи ТОВ «Біт-Ойл» не подавало.
Скаржник вважає, що, зважаючи на приписи абз. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», в такому випадку позивач мав здійснити доплату судового збору.
На думку скаржника, задовольняючи позов та стягуючи інфляційні втрати у розмірі 3 873 995,04 грн, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, порушив принцип диспозитивності, оскільки ТОВ «Біт-Ойл» просило стягнути інфляційні втрати саме у розмірі 3 794 201,32 грн. Надмірно стягнута сума інфляційних втрат складає: 3 873 995,04 (стягнута судом) - 3 794 201,32 грн (заявлена до стягнення Позивачем) = 79 793,72 грн.
Позиції учасників справи.
Від ТОВ «Біт-Ойл» відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2024 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/72/24 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ПАТ «Центренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2024 до надходження матеріалів справи №911/72/24.
18.09.2024 матеріали справи №911/72/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Центренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2024 у справі №911/72/24. Розгляд справи призначено на 30.10.2024. Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом десяти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.
У судовому засіданні 30.10.2024 суд протокольно оголосив перерву у розгляді справи до 02.12.2024, про що повідомив ТОВ «Біт-Оіл» відповідною ухвалою.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3).
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.
Судовими рішеннями у справі №910/8658/20 судами встановлено таке.
17.10.2019 ТОВ «Біт-Оіл» (постачальник) та ПАТ «Центренерго» (покупець) уклали договір поставки вугілля № 111/61 (далі - договір поставки), за умовами п. 1.1 якого постачальник поставить (передасть) у власність покупця, а покупець прийме та оплатить вугільну продукцію (далі - вугілля) на зазначених у договорі умовах.
Згідно з п. 1.2 договору поставки необхідні для виконання договору відомості вказуються в специфікаціях до договору, які є невід`ємною частиною договору (далі - специфікації).
Поставка вугілля за договором здійснюється залізничним транспортом на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з "Інкотермс 2010. Правила ІСС з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі", з урахуванням передбачених договором особливостей (п. 2.1 договору).
Пунктом 3.6 договору поставки передбачено, що результати приймання вугілля в місці надходження використовуються для виконання умов договору, відображаються в актах звіряння кількості і якості та актах приймання-передачі вугілля.
Акт звіряння кількості та якості отриманого за договором вугілля повинен містити (в т.ч., але не виключно) назви виробника та вантажовідправника, період відвантаження та надходження, марку вугілля, номери посвідчень якості, визначені відповідно до умов договору кількісні і якісні показники, прізвища, ініціали та підписи уповноважених представників постачальника та вантажоотримувача.
Відповідно до п. 5.6 для виконання умов договору застосовуються отримані за результатами приймання на території і на обладнанні вантажоотримувача якісні показники вугілля без врахування похибки випробувань у всіх випадках, крім вказаних в пунктах 5.7 та 5.8 договору.
Згідно з п. 7.1 договору поставки оплата вартості вугілля та відшкодування вартості його доставки здійснюються покупцем на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі вугілля та актів відшкодування вартості доставки в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 40 календарних днів з моменту підписання відповідних актів.
Покупець зобов`язаний підписати і завірити печаткою отримані від постачальника акти приймання-передачі вугілля у разі відсутності зауважень до їх змісту та повернути постачальнику його примірники (п. 8.3.4 договору).
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п. 11.1 договору).
У специфікації №1 до договору сторони погодили залізничну станцію призначення - Зміївська ТЕС, код 4479, марку вугілля - ДГР (0-200), а також строк (термін) поставки вугілля - з 18.10.2019 до 30.11.2019.
28.11.2019 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору поставки, якою змінили п. 2 специфікації №1 від 17.10.2019 та визначили строк (термін) поставки вугілля - з 18.10.2019 до 31.12.2019.
Рішенням Господарського суду Київської області від 12.01.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 у справі №910/8658/20, стягнуто з ПАТ «Центренерго» на користь ТОВ «Біт-Оіл» 7 604 902,21 грн заборгованості, 373 411,51 грн пені, 107 270,22 грн 3% річних, 134 724,22 грн інфляційних втрат, 123 293,27 грн судового збору та 14 540,48 грн витрат на професійну правничу допомогу.
У січні 2024 року через систему «Електронний суд» ТОВ «Біт-Оіл» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з ПАТ «Центренерго» 4 685 949,04 грн, з яких 3 873 995,04 грн інфляційних втрат та 811 954,00 грн 3% річних за період з 13.06.2020 по 03.01.2024.
За подання позовної заяви позивач сплатив 69 830,31 грн судового збору.
У поданій позовній заяві ТОВ «Біт-Ойл» заявило до стягнення: інфляційні нарахування за період червень 2020 року - грудень 2023 року (згідно з розрахунком у вигляді таблиці, доданої до позовної заяви), при цьому індекс інфляції за грудень 2023 року визначено у розмірі «індекс не встановлено»; 3% річних за період з 12.06.2020 по 03.01.2024.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.01.2024 запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
- обґрунтованих письмових пояснень, чому позивач нараховує 3% річних та інфляційні з 12.06.2020 з урахуванням того, що у справі №910/8658/20 відповідні нарахування були задоволені судом за відповідні періоди по 12.06.2020 включно;
- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
У зазначеній ухвалі місцевий суд встановив, що позивач не виклав всіх обставин на обґрунтування позовних вимог, а саме не обґрунтував дати 12.06.2020, з якої ТОВ «Біт-Ойл» починає нараховувати 3% річних та інфляційні, зважаючи на те, що у справі №910/8658/20 відповідні нарахування були задоволенні судом за відповідні періоди по 12.06.2020 включно.
25.01.2024 ТОВ «Біт-Оіл» подало через систему «Електронний суд» (зареєстровано судом 26.01.2024) заяву про усунення недоліків, до якої долучило попередній розрахунок судових витрат, а також розрахунок 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням змін щодо дат розрахунку.
У поданому розрахунку індекс інфляції за грудень 2023 року визначено у розмірі « 100,7»; ТОВ «Біт-Ойл» просило стягнути з ПАТ «Центренерго» 3 873 995,04 грн інфляційних нарахувань та 811 954,00 грн 3% річних за період з 13.06.2020 по 03.01.2024.
Щодо судових витрат ТОВ «Біт-Оій» навело такий розрахунок судового збору: 4 606 155,32 грн х 1,5% = 69 093,32 грн.
Ухвалою від 29.01.2024 Господарський суд Київської області відкрив провадження у справі №911/72/24 за позовом ТОВ «Біт-Ойл» до ПАТ «Центренерго» (з урахуванням заяви позивача від 25.01.2024) про стягнення 4 685 949,04 грн та призначив її до розгляду у судовому засіданні.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Щодо позовних вимог з урахуванням доводів апеляційної скарги.
За приписами ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Статтею 46 ГПК України визначено процесуальні права та обов`язки сторін. Частиною 2 цієї статті закріплено, що крім прав та обов`язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. Частиною третьою даної статті визначено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.ін.
Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
У цьому конкретному випадку ТОВ «Біт-Оіл» звернулось до суду з позовною заявою від 03.01.2024, у якій просило стягнути з ПАТ «Центренерго» в т.ч. інфляційні нарахування за період червень 2020 року - січень 2024 року. При цьому у поданому з позовною заявою розрахунку індекс інфляції за грудень 2023 року визначено у розмірі «індекс не встановлено».
На виконання ухвали Господарського суду Київської області від 11.01.2024 позивач 25.01.2024 подав до суду розрахунок інфляційних втрат з урахуванням індексу інфляції за грудень 2023 року у розмірі 100,7%.
Колегія суддів вважає, що в цьому разі позивач, який заявив у позові про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в т.ч. за грудень 2023 року, має право на розгляд судом такої його вимоги.
Крім того, провадження у справі, що розглядається, було порушено відповідною ухвалою суду від 29.01.2024 після усунення позивачем недоліків позовної заяви і саме ці вимоги з уточненим розміром прийняті судом до розгляду.
Суд також враховує, що індекси інфляції розраховуються Державним комітетом статистики України щомісяця та публікуються у пресі (зокрема, у газеті "Урядовий кур`єр") не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним. Ці показники, повідомлені засобами масової інформації з посиланням на Держкомстат України, є офіційними та можуть використовуватися для проведення перерахунків грошових сум.
Так, станом на 03.01.2024 індекс інфляції за грудень 2023 року ще не був опублікований, а тому позивач не міг його визначити та здійснити відповідний розрахунок з його урахуванням. Так, індекс інфляції за грудень 2023 року був опублікований 10.01.2023 (100,7%).
Щодо судового збору за подання позову в т.ч. з урахуванням ціни позову 4 685 949,04 грн суд зазначає, що за розгляд позовних вимог у розмірі 4 685 949,04 грн до сплати підлягає судовий збір у розмірі 70 289,24 грн (4 685 949,04 х 1,5).
Враховуючи, що ТОВ «Біт-Оіл» звернулось до суду з використанням підсистеми «Електронний суд», згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
А отже, розмір судового збору за подання позовної заяви складає 56 231,39 грн (70 289,24 х 0,8).
Оскільки ТОВ «Біт-Оіл» за подання позовної заяви сплатило судовий збір у розмірі 69 830,39 грн, колегія суддів вважає, що позивач при звернення до суду дотримався вимог чинного законодавства щодо сплати достатньої суми судового збору.
Водночас рішення місцевого суду про стягнення з ПАТ «Центренерго» додатково в дохід Державного бюджету України 1 196,92 грн судового збору підлягає скасуванню.
Щодо рішення по суті спору.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та 3% річних від простроченої суми.
У кредитора згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3% річних за період прострочення в оплаті основного боргу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 виснувала, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3% річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.
З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.
Нарахування на суму боргу 3% річних та інфляційних втрат відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18.
Суд встановив, що рішенням Господарського суду Київської області від 12.01.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2021, у справі №910/8658/20 встановлено факт порушення ПАТ «Центренерго» зобов`язання з оплати переданого за договором товару.
Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами (висновки Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі №910/9823/17).
Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в т.ч. в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Отже, зазначені обставини, встановлені у справі №910/8658/20, є преюдицією та повторного доведення не потребують.
ПАТ «Центренерго» докази сплати коштів за поставлений товар не надало, а тому вимоги ТОВ «Біт-Оіл» щодо сплати втрат від інфляції та 3% річних, нарахованих на відповідний борг, є обґрунтованими, висновку про що підставно дійшов суд першої інстанції.
Перевіривши наданий позивачем та здійснений судом першої інстанції розрахунок, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, що до стягнення з ПАТ «Центренерго» на користь ТОВ «Біт-Оіл» підлягають 3 873 995,04 грн інфляційних нарахувань за період з червня 2020 року по грудень 2023 року та 811 954 грн 3% річних за період з 13.06.2020 по 03.01.2024.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ч. 2ст. 277 ГПК України).
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 277 ГПК України).
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі в частині присуджених до стягнення інфляційних та 3% річних є законним та обґрунтованим; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Водночас, за встановлених за текстом цієї постанови обставин, має бути змінений розмір судового збору за подання позовної заяви, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Судові витрати.
У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги в частині вимог про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних витрати за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.
Оскільки судовий збір при оскарженні судового рішення в частині розподілу судових витрат не сплачується, розподіл судових витрат за подання апеляційної скарги у відповідній частині не здійснюється.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2024 у справі №911/72/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2024 у справі №911/72/24 змінити в частині розміру судового збору в сумі 69 092,32 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (вул. Рудиківська, 49, смт Козин, Обухівський район, Київська обл., 08711, ідентифікаційний код 22927045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біт-Оіл» 56 231,39 грн судового збору.
3. Пункт 3 резолютивної частини рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2024 у справі №911/72/24 скасувати.
4. В решті рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2024 у справі №911/72/24 залишити без змін.
5. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.
6. Справу №910/19959/23 повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 10.12.2024.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді В.А. Корсак
С.О. Алданова
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 02.12.2024 |
Оприлюднено | 12.12.2024 |
Номер документу | 123672307 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Євсіков О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні