ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2024 року Справа № 924/610/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Саврій В.А.
секретар судового засідання Кушнірук Р.В.
за участю представників сторін:
прокурора: Манжаюк Д.Л. - прокурор відділу
відповідача 1 (апелянта): представник Несторук О.С. - адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухваленого 03.09.24р. суддею Кочергіною В.О. у м.Хмельницькому, повний текст складено 13.09.24р. у справі № 924/610/24
за позовом Керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Новоушицької селищної ради
до відповідачів:
1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут"
2 - Госпрозрахункового підприємства "Водоканал" Новоушицької селищної ради
про визнання недійсною Додаткової угоди №2 від 11.02.2022 до Договору №20900320 від 17.01.2022 та стягнення 67241,93 грн.
ВСТАНОВИВ:
1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.
1.1. Предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/610/24 від 03.09.2024.
1.2. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 03.09.2024 у справі №924/610/24 частково задоволено позов Керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Новоушицької селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", Госпрозрахункового підприємства "Водоканал" Новоушицької селищної ради про визнання недійсною Додаткової угоди №2 від 11.02.2022 до Договору №20900320 від 17.01.2022 та стягнення 67241,93грн.
1.3. Визнано недійсною Додаткову угоду №2 від 11.02.2022 до Договору №20900320 від 17.01.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" та Госпрозрахунковим підприємством "Водоканал" Новоушицької селищної ради.
1.4. Стягнуто з відповідача-1 на користь Новоушицької селищної ради 66349,13грн. коштів.
1.5. У решті заявленої до стягнення суми відмовлено.
1.6. Стягнуто з відповідача-1 та відповідача-2 на користь Хмельницької обласної прокуратури по 3028,00грн витрат зі сплати судового збору.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
2.1. Рішення суду першої інстанції, мотивоване тим, що прокурор вірно визначив орган держави, інтереси якого підлягають захисту у судовому порядку, адже сама Новоушицька селищна рада не мала наміру звертатися до суду.
2.1.1. Місцевий господарський суд проаналізував усі обставини, пов`язані із таким представництвом, оскільки відповідач 1 у відзиві на позов зазначає, що у цій справі належним органом уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах є Державна аудиторська служба України та її територіальні органи, проте прокуратура при зверненні до Господарського суду Хмельницької області з позовом в інтересах держави в межах цієї справи не визначила Держаудитслужбу позивачем та не направила відповідне звернення, що планується звернення з позовною заявою для захисту інтересів держави.
2.1.2. У сукупності спростовуються доводи відповідача 1, викладені у відзиві на позов, щодо недоведеності підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі.
2.2. Щодо визнання недійсною Додаткової угоди №2.
2.2.1. Прокурор просить суд визнати недійсною додаткову угоду №2 від 11.02.2022 до договору №20900320 від 17.01.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" та Госпрозрахунковим підприємством "Водоканал" за результатами проведення процедури публічних закупівель.
2.2.2. Прокурором доведено, що угода укладена із порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі".
2.2.3. Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
2.2.4. Сторони договору уклали до нього оспорювану додаткову угоду №2 від 11.02.2022, у якій керуючись ст.ст. 651, 653, 654 Цивільного кодексу України, п. 1 та п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", у зв`язку із набуттям із 01.01.2022 чинності постанови НКРЕКП від 17.12.2021 №2611 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання" та зростанням тарифу на розподіл електричної енергії із 1,12143грн/кВт*год без ПДВ до 1,26442грн/кВт*год без ПДВ та постанови НКРЕКП від 01.12.2021 №2454 "Про встановлення тарифу на послуги з розподілу електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 рік" та зростанням тарифу на послуги з передачі електричної енергії із 0,29393грн/кВт*год без ПДВ до 0,34564грн/кВт*год без ПДВ, вирішено Додаток №1 до Договору від 17.01.2022 викласти в новій редакції: кількість електричної енергії - 243275,50кВт/год; ціна товару без ПДВ, без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год 3,00131грн; тариф на передачу, без ПДВ - 0,34564грн; тариф на розподіл, без ПДВ 1,26442грн; базова ціну товару, без ПДВ, з тарифом на передачу та тарифом на розподіл 4,61137грн (загальна вартість Договору 1346200,00грн з ПДВ).
2.2.5. Разом з тим Постанова НКРЕКП №2454 від 01.12.2021 "Про встановлення тарифів на послуги з передачі електричної енергії на 2022 рік" та Постанова НКРЕКП №261 від 17.12.2021 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на 2022 рік" набрали чинності ще 01.01.2022, тобто до укладення договору (початку строку його дії).
2.2.6. Матеріалами справи встановлено, що тендерна пропозиція відповідача 1 у процедурі закупівлі UA-2021-12-10-013624-с подана 26.12.2021.
2.2.7. Процедура закупівлі була оголошена 10.12.2021, а пропозиція учасника ТОВ "Хмельницькенергозбут" подана в останній день визначеного строку на її подання - 26.12.2021.
2.2.8. Постанова НКРЕКП №2454, яку було прийнято ще 01.12.2021, оприлюднена на офіційному веб-сайті регулятора 01.12.2021, а тому була доступною для ознайомлення учасниками та замовнику ще до початку і оголошення процедури закупівлі, а Постанова НКРЕКП №2611 від 17.12.2021, була оприлюднена на офіційному веб-сайті регулятора 17.12.2021 та діяла задовго до дати підписання самого Договору.
2.2.9. З наведеного слідує, що на момент подання тендерної пропозиції та укладення договору Постанови НКРЕКП №2454 від 01.12.2021 та №261 від 17.12.2021 щодо тарифу на розподіл електричної енергії вже були прийняті та оприлюднені, тому, зважаючи на визначений умовами закупівлі період постачання електричної енергії (2022 рік), вказані постанови з огляду на принципи добросовісності, відкритості та прозорості могли бути враховані відповідачем 1 при визначенні базової ціни товару в пропозиції та договорі.
2.2.10. Однак відповідач 1, як учасник ринку електричної енергії (електропостачальник), будучи обізнаним із положеннями вищенаведених постанов НКРЕКП щодо рівня тарифів на передачу і розподіл електричної енергії, часу початку дії цих тарифів, подав тендерну пропозицію, що враховувала нижчий тариф на розподіл, який передбачувано діяв лише до кінця 2021 року.
2.2.11. Вказуючи таку інформацію, відповідач 1 досяг переваг перед іншими учасниками аукціону щодо визначення найбільш економічно вигідної цінової пропозиції.
2.2.12. Таким чином, оскільки зміна тарифів на передачу та розподіл електричної енергії мала місце та була відома ще до подання тендерної пропозиції 26.12.2021 та підписання договору про постачання електричної енергії споживачу від 17.01.2022, набрання чинності постановами НКРЕКП №2454 від 01.12.2021 та №261 від 17.12.2021 не може вважатись законною підставою для внесення змін до договору, з огляду на що додаткова угода №2 від 11.02.2022 укладена з порушенням ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підлягає визнанню недійсною.
2.3. Щодо стягнення грошових коштів із відповідача, суд першої інстанції зазначив, що у даному випадку збільшивши вартість ціни товару - електричної енергії, відповідач 1 одночасно зменшив її обсяги.
2.3.1. Положеннями ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
2.3.2. Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
2.3.3. Отже, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений позивачу, врегульований нормами глави 54 ЦК України "Купівля-продаж" (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19).
2.3.4. Провівши ряд математичних розрахунків, враховуючи акти прийняття-передавання товарної продукції, вартості за одиницю товару, договірний обсяг поставки та фактично поставлений обсяг товару, суд першої інстанції встановив, що стягненню із відповідача підлягає 66349,13 грн з ПДВ проти 67241,93 грн заявлених прокурором.
3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.
3.1. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", 03.10.2024 через систему "Електронний суд", звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою (вх.4788/24 від 03.10.2024), в якій просить: прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити провадження у справі № 924/610/24. Скасувати частково рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.09.2024 у справі № 924/610/24 в частині стягнення з ТОВ "Хмельницькенергозбут" 66349,13 грн коштів на користь Новоушицької селищної ради та стягнення з ТОВ "Хмельницькенергозбут" 3028,00 грн витрат по оплаті судового збору та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в цій частині. Судові витрати покласти на позивача.
3.2. Рішення Господарського суду Хмельницької області у справі №924/178/24 оскаржується в частині стягнення 66 349,13 грн - сплачених грошових коштів, як безпідставно отримані та в частині розподілу судових витрат.
3.3. Приходячи до висновку про стягнення надмірно сплачених коштів по договору №20900320 про постачання електричної енергії споживачу від 17.01.2022 року, суд першої інстанції залишає без з`ясування наступні обставини та додані докази.
3.4. 17.01.2022 між Госпрозрахунковим підприємством "Водоканал" (Споживач) та ТОВ "Хмельницькенергозбут" (Постачальник) було укладено Договір №20900320 про постачання електричної енергії споживачу.
3.4.1. Відповідно до пункту 5.1 Договору № 20900320 про постачання електричної енергії споживачу - Ціна цього Договору становить 1 346 200,00 грн, в т.ч. ПДВ 224366,67грн.
3.4.2. Згідно з п. 5.2 Договору ціна за одиницю Товару визначається у додатку №1 до Договору "Комерційна пропозиція Постачальника".
3.4.2. У додатку №1 до договору - "Комерційна пропозиція Постачальника" сторони погодили: кількість електричної енергії 254000 кВт/год; тариф на передачу, без ПДВ - 0,29393 грн; тариф на розподіл, без ПДВ 1,12143грн; базову ціну товару, без ПДВ, з тарифом на передачу та тарифом на розподіл 4,41667 грн (загальна вартість Договору 1 346 200,00 грн з ПДВ).
3.4.3. Відповідно до підпункту 3 пункту 13.5. Договору істотними умовами Договору є: - ціна електричної енергії та послуг, що надаються.
3.4.4. За змістом пункту 13.6 Договору - істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» №922 VIII від 25.12.2015 року (зі змінами), а саме:
1) Зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.
2) Збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.
Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
3) Покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
4) Продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
5) Погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товару), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку.
6) Зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування.
7) Зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
8) Дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
3.5. 11.02.2022, сторони уклали Додаткову угоду № 2 до Договору, згідно якої вирішено Додаток №1 до Договору від 17.01.2022 викласти в новій редакції. Додатком №1 до Додаткової угоди №2 є Додаток №1 до Договору від 17.01.2022 "Комерційна пропозиція постачальника" в новій редакції: кількість електричної енергії 243 275,50 кВт/год; ціна товару без ПДВ, без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год 3,00131 грн; тариф на передачу, без ПДВ - 0,34564 грн; тариф на розподіл, без ПДВ 1,26442 грн; базова ціну товару, без ПДВ, з тарифом на передачу та тарифом на розподіл 4,61137 грн (загальна вартість Договору 1 346 200,00 грн з ПДВ).
3.6. На виконання умов договору №20900320 від 17.01.2022 року про постачання електричної енергії споживачу, ТОВ «Хмельницькенергозбут» поставлено ГП «Водоканал» 243 275,50 кВт/год на суму 1 346 200,00 грн.
3.7. Кількість поставленого товару та суму оплати за Договором підтверджується Звітом про виконання договору про закупівлю UA-2021-12-10-013624-c (копія містить в матеріалах справи, інформація розміщена на веб-сайті «Інтернет» https://prozorro.gov.ua/tender/ UA-2021-12-10-013624-c).
3.8. Для розрахунку надміру сплачених коштів суд першої інстанції взяв до уваги 249054 кВт/год, а також суму яку сплатив ГП «Водоканал» по договору №20900320 від 17.01.2022 - 1386336,33 грн, що становить на 5 778,50 кВт/год більше поставленої електричної енергії Апелянтом та на 40 136,33 грн. більше за умови Договору.
3.9. ТОВ «Хмельницькенергозбут» вважає, що наступний розрахунок надміру сплачених коштів буде вірним: 243 275,50 (кількість кВт/год поставленої Постачальником) х 4,41667 (первісна ціна по Договору) х 1,2 (ПДВ) = 1289361,12 грн (сума яку мав сплати Співвідповідач).
3.10. У наступному розрахунку 1346200,00 грн (сума яку сплатив Співвідповідач) - 1289361,12 грн. (сума яку мав сплати Співвідповідач) = 56 838,88 грн. (надмірно сплачені кошти по Договору).
3.11. В грудні 2022 року постачання електричної енергії на площадки ГП «Водоканал» здійснювалось відповідно до Договору №20900320 про постачання електричної енергії споживачу від 01.12.2022 року та Договору №20900320 про постачання електричної енергії споживачу від 30.12.2022 року (копії Договорів додані до відзиву на позовну заяву та містяться в матеріалах справи, а також інформація розміщена на веб-сайті «Інтернет» https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-12-05-011885-a, https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-12-31-001465-a).
3.12. Обґрунтуванням підстав стягнення коштів за товар, який не поставлено за Договором господарський суд Хмельницької області посилається на ст. 670 ЦК України.
3.13. У постанові Великої палати Верховного суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, зроблено висновок про застосування положень статей 216, 1212 ЦК України у спорі про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії та стягнення грошових коштів, які споживач сплатив за товар, який йому не було поставлено.
3.13. Так, відповідно до абзацу першого частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
3.14. Абзацом другим частини першої статті 216 ЦК України передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
3.15. Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.
3.16. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
3.17. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
3.18. Щодо розподілу судових витрат.
3.18.1. Відповідно до позовної заяви ціна позову становить 67 241,93 грн.
3.18.2. Відповідно до п.3 ч.4, ст.129 ГПК України у разі часткового задоволення позову - судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
3.18.3. Як вбачається з рішення суду першої інстанції, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з ТОВ «Хмельницькенергозбут» - 66349,13 грн.
3.18.4. Зважаючи на наведену вище норму ГПК України, Відповідач вважає що вірним буде розрахунок судового збору, який мав бути покладений на Відповідача:
1) 66349,13 грн - сума задоволення позовних вимог / 67241,93 грн - ціна позову * 100 = 98,67% (відсоток задоволення позовних вимог).
2) 3028,00 грн (сплачений позивачем судовий збір за подання майнової вимоги) * 98,67% = 2987,72 грн (судовий збір який мав бути покладений на відповідачів за майнову вимогу).
3) 3028,00 грн (судовий збір, сплачений за не майнову вимогу) + 2987,72 грн (судовий збір який мав бути покладений на відповідачів за майнову вимогу) / 2 = 3007,86 грн (судовий збір, який мав бути покладений на ТОВ «Хмельницькенергозбут»).
3.19. Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції щодо стягнення надмірно сплачених коштів, що базується лише на підставі розрахунку Позивача є порушенням принципу рівності та змагальності сторін при судовому розгляді.
3.20. Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент 5 концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.
3.21. Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
3.22. Статті 13, 14 Господарського процесуального кодексу України гарантують те, що господарське судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
3.23. Міжнародні стандарти у сфері судочинства приділяють значну увагу питанням дотримання принципу змагальності судового процесу.
3.23.1. Так, у пункті 30 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи «Щодо якості судових рішень» міститься положення, згідно з яким дотримання принципів змагальності та рівності сторін є необхідними передумовами сприйняття судового рішення як належного сторонами, а також громадськістю.
3.23.2. Зв`язок принципів змагальності та рівності, що, зокрема, досліджений у роботі «Конституційний принцип рівності та його особливості в судочинстві», акцентовано також у деяких рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Салов проти України» (заява №65518/01, п. 87) Суд зробив висновок, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу («Руїс-Матеос проти Іспанії» (Ruiz-Mateos v. Spain), заява №12952/87, п. 63).
3.23.3. У справі «Лазаренко та інші проти України» (№70329/12, п. 37) Суд нагадує, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
3.23.4. Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, невід`ємними частинами права на суд необхідно розглядати, зокрема, такі вимоги, як змагальність процесу (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden), заява №10563/83, п. 24-33) та право на ефективну участь (T. проти Сполученого Королівства (T. v. the United Kingdom), заява №24724/94, п. 83-89).
3.23.5. Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття «право на справедливий суд», що гарантоване Конвенцією.
3.23.6. Як слідує з уже усталеної практики Європейського суду з прав людини, вимоги, що виникають з права на змагальні провадження фактично є однаковими для цивільних та кримінальних проваджень (Werner v. Austria (Вернер проти Австрії), заява №138/1996/757/956, п. 66).
3.23.7. Досить часто у судовій практиці виникає конкуренція двох принципів (вимог процесуального законодавства), а саме, дотримання змагальності та дотримання розумних строків розгляду справи, що було, зокрема, предметом дослідження у роботі «Як зберегти баланс забезпечення справедливого публічного розгляду справи та дотримання розумного строку». Так, у своїй діяльності Суд виходить з того, що бажання зекономити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження (Niderost-Huber v. Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), заява №104/1995/610/698, п. 30).
3.24. Застосовуючи зазначений підхід, Верховний Суд у постанові від 3 жовтня 2018 року у справі №134/18/13-ц, виходив також з того, що у пункті 1 статті 6 Конвенції гарантується «процесуальна» справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення «Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece» №54111/07); справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом загалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (рішення «Mirolubovs and Others v. Latvia», №798/05, №103).
3.25. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» (заява №4241/03, п. 50), в аспекті змагальності, наголошується на тому, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору оцінку фактів, яку їм було надано в межах національного провадження, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд; стаття 6 Конвенції, в той же час, не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або способів їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами. Аналогічна позиція також міститься у рішенні в справі «Олюджіч проти Хорватії» (Olujic v Croatia), №22330/05, п. 77).
3.26. В інших рішеннях цього Суду сформовані такі підходи до розуміння принципу змагальності: згідно зі статтею 19 Конвенції обов`язок Суду полягає у забезпеченні дотримання зобов`язання, що здійснюються Договірними сторонами Конвенції, зокрема, його функція не стосується фактів чи законів, які враховані національним судом, якщо тільки вони не порушили прав та свобод, захищених Конвенцією; Суд не може погодитися принципово та абстрактно з тим, щоб незаконно отримані докази можуть бути допустимими («Schenk v. Switzerland, заява №10862/84, п.п 45-46; «Garcia Ruiz v. Spain», заява №30544/96, п. 28; Spang v. Switzerland, №45228/99, п. 32); Суд повторює, що він не уповноважений замінювати свою оцінку фактичних обставин, зроблену національними судовими органами, проте відповідно до прецедентної практики Суду вимога справедливості судового розгляду включає дослідження способу, у який було отримано та представлено докази; завдання Суду, серед іншого, установити, чи провадження в цілому, включно зі способом отримання і представлення доказів, було справедливим у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції («Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів» (Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands), заява №14448/88, п. 31).
3.27. Застосовуючи зазначені підходи, Верховний Суд у постановах від 4 липня 2018 року у справі №369/1923/15-ц та від 26 вересня 2018 року у справі №346/2946/16-ц виходив також з того, що одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (п.п. 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, місто Венеція, 25-26 березня 2011 року); ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін; у п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03) та п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України №2» (заява №38789/04) наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом; у розумінні «справедливого балансу» кожній стороні повинна надаватися розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (рішення у справі «Ankerl v. Switzerland» від 23 жовтня 1996 р., заява №17748/91 п. 38).
3.28. Відповідно до ст. ст. 7, 13, 15 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх фізичних та юридичних осіб перед законом і судом, змагальності сторін та відповідно до принципу пропорційності.
3.29. Ще раз вертаючись до усталеної практики Європейського суду з прав людини, слід зазначити, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23 червня 1993 р., серія A, N 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27 жовтня 1993 р., серія A, N 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23 жовтня 1996 р., Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38).
3.30. Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
3.31. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
3.32. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
3.32.1. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.
3.32.2. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/ 17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17) та Великої Палати.
3.33. Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
3.34. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
3.35. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема - верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (ч. 3 ГПК України).
3.36. Згідно з п. 1, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
3.37. Скаржником у апеляційній скарзі щодо попереднього розрахунку суми судових витрат Позивача, зазначається, що згідно з п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду встановлена ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
3.37.1. 3028,00 грн (сума судових витрат Повивача за подання майнової вимоги) * 150% * 0.8 (коефіцієнт за подання апеляційної скарги в електронній формі ) = 3633,60 грн
3.38. На думку апелянта судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, при прийняті рішення суду, що є порушення процесуального, матеріального права та призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення по справі.
4. Відзиви на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.
4.1. Від відповідача-2 Госпрозрахункового підприємства "Водоканал" Новоушицької селищної ради 11.11.2024 надійшов відзив на апеляційну скаргу.
4.1.1. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-2, аналізуючи перебіг публічних торгів, укладення Договору, а у подальшому додаткових угод, за якими зменшуються обсяги поставок товару, вимоги чинного законодавства, зокрема прийняття Постанов НКРЕ КП їх опублікування на сайті регулятора та набрання ними чинності вважає, що апеляційна скарга прокурора обґрунтована.
4.1.2. Просить апелянту у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оспорюване рішення Господарського суду Хмельницької області без змін.
4.2. Від Кам`янець-Подільської окружної прокуратури також надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому заступник керівника окружної прокуратури просить залишити рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.09.2024 без змін а апеляційну скаргу - без задоволення.
4.3. Подана заява представником апелянта про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції власними засобами поза межами приміщення суду розглянута та задоволена (ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024) та врахована при призначенні наступного судового засідання (ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024).
4.4. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині нарахованих суд до стягнення й здійснити перерозподіл судового збору.
4.5. Представник органу прокуратури заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві. Вважає рішення суду першої інстанції законне та обґрунтоване, таке що прийняте з дотриманням норм чинного законодавства, а відтак просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
4.6. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.
5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).
6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.
6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухваленого 03.09.2024 у справі № 924/610/24 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував норми матеріального та процесуального права, висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
6.1.1. Норми матеріального права:
Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);
Господарський кодекс України (далі по тексту постанови також - ГК України);
Бюджетний кодекс України;
Закон України "Про публічні закупівлі";
Закон України "Про прокуратуру";
Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні";
Постанова НКРЕКП №2454 від 01.12.2021 "Про встановлення тарифів на послуги з передачі електричної енергії на 2022 рік";
Постанова НКРЕКП №261 від 17.12.2021 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на 2022 рік";
Закон України "Про судовий збір".
6.1.2. Норми процесуального права:
Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України);
6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).
7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.
7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, викладені у відзиві, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.
7.2. Як вбачається з матеріалів справи, Госпрозрахунковим підприємством "Водоканал" Новоушицької селищної ради на веб-порталі уповноваженого органу було оприлюднено відомості про проведення відкритих торгів із закупівлі електричної енергії (ідентифікатор закупівлі UA-2021-12-10-013624-с) в обсязі 254000кВт*год. Строк поставки: до 31.12.2022; Джерело фінансування закупівлі: місцевий бюджет; із очікуваною вартістю до 1651000грн (код ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія).
7.3. В матеріалах справи наявний реєстр тендерних пропозицій/пропозицій, згідно якого, було подано 4 тендерних пропозиції, в тому числі ТОВ "Хмельницькенергозбут".
7.4. Згідно протоколу тендерних пропозицій/пропозицій UA-2021-12-10-013624-с, 28.12.2021 розкрито тендерну пропозицію ТОВ "Хмельницькенергозбут" за ціною 1346200,00грн з ПДВ.
7.5. Переможцем процедури закупівлі ТОВ "Хмельницькенергозбут" повідомлено про намір укласти Договір про закупівлю UA-2021-12-10-013624-с в обсязі 254000кВт*год. за ціною 1346200,00грн з ПДВ.
7.6. 17.01.2022 між Госпрозрахунковим підприємством "Водоканал" (Споживач) та ТОВ "Хмельницькенергозбут" (Постачальник) було укладено Договір №20900320 про постачання електричної енергії споживачу.
7.6.1. Відповідно до п. 1.1 укладеного Договору, Договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником електричної енергії.
7.6.2. Згідно з п. 1.2 Договору, його умови розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (ПРРЕЕ).
7.6.3. У п. 1.4 Договору сторони, керуючись п. 3.2.6 ПРРЕЕ, дійшли взаємної згоди на укладання Договору на умовах, відмінних від публічної комерційної пропозиції Постачальника. Цей Договір укладено у вигляді єдиного письмового документу на підставі умов оголошення про проведення спрощеної закупівлі та комерційної пропозиції Постачальника поданої згідно процедури закупівлі (ідентифікатор процедури UA-2021-12-10-013624-с).
7.6.4. За цим Договором Постачальник продає Споживачу із 01.01.2022 до 31.12.2022 товар "код ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія" (Електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1 Договору).
7.6.5. Відповідно до п. 2.2 Договору обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.
7.6.6. Ціна цього Договору становить 1346200,00грн, в т.ч. ПДВ 224366,67грн (п. 5.1 Договору).
7.6.7. Згідно з п. 5.2 Договору ціна за одиницю Товару визначається у додатку №1 до Договору "Комерційна пропозиція Постачальника".
7.6.8. Ціна за одиницю Товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього Договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з передачі електричної енергії визначено в Додатку № 1 до Договору (п. 5.3 Договору).
7.6.9. Пунктом 5.4 Договору передбачено, що ціна за одиницю Товару включає в себе вартість послуг оператора системи щодо надання послуг з розподілу електричної енергії, які необхідні для виконання цього Договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з розподілу електричної енергії визначено в Додатку № 1 до Договору. Вказані послуги оплачуються Споживачем через Постачальника. Споживач здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії через Постачальника. При цьому, Постачальник зобов`язаний при виставленні рахунка за електричну енергію споживачу окремо вказувати оплату за послугу з розподілу електричної енергії та оплату вартості електричної енергії.
7.6.10. На виконання п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони домовились, що зміна ціни за одиницю товару та встановлення щомісячної ціни поставки товару здійснюється, виходячи з коливання ціни на ринку товару, а саме: зміни середньозваженої ціни на ринку на добу наперед (РДН) (п. 5.5 Договору).
7.6.11. Відповідно до п.п. 5.5.1 п. 5.5 Договору, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесення таких змін можливе за наявності пред`явленого учасником обґрунтованого документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, отриманого від уповноваженого органу (довідка (експертний висновок) з Торгово-промислової палати України чи її територіального відділення. Документ, що надається Учасником повинен містити інформацію про ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на дату укладання договору (попередньої додаткової угоди) та ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на момент укладання додаткової угоди (документ, що підтверджує коливання ціни товару па ринку повинен бути виданим не більше 5 календарних днів відносно дати укладення додаткової угоди). Коливання ціни на ринку має бути обґрунтовано та підтверджено посиланням на дані ДП "Оператор ринку", зокрема офіційного сайту.
7.6.12. Також на виконання п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони у п. 5.7 Договору домовились, що зміна умов цього Договору допускається у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, а саме: у випадку зміни регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП, що включені у вартість товару за цим договором.
7.6.13. У випадку зміни тарифу на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії постановою НКРЕКП або рішенням іншого уповноваженого органу влади сторони вносять відповідні зміни в додаток №1 до договору шляхом укладення додаткової угоди до договору та викладенням додатку №1 до договору в новій редакції (п.п. 5.7.1 п. 5.7 Договору).
7.6.14. Як зазначено у п.п. 5.7.2 п. 5.7 Договору, додаткова угода про внесення змін до Договору в частині зміни тарифу має містити інформацію про зміну Базової ціни Товару (стовпчик 7 таблиці Додатку №1), що сталась у зв`язку зі зміною тарифу на передачу електричної енергії та/або розподілу електричної енергії. Базова ціна Товару в такій додатковій угоді визначається як сума стовпчиків 4, 5 та/або 6 таблиці Додатку №1. Ціна Товару без ПДВ та без Тарифів (стовп. 4 таблиці Додатку №1) в такій додатковій угоді визначається згідно підписаного сторонами Договору або згідно даних вказаних в подальших додаткових угодах до Договору.
7.6.15. Згідно з п.п. 5.7.3 п. 5.7 Договору, додаткова угода про внесення змін до Договору має містити посилання на дату та номер документу, яким змінено тариф на передачу та/або тариф на розподіл електричної енергії, дату (період), з якої такий тариф починає діяти, а також розмір встановленого тарифу у стовпчиках 5 та/або 6 таблиці Додатку № 1 до Договору.
7.6.16. У п. 5.8 Договору зазначено, що зміна ціни за одиницю товару згідно п. п. 5.5-5.7 Договору здійснюється в письмовій формі, шляхом підписання Сторонами додаткової угоди до Договору.
7.6.17. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць, протягом якого Споживачу здійснювалось постачання електричної енергії згідно поданих Заявок (п. 5.11 Договору).
7.6.18. Згідно з п. 5.12 Договору по закінченні розрахункового періоду Постачальник зобов`язаний надати для підписання Споживачу Акт приймання-передачі електричної енергії. Споживач зобов`язаний розглянути та підписати вказаний акт у строк, що не перевищує 5 робочих днів, або дати вмотивовану відмову від підписання такого акту, у цей же строк. Акт приймання-передачі електричної енергії має містити інформацію про розрахунок ціни за одиницю Товару згідно умов цього Договору та іншу інформацію згідно з вимогами Договору.
7.6.19. Оплата за електричну енергію здійснюється за умови подання Споживачем заявки/заявок на відповідний розрахунковий період, в наступному порядку: повного розрахунку за поставлену електричну енергію у відповідному розрахунковому періоді. Споживач здійснює оплату згідно виставленого Постачальником рахунку на оплату, на підставі підписаного Сторонами Акта приймання-передачі електричної енергії не пізніше ніж протягом 5 робочих днів з моменту його підписання, шляхом оплати повної вартості спожитої електричної енергії. Ціна за одиницю Товару в рахунку, виставленому за цим пунктом, та в Акті приймання-передачі Товару у відповідному розрахунковому періоді, визначається згідно ціни визначеної в договорі або додатковій угоді (п. 5.13 Договору).
7.6.20. Відповідно до п. 5.14 Договору датою виконання зобов`язань Споживача щодо оплати за спожиту електричну енергію вважається дата перерахування Споживачем на банківський рахунок Постачальника грошових коштів.
7.6.21. Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31.12.2022 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків (п. 13.1 Договору).
7.6.22. Як визначено у п. 13.6 договору, істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених умовами цього Договору з урахуванням вимог ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
7.6.23. Визнання недійсним окремого положення договору не тягне за собою визнання недійсним цього договору в цілому (п. 13.7 Договору).
7.6.24. Договір підписаний представниками сторін та скріплений відтиском печаток сторін.
7.7. Невід`ємною частиною цього Договору є: Додаток №1 - Комерційна пропозиція Постачальника; Заявка на постачання електричної енергії споживачу (Додаток №2); Примірна форма Акту приймання-передачі електричної енергії (Додаток №3).
7.8. У додатку №1 до договору - "Комерційна пропозиція Постачальника" сторони погодили: кількість електричної енергії - 254000кВт/год; тариф на передачу, без ПДВ - 0,29393грн; тариф на розподіл, без ПДВ 1,12143грн; базову ціну товару, без ПДВ, з тарифом на передачу та тарифом на розподіл 4,41667грн (загальна вартість Договору 1346200,00грн з ПДВ).
7.9. У додатку зазначено, що відповідно до п. 5.3 договору тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі, згідно з якою укладено цей договір, затверджено постановою НКРЕКП №2353 від 09.12.2020, та становить 0,29393грн без ПДВ; відповідно до п. 5.4 договору тариф на розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі, згідно з якою укладено цей договір, затверджено постановою НКРЕКП №2381 від 09.12.2020, та становить 1,12143грн без ПДВ; оператор системи розподілу - АТ "Хмельницькобленерго".
7.10. 11.02.2022, сторони, керуючись ст.ст. 651, 653, 654 Цивільного кодексу України, п. 1 та п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" уклали Додаткову угоду № 2 до Договору, згідно якої, у зв`язку із набранням 01.01.2022 чинності постанови НКРЕКП від 17.12.2021 №2611 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання" та зростанням тарифу на розподіл електричної енергії із 1,12143грн/кВт*год без ПДВ до 1,26442грн/кВт*год без ПДВ та постанови НКРЕКП від 01.12.2021 №2454 "Про встановлення тарифу на послуги з розподілу електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 рік" та зростанням тарифу на послуги з передачі електричної енергії із 0,29393грн/кВт*год без ПДВ до 0,34564грн/кВт*год без ПДВ, вирішено Додаток №1 до Договору від 17.01.2022 викласти в новій редакції.
7.11. Ця Додаткова угода набирає чинності (вважається укладеною) з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін і є невід`ємною частиною вищевказаного Договору та згідно ст. 631 ЦК України, розповсюджує свою дію на правовідносини, які виникли між сторонами з 01ю01ю2022 і діє до 31.12.2022 (п. 3 Угоди).
7.12. Додатком №1 до Додаткової угоди №2 є Додаток №1 до Договору від 17.01.2022 "Комерційна пропозиція постачальника" в новій редакції: кількість електричної енергії - 243275,50кВт/год; ціна товару без ПДВ, без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год 3,00131грн; тариф на передачу, без ПДВ - 0,34564грн; тариф на розподіл, без ПДВ 1,26442грн; базова ціну товару, без ПДВ, з тарифом на передачу та тарифом на розподіл 4,61137грн (загальна вартість Договору 1346200,00грн з ПДВ).
7.13. У додатку зазначено, що відповідно до п. 5.3 договору тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі, згідно з якою укладено цей договір, затверджено постановою НКРЕКП №2454 від 01.12.2021, та становить 0,34564грн без ПДВ; відповідно до п. 5.4 договору тариф на розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі, згідно з якою укладено цей договір, затверджено постановою НКРЕКП №2611 від 17.12.2021, та становить 1,26442грн без ПДВ; оператор системи розподілу - АТ "Хмельницькобленерго"; загальна вартість договору - 1346200,00грн з ПДВ.
7.14. На підставі Актів прийняття-передавання товарної продукції №20900320 від 31.01.2022 відповідачем 1 передано відповідачу 2 електроенергії на суму 105327,38грн з ПДВ; згідно Акту від 28.02.2022 на суму 91952,57грн з ПДВ; згідно Акту від 31.03.2022 на суму 109333,74грн з ПДВ; згідно Акту від 30.04.2022 на суму 116178,85грн з ПДВ; згідно Акту від 31.05.2022 на суму 117213,65грн з ПДВ; згідно Акту від 30.06.2022 на суму 120334,62грн з ПДВ; згідно Акту від 31.07.2022 на суму 139254,16грн з ПДВ; згідно Акту від 31.08.2022 на суму 138861,26грн з ПДВ; згідно Акту від 30.09.2022 на суму 120915,66грн з ПДВ; згідно Акту від 31.10.2022 на суму 1265593,97грн з ПДВ; згідно Акту від 30.11.2022 на суму 124551,26грн з ПДВ; згідно Акту від 31.12.2022 на суму 175844,51грн з ПДВ.
7.15. Відповідач 2 оплатив отриману електричну енергію відповідачу 1, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №6 від 04.02.2022 на суму 40000грн; №15 від 09.03.2022 на суму 40000грн; №20 від 08.04.2022 на суму 40000грн; №25 від 03.05.2022 на суму 40000грн; №30 від 10.06.2022 на суму 40000грн; №35 від 05.07.2022 на суму 40000грн; №40 від 02.08.2022 на суму 80000грн; №45 від 01.09.2022 на суму 80000грн; №54 від 03.10.2022 на суму 86200грн; №56 від 03.11.2022 на суму 80000грн; №70 від 02.12.2022 на суму 80000грн; №76 від 23.12.2022 на суму 80000грн; №1041 від 04.02.2022 на суму 65327,38грн; №1079 від 04.03.2022 на суму 51958,10грн; №1148 від 01.04.2022 на суму 69084,73грн; №1182 від 26.04.2022 на суму 243,48грн; №1197 від 05.05.2022 на суму 76184,38грн; №1255 від 06.06.2022 на суму 77219,18грн; №1291 від 05.07.2022 на суму 80323,56грн; №1329 від 05.08.2022 на суму 59254,16грн; №1375 від 05.09.2022 на суму 58861,26грн; №1434 від 06.10.2022 на суму 34665,85грн; №1480 від 04.11.2022 на суму 46559,97грн; №1522 від 02.12.2022 на суму 42525,95грн; №1534 від 06.12.2022 на суму 2075,12грн; №1585 від 30.12.2022 на суму 82722,50грн; №1587 від 30.12.2022 на суму 13128,22грн.
7.16. В матеріалах справи наявний звіт від 27.01.2023 про виконання Договору про закупівлю UA-2021-12-10-013624-с.
7.17. Матеріали справи також містять Рішення Новоушицької селищної ради VIII скликання XIV позачергової сесії №4 від 06.06.2023 про збільшення розміру статутного капіталу Госпрозрахункового підприємства "Водоканал"; Статут Госпрозрахункового підприємства "Водоканал" (нова редакція, затверджений рішенням Новоушицької селищної ради №4 від 06.06.2023).
7.18. Листом від 05.02.2024 №52/1-1279/вих24 начальник Новоушицького відділу окружної прокуратури звернувся до директора ГП "Водоканал" Новоушицької селищної ради з проханням у строк до 12.02.2024 спрямувати до прокуратури інформацію щодо загальної суми коштів сплачених ТОВ "Хмельницькенергозбут" за придбану електричну енергію, джерело походження коштів, сплачених на рахунок ТОВ "Хмельницькенергозбут" за спожиту електричну енергію.
7.19. Листом від 07.06.2024 заступник керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури звернувся до директора ГП "Водоканал" Новоушицької селищної ради з проханням у строк до 11.06.2024 спрямувати до прокуратури інформацію щодо загальної суми коштів сплачених ТОВ "Хмельницькенергозбут" за придбану електричну енергію, загальну суму сплачених коштів на рахунок ТОВ "Хмельницькенергозбут" за спожиту електричну енергію, джерело походження коштів.
7.20. Листом від 07.06.2024 заступник керівника окружної прокуратури звернувся до Новоушицького селищного голови, в якому повідомив про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі шляхом пред`явлення позову до Господарського суду Хмельницької області. У листі просив надати відповідь про вжитті заходи до повернення надміру сплачених коштів за договором.
7.21. Листом від 13.06.2024 №06-1434/2024 Новоушицька селищна рада повідомила заступника керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури про те, що протягом 2022 року було виділено ГП "Водоканал" кошти з місцевого бюджету на загальну суму 1998595,00грн.
7.22. У листі селищна рада не заперечує проти подання позову прокуратурою до Господарського суду Хмельницької області.
7.23. Листом від 14.06.2024 №52/1-4997вих-24 заступник керівника окружної прокуратури звернувся до Новоушицької селищної ради, в якому повідомив про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі шляхом пред`явлення позову до Господарського суду Хмельницької області.
7.24. Листом від 18.06.2024 №64 ГП "Водоканал" повідомило Кам`янець-Подільську окружну прокуратуру (на запит від 07.06.2024) про те, що загальна сума сплачених коштів згідно Договору №20900320 від 17.01.2022 за спожиту електричну енергію становить 1386330,13грн. Зазначені кошти виділені Новоушицькою селищною радою із місцевого бюджету. У листі підприємство повідомило, що немає можливості звернутись до суду із позовною заявою з метою захисту порушених прав.
7.25. Керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури вказує на те, що Додаткова угода №2 від 11.02.2022, якою внесено зміни до істотних умов основного договору №20900320 від 17.01.2022, укладена з порушенням законодавства про публічні закупівлі, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (ПРРЕЕ), якими сторони керувались при укладанні Договору, а тому підлягає визнанню недійсною.
7.26. При цьому стверджує, що отримана відповідачем 1 за наслідками безпідставного збільшення ціни товару оплата у сумі 67241,93грн за товар, який не був поставлений, підлягає стягненню на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України. Як на правову підставу позову прокурор посилається на положення ст. ст. 15, 16, 202, 203, 215, 530, 629, 631, 655, 670, 712 ЦК України, ст. ст. 179, 180, 208 ГК України, ст. ст. 2, 5, 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії".
7.27. Зазначене вище, стало підставою для звернення до суду із відповідним позовом.
7.28. За результатами розгляду позову ухвалено рішення (пункти 1.1.-1.6. постанови) з підстав, які наведені у пунктах 2.1.-2.3.4. цієї постанови.
8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта.
8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, а також заслухавши пояснення представників сторін у справі, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції у даній справі без змін, виходячи з наступного.
8.2. Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, інтересів держави.
8.3. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
8.4. Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
8.4.1. Частиною 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
8.5. У суді першої інстанції відповідач-1 - ТОВ "Хмельницькенергозбут" у відзиві на позов поставив під сумнів законність та легітимність представництва прокурором інтересів держави в особі Новоушицької селищної ради у цій справі. Вважає, що прокурором не доведені підстави для такого представництва. У цій справі належним органом уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах є Державна аудиторська служба України та її територіальні органи, проте прокуратура при зверненні до Господарського суду Хмельницької області з позовом в інтересах держави в межах цієї справи не визначила Держаудитслужбу позивачем та не направила відповідне звернення, що планується звернення з позовною заявою для захисту інтересів держави.
8.6. Згідно із ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.
8.7. Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
8.8. Частинами 4, 5 ст. 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
8.9. У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) №3-рп/99 від 08.04.1999 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
8.10. Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.
8.11. Звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Новоушицької селищної ради, прокурор з огляду на положення ст. ст. 5, 7, 22, 26 Бюджетного кодексу України зазначив, що оскільки закупівля електроенергії за договором здійснена за рахунок коштів місцевого бюджету, щодо яких застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України, а укладання неправомірної додаткової угоди призвело до зайвих витрат таких коштів, уповноваженим захищати інтереси у цих правовідносинах є розпорядник цих коштів - Новоушицька селищна рада. Зауважив, що Новоушицька селищна рада є одержувачем бюджетних коштів, закупівля здійснювалась за бюджетні кошти, тому порядок її проведення регулюється вимогами законодавства в сфері публічних закупівель.
8.12. Отже, звернення прокурора до суду у цій справі спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час витрачання бюджетних коштів.
8.13. Системне тлумачення положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
8.14. Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (пункти 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999).
8.15. Так, місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
8.16. Відповідно до положень ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень сільських, селищних, міських рад належить, зокрема розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету; прийняття рішень щодо здійснення місцевих запозичень, щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету.
8.17. Тобто з огляду на вищезазначене Новоушицька селищна рада є органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету. Правомірне та раціональне використання бюджетних коштів становить інтерес територіальної громади в особі Новоушицької селищної ради.
8.18. Відповідно до ст. 54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
8.19. Згідно зі ст. 11 зазначеного Закону виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
8.20. З огляду на положення ст. 22 Бюджетного кодексу України Новоушицька селищна рада є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля електричної енергії за договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань і здійснення видатків бюджету та зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та публічних закупівель.
8.21. Крім того, судом враховується, що закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них (такий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19, від 25.02.2021 у справі №912/9/20, від 19.08.2020 у справі №923/449/18).
8.22. Судами обох інстанцій враховується, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень (органи державної влади, органи місцевого самоврядування або інші суб`єкти владних повноважень, до компетенції яких віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах), а не прокурор, між тим для того щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
8.23. Отже, прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
8.24. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
8.25. Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
8.26. Із матеріалів справи вбачається, що листом від 07.06.2024 заступник керівника окружної прокуратури звернувся до Новоушицького селищного голови, в якому повідомив про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі шляхом пред`явлення позову до Господарського суду Хмельницької області. У листі просив надати відповідь про вжитті заходи до повернення надміру сплачених коштів за договором.
8.27. Листом від 13.06.2024 №06-1434/2024 Новоушицька селищна рада повідомила заступника керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури про те, що протягом 2022 року було виділено ГП "Водоканал" кошти з місцевого бюджету на загальну суму 1998595,00грн.
8.28. У листі селищна рада не заперечує проти подання позову прокуратурою до Господарського суду Хмельницької області.
8.29. З наведеного слідує, що позивач з урахуванням обізнаності про порушення інтересів держави, територіальної громади, на які вказує прокурор, не відреагував на стверджувані порушення, заходів захисту вказаних інтересів, зокрема у судовому порядку, не вжив. Невжиття таких заходів за умови обізнаності про наявність відповідного порушення, про що свідчить вищенаведене листування прокурора з позивачем, стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача до суду з цим позовом.
8.30. При цьому, у листі (вх.№05-22/5204/24 від 24.07.2024), адресованому до суду, позивач позовні вимоги прокурора підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
8.31. Така бездіяльність позивача як компетентного органу, який здійснює відповідні повноваження у сфері спірних правовідносин, є самостійною юридичною особою, однак який незалежно від причини не здійснює захисту інтересів держави в судовому порядку, виключає можливість трактування прокурора як альтернативного суб`єкта звернення до суду, що замінює компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. У цьому випадку прокурор виконує саме субсидіарну роль, замінюючи в судовому провадженні позивача, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту інтересів держави.
8.32. Наведені вище обставини щодо обізнаності позивача з порушенням інтересів держави, зважаючи на характер наданої позивачем відповіді на лист прокурора, свідчать про встановлення обставин, за яких порушення відповідачем 1 інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженими органами функцій з їх захисту, що призводить до виникнення у прокурора не лише права, а й обов`язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.
8.33. Вказане відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для захисту інтересів держави в особі позивача шляхом пред`явлення цього позову. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18.
8.34. При цьому у підтвердження дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" для звернення до суду з відповідним позовом, у матеріали справи надано повідомлення (від 07.06.2024), адресоване позивачу, про намір здійснювати представництво в суді законних інтересів держави в особі цього органу шляхом пред`явлення відповідного позову до суду.
8.35. З урахуванням вищенаведеного у сукупності спростовуються доводи відповідача 1, викладені у відзиві на позов, щодо недоведеності підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі.
8.36. Щодо визнання правочину недійсним.
8.37. Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.
8.38. За приписами статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
8.39. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).
8.40. Згідно з частиною першою статті 207 ГК України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
8.41. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
8.42. При цьому якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
8.43. Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
8.44. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
8.45. Прокурор просить суд визнати недійсною додаткову угоду №2 від 11.02.2022 до договору №20900320 від 17.01.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" та Госпрозрахунковим підприємством "Водоканал" за результатами проведення процедури публічних закупівель.
8.45. Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
8.46. Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
8.47. Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
8.48. Одночасно, правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".
8.49. Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
8.50. Положеннями частини першої статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
8.60. У статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
8.61. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").
8.62. Частиною 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
8.63. Так, згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
8.64. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
8.65. Відповідно до ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
8.66. Як підтверджується матеріалами справи, 17.01.2022 між Госпрозрахунковим підприємством "Водоканал" (Споживач) та ТОВ "Хмельницькенергозбут" (Постачальник) було укладено Договір №20900320 про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до умов якого, Договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником електричної енергії. Його умови розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (ПРРЕЕ). У Договорі, сторони, керуючись п. 3.2.6 ПРРЕЕ, дійшли взаємної згоди на укладання Договору на умовах, відмінних від публічної комерційної пропозиції Постачальника. Цей Договір укладено у вигляді єдиного письмового документу на підставі умов оголошення про проведення спрощеної закупівлі та комерційної пропозиції Постачальника поданої згідно процедури закупівлі (ідентифікатор процедури UA-2021-12-10-013624-с). За цим Договором Постачальник продає Споживачу із 01.01.2022 до 31.12.2022 товар "код ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія" (Електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (пп. 1.1, 1.2, 1.4, 2.1 Договору).
8.67. Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
8.68. Відповідно до ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).
8.69. Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
8.70. У п. 5.1 Договору сторони визначили ціну договору - 1346200,00грн та в п. 5.2 встановили, що ціна за одиницю товару визначається у додатку №1 до договору "Комерційна пропозиція Постачальника".
8.71. У додатку №1 до договору - "Комерційна пропозиція Постачальника" сторони погодили, з-поміж іншого, кількість (очікуваний обсяг постачання) - 254000кВт/год; тариф на передачу, без ПДВ - 0,29393грн; тариф на розподіл, без ПДВ 1,12143грн; базову ціну товару, без ПДВ, з тарифом на передачу та тарифом на розподіл 4,41667грн (загальна вартість Договору 1346200,00грн з ПДВ).
8.72. При цьому у додатку зазначено, що відповідно до п. 5.3 договору тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі, згідно з якою укладено цей договір, затверджено постановою НКРЕКП №2353 від 09.12.2020, та становить 0,29393грн без ПДВ; відповідно до п. 5.4 договору тариф на розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі, згідно з якою укладено цей договір, затверджено постановою НКРЕКП №2381 від 09.12.2020, та становить 1,12143грн без ПДВ; оператор системи розподілу - АТ "Хмельницькобленерго".
8.73. Виходячи з вищенаведених положень законодавства та умов договору, станом на момент підписання договору про закупівлю від 17.01.2022 сторонами погоджені істотні умови - предмет, кількість, ціна, строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог ст. 180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".
8.74. Разом з тим, у подальшому сторони договору уклали до нього оспорювану додаткову угоду №2 від 11.02.2022, у якій керуючись ст.ст. 651, 653, 654 Цивільного кодексу України, п. 1 та п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", у зв`язку із набуттям із 01.01.2022 чинності постанови НКРЕКП від 17.12.2021 №2611 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання" та зростанням тарифу на розподіл електричної енергії із 1,12143грн/кВт*год без ПДВ до 1,26442грн/кВт*год без ПДВ та постанови НКРЕКП від 01.12.2021 №2454 "Про встановлення тарифу на послуги з розподілу електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 рік" та зростанням тарифу на послуги з передачі електричної енергії із 0,29393грн/кВт*год без ПДВ до 0,34564грн/кВт*год без ПДВ, вирішено Додаток №1 до Договору від 17.01.2022 викласти в новій редакції: кількість електричної енергії - 243275,50кВт/год; ціна товару без ПДВ, без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год 3,00131грн; тариф на передачу, без ПДВ - 0,34564грн; тариф на розподіл, без ПДВ 1,26442грн; базова ціну товару, без ПДВ, з тарифом на передачу та тарифом на розподіл 4,61137грн (загальна вартість Договору 1346200,00грн з ПДВ).
8.75. Водночас, Постанова НКРЕКП №2454 від 01.12.2021 "Про встановлення тарифів на послуги з передачі електричної енергії на 2022 рік" та Постанова НКРЕКП №261 від 17.12.2021 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на 2022 рік" набрали чинності ще 01.01.2022, тобто до укладення договору (початку строку його дії).
8.76. Як зазначено представником відповідача 1 та прокурором, тендерна пропозиція відповідача 1 у процедурі закупівлі UA-2021-12-10-013624-с подана 26.12.2021.
8.77. Процедура закупівлі була оголошена 10.12.2021, а пропозиція учасника ТОВ "Хмельницькенергозбут" подана в останній день визначеного строку на її подання - 26.12.2021.
8.78. Постанова НКРЕКП №2454, яку було прийнято ще 01.12.2021, оприлюднена на офіційному веб-сайті регулятора 01.12.2021, а тому була доступною для ознайомлення учасниками та замовнику ще до початку і оголошення процедури закупівлі.
8.79. Постанова НКРЕКП №2611 від 17.12.2021, була оприлюднена на офіційному веб-сайті регулятора 17.12.2021 та діяла задовго до дати підписання самого Договору.
8.80. З наведеного слідує, що на момент подання тендерної пропозиції та укладення договору Постанови НКРЕКП №2454 від 01.12.2021 та №261 від 17.12.2021 щодо тарифу на розподіл електричної енергії вже були прийняті та оприлюднені, тому, зважаючи на визначений умовами закупівлі період постачання електричної енергії (2022 рік), вказані постанови з огляду на принципи добросовісності, відкритості та прозорості могли бути враховані відповідачем 1 при визначенні базової ціни товару в пропозиції та договорі.
8.81. Однак відповідач 1 як учасник ринку електричної енергії (електропостачальник), будучи обізнаним із положеннями вищенаведених постанов НКРЕКП щодо рівня тарифів на передачу і розподіл електричної енергії, часу початку дії цих тарифів, подав тендерну пропозицію, що враховувала нижчий тариф на розподіл, який передбачувано діяв лише до кінця 2021 року.
8.82. Вказуючи таку інформацію, відповідач 1 досяг переваг перед іншими учасниками аукціону щодо визначення найбільш економічно вигідної цінової пропозиції.
8.83. У контексті наведеного судом критично оцінюються доводи відповідача 1 про те, що договір укладено за цінами, які діяли на момент подання тендерної пропозиції та проведення аукціону, адже поставка товару передбачалась не на момент подання тендерної пропозиції та проведення аукціону, що мало місце у 2021 році, а на 2022 рік.
8.84. Разом з тим, підписавши договір про постачання електричної енергії споживачу від 17.01.2022, відповідач 1 взяв на себе зобов`язання щодо його виконання на передбачених умовах цього договору - з урахуванням постанов НКРЕКП №2353 від 09.12.2020 та №2381 від 09.12.2020, у тому числі в частині здійснення поставки за цінами, визначеними у договорі.
8.85. Таким чином, оскільки зміна тарифів на передачу та розподіл електричної енергії мала місце та була відома ще до подання тендерної пропозиції 26.12.2021 та підписання договору про постачання електричної енергії споживачу від 17.01.2022, набрання чинності постановами НКРЕКП №2454 від 01.12.2021 та №261 від 17.12.2021 не може вважатись законною підставою для внесення змін до договору, з огляду на що додаткова угода №2 від 11.02.2022 укладена з порушенням ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підлягає визнанню недійсною.
8.86. При цьому тариф на передачу та тариф на розподіл електричної енергії є складовою ціни товару як істотної умови договору.
8.87. Також відповідно до ч. 8 ст. 26 Закону України "Про публічні закупівлі" учасник процедури закупівлі має право внести зміни до своєї тендерної пропозиції або відкликати її до закінчення кінцевого строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховуються, якщо вони отримані електронною системою закупівель до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій.
8.88. Натомість відповідач 1 дій, передбачених ч. 8 ст. 26 Закону України "Про публічні закупівлі", всупереч визначених ст. 5 зазначеного Закону принципів здійснення публічних закупівель не вчинив.
8.89. Крім того, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю.
8.90. Однак відповідач 1 не скористався такою можливістю, погодився на укладення договору від 17.01.2022 на визначених ним умовах, хоча станом на час укладення договору був обізнаним про те, що постанови НКРЕКП №2454 від 01.12.2021 та №261 від 17.12.2021 були прийняті та набрали чинності.
8.91. З урахуванням зазначеного слушними є доводи прокурора про те, що ТОВ "Хмельницькенергозбут" було враховано найбільш вигідну для нього постанову НКРЕКП, якою передбачені найбільш низькі тарифи на передачу та розподіл електричної енергії, для того, щоб запропонувати найнижчу ціну, тобто відповідач 1 під час участі у відкритих торгах, ігноруючи принцип добросовісної конкуренції, занизив ціну на електроенергію з метою отримання перемоги у торгах, а в подальшому безпідставно підвищив ціну.
8.92. При цьому кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК України).
8.93. З огляду на викладене, оскільки наведена в оспорюваній додатковій угоді з посиланням на п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" підстава для внесення змін до договору, а саме: зростання тарифів на передачу та розподіл електричної енергії була відома відповідачу 1 ще до подання тендерної пропозиції та укладення договору і могла бути врахована відповідачем, судами зазначається, що з моменту укладення договору про закупівлю та до моменту укладення оспореної додаткової угоди не відбулося непередбачуваної істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, як це визначено ст. 652 ЦК України.
8.94. Також судами обох інстанцій наголошується, що згідно з п. 4 ч. 3 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальник має у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов`язані повідомляти споживачів в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.
8.95. Під час розгляду спору, суд першої та суд апеляційної інстанції також враховують, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Беручи участь у процедурі публічних закупівель, самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, товариство гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни.
8.96. У постанові від 13.04.2023 у справі №908/653/22 Верховний Суд зазначив, що законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах. Споживач як сторона договору розпоряджався не власними коштами, а коштами місцевого бюджету, тобто коштами відповідної громади. Відтак Верховний Суд погодився з прокурором, що таке розпорядження було неефективним, здійсненим на шкоду інтересам держави та громади, з порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі" та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами).
8.97. Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України Про публічні закупівлі.
8.98. Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України Про публічні закупівлі підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.
8.99. Отже, з урахуванням вищенаведеного у сукупності, беручи до уваги невідповідність додаткової угоди №2 від 11.02.2022, зокрема вимогам п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", остання відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України підлягає визнанню недійсною.
8.100. Усвідомлюючи та розуміючи, що при укладенні Додаткової угоди №2 мало місце порушення вимог спеціального закону - Закону України "Про публічні закупівлі", апелянт у цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржував.
8.101. Щодо заявленої прокурором позовної вимоги про стягнення з відповідача 67241,93грн коштів, перерахованих за товар, який не отримано.
8.102. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема договори про постачання електричної енергії споживачу.
8.103. Згідно зі статтею 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
8.104. Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
8.104. Положеннями ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
8.105. Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
8.106. Отже, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений позивачу, врегульований нормами глави 54 ЦК України "Купівля-продаж" (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19).
8.107. Згідно з наявними у матеріалах справи актами прийняття-передавання товарної продукції, платіжними дорученнями про сплату коштів, відповідач 1 поставив, а відповідач 2 отримав та оплатив електричну енергію у період січень-грудень 2022 року в загальному обсязі 265183кВт на загальну суму 1486333,83грн.
8.108. При цьому у грудні 2022р відповідачем 2 здійснювалось також отримання електричної енергії по договору №20900320 від 01.12.2022р., укладеного на обсяг 16129кВт/год вартістю з ПДВ 99997,50грн. (базова ціна товару (без ПДВ) - 5,16667грн.
8.109. Отже, на виконання умов договору №20900320 від 17.01.2022р. у період січень-листопад та частково грудень 2022року згідно актів прийняття-передавання товарної продукції відповідачем 1 передано відповідачу 2 - 249054кВт електроенергії.
8.110. Весь обсяг поставленої по договору №20900320 від 17.01.2022р. електроенергії в кількості 249054кВт оплачено за ціною, в яку включено тариф на розподіл та тариф на передачу електричної енергії, визначені Додатковою угодою №2 від 11.02.2022 у Додатку №1 "Комерційна пропозиція Постачальника".
8.111. Згідно з приписами ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
8.112. Зважаючи на недійсність оспорюваної додаткової угоди щодо зміни ціни, беручи до уваги приписи ч. 1 ст. 216 ЦК України, зобов`язання сторін за вказаний період регулюються умовами договору, зокрема додатком №1 "Комерційна пропозиція постачальника" в редакції основного договору, згідно з яким ціна за 1 кВт/год електричної енергії становить 4,41667грн без ПДВ.
8.113. Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.
8.114. Як судом встановлено, базова ціна за 1 кВт електричної енергії згідно Договору від 17.01.2022 становила 4,41667 (без ПДВ), а згідно Додаткової угоди №2 від 11.02.2022 була збільшена до 4,61137грн без ПДВ.
8.115. На виконання умов договору №20900320 від 17.01.2022 у період січень-листопад та частково грудень 2022 року згідно актів прийняття-передавання товарної продукції відповідачем 1 передано відповідачу 2 - 249054кВт електроенергії.
8.116. Вартість отриманої на виконання умов договору №20900320 від 17.01.2022 електричної енергії за первісною ціною - 4,41667грн/кВт/год мала становити 1099989,33грн (без ПДВ), 1319987,20грн. (з ПДВ).
8.117. За поставлену згідно умов договору №20900320 від 17.01.2022 електроенергію в кількості 249054кВт у період січень-листопад та частково грудень 2022 року, згідно долучених до матеріалів справи платіжних доручень, відповідачем 2 сплачено на користь відповідача 1 - 1386336,33 грн.
8.118. Таким чином, на підставі спірної Додаткової угоди надмірно сплачено бюджетних коштів на суму 66349,13грн з ПДВ (1386336,33грн. - 1319987,20грн.).
8.119. Заперечення відповідача 1, викладені у відзиві на позов щодо кількості поставленої електричної енергії не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, з огляду на що, судом до уваги не приймаються.
8.120. Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 - 66349,13грн безпідставно перерахованих коштів.
8.121. У решті заявлених до стягнення коштів у позові необхідно відмовити.
8.122. Висновок суду про стягнення коштів за товар, який так і не був поставлений за договором, на підставі ст. 670 ЦК України відповідає правовій позиції, якої стало та послідовно дотримується Верховний Суд, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №903/383/22, від 16.02.2023 у справі №903/366/22, від 13.04.2023 у справі №908/653/22, які прийняті за наслідками розгляду спору щодо дотримання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при виконанні сторонами договору постачання електроенергії.
8.123. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції при ухваленні оспорюваного рішення та не можуть бути підставою для їх скасування або зміни.
8.123.1. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник апелянта звернув увагу на неврахування місцевим господарським судом тих обставин, що основний договір діяв до 30 листопада 2022 року. А з 1 грудня 2022 року діяв новий договір, який був зареєстрований 05.12.2022 та поширював свою дію на грудень 2022 року.
8.123.2. Так само судом першої інстанції не було враховано укладення договору на постачання електричної енергії 30.12.2022, який теж поширював свою дія на грудень 2022 року.
8.123.3. Зазначеними договорами було у Додатках №2 "Комерційна пропозиція" визначено іншу вартість за одиницю товару, ніж у основному договорі №20900320 від 17.01.2022.
8.123.4. Як наслідок - судом неправильно визначено суму, що підлягає стягненню із відповідача 1 на користь Новоушицької селищної ради. За розрахунком апелянта розмір такої суми має становити 56838,88 грн.
8.123.5. Судом апеляційної інстанції в цій частині досліджено обставини укладення кожного із договорів на поставку товару (від 17.01.2022, 01.12.2022, 30.12.2022) та встановлено, що судом першої інстанції вірно визначено суму грошових коштів, які підлягають стягненню на користь Новоушицької селищної ради.
8.123.6. Обсяги поставки, вартість за одиницю товару враховувались виключно у межах основного договору №20900320 від 17.01.2022 та актів приймання-передавання товару.
8.123.7. Відповідно і розмір судового збору судом першої інстанції був розрахований із суми задоволених позовних вимог.
8.123.8. Докази, які надані судом в обґрунтування апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції за результатами розгляду позовної заяви прокурора.
8.124. Інших доказів в обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянтом не подано.
8.125. За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
8.125.1. В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
8.125.2. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
8.125.3. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
8.125.4. Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
8.122. За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 09 вересня 2024 року у справі № 924/610/24 - без змін.
9. Повноваження суду апеляційної інстанції.
9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.
9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
10. Розподіл судових витрат.
10.1. Як вбачається із матеріалів справи, апелянтом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" за подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухваленого 03.09.2024 у справі № 924/610/24 сплатив платіжною інструкцією №430 від 21.10.2024 судовий збір у розмірі 3633,60 гривень.
10.2. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" .
10.3. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.
10.4. Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, в силу приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" від 03.10.24р. залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Хмельницької області від 03 вересня 2024 року у справі №924/610/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №924/610/24 повернути Господарському суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений "11" грудня 2024 р.
Головуючий суддя Юрчук М.І.
Суддя Крейбух О.Г.
Суддя Саврій В.А.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2024 |
Оприлюднено | 12.12.2024 |
Номер документу | 123672468 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Юрчук М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні